Спосіб гельмінтоларвоскопії

Реферат: Спосіб гельмінтоларвоскопії включає відбір проб фекалій, вміщування їх у сітчастий конус і витримування їх у теплій воді. Спосіб передбачає виділення личинок нематод, з використанням ларвоскопічного конуса без основи, виготовленого зі щільної гнучкої пластмасової сітки з отворами діаметром 1,3 мм. UA 115925 U (12) UA 115925 U UA 115925 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, а саме ветеринарної паразитології, і може бути використана з метою виявлення личинок стронгілят та рабдитат (стронгілоїдесів) для зажиттєвої діагностики нематодозів тварин. Методи гельмінтоларвоскопічної діагностики фекалій за нематодозних захворювань базуються на здатності личинок нематод виходити до теплого та вологого середовища. Методи гельмінтоларвоскопії за В.П. Нікітіним та І. Павласеком передбачають виділення личинок за допомогою спеціального пристрою "зірочки", за методом С.І. Пономаря та Н.М. Сороки виділення личинок проводиться за допомогою спеціальних копрогельмінтоларвоскопічних кілець [див. С.І. Пономар Довідник з лабораторних методів діагностики інвазійних хвороб тварин/ С.І. Пономар, Л.П. Артеменко, О.П. Литвиненко та ін…; за ред. С.І. Пономаря. - Біла Церква, 2011. - 152 а]. Недоліком цих методів є складність виконання та проведення маніпуляцій та наявність спеціальних авторських пристроїв, які не є загальновживаними. Відомі способи гельмінтоларвоскопічної діагностики за Данцеско з використанням закритих прозорих пластикових коробочок (по типу чашок Петрі), В.А. Душкіна з використанням лавсанової серветки та Л.М. Корчана з використанням поліпропіленових стаканчиків [див. С.І. Пономар Довідник з лабораторних методів діагностики інвазійних хвороб тварин/ С.І. Пономар, Л.П. Артеменко, О.П. Литвиненко та ін…; за ред. С.І. Пономаря. Біла Церква, 2011. 152 с.; Котельников Г.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды: Справочник. -М.: Колос, 1983. - 208 с.; Корчан Л.М. Порівняльна ефективність окремих гельмінтоларвоскопічних способів діагностики легеневих нематодозів у дрібної рогатої худоби/ Л.М. Корчан, М.І. Корчан// Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2011. - № 3. - С. 117-119]. До недоліків запропонованих методів можна віднести заграти часу на проведення дослідження та невисоку їх ефективність за низької інтенсивності інвазії. Найбільш вживаним і близьким до запропонованого нами способу є метод Бермана та його модифікації. За цим методом свіжовідібрані проби фекалій (5-10 г) кладуть на сито або загортають у марлю і вміщують у пластмасові, капронові або скляні лійки, сполучені за допомогою гумових трубок (10-15 см завдовжки). На нижньому їх кінці закріплюють затискачі. Лійки заповнюють теплою (35-38 °C) водою. Фекалії від дрібної рогатої худоби залишають у апараті Бермана на 2-А години, великої рогатої худоби на 10-12 годин, коней - 8-12 годин. Після цього затискач на трубці послаблюють, а отриману рідину переміщують у пробірки та центрифугують упродовж 2-3 хв, або відразу переносять на предметне скло і досліджують під мікроскопом. Модифікація методу Бермана за Щербовичем запропонована для діагностики диктіокаульозу. Пробу (6-10 г) фекалій кладуть на квадратний шматок марлі (8×8 см), кути з'єднують разом дротом і в підвішеному стані (на дроті) занурюють у склянку, заповнену водою температурою не вище 35 °C. Проби від великої рогатої худоби витримують 12-16 годин, а від овець і коней - до 3 годин. По закінченні цього часу мішечок з пробою виймають, зайву воду зі склянки зливають, а рідину, необхідну для наповнення однієї центрифугальної пробірки, змішують з осадом і вливають у центрифужну пробірку. Пробірки центрифугують протягом 1 хв. Після цього надосадову рідину з пробірки зливають, а осад на предметному склі мікроскопують. Модифікації методу Бермана за В.І. Шильниковим спрощує проведення досліджень. При цьому застосовують градуйовані склянки на 30 мл з формою зрізаного конуса. Проби загортають у марлеві серветки, розкладають у склянки і заливають теплою водою. Через 8-10 год. проби обережно виймають. Рідину відстоюють 10-15 хвилин. Після цього склянки поволі нахиляють, зливають воду до появи муті. Залишок відстоюють 5-10 хв. Після цього склянки поволі нахиляють і піпеткою відсмоктують верхній прозорий шар води, доки в піпетку не почне всмоктуватися осад. За акуратного відсмоктування на дні склянки залишається 0,5-1 мл рідини. Осад забирають в піпетку, краплями виливають на предметне скло і проводять мікроскопію за малого збільшення. Якщо осад густий, в склянку наливають воду, осад збовтують [див. С.І. Пономар Довідник з лабораторних методів діагностики інвазійних хвороб тварин/ С.І. Пономар, Л.П. Артемснко, О.П, Литвиненко та ін…; за ред. С.І. Пономаря. - БілаЦерква, 2011. - 152 с]. Недоліками цих методів є значні затрати часу на конструювання апарата Бермана, проведення дослідження та наявності значної кількості лабораторного приладдя. В основу корисної моделі поставлена задача створення більш досконалого і простого у виконанні методу ларвоскопічних досліджень фекалій для діагностики гельмінтозів тварин. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лабораторної діагностики з використанням розробленого нами пристрою - ларвоскопічного конуса. Цей пристрій являє 1 UA 115925 U 5 10 15 20 25 30 собою порожнистий конус без основи, виготовлений із щільної, гнучкої пластмасової сітки з діаметром отворів 1,3 мм (креслення). Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. В ларвоскопічний конус вносять 5-10 г свіжовиділених або прокультивованих фекалій тварин і вміщують його у скляні або пластмасові стакани (об'ємом 50-100 мл). Стакан заливають на 2/3 теплою водою (35-38 °C) і, фекалії від дрібної рогатої худоби залишають на 2-4 години, великої рогатої худоби та коней на 6-8 годин. Після чого надосадову рідину обережно зливають або відсмоктують спринцівкою, а осад в об'ємі біля 5 мл досліджують під мікроскопом. Ефективність запропонованого способу підтверджували у лабораторних умовах. Провівши порівняння методів гельмінтоларвоспії - методом Бермана і запропонованим нами удосконаленим методом з використанням ларвоскопічного конуса. Кількісний підрахунок личинок здійснювали за методом І.В. Орлова [див. Методы изучения паразитологической ситуаций и борьбы с паразитозами сельскохозяйственных животных/ под ред. А.П. Маркевича// Киев: Изд-во АН УССР, 1961. - 352 с.]. Всього виконано 50 порівняльних досліджень проб фекалій коней віком 4-21 рік., уражених збудниками стронгілятозів та стронгілоїдозу. Підрахунок личинок проводили в 5 мл суспензії, отриманої із 5 г фекалій, дані проведених досліджень представлені у таблиці. Як видно з показників, представлених у таблиці та середніх значень кількості личинок гельмінтів (М), виділених двома різними методами, запропонований метод виділення личинок з використанням ларвоскопічного конуса за ефективністю не поступається методу Бермана, і навіть, дещо кращий. Кількість личинок у 1 мл суспензії фекалій, виділених цим методом більша на 2,05 екз., тобто на 6,55 % вище, ніж за методом Бермана. Затрачений час на приготування для дослідження зразків (проб фекалій) скорочується вдвічі, у порівнянні з методомпрототипом. Таким чином, позитивний ефект заявленої корисної моделі полягає у тому, що за запропонованим нами методом застосовується значно менше лабораторного приладдя, ніж за методом Бермана, спрощується процес виконання ларвоскопічного дослідження та витрати часу на його проведення. Цей спосіб гельмінтоларвоскопії може успішно застосовуватись в паразитологічних лабораторіях та в умовах господарств для зажиттєвої діагностики нематодозів. Таблиця Порівняння ефективності гельмінтоларвосконічних методів діагностики (n=50) Метод дослідження Бермана Запропонований Витрати часу на приготування зразків Інтенсивність інвазії, для дослідження, хв фекалій М±m 15 31,30±4,02 7 33,35±4,12 лич/г ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб гельмінтоларвоскопії, що включає відбір проб фекалій, вміщування їх у сітчастий конус і витримування їх у теплій воді, який відрізняється тим, що передбачає виділення личинок нематод, з використанням ларвоскопічного конуса без основи, виготовленого зі щільної гнучкої пластмасової сітки з отворами діаметром 1,3 мм. 2 UA 115925 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3