Спосіб хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів

Реферат: Спосіб хірургічного лікування пародонтиту полягає у створенні доступу до місця фуркації коренів двокореневих зубів та до кісткових кишень шляхом проведення відповідних розрізів, відсепаровуванні слизово-окісного клаптя, проведенні згладжування кореневої поверхні, видаленні грануляційної тканини в місці фуркації та в кістковій кишені, припасуванні та фіксації слизово-окісного клаптя без натягу швами. Безпосередньо перед проведенням хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів спочатку здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням збагаченої тромбоцитами аутоплазми і під час хірургічного лікування проводять трапецієподібний розріз ясен зі щічної сторони в ділянці ураженого зуба, далі відсепаровують слизово-окісний клапоть, після чого проводять видалення грануляційної тканини, очищення і полірування коренів зуба та кісткової тканини і створюють остеокондуктивні і остеоіндуктивні умови для регенерації кісткової тканини, для чого в утворену порожнину вносять остеопластичний матеріал на основі -трикальційфосфату та зволожують його збагаченою тромбоцитами плазмою крові, після чого проводять періостомію, зближують краї рани та ушивають. UA 115242 U (12) UA 115242 U UA 115242 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургічної стоматології, зокрема до методів хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів при горизонтальному та при вертикальному ураженні. Відомий спосіб інструментальної обробки поверхні кореня, при якому проводять інтрасулькулярний розріз в ділянці патологічного процесу, створюючи доступ до біфуркації коренів зуба та здійснюють інструментальну обробку поверхні кореня за допомогою кюретажних чи ротаційних інструментів, після чого рану ушивають [Ханс-Петер Мюллер/ Пародонтология. 2004. - С. 198]. Однак цей відомий спосіб має обмежений доступ до місця фуркації, відсутній візуальний контроль проведення маніпуляцій і при його застосуванні виникає можливість швидкої повторної бактеріальної реколонізації та прогресування захворювання. Відомий також спосіб хірургічного лікування виражених змін в області фуркації молярів III-IV класів з використанням мембранної техніки і різних остеопластичних препаратів, що полягає в заповненні перфораційного отвору пломбувальним матеріалом, при цьому додатково викроюють трапецієподібний слизово-окісний клапоть по зубо-ясенному краю, видаляють патологічно змінені тканини на поверхні кореня зуба, навколо отвору формують поглиблення, яке заповнюють склоіномерним цементом або світловідбивним компомером і дефект, що утворився, заповнюють матеріалом на основі гідроксинату [Патент RU на винахід № 218996, 1996]. Однак цей спосіб потребує перфорації дна порожнини зуба, що нерідко приводить до патології пародонта, деструктивних змін в області фуркації коренів, появи в порожнині рота вогнищ хронічної інфекції, зниження реактивності організму, мікробної сенсибілізації і в підсумку приводить до втрати зуба. Найбільш близьким, за технічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування пародонтиту, за яким проводять розріз всередині пародонтальної кишені зі щічної сторони і вертикальні розрізи, які обмежують клапоть на 1/2 ширини зуба, який лікують, медіально і дистально, відсепаровують слизово-окісний клапоть, проводять видалення грануляційної тканини, створюють доступ до місця фуркації та кісткових кишень, після чого проводять скейлінг і згладжування поверхні кореня, припасування та фіксацію мембрани швами, далі мембрану покривають слизово-окісним клаптем без натягу, фіксують клапоть швами і в період 4-6 тижнів після оперативного втручання проводять видалення мембрани [Ханс-Петер Мюллер/ Пародонтология - 2004. - С. 205]. Проте при використанні цього способу мембрану фіксують шляхом ушивання, що призводить до додаткової травматизації місця оперативного втручання, потребує проведення повторного оперативного втручання для видалення мембрани і, як наслідок, повторної травматизації. Крім того, спосіб забезпечує недостатньо сприятливі умови для росту кісткової тканини та відновлення тканин пародонту в даній ділянці, що не виключає можливості прогресування захворювання внаслідок відсутності остеоіндуктивних та остеокондуктивних умов для регенерації кісткової тканини. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу створення ефективного способу хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів шляхом хірургічного забезпечення вільного доступу до місця фуркації і пародонтальної кишені і використанням ефективного остеопластичного матеріалу разом із збагаченою тромбоцитами аутоплазмою забезпечити візуальний контроль і зручність проведення маніпуляцій, сприятливі остеоіндуктивні та остеокондуктивні умови для регенерації кісткової тканини і попередити можливість повторної бактеріальної реколонізації та прогресування захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що за способом хірургічного лікування пародонтиту, що полягає у створенні вільного доступу до місця фуркації та до кісткових кишень шляхом проведення відповідних розрізів, відсепаровуванні слизово-окісного клаптя, проведенні згладжування кореневої поверхні, видаленні грануляційної тканини в місці фуркації та в кістковій кишені, припасуванні та фіксації слизово-окісного клаптя без натягу швами, згідно з корисною моделлю безпосередньо перед проведенням хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів спочатку здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням збагаченої тромбоцитами аутоплазми і під час хірургічного лікування проводять трапецієподібний розріз ясен зі щічної сторони в ділянці ураженого зуба, далі відсепаровують слизово-окісний клапоть, після чого проводять видалення грануляційної тканини, очищення і полірування коренів зуба та кісткової тканини і створюють остеокондуктивні і остеоіндуктивні умови для регенерації кісткової тканини, для чого в утворену порожнину вносять остеопластичний матеріал на основі β-трикальційфосфату та зволожують його 1 UA 115242 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 збагаченою тромбоцитами плазмою крові, після чого проводять періостомію, зближують краї рани та ушивають. Саме завдяки проведенню трапецієподібного розрізу ясен зі щічної сторони в ділянці ураженого зуба і відсепаруванням після цього слизово-окісного клаптя забезпечують вільний доступ до коренів зуба і пародонтальної кишені, який дозволяє ефективно провести очищення і полірування коренів зуба та кісткової тканини, видалення грануляційної тканини і, що основне, створити остеокондуктивні і остеоіндуктивні умови для регенерації кісткової тканини шляхом внесення в утворену порожнину матеріалу на основі β-трикальційфосфату та зволоженням його збагаченою тромбоцитами плазмою крові і цим досягти регенерації кісткової тканини та попередити можливість повторної бактеріальної реколонізації і прогресування захворювання. Таким чином сукупністю відомих і пропонованих суттєвих ознак створено нове технічне рішення, яке забезпечує досягнення якісно нового технічного результату у хірургічному лікуванні пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів, достатнього для виконання поставленої задачі корисної моделі. Суть способу пояснює креслення. На кресл. наведено фрагмент здійснення способу хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневого зуба, де на поз.1 наведено дефект кісткової тканини в ділянці біфуркації коренів зуба і на поз. 2 - введений в утворену порожнину остеопластичний матеріал, зволожений збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Спосіб здійснюють так. Безпосередньо перед проведенням хірургічного лікування здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням збагаченої тромбоцитами аутоплазми шляхом центрифугування у центрифузі, як приклад у центрифузі ОПН-3 (виробництва фірми "DASTAN") при швидкості обертання 3000 об/хв., упродовж 15 хв. Безпосередньо хірургічне лікування здійснюють проведенням трапецієподібного розрізу ясен зі щічної сторони в ділянці ураженого зуба, далі відсепаровують слизово-окісний клапоть, після чого проводять видалення грануляційної тканини, очищення і полірування коренів зуба та кісткової тканини в ділянці дефекту 1 і створюють остеокондуктивні і остеоіндуктивні умови для регенерації кісткової тканини, для чого в порожнину, яка утворилась, вносять остеопластичний матеріал 2 на основі β-трикальційфосфату, як приклад "4Вопе", та зволожують його збагаченою тромбоцитами плазмою крові, після чого проводять періостомію, зближують краї рани та ушивають. Приклад. Пацієнт В., 44 роки, звернувся з приводу болючості 36-го зуба. Об'єктивно: слизова оболонка ротової порожнини блідо-рожевого кольору, в ділянці 36-го зуба без ознак запалення. Глибина зондування (зонд Nabers) в ділянці біфуркації - 5 мм. (дефект Ф2). На рентгенограмі спостерігається дефект кісткової тканини в ділянці біфуркації 4 мм. Проведено хірургічне лікування пропонованим способом. Протокол операції № 72 від 09.07.2015 р. Після премедикації під комбінованим знеболенням проведено забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням аутоплазми шляхом центрифугування у центрифузі, як приклад у центрифузі ОПН-3 (виробництво фірми "DASTAN") при швидкості обертання 3000 об/хв., упродовж 15 хв. Далі проведено обробку операційного поля, місцеву анестезію Sol.Ultracaini 2 % - 4,0, здійснено трапецієподібний розріз ясен зі щічної сторони в ділянці 36-го зуба, відсепаровано слизово-окісний клапоть, після чого проведено видалення грануляційної тканини, очищення і полірування коренів зуба та кісткової тканини, далі в порожнину, яка утворилась, внесено остеопластичний матеріал на основі р-трикальційфосфату, як приклад "4Воnе", та зволожено його збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Після чого проведено періостомію, зближено краї рани та ушито. Гемостаз. У результаті лікування пропонованим способом через 12 місяців при рентгенологічному дослідженні в ділянці 36-го зуба відзначено зменшення дефекту кісткової тканини до 1 мм., глибина зондування (зонд Nabers) в ділянці біфуркації - 2 мм, проти 5 мм до початку лікування, що засвідчує якісне покращення закриття дефекту. Пропонований спосіб забезпечує візуальний контроль і успішне проведення маніпуляцій під час хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів, сприятливі остеоіндуктивні та остеокондуктивні умови для регенерації кісткової тканини і попереджує можливість повторної бактеріальної реколонізації та прогресування захворювання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб хірургічного лікування пародонтиту, що полягає у створенні доступу до місця фуркації коренів двокореневих зубів та до кісткових кишень шляхом проведення відповідних розрізів, 2 UA 115242 U 5 10 відсепаровуванні слизово-окісного клаптя, проведенні згладжування кореневої поверхні, видаленні грануляційної тканини в місці фуркації та в кістковій кишені, припасуванні та фіксації слизово-окісного клаптя без натягу швами, який відрізняється тим, що безпосередньо перед проведенням хірургічного лікування пародонтиту в ділянці біфуркації коренів двокореневих зубів спочатку здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням збагаченої тромбоцитами аутоплазми і під час хірургічного лікування проводять трапецієподібний розріз ясен зі щічної сторони в ділянці ураженого зуба, далі відсепаровують слизово-окісний клапоть, після чого проводять видалення грануляційної тканини, очищення і полірування коренів зуба та кісткової тканини і створюють остеокондуктивні і остеоіндуктивні умови для регенерації кісткової тканини, для чого в утворену порожнину вносять остеопластичний матеріал на основі трикальційфосфату та зволожують його збагаченою тромбоцитами плазмою крові, після чого проводять періостомію, зближують краї рани та ушивають. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3