Спосіб лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі

Реферат: Спосіб лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі включає медикаментозну терапію. Вводять препарат МідостадКомбі 1,0 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу, курсом 10 днів. Застосовують препарат МідостадКомбі 1,0 мл в комбінації з препаратом Раптен 3,0 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу, курсом 10 днів. UA 116154 U (12) UA 116154 U UA 116154 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології, і може бути використана для лікування постінсультного больового синдрому, зокрема для лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі. Поширеність і фатальність церебрального інсульту та його ускладнень обумовлюють його пріоритетне положення серед найважливіших медико-соціальних проблем як в усьому світі, так і в Україні. Після інсульту у хворих нерідко розвиваються больові синдроми різної локалізації та етіопатогенезу. Постінсультний больовий синдром (ПІБС) найчастіше стає значущою самостійною проблемою, яка заважає відновленню, відокремлює хворого від соціуму, знижує якість його життя. ПІБС - це хронічний біль і, як правило, він поєднується з депресією, виступає важливим патогенним фактором, що ускладнює проведення необхідних реабілітаційних заходів. За сучасними уявленнями ПІБС умовно поділяють на центральний постінсультний больовий синдром, пов'язаний з болісним спазмом спастичних м'язів паретичних кінцівок та больовий синдром пов'язаний з ураженням суглобів паретичних кінцівок - синдром больового плеча, постінсультна артропатія. Найбільш близьким до заявленого способу лікування, а тому прийнятим нами за прототип, є описаний метод лікування постінсультних артропатій, який складається з комплексного підходу і включає в себе медикаментозну терапію та немедикаментозні заходи, де в медикоментозній терапії застосовують анаболічний стероїд ретаболіл по 1 од. внутрішньом'язово 1 раз в 7-10 днів, курсом 3-6 ін'єкцій, антидепресанти - есциталопрам або іміпрамін по 0,0125 г 2-3 рази на день, при вираженій депресії - амітриптилін та нестероїдні протизапальні препарати (селективні: мелоксикам, німесулід, целекоксиб, еторикоксиб і неселективні: кетопрофен, ацеклофенак, ібупрофен та ін.) (Основные методы лечения постинсультных болевых синдромов / X. Ш. Ансаров, О. В. Курушина, А. Е. Барулин, И. Е. Гордеева // Лекарственный вестник. - 2016. - № 1 (61). - Том 10). Однак, недоліком даного комплексного підходу є значна кількість немедикаментозних процедур, які є недоцільними після недавнього перенесення інсульту та наявність ряду побічних дій від застосування вибраної медикаментозної терапії, яка несе значне навантаження на організм пацієнта. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі, шляхом використання препарату МідостадКомбі, який містить в своєму складі міорелаксант центральної дії толперизон гідрохлорид, механізм дії якого пов'язаний з регулюючим впливом на каудальну ділянку ретикулярної формації, зниження патологічно підвищеної спинномозкової рефлекторної активності, впливом на периферичні нервові закінчення та можливості його застосування для збільшення клінічної ефективності в комбінації з нестероїдним протизапальним анальгетиком, препаратом Раптен, що забезпечує зниження ступеню еластичності, патологічно підвищеного м'язового тонусу, ригідності м'язів, зниження інтенсивності болю і значно покращує щоденну активність хворих у повсякденному житті. Суть корисної моделі полягає в тому, що спосіб лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі, із застосуванням медикаментозної терапії здійснюється шляхом введення внутрішньом'язово препарату МідостадКомбі 1,0 мл 1 раз на добу, курсом 10 днів; для збільшення клінічної ефективності застосовують препарат МідостадКомбі 1,0 мл в комбінації з препаратом Раптен 3,0 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу, курсом 10 днів. Технічним результатом запропонованого способу є удосконалення лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі, зниження рівня больового синдрому та ступені еластичності у хворих, зменшення побічних ефектів на організм пацієнта, покращення його щоденної активності. Спосіб лікування постінсультних хворих з больовим синдромом у плечовому суглобі здійснюють наступним чином. Пацієнту внутрішньом'язово вводиться препарат МідостадКомбі 1,0 мл (100 мг толперизону гідрохлориду і 2,5 мг лідокаїну гідрохлориду). Лікування проводиться 1 раз на добу, курсом 10 днів. Лікування можна проводити амбулаторно. Для збільшення клінічної ефективності в лікуванні внутрішньом'язово вводиться препарат МідостадКомбі 1,0 мл в комбінації з препаратом Раптен 3,0 мл. Лікування проводиться 1 раз на добу, курсом 10 днів. Лікування можна проводити амбулаторно. Приклад Ефективність препарату вивчали на групі із 57 хворих з больовим синдромом, пов'язаним з ураженням плечового суглоба та больовим спазмом м'язів паретичної кінцівки. Середній вік хворих складав 61,3±9,6 років (від 48 до 74 років), з них чоловіків було 32 (56,0 %), жінок - 25 (44,0 %). Хворі були розподілені на дві групи. В першу групи увійшли 31 (54,4 %) хворих, які 1 UA 116154 U 5 10 15 отримували МідостадКомбі 1,0 мл внутрішньом'язово протягом 10 днів. В другу групу було включено 26 хворих (45,6 %), які отримували комбінацію препаратів МідостадКомбі 1,0 мл та Раптен 3,0 мл 1 раз на добу протягом 10 днів. Відмінності між групами виявлялися тільки відносно розподілу за показником "стать" (більше пацієнтів чоловічої статі в першій групі). Проте ці відмінності оцінювалися як незначущі, оскільки терапевтичні групи були однорідними за всіма іншими початковими показниками. Давність перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу була в інтервалі від 4 місяців до 8 років. Переважали хворі з помірним ступенем рухових порушень (у 47 (82,5 %) хворих). У 6 (10,5 %) був грубий геміпарез, у 4 (7,0 %) - легкий геміпарез. Окрім больового синдрому, пов'язаного з ураженням плечового суглоба паретичної кінцівки та больового синдрому, обумовленого больовим спазмом м'язів паретичних кінцівок, мали місце больові синдроми іншого характеру та локалізації (болі в нижній частині спини, головний і лицьовий біль, невропатії, артралгії, міалгії, міофасціальний біль, біль за типом фіброміалгії, вісцеральний біль та ін.); найбільш частими з них були головний біль та центральний постінсультний біль. Розподіл больових синдромів у постінсультних хворих наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Частота зустрічаємості больових синдромів у хворих з наслідками мозкових інсультів Симптом Больовий синдром, пов'язаний з ураженням плечового суглоба паретичної кінцівки Головний біль Спастичний больовий синдром Центральний постінсультний або таламічний біль 20 25 30 35 40 Хворих n=57 % 57 100,0 52 47 91,2 82,5 20 35,1 Як видно із таблиці 1, основною скаргою у постінсультних хворих були больові синдроми різної інтенсивності, пов'язані з ураженням плечового суглоба паретичної кінцівки 57 хворих (100,0 %). У 14 (24,5 %) хворих відмічалися артропатії, які супроводжувались значним болем в області плечового суглоба та значно обмежували обсяг активних і пасивних рухів. Найбільш часто болі, які виникали в області великих суглобів верхньої кінцівки розвивались внаслідок трофічних розладів та обмеження рухливості. Больовий синдром, пов'язаний з больовим спазмом спастичних м'язів паретичних кінцівок зустрічався у 37 (64,9 %) хворих. Головний біль у обстежених хворих відмічався у 52 (91,2 %) хворих. Він часто був пов'язаний з коливаннями артеріального тиску. Центральний постінсультний біль розвинувся у 20 (35,1 %) хворих. Обстежені хворі скаржились на біль, схожий на електричний розряд. У них відзначалися скарги на відчуття оніміння, печіння, ломоти в одній або декількох кінцівках (9 осіб (15,8 %). Частими симптомами у пацієнтів були парестезії у вигляді спонтанно виникаючих відчуттів поколювання, або "повзання мурашок" в зоні ушкодження; дані відчуття спостерігалися у 8 осіб (14,0 %). Перекручене сприйняття подразнень або дизестезії спостерігалися у 6 осіб (10,5 %). Прояви гіперпатії було відмічено у 11 осіб (19,3 %). Явища алодинії відзначались у 5 осіб (8,8 %). Спастичний больовий синдром відмічався у 47 (82,5 %) хворих. За локалізацією біль у постінсультних хворих виникав як односторонній у вигляді повного та неповного гемітипу (рука, нога, обличчя), а також за перехресним типом (простріли в області обличчя і гіпералгезія на протилежній стороні). Пацієнти найбільш часто описували біль як пекучий, ниючий, пощиплюючий, біль, що розриває. Такий біль нерідко супроводжувався розладами чутливості - гіперестезією, дизестезією, почуттям оніміння, зміною чутливості до впливу тепла, холоду, доторкання та/або вібрації. Інтенсивність больового синдрому в області плечового суглоба верхньої кінцівки оцінювалася за 10-бальною ВАШ (табл. 2). 2 UA 116154 U Таблиця 2 Динаміка виразності больового синдрому за шкалою ВАШ у хворих до і після лікування препаратом "МідостадКомбі" та "МідостадКомбі+ Раптен" у балах Група 1 група 2 група До лікування 3,1±0,5 2,7±0,4 Після лікування 2,5±0,2 1,9±0,3 Примітка - достовірність розходжень р