Спосіб хірургічного лікування локалізованого пародонтиту

Реферат: Спосіб хірургічного лікування локалізованого пародонтиту, при якому виконують півмісяцеві розрізи, які проходять від середини щічної поверхні зуба до середини піднебінної поверхні на відстані щонайменше 1,0 мм від краю ясен і паралельний йому розріз в ясенній борозні з проведенням після цього двох паралельних розрізів. Хірургічне лікування локалізованого пародонтиту з дистальної сторони останнього зуба в зубному ряді нижньої щелепи проводять як два паралельні розрізи, довжиною 5 мм, з продовженням їх діагональним нахилом до з'єднання між собою по центру. Після чого відсепаровують язиковий і щічний слизово-окістні клапті, висікають надлишкові тканини. Проводять обробку кореня зуба, укладають клапті на місце і ушивають. UA 114137 U (12) UA 114137 U UA 114137 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургічної стоматології, зокрема до способів хірургічного лікування локалізованого пародонтиту і призначена для створення кращого доступу до пародонтальних кишень, розміщених з дистальної сторони останнього зуба в зубному ряді нижньої щелепи. Пародонтологічні кишені, розміщені з дистальної сторони останнього зуба в зубному ряді часто мають утруднений перебіг лікування. На нижній щелепі, в ділянці рухомої слизової оболонки, яка оточує ретромолярну ямку, особливо висока ймовірність рецидиву. Якщо неможливо запобігти хірургічному втручанні в даній ділянці, проявляють обережність, щоб не пошкодити язиковий нерв, який може розміщуватись вище, ніж зазвичай. Клиновидний розріз м'яких тканин часто виконують в поєднанні з клаптевою операцією [Герберт Ф. Вольф, Едит М. Ратейцхак, Клаус Ратейцхак / Пародонтодогия. - 2007. - С. 332]. Відомий спосіб проведення клиновидного розрізу за Чайкіним, при якому виконують два вигнуті розрізи - сулькулярний і парамаргінальний, - направлені з вестибулярної сторони вздовж дистальної поверхні зуба. Відсепаровують клапоть. Після цього висікають прилягаючі м'які тканини, проводять обробку кореня зуба. Вершину півмісяцевого клаптя укорочують, після чого накладають шви [Герберт Ф. Вольф, Едит М. Ратейцхак, Клаус Ратейцхак / Пародонтодогия. 2007. - С. 333]. Проте для цього способу можливий ризик некрозу при натягу тонкого клаптя, травматизації язикового нерва, що звужує межі використання цього способу. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, за технічною суттю, є модифікований спосіб клиноподібного розрізу, при якому виконують півмісяцеві розрізи, які проходять від середини щічної поверхні зуба до середини піднебінної поверхні на деякій відстані від краю ясен і паралельний йому розріз в ясенній борозні. Після цього проводять два паралельні розрізи довжиною 10 мм з дистальної сторони зуба і один перпендикулярний. Відсепаровують клапоть. Висікають надлишкові тканини. Проводять обробку кореня зуба, після чого накладають шви [Герберт Ф. Вольф, Едит М. Ратейцхак, Клаус Ратейцхак / Пародонтодогия. - 2007. - С. 333]. Проте при використанні способу модифікованим клиноподібним розрізом можливе утворення з дистального боку операційного поля надлишку м'яких тканин, що в свою чергу може призвести до інфікування післяопераційної рани внаслідок поганої очистки через анатомічну важко доступність ділянки, і потребує додаткового видалення надлишкових тканин після чого залишається відкрита рана, яка створює дискомфорт хворому. В основу корисної моделі поставлено задачу віднайти ефективний спосіб хірургічного лікування хворих локалізованим пародонтитом шляхом створення кращого доступу до пародонтальних кишень, розміщених з дистальної сторони останнього зуба в зубному ряді нижньої щелепи, забезпечити ефективний доступ до кореня зуба і запобігання додаткового перпендикулярного розрізу, чим запобігти можливій додатковій травматизації та утворенню з дистального боку операційного поля надлишку м'яких тканин, можливому інфікуванню післяопераційної рани, а також можливості утворення відкритої рани. Поставлена задача вирішується тим, що за способом хірургічного лікування локалізованого пародонтиту виконують півмісяцеві розрізи, які проходять від середини щічної поверхні зуба до середини піднебінної поверхні на відстані щонайменше 1,0 мм від краю ясен і паралельний йому розріз в ясенній борозні з проведенням після цього двох паралельних розрізів, і згідно пропонованої корисної моделі хірургічне лікування локалізованого пародонтиту з дистальної сторони останнього зуба в зубному ряді нижньої щелепи проводять як два паралельні розрізи, довжиною 5 мм, з продовженням їх діагональним нахилом до з'єднання між собою по центру, після чого відсепаровують язиковий і щічний слизово-окістні клапті, висікають надлишкові тканини, проводять обробку кореня зуба, укладають клапті на місце і ушивають. Саме укорочення паралельних розрізів з 10 до 5 мм і продовження їх діагональним нахилом до з'єднання між собою по центру відкривають необхідний доступ до кореня зуба і, що особливо важливе, не проводять додатковий перпендикулярний розріз, як це властиво способу за прототипом, чим запобігають додатковій травматизації та утворенню з дистального боку операційного поля надлишку м'яких тканин, а також можливому інфікуванню післяопераційної рани або утворенню відкритої рани. Таким чином сукупністю відомих і пропонованих суттєвих ознак створено нове технічне рішення, яке забезпечує якісно новий технічний результат, достатній для виконання поставленої задачі корисної моделі. Суть способу пояснює креслення. На кресленні наведено пропонований спосіб хірургічного лікування хворих локалізованим пародонтитом. 1 UA 114137 U 5 10 15 20 25 Спосіб здійснюють шляхом традиційного проведення півмісяцевих розрізів, які проходять від середини щічної поверхні зуба до середини піднебінної поверхні на відстані від краю ясен щонайменше 1,0 мм. і паралельний йому розріз в ясенній борозні. Після цього проводять два паралельні розрізи довжиною 5 мм з продовженням їх діагональним нахилом до з'єднання між собою по центру. Далі відсепаровують язиковий і щічний слизово-окістні клапті, висікають надлишкові тканини і проводять обробку кореня зуба, після чого клапті укладають на місце та ушивають. Приклад: Хворий М., 52 роки, направлений терапевтом-стоматологом для проведення хірургічного лікування локалізованого пародонтиту в ділянці 37 зуба. Об'єктивно: спостерігається пародонтальна кишеня біля дистального кореня 37 зуба глибиною 7 мм., ознаки запального процесу та гноєтечі відсутні. На ортопантомограмі: втрата висоти кісткової тканини на ½ довжини дистального кореня 37 зуба. Пацієнту було запропоновано хірургічне лікування за запропонованою нами методикою. Протокол операції № 132 від 16.12.2015 р. Після обробки операційного поля, під місцевою анестезією Sol.Ultracaini 2 % - 4,0 проведено півмісяцеві розрізи, які пройшли від середини щічної поверхні зуба до середини піднебінної поверхні на відстані 1,5 мм від краю ясен і паралельний йому розріз в ясенній борозні. Після цього провели два паралельні розрізи довжиною 5 мм., з'єднали їх між собою діагонально до центру. Відсепарували язиковий та щічний слизово-окістні клапті. Забрали надлишкові тканини. Гемостаз. Провели обробку кореня зуба, після чого язиковий та щічний клапті уклали на місце, зафіксували швами. Гемостаз. Давляча пов'язка. Холод. У результаті лікування даною методикою через дев'ять місяців глибина кишені зменшилась на 3 мм., глибина зондування становить 4 мм., ознаки запалення відсутні. Відмічається регенерація кісткової тканини. Пропонований спосіб забезпечує ефективний доступ до кореня зуба, запобігає додатковому перпендикулярному розрізу і додатковій травматизації, утворенню з дистального боку операційного поля надлишку м'яких тканин, можливому інфікуванню післяопераційної рани, а також можливості утворення відкритої рани. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб хірургічного лікування локалізованого пародонтиту, при якому виконують півмісяцеві розрізи, які проходять від середини щічної поверхні зуба до середини піднебінної поверхні на відстані щонайменше 1,0 мм від краю ясен і паралельний йому розріз в ясенній борозні з проведенням після цього двох паралельних розрізів, який відрізняється тим, що хірургічне лікування локалізованого пародонтиту з дистальної сторони останнього зуба в зубному ряді нижньої щелепи проводять як два паралельні розрізи, довжиною 5 мм, з продовженням їх діагональним нахилом до з'єднання між собою по центру, після чого відсепаровують язиковий і щічний слизово-окістні клапті, висікають надлишкові тканини, проводять обробку кореня зуба, укладають клапті на місце і ушивають. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2