Спосіб остеосцинтиграфії при ендопротезуванні колінних суглобів хворих на ревматоїдний артрит

Реферат: Спосіб остеосцинтиграфії при ендопротезуванні колінних суглобів хворих на ревматоїдний артрит, згідно з яким фіксують відсоток накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеосцинтиграмах у проекції ураженого колінного суглоба в межах (+10 %)-(+100 %) щодо симетричної ділянки дослідження, що дозволяє здійснювати ендопротезування колінних суглобів без ризику виникнення післяопераційних ускладнень. UA 111087 U (54) СПОСІБ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КОЛІННИХ СУГЛОБІВ ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ UA 111087 U UA 111087 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до радіонуклідної діагностики, може бути використана у визначенні ступеня ураження колінного суглоба хворих на ревматоїдний артрит з метою здійснення ендопротезування колінних суглобів без ризику виникнення післяопераційних ускладнень. Ревматоїдний артрит є одним з найбільш поширених хронічних запальних захворювань суглобів. Поширеність захворювання серед дорослого населення у різних країнах світу становить від 0,6 до 5 % [1, 2]. Захворювання найбільш поширене у людей працездатного віку. Пік захворювання припадає на 40-50 років. При цьому жінки хворіють у 2-4 рази частіше, ніж чоловіки. Захворюваність на ревматоїдний артрит у жінок збільшується після 30 років, досягаючи найбільших показників у 45-75 років [5, 7, 8]. Способи діагностики ревматоїдного артриту колінних суглобів мають відповідати таким вимогам: максимальна інформативність, доступність, неінвазивність або малоінвазивність, економічність, вони не повинні призводити до виникнення ускладнень і побічних реакцій після використання [1, 9]. На сьогодні застосовується ціла низка різних способів для діагностики ревматоїдного артриту. Комп'ютерна томографія візуалізує осередок ураження, його розташування, розміри, протяжність, зв'язок з іншими елементами суглоба у триплощинній системі координат [7]. Використання даного методу дозволяє детально оцінити структурні зміни кісткових елементів суглоба, але він не дає можливості отримати пряме повноцінне зображення суглобового хряща та м'якотканинних структур суглоба, що робить комп'ютерну томографію малоефективною для діагностики саме ранніх стадій ревматоїдного артриту. Метод звичайної та контрастної магніторезонансної томографії колінного суглоба, який дозволяє отримати зображення окремих елементів кістково-м'язової системи суглоба, провести їх аналіз, за результатами якого оцінюють стан суглобового гіалінового хряща, синовіальної оболонки та визначають кількість синовіальної рідини [6, 7]. Але на ранніх стадіях процесу можуть виникнути лише незначні зміни синовіальної оболонки суглоба та консистенції внутрішньосуглобової синовіальної рідини, що може призвести й до помилкового діагнозу. Даний метод достатньо матеріально затратний, із високою вірогідністю виникнення побічних алергічних реакцій на введення контрастної речовини та певною кількістю протипоказань (наявність металу в зоні обстеження, вагітність, алергічні реакції, клаустрофобічний синдром тощо). Метод ультразвукового є достатньо доступним, інформативним і об'єктивним методом візуалізації в діагностиці патологічних змін у випадках травм та захворювань опорно-рухової системи людини. Ультразвукове дослідження дозволяє швидко та об'єктивно виявити патологічні зміни в колінному суглобі, визначити кількість і якість внутрішньосуглобової рідини та стан синовіальної оболонки [2]. Одним із сучасних візуалізуючих методів дослідження опорно-рухового апарату є радіонуклідна статична остеосцинтиграфія. Найближчим до способу, що заявляється є спосіб диференціальної діагностики ревматоїдного артриту і остеоартрозу (див. патент України № 30985 UA, МПК (2006) А61В 6/00). Даний спосіб обрано прототипом. Прототип і корисна модель, що заявляється мають наступні спільні ознаки: - обидва способи включають дослідження стану кісткової тканини з використанням джерела іонізуючого випромінювання шляхом проведення сканування; - обидва способи є неінвазивними та дають змогу діагностувати структурно-морфологічні зміни при ревматоїдному артриті. Але за допомогою рентгенографічного методу, зазначеному в прототипі, неможливо вірогідно діагностувати кількісний ступінь запального процесу в ураженному суглобі, який дозволяє здійснювати ендопротезування колінного суглоба без ризику виникнення післяопераційних ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб діагностики колінного суглоба хворих на ревматоїдний артрит. Способом остеосцинтиграфії визначають кількісний сцинтиграфічний параметр операбельності хворих на ревматоїдний артрит колінного суглоба, яким планується ендопротезування. Способом остеосцинтиграфії фіксують відсоток накопичення радіофармпрепарату на діагностичних остеоцинтиграмах у проекції ураженого колінного суглоба в межах (+10 %)(+100 %) щодо симетричної ділянки дослідження, що дозволяює здійснювати ендопротезування колінних суглобів без ризику виникнення післяопераційних ускладнень. Спосіб здійснюють наступним чином. Остеосцинтиграфію проводять на однодетекторній сцинтиляційній томографічній гамма-камері "Тамара"- 301 Τ в статичному режимі в передній 99m прямій, бокових та задній проекціях після внутрішньовенного введення Тс-технефору 1 UA 111087 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 активністю 550-770 МБк. Дослідження здійснюють через 3 години після введення препарату [3, 4]. Заявленим способом досліджено 225 пацієнтів на ревматоїдний артрит колінних суглобів (139 жінок та 86 чоловіків) віком від 31 до 75 років, яким виконувалось ендопротезування. Остеосцинтиграфію колінних суглобів здійснюють в доопераційний період (за 1 тиждень до ендопротезування) з метою виявлення кількісних сцинтиграфічних критеріїв операбельності хворих, та через 6 місяців після ендопротезування з метою моніторингу динаміки патологічного процесу. Результати дослідження оцінюють за характером накопичення радіофармпрепарату в патологічному вогнищі та оточуючих здорових тканинах. За результатами діагностичного доопераційного сканування хворих розподіляють на три групи. До першої групи відносять 104 (46 %) пацієнтів, у яких відсоток накопичення радіофармпрепарату в проекції ураженого суглоба дорівнює (+10 %)-(+100 %), до другої - 78 (34 %) хворих, у яких відсоток накопичення індикатора в проекції ураженого суглобового комплексу становить (+101 %)-(+180 %), третя група нараховує 43 (20 %) пацієнтів із накопиченням індикатора в проекції ураженого суглобового комплексу більше ніж (+180 %). Через 6 місяців після ендопротезування при кількісній оцінці остеосцинтиграм у хворих першої діагностичної групи відсоток накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки дорівнює (+5 %)-(+20 %), відносно симетричної ділянки дослідження. У пацієнтів другої діагностичної групи через 6 міс. після ендопротезування відсоток накопичення радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки дорівнює (+21 %)-(+40 %). При кількісній оцінці сцинтиграм пацієнтів третьої діагностичної групи візуалізують вогнища підвищеної фіксації радіофармпрепарату в проекції парапротезної ділянки в межах (+41 %)(+120 %). Через 1 рік після ендопротезування ураженого колінного суглоба у хворих першої діагностичної групи післяопераційних ускладнень не фіксують. У 12 (15 %) пацієнтів другої діагностичної групи та 15 (34 %) пацієнтів третьої діагностичної групи через рік після ендопротезування відмічають параендопротезне (імплант-асоційоване) інфекційне ускладнення. Таким чином, чим кількісно вище відсоток включення радіофармпрепарату в проекції ураженого ревматоїдним артритом суглобового комплексу при остеосцинтиграфії в доопераційний період, тим вище вірогідність виникнення післяопераційних імплантасоційованих ускладнень після ендопротезування (р