Спосіб латерального доступу для хірургічного видалення пухлини каротидного вузла

Реферат: Спосіб хірургічного доступу для видалення пухлини каротидного вузла включає розріз шкіри, підшкірної клітковини та підшкірного широкого м'яза шиї. Паралельно осі кивального м'яза, через його волокна з переходом на завушну ділянку до соскоподібного відростка роблять розріз протяжністю 10-15 см, в рану виводять яремну вену та сонні артерії з пухлиною каротидного вузла. UA 115339 U (54) СПОСІБ ЛАТЕРАЛЬНОГО ДОСТУПУ ДЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ВИДАЛЕННЯ ПУХЛИНИ КАРОТИДНОГО ВУЗЛА UA 115339 U UA 115339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема хірургії, та може бути використана з метою лікування пацієнтів з пухлинами каротидного вузла. Хірургічне лікування при пухлинах каротидного вузла тягне за собою високий ризик післяопераційних летальних ускладнень, що зазвичай пов'язане з дисфункцією черепних нервів, зокрема X і XII пари, хоча можливе ушкодження і інших нервів: глотково-гортанного нерва, лицевого нерва та нервів симпатичного сплетення. Згідно з даними окремих авторів, в частці постопераційної інвалідизації пацієнтів ушкодження нервів становить до 40 % [1]. Ушкодження стінки сонних артерій, особливо в ділянці біфуркації, є важкими для відновлення, що пов'язане з витонченням стінки судин, як результат видалення пухлини, та часто спонукає хірурга накладати затискачі на внутрішню сонну артерію, що часом спричиняє ішемічні ушкодження мозку та смерть [2]. На сьогодні розробляють підходи до модернізації хірургічної тактики та методики виконання операцій при пухлинах каротидного вузла. Вони спрямовані на зменшення кількості крововтрати та попередження ураження нервів, зокрема шляхом превентивної перев'язки судин, відновлення цілісності нервів автотрансплантацією вушного нерва та інші. Найближчим аналогом пропонованого способу є типовий хірургічний доступ, що здійснюється через косий розріз по передній межі кивального м'яза. Підхід до біфуркації сонної артерії використовують схожий як для каротидної ендартеректомії, що дає змогу хірургу при необхідності здійснити резекцію, шунтування чи протезування судин [3]. Недоліками способу-прототипу є необхідність пересікання кивального м'яза для контролю дистального кінця внутрішньої сонної артерії та високий ризик ятрогенного пошкодження черепних нервів. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб хірургічного доступу для видалення пухлини каротидного вузла шляхом впровадження латерального доступу через кивальний м'яз (m. sternocleidomastoideus). Поставлена задача вирішується тим, що у способі хірургічного доступу для видалення пухлини каротидного вузла, що включає розріз шкіри, підшкірної клітковини та підшкірного широкого м'яза шиї, згідно з корисною моделлю, паралельно осі кивального м'яза, через його волокна з переходом на завушну ділянку до соскоподібного відростка роблять розріз протяжністю 10-15 см, в рану виводять яремну вену та сонні артерії з пухлиною каротидного вузла. Даний спосіб забезпечує відведення латерально яремної вени та медіально зовнішньої сонної артерії з волокнами нервів IX, X, XII пар, чим попереджається їх ушкодження і необхідність постійного їх відведення при видаленні пухлини каротидного вузла. Спосіб дає змогу скелетизувати сонні артерії та пухлину каротидного вузла без необхідності пересікання додаткових м'язів та нервів, а також можливість контролювати дистальний кінець внутрішньої сонної артерії, що значно знижує ризик пошкодження нервів та сонних артерій при видаленні пухлини каротидного вузла. Корисна модель пояснюється кресленням, на якому представлена схема доступу для хірургічного видалення пухлини каротидного вузла (KB). Запропонований спосіб здійснюють таким чином. Пацієнт укладається на операційний стіл на спину, голову повертають у контрлатеральний бік від пухлини, проводять обробку операційного поля та його відмежування стерильними пелюшками. Схема доступу для хірургічного видалення пухлини каротидного вузла показана на кресленні. Над контуром кивального м'яза (m. sternocleidomastoideus) розріз шкіри, підшкірної клітковини та підшкірного м'яза шиї (platysma) роблять розріз протяжністю 10-15 см. Виділяють кивальний м'яз, через нього, паралельно його осі, проводять розріз до сосковидного відростка. Розвівши волокна м'яза, в рану виводять яремну вену, яку відводять латерально та дозаду, а медіально розташовують сонні артерії з пухлиною каротидного вузла та волокна черепних нервів. При необхідності контролю дистального кінця внутрішньої сонної артерії пересікають волокна двочеревцевого м'яза (m. digastricus). Таке розташування анатомічних структур в процесі видалення пухлини виключає необхідність постійної екстракції нервів IX, X, XII, пари, попереджує їх ушкодження та необхідність додаткового пересічення інших м'язів шиї. Після видалення пухлини волокна кивального м'яза ушивають окремими вузловими швами. Для підтвердження ефективності запропонованого способу латерального доступу для хірургічного видалення пухлини каротидного вузла були проведені дослідження, результати яких підтвердили зниження частоти рецидивів пухлини, зменшення частоти ушкодження черепних нервів. Проведено аналіз структури та результатів хірургічного лікування 56 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Львівської обласної 1 UA 115339 U 5 клінічної лікарні за період 1995-2015 роки. Серед даної патології 31 випадок з пухлинами каротидного вузла (І - основна група), в якій доступ здійснювали згідно із запропонованим способом, та 25 випадків (II - контрольна група) - з пухлинами іншого онкогенезу в ділянці біфуркації загальної сонної артерії. Після проведеного оперативного втручання в обох групах спостерігали нейропатії, в І групі у 4 (14 %) пацієнтів, у II групі - в 6 (26 %) пацієнтів. Структура нейропатій в досліджуваних групах представлена в таблиці. Таблиця Структура післяопераційних нейропатій у досліджуваних групах Досліджувані групи Основна група Контрольна група 10 15 20 25 Лицевий 7% 4% Ушкоджені нерви ГлотковоПоперечний гортанний нерв шиї 3% 14 % 4% 26 % Блукаючий та поворотний 14 % 9% Синдром Горнера 3% 4% Подальше спостереження за пацієнтами проводили повторно через 3, 6 та 12 міс. після операції. При цьому було відмічено, що для І групи пацієнтів нейропатія носила, в основному, абортивний характер і повністю регресувала до 6 міс. після операції. Лише у 1 пацієнтки спостерігали незворотне ушкодження поворотного нерва, що зберігалося понад 1 рік. В II групі пацієнтів нейропатії носили незворотний характер. Отримані результати дослідження свідчать про доцільність використання даного способу доступу для хірургічного лікування пухлин каротидного вузла, оскільки він забезпечує низький рівень операційних ускладнень та попереджує розвиток післяопераційних нейропатій. Джерела інформації: 1. Paragangliomas of the carotid body: current management protocols and review of literature /S.M. Naik, A.M. Shenoy, Nanjundappa, R. Halkud, P. Chavan, K. Sidappa [et al.] //Indian J Surg Oncol. - 2013. - V. 4. - P. 305-312. 2. Surgical treatment of carotid body tumors /F. Arslan, S. Yilmaz, F. Ozer, С. Andic, T. Canpolat, H. Yavuz [et al.] //Kulak Buran Bogaz Ihtis Derg. - 2013. - V. 23. - P. 336-340. 3. A simple technique to achieve bloodless excision of carotid body tumors /Spinelli F., Massara M, La Spada M., [et al.] //J. Vase. Surg. - 2014. - V. 59, № 5. - P. 1462-1464. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб хірургічного доступу для видалення пухлини каротидного вузла, що включає розріз шкіри, підшкірної клітковини та підшкірного широкого м'яза шиї, який відрізняється тим, що паралельно осі кивального м'яза, через його волокна з переходом на завушну ділянку до соскоподібного відростка роблять розріз протяжністю 10-15 см, в рану виводять яремну вену та сонні артерії з пухлиною каротидного вузла. 2 UA 115339 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3