Спосіб визначення життєздатності м’яких тканин

Реферат: Спосіб визначення життєздатності м'яких ранових тканин включає фарбування м'яких ранових тканин розчином барвника, витримування та візуальне оцінювання їх стану по ступеню забарвлення. Як барвник використовують фотосенсибілізатор "Фотолон", фарбування м'яких ранових тканин здійснюють локально, нанесенням розчину барвника на їх поверхню, після чого здійснюють опромінення випромінюванням з довжиною хвилі, що збуджує фотолюмінесценцію розчину барвника, при цьому життєздатні тканини флюоресціюють яскраво-рожевим кольором, нежиттєздатні тканини не флюоресціюють. UA 114454 U (12) UA 114454 U UA 114454 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, мікрохірургії, судинної хірургії, травматології, військово-польової хірургії, направлена на подальше вдосконалення відомих методів діагностики, які застосовуються в цій галузі і може бути використана для визначення життєздатності м'яких тканин при вогнепальному пораненні. Також можливе визначення життєздатності м'яких тканин за способом, що пропонується, при гнійних, опікових, трофічних, променевих, посттравматичних та інших ранах, та при виконані хірургічних втручань при сумнівах у життєздатності тканин або органа. Визначення життєздатності м'яких тканин є одним зі складних та невирішених питань сучасної хірургії. Особливо важливим це питання стає під час хірургічних обробок вогнепальних ран, які характеризуються нерівномірним "мозаїчним" характером некрозу ранової поверхні; можливими відстроченими некрозами, невиразною демаркацією між життєздатними та некротичними тканинами. У практичній хірургії для визначення життєздатності тканин найбільш часто застосовується візуальна та тактильна оцінка, на основі власного досвіду лікаря хірургічного профілю, по забарвленню, консистенції, скоротливості, кровонаповненню, кровоточивості тканин та інших параметрах. Ці способи відрізняються простотою та доступністю для виконання, але вони є суб'єктивними, та їх результати значно різняться від власного досвіду, кваліфікації хірурга, гостроти та особливостей зору, тактильної чутливості. Запропоновані також і інші більш складні та технологічні способі, які основані на експресбіопсії тканин, аналізуванні показників термографії, радіотермографії, електропровідності, електрозбудження, водневого показника кислотності середовища, та інші. Але використання їх пов'язано з наявністю спеціальної апаратури, досвідчених спеціалістів, займає певний час та є складним при відтворенні. Також, незважаючи на всі перераховані складнощі, ці способи дають певні відхилення, суперечливі результати та помилки. На теперішній час простого, об'єктивного, загальноприйнятого та доступного способу, який би задовольняв практикуючих хірургів, не існує. Відомий спосіб визначення життєздатності тканин кінцівок (Патент на изобретение № 2074635 (RU)) після хірургічних операцій, наприклад реплантації. Спосіб включає введення в зону дослідження контрастуючої речовини і подальший огляд стану кровообігу тканин шляхом візуального спостереження за змінами досліджуваної зони під дією речовини, що контрастує. Згідно зі способом у досліджувану зону тканин внутрішньовенно, внутрішньоартеріально або внутрішньоаортально вводять люмінофор, наприклад 10 % розчин флуоресцеїну натрію, а огляд тканин ведуть при впливі на них світлового випромінювання в ультрафіолетовій області спектра. На досліджувану зону тканин впливають когерентним лазерним випромінюванням, наприклад, променем азотного лазера з довжиною хвилі 370 нм і енергією імпульсу 30 мкДж. Світловий потік від джерела лазерного випромінювання підводять до досліджуваної зони за допомогою волоконно-оптичного світловода, на дистальному кінці якого вбудована розсіююча негативна мікролінза. За ступенем люмінесценції досліджуваної зони судять про стан кровообігу тканин кінцівок. До недоліків цього способу належать необхідність системного (внутрішньовенного, внутрішньоартеріального або внутрішньоаортального) введення розчину флюорофору, що займає певний час та є інвазійною процедурою. Крім того, за даними закордонних авторів (Неотложная медицинская помощь: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Э. Тинтиналли, Р. Л: Кроума, Э. Руиза. - М.: Медицина, 2001. - С. 597) флуоресцеїн є кращою живильною середою для мікроорганізму Pseudomonas aerugenosa, в зв'язку з чим автори пропонують обмежувати системне та місцеве введення розчину флуоресцеїну. Також, за даними сучасних вітчизняних авторів (Кондратюк В. Характеристикаантибіотикорезистентності мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок // Клінічна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 36-39; Косульников С.О., Тарнопольский С.А., Кравченко К.В. Огнестрельная гнойная рана: основные возбудители и антибиотикотерапия // Клінічна хірургія. - 2015. - № 11.2. - С. 90-91) Pseudomonas aerugenosa, грає важливу етіопатогенетичну роль у виникненні інфекційно-запальних ускладнень при ранових вогнепальних ураженнях м'яких тканин, отриманих в результаті АТО. Використання флуоресцеїну натрію збільшує ризик колонізації рани мікроорганізмом P. aerugenosa та необхідно контролювати ранову мікрофлору для недопускання проліферації збудника у зоні поранення. Найближчим аналогом вибрано спосіб експрес-діагностики життєздатності ранових тканин (Степанова А.А., Калнин Я.Я. Возможности использования окрашивания для определения жизнеспособности тканей в ранах // Всесоюзная конференция по ранам и раневой инфекции, 1я. - М., 1977. - С. 39-40). Спосіб застосувався авторами для виявлення ступеня життєздатності або повної нежиттєздатності травмованих тканин у травматологічних хворих з тяжкими 1 UA 114454 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 пошкодженнями кінцівок. Пацієнту вводять внутрішньовенно 10 % розчин димифену-блакитного (кислий яскраво-голубий барвник) у дозі 20 мг/кг маси тіла. Димифен-блакитний при внутрішньовенному його введенні фарбує тканини організму від світло-синьо-зеленого до темно-зеленого та залишає нефарбованими ділянки некрозу. Через 30 хвилин лікар визначає життєздатність ранових тканин по їх окрасці. До недоліків цього способу належить також необхідність системного застосування препарату за рахунок внутрішньовенного введення, зберігається забарвлення сироватки крові після застосування методу протягом доби у голубий колір, що робить неможливим визначення біохімічних показників у аналізах крові, та зберігається окраска шкірних покровів тіла та слизових оболонок у блакитний колір протягом 2-3 діб. Крім того, димифен-блакитний має токсичну дію та не зареєстрований для використання у медичній практиці. Основним недоліком аналога та найближчого аналога є недостатня вибірковість при забарвленні м'яких тканин та визначення нежиттєздатних тканин тільки по відсутності у них кровообігу. Ці способи основані на опосередкованому визначенні тканинного кровообігу за рахунок введення флюорофору у кров'яне русло та подальшого спостерігання його просічення та окраски ранової поверхні, це залежить від тонусу магістральних та реґіонарних судин, кровообігу тканин, особливостей кровообігу у зоні поранення та інших факторів. Вищеозначені способи та препарати не мають вибірковості при зв'язуванні з тканинами. Крім того, при вогнепальних пораненнях, особливо високошвидкісними снарядами, виразна зона комоції (ранового струсу), у якій протягом перших 3-х діб після поранення спостерігається транзиторне порушення кровообігу, яке проходить, в зв'язку з чим можливе отримання помилково негативних результатів. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу експрес-діагностики життєздатності ранових тканин, в якому за рахунок виключення системного введення розчину флюорофору, досягається визначення життєздатності м'яких тканин, підвищення контрастності між життєздатними та нежиттєздатними тканинами, контроль адекватності виконаної хірургічної обробки рани. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб визначення життєздатності м'яких тканин, який включає фарбування м'яких ранових тканин розчином барвника, витримування та візуальне оцінювання їх стану по ступеню забарвлення, згідно з корисною моделлю, як барвник використовують фотосенсибілізатор "Фотолон", фарбування м'яких ранових тканин здійснюють локально нанесенням розчину барвника на їх поверхню, після чого здійснюють опромінення випромінюванням з довжиною хвилі, що збуджує фотолюмінесценцію розчину барвника, життєздатні тканини флюоресціюють яскраво-рожевим кольором, нежиттєздатні тканини не флюоресціюють. Спосіб здійснюють наступним чином. Першим кроком, виконують розведення препарату фотосенсибілізатора "Фотолон" у концентрації 2,5 мг/мл, який випускається у вигляді ліофілізату для виготовлення розчину для інфузій. Другим кроком, марлевим тампоном рясно змоченим розчином фотосенсибілізатора ретельно обробляють всю ранову поверхню, надлишки фотосенсибілізатора вимочують сухим марлевим тампоном. Третім кроком, проводять експозицію розчину фотосенсибілізатора на рану протягом 30 хвилин. Четвертим кроком, змивають розчин фотосенсибілізатора фізіологічним розчином NaCl. П'ятим кроком, проводять опромінювання ранової поверхні лазерним, світлодіодним або іншим джерелом опромінювання, з довжиною хвилі 405 нм (наприклад, за допомогою апарата лазерного терапевтичного "Лика-терапевт М", виносна рукоятка ВРВ1 при щільності потужності 0,05 2 Вт/см ). При цьому здорові, життєздатні тканині флюоресціюють яскраво-рожевим кольором. Нежиттєздатні тканини не світяться та виглядають у вигляді тьмяних плям або ділянок. Після чого, за результатами дослідження приймають рішення про необхідність проведення та об'єм хірургічної обробки рани або видалення нежиттєздатних тканин механічним, хімічним або біологічним способом в залежності від клінічної ситуації та наявних можливостей або динамічного спостереження за ділянкою рани. Для більшої чіткості спостерігання флюоресценції доцільно використовувати окуляри зі світофільтрами ЖС-18 та проводити спостереження у затемненому приміщенні. За допомогою способу, що пропонується, можливе диференційоване визначення життєздатних тканин у вогнепальних ранах. Виконання способу дозволяє більш якісно та ретельно виявити нежиттєздатні тканини, виставити чіткі та об'єктивні показання і більш тканинозберігаюче провести хірургічні обробки ран, з мінімальним пошкодженням життєздатних тканин, мінімізувати лікарські помилки, зменшити термін лікування поранених. За необхідністю спосіб можливо проводити повторно на наступну добу. 2 UA 114454 U 5 10 15 Спосіб, що заявляється, був апробований для діагностики нежиттєздатних тканин у постраждалих з вогнепальними пораненнями м'яких тканин на базі хірургічного відділення та відділення гнійної хірургії Військово-медичного клінічного Центру Північного регіону МО України, на клінічної базі кафедри ендоскопії і хірургії Харківський медичний академії післядипломної освіти МОЗ України. За розробленим способом виконане обстеження 72 поранених з вогнепальними ранами м'яких тканин. У 21 нежиттєздатних тканин у ранах не виявлено, у 51 хворого виявлені локальні ділянки з нежиттєздатними тканинами, що послужило обґрунтуванням для виконання, різних способів очищення ран (хірургічна обробка, ультразвукова кавітація, застосування протеолітичних ферментів, фотодинамічна терапія). Ускладнень, негативних явищ, які пов'язані з застосуванням способу, що пропонується, не спостерігалося. Застосування розробленого способу дозволяє покращити результати діагностики та наступного лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями м'яких тканин. Отримані позитивні безпосередні результати використання способу дають підстави рекомендувати його для практичного використання в широку медичну практику. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб визначення життєздатності м'яких ранових тканин, який включає фарбування м'яких ранових тканин розчином барвника, витримування та візуальне оцінювання їх стану по ступеню забарвлення, який відрізняється тим, що як барвник використовують фотосенсибілізатор "Фотолон", фарбування м'яких ранових тканин здійснюють локально, нанесенням розчину барвника на їх поверхню, після чого здійснюють опромінення випромінюванням з довжиною хвилі, що збуджує фотолюмінесценцію розчину барвника, при цьому життєздатні тканини флюоресціюють яскраво-рожевим кольором, нежиттєздатні тканини не флюоресціюють. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3