Спосіб місцевої терапії інфікованої післяопераційної рани

Реферат: Спосіб місцевої терапії інфікованої післяопераційної рани включає проведення вакуумасистованої терапії рани, в якому через систему ВАК-терапії вводять у порожнину рани розчин антисептика, при цьому періодичність та експозицію введення розчину антисептика встановлюють у залежності від кількості ранового ексудату. UA 114455 U (12) UA 114455 U UA 114455 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема хірургії, та може бути застосована для лікування ускладнених післяопераційних ран. Критична ішемія нижніх кінцівок (КІНК) є найважчим проявом патології периферичних артерій нижніх кінцівок. Кожного року спостерігається 400 нових випадків КІНК на 1 мільйон населення. З приводу хронічної КІНК у європейських країнах щорічно оперують близько 171000 хворих з КІНК [Dohmen A., Eder S., Euringer W. et al. Chronic Critical Limb Ischemia. Dtsch. Arztebl. Int. - 2012. - N 109 (6). - P. 95-101]. В Україні офіційної інформації щодо розповсюдженості КІНК наразі немає. На сьогодні тільки реваскуляризація є високоефективним методом хірургічного лікування цього контингенту хворих, що дозволяє зберегти життєздатність кінцівки і попередити інвалідизацію населення. Незважаючи на успіхи реконструктивних оперативних втручань на судинах нижніх кінцівок, їх результати можуть погіршуватися в результаті виникнення інфекції області хірургічного втручання (ІОХВ). Хірургічне лікування хворих з оклюзивно-стенотичними ураженнями артерій нижніх кінцівок ускладнюється інфікуванням у 4-25 % прооперованих пацієнтів [Kalish J.A., Farber А., Ноmа К. et al. Factors associated with surgical site infection after lower extremity bypass in the Society for Vascular Surgery (SVS) Vascular Quality Initiative (VQI). Journal of vascular surgery. 2012. - N 60 (5). - P. 1238-1246]. Розвиток таких ускладнень після реконструктивних операцій по ліквідації КІНК ставить під загрозу не лише збереження кінцівки, але й життя хворого, адже розвиток арозивної кровотечі значно ускладнює тактику лікування такого роду пацієнтів. Похилий вік, супутня патологія, вогнища хронічної інфекції, тривалість операції більше 3 годин, пасивне дренування післяопераційної рани також значно підвищують ризик післяопераційних інфекційно-гнійних ускладнень [Greenblatt D.Y., Rajamanickam V., Mell M.W. Predictors of surgical site infection after open lower extremity revascularization. J. Vase. Surg. - 2011. - N 54. - P. 433-439]. Місцева терапія IOХВ залежить від глибини ураження тканин. Згідно з класифікацією Shilagui [Vacuum-assisted closure therapy for vascular graft infection (Szilagyi grade III) in the groin-a 10-year multi-center Experience / H. Verma, K. Ktenidis, R. K. George [et al.] // Journal of vascular surgery. - 2014. - N 59. - P. 145-151], існують три ступені глибини IOХВ: інфекційне ураження шкіри підшкірної клітковини вище поверхневої фасції, інфекційне ураження підшкірної клітковини глибше поверхневої фасції та інфекційне ураження судинного шунта. Особливо несприятливим є перебіг ускладненої рани з ураженням судинної реконструкції при використанні аломатеріалу. Сучасним методом лікування IOХВ із розходженням країв рани є вакуум-асистована терапія ран (ВАК-терапія). Відомий спосіб місцевої терапії інфікованих післяопераційних ран полягає у адекватному дренуванні, очищенні порожнини рани та позитивному перебігу етапів ранового процесу із застосуванням вакуум-асистованої терапії ран (ВАК-терапії) [Kotsis Т, Lioupis C. Use of vacuum assisted closure in vascular graft infection confined to the groin. Acta Chir Belg 2007; 107:37-44]. Однак при використанні стандартної ВАК-терапії ран протягом 4-5 днів у рані створюються сприятливі умови для дисемінації та розмноження патогенних мікроорганізмів на елементах системи ВАК-терапії, що безпосередньо контактує з порожниною рани. Даний недолік вдасться усунути запропонованим способом. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб ВАК-терапії ран шляхом комбінації аспірації ранового ексудату з промиванням порожнини рани антисептичними середниками. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб локальної терапії інфікованих післяопераційних ран, що включає проведення вакуум-асистованої терапії ран, в якому згідно з корисною моделлю, через систему ВАК-терапії у порожнину рани вводять розчин антисептика, при цьому періодичність та експозицію введення розчину антисептику встановлюють у залежності від кількості ранового ексудату. ВАК-терапія значно пришвидшує евакуацію вмісту рани. Удосконалення полягає у періодичному промиванні антисептиком порожнини рани, що сприяє зменшенню кількості патогенної флори у рані та зумовлює швидше очищення порожнини рани, пришвидшуючи репаративний процес. Щоденне промивання порожнини рани та ВАК системи антисептичним засобом допоможе зменшити кількість патогенних мікроорганізмів у порожнині рани. Запропонований спосіб здійснюють у два етапи: налагодження ВАК-терапії на порожнину рани та періодичне (залежно від кількості ексудату) введення у порожнину рани розчину антисептику із визначеною експозицією. Для підтвердження ефективності запропонованого способу місцевої терапії післяопераційної рани було проведено мікробіологічні дослідження до та після сеансів ВАКтерапії з промиванням антисептиком, вимірювання кількості ексудату з порожнини рани, оцінено 1 UA 114455 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 тканину дна та країв рани. Отримані результати порівнювали з стандартними методами місцевої терапії рани (метод пасивного дренування). Під спостереженням перебувало 22 пацієнти з IOХВ після реконструктивних оперативних втручань з приводу оклюзійно-стенотичних уражень атеросклеротичного генезу аорто-клубовостегнових (n=4) та стегново-підколінно-гомілкових сегментів (n=10), аневризм черевного відділу аорти (n=4), та пацієнти, оперовані з приводу онкологічної патології з ураженням магістральних судин заочеревинного простору (n=4). В основну групу увійшло 12 пацієнтів після реконструктивних оперативних втручань з приводу оклюзійно-стенотичних уражень атеросклеротичного генезу аорто-клубово-стегнових (n=2) та стегново-підколінно-гомілкових сегментів (n=6), аневризм черевного відділу аорти (n=2), та пацієнти, оперовані з приводу онкологічної патології з ураженням магістральних судин заочеревинного простору (n=2). Групу порівняння склали 10 пацієнтів з аналогічними ускладненнями, котрим проводилось місцеве лікування розведенням країв рани та методом пасивного дренування порожнини рани. Групи пацієнтів були однорідними та рівними за віком та суміжними патологіями. Санація порожнини рани проводилась за результатами посіву матеріалу і визначення патогенної флори та за чутливістю до антибіотикотерапії. Терапію IOХВ здійснювали згідно з чинними клінічними протоколами МОЗ. Пацієнтам основної групи додатково проводили промивання порожнини рани антисептиком. Лікування передбачало виявлення ускладненої післяопераційної рани, розведення країв рани, налагодження ВАК-терапії. Проводився контроль кількості виділеного ексудату. Через контрапертури встановлювали дренажну поліхлорвінілову трубку у порожнину рани та вводили через неї у порожнину рани розчин антисептику. Експозиція дії антисептика становила 20 хв. Згодом антисептик дренували активним шляхом у контейнер ВАК системи. Процедуру виконували 1 раз на добу. У контрольній групі післяопераційні рани лікували методом розведення країв рани та пасивного дренування порожнини рани. У обох групах проводився контроль кількості виділеного ексудату. Діагноз IOХВ підтверджувався бактеріологічно. З 22-х матеріалів, що надійшли на дослідження, у 3-х хворих було виявлено Staphylococcus aureus (13,6 %), у 8-ми хворих висіяно Staphylococcus epidermidis із гемолітичними властивостями (36,3 %), у 12-ти пацієнтів Staphylococcus epidermidis (54,5 %). У 15-ти матеріалах було висіяно бактерії роду Streptococcus серогрупи D-St. faecalis, що звичайно зустрічаються в асоціації з ентеробактеріями. Два штами цих мікроорганізмів мали гемолітичні властивості. У 16-ти зразках серед досліджуваних матеріалів були отримані бактерії роду Enterobacteriacae (72 %), а саме: Citobacter freendi, Escherichia coli, Klebsiella mobilis, Enterobacter cloacae, Proteus vulgaris. Гемолітичні властивості спостерігались у 2-х випадках культивованих мікроорганізмів. Крім бактерій, у 16-ти мазках були виявленні грибки роду Candida (72 %). Корекцію хірургічної інфекції проводили шляхом призначення антибіотикотерапії широкого спектра, а після визначення чутливості до антибіотика призначалась цільова антибіотикотерапія. Стан післяопераційної рани характеризували бактеріологічно та клінічно, оцінюючи перебіг ранового процесу (динаміку кількості виділеного ексудату та стадію ранового процесу). Вже після першого сеансу удосконаленої ВАК-терапії достовірно зменшувались прояви загрози арозивної кровотечі. Після пропонованої місцевої терапії з промиванням порожнини рани антисептиком зменшувалось кількість виділеного ексудату, спостерігався позитивний перебіг ранового процесу та скорочувалися терміни повного загоєння післяопераційної ускладненої рани: терміни повного загоєння рани у основній групі склали 27 (+/- 2) днів, у контрольній групі 39 (+/- 3) днів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб місцевої терапії інфікованої післяопераційної рани, що включає проведення вакуумасистованої терапії рани, який відрізняється тим, що через систему ВАК-терапії вводять у порожнину рани розчин антисептика, при цьому періодичність та експозицію введення розчину антисептика встановлюють у залежності від кількості ранового ексудату. 55 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2