Спосіб впливу наночастинок діоксиду кремнію на гепатотоксичність свинцю

Реферат: Спосіб визначення впливу наночастинок діоксиду кремнію на гепатоксичність свинцю, при якому піддослідним щурам щоденно вводять суспензію наночастинок SiO2 в дозі 50 мг/кг маси тіла тварини впродовж 3-х тижнів та ацетат свинцю у вигляді водного розчину в дозі 20 мг/кг маси тіла (в перерахунку на свинець) також впродовж 3-х тижнів. UA 116049 U (12) UA 116049 U UA 116049 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до нанотехнологій і може використовуватись для попередження негативного впливу наночастинок діоксиду кремнію та ацетату свинцю на печінку при гігієнічному нормуванні в об'єктах навколишнього середовища. Відомий спосіб полягає в тому, що наночастинки діоксиду кремнію можуть бути присутні у навколишньому середовищі, харчовій продукції, спричиняючи певний вплив, з'єднуючись з різними хімічними елементами [1-17]. Недоліком відомого способу є неможливість спрогнозувати рівень небезпеки для організму як піддослідної тварини, так і для людини в цілому при з'єднанні наночастинок діоксиду кремнію та ацетату свинцю. Запропонований спосіб визначення впливу наночастинок діоксиду кремнію на гепатотоксичність свинцю забезпечує переваги над відомим, адже дозволяє виявити рівень загрози для здоров'я організму білого щура, а саме гепатотоксичності при з'єднанні наночастинок діоксиду кремнію та ацетату свинцю. Поставлену задачу вирішують таким чином: проведено досліди на 40 безпородних білих щурах-самцях масою 150-160 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Піддослідних тварин було поділено на такі групи: 1-ша - інтактні щури (контроль); 2-га - щури, яким щоденно внутрішньошлунково вводили суспензію наночастинок SiO2 в дозі 50 мг/кг маси тіла тварини протягом 3-х тижнів; 3-тя - тварини, яким щоденно внутрішньошлунково вводили ацетат свинцю у вигляді водного розчину в дозі 20 мг/кг маси тіла (в перерахунку на свинець) протягом 3-х тижнів; 4-та - щури, яким щоденно вводили суспензію наночастинок SiO2 з ацетатом свинцю протягом 3-х тижнів у вищезазначених дозах. Інтактним тваринам щоденно внутрішньошлунково вводили відповідну кількість фізіологічного розчину. В експерименті використовували аморфний нанопорошок діоксиду кремнію (SiO2, 99+%, 20-30 nm) виробництва "US Research Nanomaterials, Inc." (США). Диспергування наночастинок у дистильованій воді проводили за допомогою ультразвукового диспергатора УЗДН-М750Т (20-25 кГц, 750 Вт) протягом 5 хв. Як модельний токсикант використовували ацетат свинцю виробництва "Макрохім" (Україна). Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталнатрієвого наркозу через 21 добу від початку досліду. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили з дотриманням правил, відповідно до Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей та науково-практичних рекомендацій з утримання лабораторних тварин та роботи з ними. У сироватці крові визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), лужної фосфатази (ЛФ), вміст загального білка, загального білірубіну, сечовини і креатиніну за загальноприйнятими методами на напівавтоматичному аналізаторі HUMALYZER 2000 з використанням стандартних наборів реагентів фірми "Human" (Німеччина). Статистичну обробку результатів виконано у відділі системних статистичних досліджень Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського в програмному пакеті Statsoft STATISTICA. Порівнювали отримані величини з використанням непараметричного критерію Манна-Уїтні. Зміни вважали статистично достовірними при р