Спосіб визначення тяжкості діабетичної полінейропатії

Реферат: Спосіб визначення тяжкості діабетичної полінейропатії шляхом проведення інструментального обстеження. Проводять лазерну допплерівську флоуметрію, поетапно вимірюють показник шунтування на підошовній поверхні першого пальця стопи та долонній поверхні першого пальця кисті і обчислюють індекс шунтування. UA 112668 U (12) UA 112668 U UA 112668 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана в діагностиці ступеня тяжкості діабетичної полінейропатії. Для виявлення ступеня тяжкості діабетичної полінейропатії частіше використовують кількісні сенсорні тести для визначення порога вібраційної, температурної, тактильної та больової чутливості. Для отримання інтегральної оцінки вираженості нейропатії використовують шкалу невропатичного дисфункціонального розрахунку - Neuropathic Disability Score (NDS). Але ці методики суб'єктивні та залежать від спроможності пацієнта до контакту (енцефалопатія або різні неврологічні ускладнення), його уваги, мотивації і готовності до співпраці [Удовиченко О.В., Грекова Н.М. Диабетическая стопа. - М.: Практическая медицина, 2010. - С. 47-50]. Найближчим аналогом є спосіб діагностики, який здійснюється шляхом проведення нейроелектроміографії і який заснований на реєстрації і аналізі біоелектричних потенціалів м'язів і периферичних нервів, що дозволяє виявити наявність діабетичної полінейропатії у хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС) та визначити її тяжкість. Ознаками помірних функціональних порушень нейромоторного апарату при діабетичній полінейропатії є потенціали фасцикуляцій у стані спокою і при дихальній зміні тонусу, зниження амплітуди біоактивності при довільному скороченні деяких м'язів дистальних відділів нижніх кінцівок. При різко вираженій полінейропатії спостерігаються значне зниження амплітуди і уражень частоти коливань, яке змінюється зникненням потенціалів дії. Даний спосіб прийнятий нами за прототип [Ефимов А.С., Ткач С.Н. Электрофизиологическая характеристика диабетической полинейропатии // Сов. мед. - 1988. - № 8. - С. 3-532]. Спільною ознакою найближчого аналога і корисної моделі є проведення інструментального обстеження та визначення ступеня тяжкості діабетичної полінейропатії. Але вказаний спосіб не є точним, бо нейроелектроміографічні параметри схильні до значних змін протягом доби при виражених коливаннях глікемії, можуть бути хибними при ожирінні, що доволі часто спостерігається у хворих на тяжку форму цукрового діабету (ЦД). Також цей спосіб не має чітких критеріїв тяжкості виявленої полінейропатії. До того ж, методика складна та дороговартісна. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення тяжкості діабетичної полінейропатії шляхом проведення іншого інструментального дослідження, а саме лазерної допплерівської флоуметрії, та визначення об'єктивних і точних критеріїв тяжкості захворювання, що забезпечить покращення діагностики, особливо у неконтактних хворих, можливість призначити адекватну патогенетичну терапію в необхідному обсязі, спрогнозувати подальший перебіг захворювання та прискорити загоєння ран. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який полягає в проведенні інструментального обстеження, згідно з корисною моделлю, проводять лазерну допплерівську флоуметрію, поетапно вимірюють показник шунтування (ПШ) на підошовній поверхні першого пальця стопи та долонній поверхні першого пальця кисті і обчислюють індекс шунтування (ІШ), який розраховується шляхом ділення показника шунтування, визначеного на пальці стопи, на показник шунтування на пальці кисті хворого, і якщо ІШ становить > 1,0 ум. од., то полінейропатія вважається відсутньою, якщо ІШ становить від 0,6 ум. од. до 1,0 ум. од., то діагностують діабетичну полінейропатію нижніх кінцівок помірного ступеня вираженості, а якщо ІШ складає ІШ 1,0 ум. од. (Р