Спосіб оцінки корекції метаболічних порушень ліпідів печінки та головного мозку експериментальних щурів після впливу наночастинок свинцю

Реферат: Спосіб оцінки корекції метаболічних порушень ліпідів печінки та головного мозку експериментальних щурів після впливу наночастинок свинцю шляхом дослідження сироватки крові щурів. За допомогою методу газорідинної хроматографії в тканинах печінки та головного мозку щурів визначають до і після корекції вміст пальмітинової і арахідонової жирних кислот. Після чого порівнюють з контролем і при зміні коефіцієнта оцінюють ефективність корекції. UA 75833 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЛІПІДІВ ПЕЧІНКИ ТА ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ НАНОЧАСТИНОК СВИНЦЮ UA 75833 U UA 75833 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до охорони здоров'я, точніше - до ліпідології, і може бути використана з метою профілактики передпатологій у населення. З кінця 80 років XX століття починається наступний період розвитку нанонауки, нанотехнологій, наномедицини, нанофармакології, сприяючи активній розробці та впровадженню в різні галузі народного господарства наночастинок з вивченням їх властивостей. Властивості наноматеріалів суттєво змінюються внаслідок зменшення їхніх розмірів від 1 до 100 нм. За маленького розміру наночастинок більшість атомів знаходиться на поверхні і, таким чином, поведінка цих поверхневих атомів змінює їх хімічні, фізичні, фізико-хімічні, біологічні, фармакологічні властивості. В таких структурах електрони атомів ущільнені в меншому, ніж зазвичай, просторі, що також змінює їхні властивості [1, 2]. Перед вченими різних спеціальностей постало завдання більш ґрунтовно вивчити як позитивні властивості наночастинок - продуктів нанотехнологій, так і можливу негативну дію їх на організм людини і на зовнішнє середовище з метою попередження таких впливів [3]. Таким чином виправданий інтерес до вивчення особливості дії наночастинок свинцю на організм тварин з метою попередження негативних впливів. Існують способи оцінки шкідливих впливів свинцю в щоденному житті людини [4]. Однак, існуючі способи не можливо застосувати для оцінки впливу наночастинок свинцю. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки впливу свинцю на активацію процесу пероксидації в експерименті на щурах [5], який виступає як прототип. Однак, його неможливо застосувати для оцінки впливу наночастинок свинцю. В основу корисної моделі поставлена задача оцінки впливу наночастинок свинцю на взаємодію з клітиною печінки та головного мозку експериментальних щурів і ефективності корекції. Технічний результат, який досягається, полягає в можливості визначення впливу наночастинок свинцю в залежності від їх розміру та строку дії і ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі шляхом дослідження сироватки крові щурів після свинцевої інтоксикації, згідно з корисною моделлю, в тканинах печінки та головного мозку експериментальних щурів за допомогою методу газорідинної хроматографії, визначають до і після корекції вміст пальмітинової і арахідонової жирних кислот, знаходять співвідношення за формулою: К 35 40 45 50 C16:0 , де C 20:4 К - коефіцієнт, який характеризує ефективність корекції, С16:0 - основна насичена жирна кислота лецитинової фракції фосфоліпідів, С20:4 - есенціальна жирна кислота, після чого порівнюють з контролем і при зміні коефіцієнта оцінюють ефективність лікування. -9 Перевага цього способу: чутливість газорідинної хроматографії -10 А, висока інформативність, зручність у використанні. За допомогою цього способу можливо прогнозувати ефективність лікування. Спосіб здійснюється наступним чином: дослід проведено на 76 щурах, массою 200-300 гр. Тварин поділили на 3 групи: 1 група (n=20 тварин) - розмір наночастинок свинцю - 20 нм, 2 група (n=20 тварин) - розмір наночастинок свинцю - 50 нм, 3 група (n=20 тварин) - розмір наночастинок свинцю - 400 нм. У кожній групі свій контроль (n=16 тварин). Наночастинки свинцю вводили внурішньоочеревно у вигляді колоїдного розчину нітрату свинцю кількістю 1мл/100 грамів тв., протягом 3 місяців. Профілактику проводили через 3 місяці моделювання з додаванням Тіоцетаму до їжі, протягом 1,5 міс. Тварин декапітували під хлоридно-уретановим наркозом. Підготовку і газо-хроматографічний аналіз ліпідів тканин печінки та головного мозку проводили за методикою [6]. Результати запропонованого способу наведені у таблицях 1-4 1 UA 75833 U Таблиця 1 Зміни вищих жирних кислот ліпідів печінки щурів до і після корекції (%) Назва ЖК С16:0 С20:4 К C16:0 C20:4 Строк дії 3+1,5 місяця без лікування 1 2 3 17,0±1,5 17,8±1,6 21,2±1,3 53,0±1,6 53,2±1,5 46,4±1,6 0,32 0,33 0,46 Контроль 17,8±1,5 51,6±1,5 0,34 Таблиця 2 Назва ЖК С16:0 C20:4 C К  16:0 C20:4 5 Строк дії 3 місяці + 1,5 місяця лікування 1/1 1/2 1/3 18,3±1,0 20,8±1,1 20,7±1,0 47,4±1,3 47,9±1,5 49,5±1,3 0,39 0,42 0,42 Контроль 19,6±1,2 49,5±1,5 0,40 Із таблиці 1 бачимо, що через 3 міс. + 1,5 міс. без лікування в групі 3 (розмір частинок 400 нм) К підвищений при зрівнянні з контролем. Після 1,5 міс. лікування таблиця 2 у всіх групах наступає нормалізація показників незалежно від розміру наночастинок. Таблиця 3 Зміни вищих жирних кислот ліпідів головного мозку щурів до і після корекції (%) Назва ЖК С16:0 С20:4 К C16:0 C20:4 Строк дії 3+1,5 місяця без лікування 1 2 3 12,1±1,0 17,7±1,0 18,1±1,0 36,1±1,5 30,5±1,6 30,7±1,3 0,34 0,58 0,59 Контроль 20,1±1,5 31,0±1,5 0,65 Таблиця 4 Назва ЖК С16:0 с20:4 C К  16:0 C20:4 Строк дії 3 місяці + 1,5 місяця лікування 1/1 1/2 1/3 21,5±1,3 20,5±1,0 20,8±1,0 30,6±1,5 27,9±1,6 29,7±1,5 0,70 0,73 0,70 Контроль 16,3±1,0 31,2±1,6 0,52 10 15 Із таблиці 3 бачимо, що через 3 міс. + 1,5 міс. без лікування у 3 групах експериментальних щурів К знижений при зрівнянні з контролем. Після 1,5 міс. лікування (таблиця 4) у всіх групах наступає нормалізація показників незалежно від розміру наночастинок. На базі кафедри гігієни харчування та Інституту проблем патології НМУ імені О.О. Богомольця запропонованим способом було проведено вивчення впливу наночастинок свинцю до і після корекції на ліпіди тканин печінки та головного мозку на 76 щурах. Таким чином, даний спосіб досить точний для оцінки корекції ліпідних порушень після впливу наночастинок свинцю і може бути рекомендованим для впровадження в практичну медицину. 20 2 UA 75833 U 5 10 15 Джерела інформації: 1. Чекман І.С. Наночастинки і властивості та перспективи застосування. //Укр. біохімічний журнал.-2009. - № 1. - С. 122-129. 2. Кобаси Н. Введение в нанотехнологию. - Перевод с японского. - Μ.: Бином. Лаборатория знаний, 2007-416 с. е 3. Пул Ч-мл, Оуенс Ф. Нанотехнологии.-2 доп. Издание. - М.: Техносфера, 2006. - С. 119120. 4. Ершов Ю.А., Плетенева Т.В. Механизмы токсического действия неорганических соединений. - М.: медицина.-1989. - С. 199-206. 5. Юрженко Н.М. Ліпопероксидація при свинцево-стронцієвій інтоксикації та корекції фламікаром. //Фізіологічний журнал.-1998. - № 1-2. - С. 64-69. 6. Губський Ю.І., Яніцька Л.В., Брюзгіна Т.С. Жирнокислотний склад ліпідів головного мозку щурів при токсичному ураженні 1,2 дихлоретаном та введення нікотинаміду // Сучасні проблеми токсикології.-2005 - № 1. - С. 19-22. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб оцінки корекції метаболічних порушень ліпідів печінки та головного мозку експериментальних щурів після впливу наночастинок свинцю шляхом дослідження сироватки крові щурів, який відрізняється тим, що за допомогою методу газорідинної хроматографії в тканинах печінки та головного мозку щурів визначають до і після корекції вміст пальмітинової і арахідонової жирних кислот, знаходять їх співвідношення за формулою: К 25 C16:0 , де C 20:4 К- коефіцієнт, який характеризує ефективність корекції, С16:0 - основна насичена жирна кислота лецитинової фракції фосфоліпідів, С20:4 - есенціальна жирна кислота, після чого порівнюють з контролем і при зміні коефіцієнта оцінюють ефективність корекції. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3