Спосіб прогнозування ефективності лікування пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень

Реферат: Спосіб прогнозування ефективності лікування пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень включає дослідження периферичної крові пацієнта. Виконують молекулярно-генетичне дослідження крові і за поліморфним маркером ADRB2 (C79G) визначають генотипи СС, CG, GG. При виявленні генотипів СС та CG - прогнозують ефективне лікування. Якщо ж у даного пацієнта виявлено генотип GG - ефективність невисока і потребує індивідуального пошуку лікарських препаратів в комплексній терапії. UA 115926 U (12) UA 115926 U UA 115926 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема фармакогенетики, і може застосовуватись для прогнозування ефективності застосування стандартної схеми терапії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Хронічне обструктивне захворювання легень відносять до хвороб із високим рівнем соціального обтяження. Згідно з прогнозами експертів ВООЗ, до 2020 року ХОЗЛ вийде на третє місце серед усіх причин смерті. Згідно з протоколом МОЗ України, базовою терапією при хронічному обструктивному захворюванні легень є призначення інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) в комбінації з пролонгованими 2-агоністами (БАТД) [Наказ № 555 МОЗ України від 27.06.2013 р. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень]. Способи оцінки ефективності лікування хворих на ХОЗЛ, які існують на даний час, не можуть повною мірою передбачити результат лікування, оскільки при цьому не враховуються індивідуальні особливості метаболізму лікарських засобів для кожного пацієнта. Тому пошук альтернативних способів є актуальним. Відомий спосіб аналізу генетичного поліморфізму, який визначає схильність до онкологічних захворювань і індивідуальну чутливість до фармацевтичних препаратів з використанням олігонуклеотидного біологічного мікрочипу (біочипу). Спосіб полягає в ампліфікації поліморфних фрагментів генів за допомогою двоетапної полімеразної ланцюгової реакції і гібридизації отриманих продуктів на біочипі з наступною реєстрацією та інтерпретацією результатів гібридизації. Для ампліфікації поліморфних фрагментів генів використовують набір специфічних праймерів. Як біочип на стадії гібридизації використовують підкладку з набором іммобілізованих на ній специфічних олігонуклеотидів. Застосування винаходу забезпечує виявлення функціонально-значимих поліморфних локусів [Пат. № 2303634 С2 RU, МПК C12N 15/11, G01N 33/48, C12Q 1/68. Опубл. 27.07.2007, Бюл. № 21]. Спосіб є універсальним для великого обсягу визначення ефективності лікарських препаратів, проте в переліку фармакогенетичних маркерів відсутні необхідні для лікування ХОЗЛ олігонуклеотидні зонди, що робить його непридатним в даному випадку. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане із метаболічним синдромом, включає дослідження крові. До та після лікування в крові визначають сироватковий рівень прозапальних цитокінів - фактора некрозу пухлин- (ФНП-), інтерлейкіну-1 (ІЛ-1) та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і при зниженні їх вмісту після лікування до значень, які не відрізняються від норми, оцінюють лікування як ефективне [Пат. № 85339 U UA, МПК G01N 33/68. Опубл. 11.11.2013, Бюл. № 21]. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, який включає дослідження крові. До та після лікування в сироватці крові визначають концентрацію циркулюючих імунних комплексів великого, середнього та малого розміру на спектрофотометрі при довжині хвилі 450 нм. Отримані результати виражають в умовних одиницях за формулою: ЦІК=(Е1-Е0)1000, і при зниженні ЦІК середнього та малого розміру та збільшенні рівня концентрації ЦІК великого розміру оцінюють лікування як ефективне [Пат. № 99006 U UA, МПК А61В 5/00, G01N 33/68. Опубл. 12.05.2015, Бюл. № 9]. Недоліком даних способів є неможливість ще до початку лікування вибрати найбільш ефективну схему лікування. В основу корисної моделі поставлена задача розробити такий спосіб прогнозування ефективності лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, який би шляхом виявлення певних генетичних маркерів визначав ефективність лікування до призначення базової терапії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає дослідження периферичної крові пацієнта, згідно з корисною моделлю, виконують молекулярно-генетичне дослідження крові і за поліморфним маркером ADRB2 (C79G) визначають генотипи СС, CG, GG, і привиявленні генотипів СС та CG - прогнозують ефективне лікування; якщо ж у даного пацієнта виявлено генотип GG - ефективність невисока і потребується індивідуальний підхід до лікування. Дане технічне рішення стало можливим завдяки ретроспективним дослідженням, які були виконані на 60 хворих з ХОЗЛ, яким була призначена базисна терапія. Для оцінки стану хворих використовували спеціалізований тест контролю ХОЗЛ - CAT та індекс BODE. Доведено, що у пацієнтів за наявності генотипів СС та CG - було ефективне лікування, що відображалось позитивною динамікою тестів. У хворих, у яких виявлено генотип GG, ефективність лікування невисока, що підтверджено негативною динамікою тестів. Спосіб здійснюється наступним чином. 1 UA 115926 U 5 10 15 20 25 30 35 Перед призначенням схеми лікування ХОЗЛ, яка включає базисну терапію інгаляційними кортикостероїдами в комбінації з пролонгованими 2-агоністами у пацієнта беруть периферичну кров. Виконується молекулярно-генетичне дослідження - визначення генотипу за поліморфним маркером ADRB2 (C79G) з виявленням генотипів СС та CG, GG. При виявленні у конкретного пацієнта генотипів СС та CG за геном ADRB2 (C79G) - прогнозується ефективне лікування. Якщо, у даного пацієнта, виявлено генотип GG за геном ADRB2 (C79G), ефективність лікування прогнозується як невисока і потребує індивідуального пошуку лікарських препаратів в комплексній терапії ХОЗЛ. Спосіб ілюструється прикладами клінічного застосування Приклад 1. Пацієнт А., 61 рік. Діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень III стадія. Хворіє протягом десяти років. Стаж паління - 17 років, щоденно до 20 цигарок. Знаходився на підтримуючій терапії. Після детального клінічного обстеження, хворому призначена базисна терапія інгаляційними кортикостероїдами в комбінації з пролонгованими 2-агоністами. Проте, результати лікування були незадовільні. Виконано молекулярно-генетичне дослідження крові з визначенням зазначених генетичних маркерів, щодо ефективності лікування. Виявлено наявність генотипу GG, що і підтвердило негативні результати лікування. Хворому підібрана індивідуальна терапія. Приклад 2. Пацієнт Н., 55 років. Діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень III стадія. Хворіє протягом восьми років. Стаж паління - 40 років. Після клінічного обстеження хворому призначена базисна терапія інгаляційними кортикостероїдами в комбінації з пролонгованими 2-агоністами. В результаті лікування відмічалась позитивна динаміка за індексами CAT та BODE. Виконано молекулярно-генетичне дослідження крові з визначенням зазначених генетичних маркерів, щодо ефективності лікування. Виявлено наявність генотипу СС, що і відповідало даній ефективності лікування. Таким чином, спосіб має високу точність з визначення ефективності до призначення базисної терапії і може використовуватись в лікувальних установах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування ефективності лікування пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, який включає дослідження периферичної крові пацієнта, який відрізняється тим, що виконують молекулярно-генетичне дослідження крові і за поліморфним маркером ADRB2 (C79G) визначають генотипи СС, CG, GG, і при виявленні генотипів СС та CG - прогнозують ефективне лікування; якщо ж у даного пацієнта виявлено генотип GG ефективність невисока і потребує індивідуального пошуку лікарських препаратів в комплексній терапії. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2