Спосіб комплексної нейрологопедичної діагностики важких порушень мови у дітей дошкільного віку

Реферат: Спосіб комплексної нейрологопедичної діагностики важких порушень мови у дітей дошкільного віку, за яким разом з обстеженням мовного статусу дітей проводять апаратне дослідження сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу. Визначають швидкість проведення слухової інформації в структурах ЦНС і за наявності 3-х і більше патологічних змін в складових сенсорного компонента і збільшенні тривалості латентного періоду VI-го піку акустичних стволових викликаних потенціалів на 0,18 мс діагностують важкі порушення мови. UA 114261 U (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОЇ НЕЙРОЛОГОПЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВАЖКИХ ПОРУШЕНЬ МОВИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ UA 114261 U UA 114261 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належать до нейрофізіології, патопсихології і до спеціальної педагогіки і може бути використана при проведенні комплексної диференціальної діагностики стану вербальних функцій для виявлення важких порушень мови у дітей дошкільного віку. Мова виступає основним комунікаційним елементом взаємодії між людьми, і при порушенні її розвитку у дітей виникають подальші складнощі з налагодженням соціальної взаємодії і становленням психічних функцій і інтелектуальних можливостей. Мова - найважливіша складова нервово-психічного розвитку дитини і її формування відбувається впродовж перших років життя. Розвиток мови є складним психофізіологічним процесом в онтогенезі психічного розвитку дитини і безпосередньо взаємозв'язаний із становленням сенсорних і інтелектуальних функцій, а також психомоторики. Перспективи нервово-психічного розвитку і можливість навчання дітей з відхиленнями в психофізичному розвитку, їх шкільна і соціальна адаптація залежать від своєчасного виявлення порушень в мовній і пізнавальній сферах. Актуальність створення комплексу об'єктивних нейрологопедичних діагностичних методів і критеріїв оцінки мовного розвитку дітей, що не говорять, пов'язана зі збільшенням кількості важких порушень мови в дитячій популяції, а також зі збагаченням нейронаук даними, що стосуються модифікування методів, використовуваних для обстеження безмовних дошкільнят. Сьогодні більше 70 % дітей народжуються з наявністю перинатальних поразок підкіркових і стволових відділів головного мозку, що запускають суто компенсаторний механізм роботи, тому традиційні психолого-медико-педагогічні методи корекції у багатьох випадках не приносять очікуваних результатів, особливо на початкових етапах роботи. Отже, актуальним завданням стає стимуляція природної активності структур головного мозку для можливості розвитку пізнавальних, когнітивних і вербальних функцій з вирівнюванням темпів дизонтогенезу для абілітації (Павлова Н.В. Нейрологопедичний підхід до діагностики важких порушень мови у дітей / Н.В. Павлова, Т.В. Дегтяренко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал / голов. ред. А.А. Сбруєва. - Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. - № 6 (50). - С. 136-145). Відносно нещодавно була встановлена залежність тривалості показника VIго піку коротколатентних акустичних стволових викликаних потенціалів (СВП) від наявності порушення швидкості декодування мовнослухової інформації. Це стало можливим при використанні модифікованої методики акустичних СВП на короткий тональний стимул 4 кГц, коли по латентності VI піку у дітей з порушеннями розвитку мовної функції встановлюється така характерна особливість як сповільненість проведення і обробки акустичної інформації в структурах слухових трактів ствола мозку. Цей показник досить об'єктивний і не залежить від зовнішніх чинників і емоційного стану дитини. Стосовно безмовних дошкільнят, статистично він виявляється у 69-71 % дітей, що страждають алалією і у 81 % дітей з розладами аутистичного (Єфімов О.І. Порушення швидкості проведення слухової інформації в структурах ствола мозку у дітей з розладами розвитку мови і труднощами в навчанні / О.І. Єфімов, В.Л. Єфімова, В.П. Рожков // Сенсорні системи: науковий журнал ВАК. - 2014. - № 3. - С. 36-44). Таким чином, доцільність розробки спеціальної діагностичної комплексної програми, що враховує особливості дошкільнят з важкими порушеннями мови, спирається на необхідність об'єднання сучасних досягнень суміжних наук і парадигми комплексного підходу до діагностики і корекції важких мовних порушень при ранньому втручанні. Авторами в доступних джерелах наукової інформації не знайдено описи способу, схожого на запропонований. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки способу комплексної нейрологопедичної діагностики важких порушень мови у дітей дошкільного віку шляхом визначення міри несформованості вербальних функцій і визначення швидкості проведення слухової інформації в структурах ЦНС, за рахунок чого стає можливим визначити характерні складові сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу, а також визначити швидкість проведення слухової інформації, що дозволить здійснити диференціальну діагностику стану вербальних функцій у дітей дошкільного віку і виявити наявність важкий порушень мови, розробити орієнтовану нейропсихологічну корекцію. Поставлена задача вирішується тим, що згідно із способом комплексної нейрологопедичної діагностики важких порушень мови у дітей дошкільного віку, разом з обстеженням мовного статусу дітей проводять апаратне дослідження сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу, визначають швидкість проведення слухової інформації в структурах ЦНС і за наявності 3-х і більше патологічних змін в складових сенсорного компонента і збільшенні тривалості латентного періоду VI-го піку акустичних стволових викликаних потенціалів на 0,18 мс діагностує важкі порушення мова. Причинно-наслідкові зв'язки: 1 UA 114261 U 5 10 15 20 25 1. Визначення міри несформованості вербальних психічних функцій - за рахунок цього стає можливим виявити наявність характерних складових сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу, що дає можливість позначити його характерні патологічні зміни за наявності важких порушень мови; 2. Проведення апаратного обстеження стану слухової функції за допомогою модифікованої методики акустичних СВП- за рахунок цього стає можливим визначення швидкості проведення слухової інформації в структурах ЦНС, що дозволяє виявити збільшення тривалості латентного періоду VI-го піку акустичних стволових викликаних потенціалів мозку, що є свідченням наявності важких порушень мови. Пропонований нами спосіб комплексної нейрологопедичної оцінки важких порушень мови у дошкільнят має наступні переваги: 1. Спеціалізоване нейрологопедичне обстеження дозволяє діагностувати міру порушення вербальних функцій у дітей, що не говорять; 2. Нейрологопедична діагностика дозволяє в короткі терміни провести адекватну оцінку мовних функцій у дітей; 3. Використання апаратних обстежень в комплексній нейрологопедичній діагностиці сприяє встановленню правомірного діагнозу при порушенні мовленнєвих функцій у дітей, для розробки адекватних методів корекції. Опис способу. Нами були обстежені діти 3-5 років з важкою мовною патологією, що не представляє можливість повноцінної мовної комунікації. Діти з підлягаючим зберіганню інтелектом, з первинною мовною патологією. Було проведено комплексне обстеження мовного статусу кожної дитини. Визначено порушені складові сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу труднощі з визначенням напряму звуку, відсутність відгуку на власне ім'я, відсутність розуміння складних інструкцій, складнощі із засвоєнням ритмізованих елементів і розумінням інтонації, наявність ехолалії. Разом з цим усім дітям було проведено апаратне обстеження і, зокрема, визначена тривалість латентного періоду VI-го піку акустичних стволових викликаних потенціалів мозку. Отримані дані приведені в таблиці. Таблиця Показники стану мовленнєвих функцій за результатами нейрологопедичного обстеження Олександра Ш., 3 р. 2 міс. Труднощі з визначенням напряму звуку + Відсутність відгуку на власне ім'я + Відсутність розуміння двокомпонентних інструкцій + Складнощі із засвоєнням ритмізованих елементів + і розуміння інтонації Наявність ехолалії Збільшення тривалості латентного періоду VI-го + піку акустичних стволових викликаних потенціалів Основні компоненти мовного розвитку Микита М., 4 р. 1 міс. + + Михайло Г., 4 p. 11 міс. + + + + + 30 35 40 45 З проведених досліджень видно, що у Олександри Ш. в наявності 3 показники характерних складових сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу і позитивні дані про наявність збільшеної тривалості латентного періоду VI піку АСВП. На основі вищеозначеного критерійного аналізу сумарної оцінки стану мовної функції здійснюється обґрунтований висновок відносно міри вираженості і визначення провідного компонента в структурі важкого мовного порушення у вигляді ОНР 1 рівня, вираженого змішаною формою алалії. Відносно Микити М., значимою виявилася також результативність наявності 3-х характерних ознак сенсорної алалії у поєднанні з даними апаратного дослідження СВП. Ситуація по Михайлу Г. також характеризується отриманням значимої оцінки в зрізі виявлення механізму порушення мовопородження. Зроблений висновок про зв'язок кількості визначуваних критеріїв (3-х і більше) у разі визначення мовної патології як загального недорозвинення мови 1 рівня у вигляді алалії (важка міра безмовності), одним з яких є реєстрація тривалості VI піку АСВП на величину, що перевищує нормативний рівень більш ніж на 0,18 мс. Як видно з представлених даних, використання запропонованого способу комплексної нейрологопедичної діагностики важких порушень мови у дітей дошкільного віку дозволяє оцінити міру порушення мовних функцій. 2 UA 114261 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб комплексної нейрологопедичної діагностики важких порушень мови у дітей дошкільного віку, за яким разом з обстеженням мовного статусу дітей проводять апаратне дослідження сенсорного компонента сприйняття акустичного сигналу, визначають швидкість проведення слухової інформації в структурах ЦНС і за наявності 3-х і більше патологічних змін в складових сенсорного компонента і збільшенні тривалості латентного періоду VI-го піку акустичних стволових викликаних потенціалів на 0,18 мс діагностують важкі порушення мови. 10 Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3