Спосіб остеосцинтиграфії у хворих на аваскулярний некроз голівки стегнової кістки при ендопротезуванні кульшових суглобів

Реферат: Спосіб остеосцинтиграфії при ендопротезуванні кульшових суглобів хворих на аваскулярний некроз голівки стегнової кістки, в якому визначають сцинтиграфічні кількісні параметри операбельності, а саме: відсоток накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого колінного суглоба має дорівнювати (-5 %) - (-50 %) щодо симетричної ділянки дослідження. За отриманими даними прогнозують проведення ендопротезування без виникнення післяопераційних ускладнень. UA 113297 U (54) СПОСІБ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ У ХВОРИХ НА АВАСКУЛЯРНИЙ НЕКРОЗ ГОЛІВКИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ UA 113297 U UA 113297 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до радіонуклідної діагностики, може бути використана у визначенні ступеня ураження кульшового суглоба хворих на аваскулярний некроз стегнової кістки для здійснення ендопротезування кульшових суглобів без ризику виникнення післяопераційних ускладнень. Аваскулярний некроз голівки стегнової кістки є наслідком порушення кровотоку і некрозу елементів кісткового мозку голівки стегнової кістки [1, 3, 8]. В останні роки інтерес до аваскулярного некрозу помітно зріс, що пояснюється наступним рядом факторів: збільшення частоти захворювання, яке нерідко є головною причиною деформуючого коксартрозу; переважне ураження осіб молодого віку (20-50 років); прогресуючий перебіг захворювання; часта двостороння локалізація патологічного процесу (37,7-80 %); складність і невисока ефективність оперативного лікування [2, 4, 9]. Способи діагностики аваскулярного некрозу голівки стегнової кістки мають відповідати таким вимогам: максимальна інформативність, доступність, неінвазивність або малоінвазивність, економічність, вони не повинні призводити до виникнення ускладнень і побічних реакцій після використання [5, 6]. На сьогодні застосовується ціла низка різних способів для діагностики аваскулярного некрозу. Комп'ютерна томографія візуалізує осередок ураження, його розташування, розміри, протяжність, зв'язок з іншими елементами суглоба у триплощинній системі координат [8-10]. Використання даного методу дозволяє детально оцінити структурні зміни кісткових елементів суглоба, але він не дає можливості отримати пряме повноцінне зображення суглобового хряща та м'якотканинних структур суглоба, що робить комп'ютерну томографію малоефективною для діагностики саме ранніх стадій аваскулярного некрозу [9, 10]. Також в клінічній практиці застосовується метод звичайної та контрастної магніторезонансної томографії колінного суглоба, який дозволяє отримати зображення окремих елементів кістково-м'язової системи суглоба. Даний метод достатньо матеріально затратний, із високою вірогідністю виникнення побічних алергічних реакцій на введення контрастної речовини та певною кількістю протипоказань (наявність металу в зоні обстеження, вагітність, алергічні реакції, клаустрофобічний синдром, тощо). Метод ультразвукового дослідження є достатньо доступним, інформативним і об'єктивним методом візуалізації в діагностиці патологічних змін у випадках травм та захворювань опорно-рухової системи людини. Ультразвукове дослідження дозволяє швидко та об'єктивно виявити патологічні зміни в кульшовому суглобі, визначити кількість і якість внутрішньосуглобової рідини [1, 9]. Одним із сучасних візуалізуючих методів дослідження опорно-рухового апарату є радіонуклідна остеосцинтиграфія. Найближчим до способу, що заявляється, є спосіб діагностики асептичного некрозу голівки стегнової кістки [див. Патент СРСР № 1648382 А1 SU, A61B 8/08]. Даний спосіб вибрано як найближчий аналог. Найближчий аналог і корисна модель, що заявляється, мають наступні спільні ознаки: - остеосцинтиграфія та ультразвукова діагностика застосовуються в клінічній медицині для диференціальної діагностики аваскулярного некрозу; - обидва способи є неінвазивними та дають змогу діагностувати структурно-морфологічні зміни при аваскулярному некрозі. Але за допомогою ультразвукового методу неможливо вірогідно діагностувати кількісну ступень запального процесу в ураженому суглобі, яка дозволяє здійснювати ендопротезування колінного суглоба без ризику виникнення післяопераційних ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу діагностики кульшового суглоба за допомогою остеосцинтиграфії, шляхом визначення кількісних критеріїв операбельності хворих на аваскулярний некроз голівки стегнової кістки, яким планується виконати ендопротезування. Поставлена задача вирішена шляхом визначення сцинтиграфічних кількісних критеріїв операбельності хворих на аваскулярний некроз за допомогою остеосцинтигафії, які дозволяють здійснювати ендопротезування кульшових суглобів без ризику виникнення післяопераційних ускладнень, а саме: - відсотку накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого кульшового суглоба, що має дорівнювати (-5 %) - (-50 %) щодо симетричної ділянки дослідження. Спосіб здійснювався наступним чином. Остеосцинтиграфію проводили на однодетекторній сцинтиляційній томографічній гамма-камері "Тамара"- 301 Τ в статичному режимі в передній 99m прямій, бокових та задній проекціях після внутрішньовенного введення Тс-технефору активністю 550-770 МБк. Дослідження здійснювали через 3 години після введення препарату [6, 7]. 1 UA 113297 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Заявленим способом досліджено 65 пацієнтів, хворих на аваскулярний некроз голівки стегнової кістки (39 жінок та 26 чоловіків), віком від 17 до 45 років, яким виконувалось ендопротезування. Остеосцинтиграфія кульшових суглобів була здійснена в доопераційний період (за 1 тиждень до ендопротезування) для виявлення кількісних сцинтиграфічних критеріїв операбельності хворих, та через 6 місяців після ендопротезування для моніторингу динаміки патологічного процесу. Результати дослідження оцінювали по характеру накопичення радіофармпрепарату в патологічному вогнищі та оточуючих здорових тканинах. За результатами діагностичного доопераційного сканування хворих розподілили на три групи. До першої групи було включено 27 (41 %) пацієнтів, у яких відсоток накопичення радіофармпрепарату в проекції ураженого суглоба дорівнював (- 5 %) - (-50 %), до другої - 21 (32 %) хворих, у яких відсоток накопичення індикатору в проекції ураженого суглобового комплексу становив (- 51 %) - (- 80 %), третя група нараховувала 17 (27 %) пацієнтів із накопиченням індикатора в проекції ураженого суглобового комплексу більше ніж (- 81 %) - (120 %). Через 6 місяців після ендопротезування при кількісній оцінці остеосцинтиграм у хворих першої діагностичної групи відсоток накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки дорівнював (+5 %) - (+20 %), по відношенню до симетричної ділянки дослідження. У пацієнтів другої діагностичної групи через 6 міс. після ендопротезування відсоток накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки дорівнював (+21 %) (+50 %). При кількісній оцінці сцинтиграм пацієнтів третьої діагностичної групи візуалізувались вогнища підвищеної фіксації радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки в межах (+51 %) - (+70 %). Через 1 рік після ендопротезування ураженого колінного суглоба у хворих першої діагностичної групи післяопераційних ускладнень не зафіксовано. У 3 (14 %) пацієнтів другої діагностичної групи та 4 (23 %) пацієнтів третьої діагностичної групи через рік після ендопротезування розвинулось параендопротезне (імплант-асоційоване) інфекційне ускладнення. Таким чином, чим кількісно вище відсоток включення радіофармпрепарату в проекції ураженого аваскулярним некрозом суглобового комплексу при остеосцинтиграфії в доопераційний період, тим вище вірогідність виникнення післяопераційних імплантасоційованих ускладнень після ендопротезування (р