Спосіб вибору типу ацетабулярного компонента тотального ендопротеза кульшового суглоба у хворих з асептичним некрозом голівки стегнової кістки

Реферат: Спосіб вибору типу ацетабулярного компонента тотального ендопротеза кульшового суглоба у хворих з асептичним некрозом голівки стегнової кістки включає проведення рентгенографії ураженого суглоба в прямій (передньо-задній) проекції і виконання морфометричного дослідження отриманої рентгенограми. Оцінюють наявність або відсутність (часткову або повну) трабекулярних структур надацетабулярної області першого порядку - горизонтальної дуги А, косо-латеральної дуги В і косо-медіальної дуги С, визначають коефіцієнт сферичності кульшової западини , коефіцієнт пропорційності  та коефіцієнт відповідності . Визначають стать і вік хворого і залежно від значення критерію йому присвоюють цифрове значення в балах та визначають суму, і, якщо вона дорівнює 60 і більше, проводять імплантацію напівсферичної чашки, що запресовується, менше 60 - імплантують чашку, що загвинчується. UA 105039 U (12) UA 105039 U UA 105039 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до травматології та ортопедії, і призначена для лікування хворих із захворюваннями і травмами кульшового суглоба, зокрема при асептичному некрозі голівки стегнової кістки. У хворих з асептичним некрозом голівки стегнової кістки (АНГСК) в ураженому суглобі не завжди є "ідеальні" умови для імплантації ацетабулярного компонента, що запресовується. Так, при пізніх стадіях АНГСК розвиваються структурні зміни, як з боку самої кульшової западини, так і з боку надацетабулярної області. При виконанні первинного ендопротезування необхідно підібрати таку конструкцію ацетабулярного компонента, яка б забезпечила тривале успішне функціонування ендопротеза у даної групи хворих. Найбільш близьким за сукупністю ознак є спосіб вибору типу ацетабулярного компонента тотального ендопротеза кульшового суглоба (патент РФ № RU2145795, МПК А61В6/00, A61F2/32, опубл. 27.02.2000, бюл. № 6), що включає проведення рентгенографії ураженого суглоба в прямій (передньо-задній) проекції і виконання морфометричного дослідження отриманої рентгенограми. На рентгенівські зображення кульшового суглоба у вказаних проекціях накладають графічний макет підібраного ендопротеза, окремо міняють положення стегнового та ацетабулярного компонентів, досягаючи їх правильної просторової орієнтації в задній і аксіальній проекціях в кістках, які утворюють кульшовий суглоб. Вибір ацетабулярного компонента ендопротеза у відомому способі представлений у вигляді схеми і не передбачає порядок виконання дій, а також не враховує ранжування показників за впливом на характеристики міцності кульшової западини. Крім цього, враховуються тільки рентген-морфометричні параметри кульшової западини, але не враховуються трабекулярні структури надацетабулярної області, що відповідають за сприйняття і передачу навантаження, а також не враховані віковий та тендерний фактори, що мають прогностичний вплив на виживаність ацетабулярного компонента ендопротеза. Також відомий спосіб розроблений на основі дослідження морфометричних показників кульшової западини при диспластичному коксартрозі. Дана патологія кульшового суглоба принципово відрізняється від АНГСК патогенезом розвитку змін у кульшовій западині та надацетабулярній зоні, і, відповідно, має інші прогностичні чинники виживаності різних ацетабулярних компонентів ендопротеза. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу вдосконалити спосіб вибору типу ацетабулярного компонента тотального ендопротеза кульшового суглоба у випадку асептичного некрозу голівки стегнової кістки на підставі оцінки рентген-морфометричних показників кульшової западини і надацетабулярної області у хворих з даною патологією, що дозволить поліпшити прогноз виживаності конструкції. Поставлена задача вирішується тим, що в способі вибору типу ацетабулярного компонента тотального ендопротеза кульшового суглоба у хворих з асептичним некрозом голівки стегнової кістки, який включає проведення рентгенографії ураженого суглоба в прямій (передньо-задній) проекції і виконання морфометричного дослідження отриманої рентгенограми, відповідно до корисної моделі, оцінюють наявність або відсутність (часткову або повну) трабекулярних структур надацетабулярної області першого порядку - горизонтальної дуги А, косо-латеральної дуги В і косо-медіальної дуги С, визначають коефіцієнт сферичності кульшової западини =r/d, коефіцієнт пропорційності =n/r та коефіцієнт відповідності =h/r, де d - діаметр кульшової западини (мм), r - глибина кульшової западини (мм), n - товщина дна кульшової западини (mm), h - висота "шапки Наполеона" (мм), визначають стать і вік хворого і залежно від значення критерію йому присвоюють цифрове значення в балах та визначають суму, і, якщо вона дорівнює 60 і більше, показана імплантація напівсферичної чашки, що запресовується, менше 60 - імплантують чашку, що загвинчується. Оцінка анатомічних параметрів кульшової западини - наявності або відсутності (часткове або повне) трабекулярних структур надацетабулярної області першого порядку (фіг. 1) на момент передопераційного планування дозволяє оцінити можливість фіксації ацетабулярного компонента в кістковій ложі западини. Горизонтальна дуга А розташовується у верхньому відділі кульшової западини і представлена субхондральною пластиною верхнього полюса кульшової западини. Косо-латеральна дуга В і косо-медіальна дуга С мають вигляд косовертикальних дуг, кривизною вигину звернених одна до одної, беруть початок від внутрішнього і зовнішнього країв "сурсила" і, прямуючи краніально, перехрещуються одна з одною на деякій відстані від даху кульшової западини. Визначення відносних показників коефіцієнта сферичності  (фіг. 2), коефіцієнта пропорційності  (фіг. 3) та коефіцієнта відповідності  (фіг. 4) дозволяє об'єктивно описати стан кульшової западини і надацетабулярної області. При цьому коефіцієнти обчислюються за такими формулами: =r/d, =n/r, =h/r, де d - діаметр кульшової западини (мм) визначається як 1 UA 105039 U 5 10 15 20 25 30 відстань між точками переходу контурів кульшової западини в клубову і сідничну кістки відповідно, r - глибина кульшової западини (мм) визначається як відстань між серединою входу кульшової западини d і максимально від неї віддаленою точкою дна кульшової западини, n товщина дна кульшової западини (мм) визначається як відстань між латеральною та медіальною кортикальними пластинами дна кульшової западини в найбільш тонкому місці, h висота "шапки Наполеона" визначається як величина лінії, перпендикулярної до точки перетину косо-вертикальних дуг В і С, які формують бічні межі даної зони, на горизонтальну дугу А чи "сурсил", що виконує роль її основи. Вік і стать пацієнта враховуються як фактори, що опосередковано характеризують загальний характер стану організму пацієнта на момент імплантації і прогностично визначають ймовірність зниження характеристик міцності кісткової тканини в подальшій перспективі. Дані параметри віднесені до критеріїв другого порядку. Присвоєння кожному з показників залежно від його значення цифрового бального еквівалента надає наочність, простоту практичного застосування, відображає вагомість конкретного показника в цілому способі. Суть способу пояснюється кресленнями, на яких зображено: на фіг. 1 - схема трабекулярних структур надацетабулярної області; на фіг. 2 - схема визначення коефіцієнта сферичності; на фіг. 3 - схема визначення коефіцієнта пропорційності; на фіг. 4 - схема визначення коефіцієнта відповідності. Спосіб вибору типу ацетабулярного компонента тотального ендопротеза кульшового суглоба у хворих з асептичним некрозом голівки стегнової кістки (АНГСК) виконують наступним чином. На етапі передопераційного планування проводять рентгенографію ураженого суглоба в прямій (передньо-задній) проекції і виконують морфометричне дослідження отриманої рентгенограми. Отримані зображення аналізують за допомогою електронного обладнання, визначаючи основні показники для аналізу. В залежності від значення показника йому присвоюють цифрове значення в балах (див. таблицю). Спочатку оцінюють наявність або відсутність (часткове або повне) трабекулярних структур надацетабулярної області першого порядку: горизонтальної дуги А, косо-латеральної дуги В і косо-медіальної дуги С. При наявності інтактної горизонтальної трабекулярної структури А надають 15 балів; при частковій або повній відсутності трабекулярної структури А - 0 балів; при інтактній косо-латеральній трабекулярній структурі В - 5 балів, структурі С - 15 балів; при частковій або повній відсутності косо-латеральної трабекулярної структури В або С - 0 балів. Таблиця Бальна система оцінки стану вертлюжної западини і надацетабулярної області у хворих з АНГСК № п/п Показники 1 2 Коефіцієнт пропорційності  3 Коефіцієнт відповідності  4 Горизонтальна трабекулярна структура А 5 Косо-медіальна трабекулярна структура С 6 Косо-латеральна трабекулярна структура В 7 Вік, років 8 35 Коефіцієнт сферичності  Стать Значення ≤0,55