Спосіб комплексної діагностики краніоцеребральних проявів пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей та підлітків

Реферат: Спосіб діагностики пароксизмальної вегетативної недостатності (ПВН) у дітей та підлітків включає ультразвукове дуплексне сканування магістральних артерій шиї та голови. При наявності скарг на запаморочення та синкопальних станів в анамнезі проводиться рентгенографічне дослідження шийного відділу хребта з функціональними пробами. UA 112292 U (12) UA 112292 U UA 112292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до методів оцінки церебральної гемодинаміки та стану шийного відділу хребта у дітей з пароксизмальною вегетативної недостатністю, і може бути використана для індивідуального підходу у виборі оптимальної тактики лікування. Пароксизмальна вегетативна недостатність (ПВН) - синдром, що характеризується дисфункцією вегетативної нервової системи та функціональними порушеннями зі сторони усіх систем органів. ПВН може мати генералізований характер та протікати у вигляді генералізованих (симпатоадреналових, вагоінсулярних або змішаних) криз або носити локальний характер і проявлятися краніоцеребральним, кардіальним, абдомінальним і респіраторним синдромами. Відомий спосіб з оцінки стану шийного відділу хребта у дітей з ПВН (Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Кухта Н.М., Кулик В.О., Гнилоскуренко Г.В. Спосіб діагностики пароксизмальної вегетативної недостатності Пат. 83178, UA) , що включає оцінку стану шийного відділу хребта у дітей з ПВН. В процесі дослідження проводилась оцінка наявності дегенеративних змін та нестабільності шийного відділу хребта. Однак, у цьому дослідженні не враховувалися наявність вроджених аномалій розвитку хребта, не проводилася оцінка церебральної гемодинаміки. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб діагностики пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей (Майданник В.Г., Мітюряєва-Корнійко І.О., Кухта Н.М., Крепосняк А.А., Кулик В.О. Спосіб діагностики пароксизмальної вегетативної недостатності. Пат. 85301, UA ), який полягає у проведенні рентгенографії шийного відділу хребта з функціональними пробами, церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності мозку у дітей з ПВН. Однак, цей спосіб має недоліки, які полягають у тому, що рентгенологічне дослідження шийного відділу хребта проводилося у хворих без урахування специфічних скарг (запаморочення) та даних анамнезу (синкопальні стани). При рентгенологічному дослідженні не враховувалася наявність вроджених аномалій розвитку хребта (а її наявність потребує специфічного, індивідуального терапевтичного підходу). При аналізі результатів рентгенологічного обстеження дистрофічні зміни та нестабільність шийного відділу хребта розглядались як різні клініко-патогенетичні процеси, не проаналізовано випадки поєднання цих двох процесів. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу комплексної діагностики краніоцеребральних проявів пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей на основі застосування методів ультразвукового дуплексного сканування магістральних артерій шиї та голови, рентгенографії шийного відділу хребта з функціональними пробами при наявності скарг на запаморочення та синкопальних станів в анамнезі, яке дозволить оптимізувати індивідуальний підхід для терапевтичної корекції даного захворювання, що сприятиме зниженню ризику формування судинних захворювань у дорослому віці. Поставлена задача способу комплексної діагностики краніоцеребральних проявів пароксизмальної вегетативної недостатності у дітей, що включає ультразвукове дуплексне сканування магістральних артерій шиї та голови, згідно з корисною моделлю при наявності скарг на запаморочення та синкопальних станів в анамнезі проводиться рентгенографічне дослідження шийного відділу хребта з функціональними пробами і оцінюється наступним чином: - зниженням висоти міжхребцевих дисків, - збільшенням у розмірах та загостренням напівмісячних відростків, - зміщенням хребців при згинанні та розгинанні голови, - наявністю вроджених вад розвитку шийного відділу хребта (аномалія Кімерлі, додаткові шийні ребра). Спосіб здійснюється наступним чином. У хворого проводиться збір скарг та анамнестичних даних. При наявності скарг на запаморочення та/або синкопальних станів в анамнезі проводиться ультразвукове дуплексне сканування магістральних артерій шиї та голови, рентгенографія шийного відділу хребта з функціональними пробами. Сканування магістральних артерій шиї та голови проводиться наступним чином: у положенні лежачи на спині проводиться сканування загальних сонних, внутрішніх сонних артерії, хребцевих артерій у сегментах V1, V2, V4, інтракраніальних судин (середніх, передніх, задніх мозкових артерій, основної артерії). Враховувалися діаметри судин, наявність деформацій ходу судин, лінійні показники швидкості кровотоку, наявність аномалій. При проведенні рентгенологічного обстеження шийного відділу хребта оцінювалася товщина міжхребцевих дисків, стан напівмісячних відростків, наявність остеофітів. При функціональних пробах (згинання та розгинання голови) враховувалось зміщення хребців (мм). В результаті комплексного обстеження хворих дітей з пароксизмальною вегетативною недостатністю із скаргами на запаморочення та/або синкопальними станами в анамнезі 1 UA 112292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ураження шийного відділу хребта виявлено у 44 хворих (93,7 %). У 6 дітей (12,7 %) зафіксовані аномалії розвитку шийного відділу хребта (аномалія Кімерлі у 5 дітей, у 2-х додаткові шийні ребра, у однієї дитини ці дві аномалії поєднувалися). Дегенеративні зміни шийного відділу хребта виявлялися у 42 хворих (89%), причому зниження висоти міжхребцевих дисків було у 24 дітей (51 %), остеофіти виявлені у 40 (85,1 %), нестабільність шийного відділу хребта - у 42 дітей (89,3 %). Анатомо-функціональні та топографічні особливості шийного відділу хребта, хребцевих артерій та симпатичних вегетативних шийних гангліїв (основних центрів симпатичної частини вегетативної іннервації структур мозку ) призводять до каскаду патогенетичних змін, які формують клінічні прояви краніоцеребральних проявів ПВН. Так, дистрофічні зміни хребта призводять до безпосередньої деформації та/або ірітації хребцевих артерій, ірітації симпатичних вегетативних гангліїв, що може змінювати тонус як хребцевих артерій, так і інтракраніальних відділів судин. Наявність аномалій розвитку хребта, зокрема аномалії Кімерлі безпосередньо призводить до компресії хребцевих артерій у сегменті V3 (який є важкодоступним для локації за допомогою ультразвуку) і клінічно може проявлятися запамороченням та/або втратою свідомості при поворотах голови. Своєчасне виявлення причин синкопів та запаморочення має велике значення, оскільки потребує диференційованого індивідуального підходу та корекції способу життя. Об'єктом даного дослідження були 47 дітей 9-17 (13±4,4) років з краніоцеребральними проявами пароксизмальної вегетативної недостатності у яких домінуючими були скарги на запаморочення та/або наявність синкопів у анамнезі. Інструментальне обстеження включало ультразвукове дуплексне сканування судин шиї та голови, рентгенографію шийного відділу хребта з функціональними пробами. При ультразвуковому дуплексному скануванні магістральних артерій шиї та голови у 3 дітей (6,4 %) виявлено гіпоплазію однієї з хребцевих артерій, деформацію ходу хребцевих артерій 26 дітей (55,2 %), причому у 13 дітей (27,6 %) деформація ходу була односторонньою, у 13 (27,6 %) - двосторонньою. Ангіоспазм інтракраніальних судин реєструвався у 7 дітей (14,9 %). Спосіб характеризується наступними прикладами. Приклад 1 Хвора К., 1999 р. н., історія хвороби № 2287, знаходилася на лікуванні в Дитячій клінічній лікарні № 6 Шевченківського району м. Києва з діагнозом: Пароксизмальна вегетативна недостатність з синкопальними кризами. На фоні скарг на періодичні головні болі, швидку втомлюваність, зниження працездатності, у хворої спостерігалися епізоди втрати свідомості. При ультразвуковому дуплексному скануванні магістральних артерій шиї та голови гемодинамічно значущих порушень і ознак асиметрії кровотоку відмічено не було. При рентгенологічному дослідженні шийного відділу хребта з функціональними пробами виявлено кісткову перемичку, що з'єднує задній край бокової маси та задню дужку атланту (аномалія Кімерлі). Помірно виражене зниження висоти великої кількості міжхребцевих дисків, ущільнення замикаючих пластинок тіл суміжних хребців. Кісткові вирости (остеофіти) по задніх поверхнях тіл шийних хребців, збільшення у розмірах та загострення напівмісячних відростків. При розгинанні визначається зміщення третього шийного хребця на 0,12 см. Висновок: Аномалія Кімерлі. Хондроз шийного відділу хребта, ускладнений нестабільністю в сегменті С3-С4. Прояви унковертебрального артерозу. Слід зазначити, що ультразвукова локація сегменту V3 хребцевої артерії утруднена через анатомічні особливості її ходу. Це пояснює відсутність патологічних змін при ультразвуковому скануванні. Разом з тим, наявність кісткової перемички, що з'єднує задній край бокової маси та задню дужку атланту (аномалія Кімерлі), призводить до компресії хребцевої артерії при поворотах голови саме у цьому сегменті і може бути причиною втрати свідомості. Приклад 2 Хворий В., 2001 р. н., історія хвороби № 1138, знаходилася на лікуванні в Дитячій клінічній лікарні №6 Шевченківського району м. Києва з діагнозом: Пароксизмальна вегетативна недостатність з цефалгічним, астеноневротичним синдромами. Скаржиться на стійкі головні болі, які часто супроводжуються запамороченням, швидку втомлюваність, зниження працездатності. Хворий відмічає схильність до епізодичного підвищення артеріального тиску (140/90 мм рт. cт. і вище). При ультразвуковому дуплексному скануванні магістральних артерій шиїта голови виявлено помірну деформацію ходу правої хребцевої артерії у сегменті V2. Ознаки утруднення венозного відтоку по хребцевому венозному сплетінню, які проявлялися підвищенням лінійної швидкості кровотоку до 70-80 см/с. 2 UA 112292 U 5 10 15 При рентгенологічному дослідженні шийного відділу хребта з функціональними пробами виявлено зниження висоти міжхребцевих дисків, переважно у сегменті С6-С7, ущільнення замикаючих пластинок тіл суміжних хребців. Кісткові вирости (остеофіти) по задніх поверхнях тіл шийних хребців, збільшення у розмірах та загострення напівмісячних відростків. При розгинанні визначається зміщення С2 вперед на 0,27 см, С3 на 0,3 см, С4 на 0,26 см назад. При розгинанні голови визначаються зміщення С3 назад на 0,17 см та С4 назад на 0,12 см. Висновок: Остеохондроз шийного відділу хребта. Нестабільність С2-С5. Прояви деформуючого спондильозу, унковертебрального артрозу. Наявність дистрофічних змін шийного відділу хребта у даного хворого стала причиню деформації ходу хребцевої артерії та хребцевого венозного сплетіння. А ірітація симпатичних вегетативних гангліїв спричинює порушення балансу вегетативної інервації церебральних структур і формування клінічних проявів ПВН у вигляді цефалгій та астеноневротичного синдрому. Таким чином, використання корисної моделі дозволяє отримати наступний технічний результат: за рахунок аналізу стану шийного відділу хребта та магістральних судин шиїта голови у дітей з краніоцеребральною формою пароксизмальної вегетативної недостатності, визначити пріоритетні напрямки вибору індивідуального терапевтичного підходу, спрямованого на профілактику виникнення цереброваскулярних захворювань в дорослому віці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 1. Спосіб діагностики пароксизмальної вегетативної недостатності (ПВН) у дітей та підлітків, що включає ультразвукове дуплексне сканування магістральних артерій шиї та голови, який відрізняється тим, що при наявності скарг на запаморочення та синкопальних станів в анамнезі проводиться рентгенографічне дослідження шийного відділу хребта з функціональними пробами. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зміни шийного відділу хребта оцінюються наступним чином: - зниженням висоти міжхребцевих дисків, - збільшенням у розмірах та загострення напівмісячних відростків, - зміщенням хребців при згинанні та розгинанні голови, - наявність вроджених вад розвитку шийного відділу хребта (аномалія Кімерлі, додаткові шийні ребра). Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3