Спосіб лікування хворих з післяампутаційним больовим синдромом

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОПИС ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД ридається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПІСЛЯАМПУТАЦІЙНИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ (21)2000127660 (22)29.12.2000 (24)15.06.2001 (46) 15.06.2001 ,.Бюл. № 5, 2001 р. (72) Лисенюк Віктор Павлович, Головчанський Олександр Миколайович, Фадеев Володимир Олександрович (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЇМ, О.О. БОГОМОЛЬЦЯ =?*•• (57) Спосіб лікування хворих з післяампутаційним больовим синдромом, що включає пальпаторне визначення чутливих точок на збережених кінцівках та введення в них анестетика, який відрізняється тим. що як чутливі точки використовують тригерні точки, а як анестетик - 0,5% розчин лідокаїну гідрохлориду, який вводять Інтракутанно з інтервалом 1—3 доби (всього 2—5 сеансів). Винахід відноситься до медицини, зокрема до травма тол огії, хірургії, анестезіології для лікування хворих з лісляампутаційним больовим синдромом. Після ампутації кінцівки в зв'язку з декомпенсацією кровообігу, внаслідок важких травм, онкологічних захворювань у 40-60% пацієнтів розвивається хронічний больовий синдром [1]. Біль локалізується в куксі (ампутаційний біль) або в проекції ампутованої частини (фантомний біль), а найчастіше спостерігається комбінований біль. ПІсляампутаційний біль утруднює або робить неможливою соціальну і трудову реабілітацію. Існує понад 50 способів лікування хворих з післяампутацінним болем: нейрохірургічні, хірургічні, медикаментозні, фізіотерапевтичні, але позитивний ефект нетривалий [1; 2]. У зв'язку з незадовільними віддаленими результатами лікування поширюється думка про необхідність комплексного підходу до терапії цього контингенту хворих з урахуванням етіології ампутації. Доведено доцільність передампутаційного знеболення пацієнтів для профілактики формування хронічного больового синдрому, стійкого до подальших терапевтичних заходів [3J Показано, що лікування післяампутаційного больового синдрому більш ефективне, якщо знеболювальні заходи розпочинають протягом перших 2 тижнів загострення болю. Увагу клініцистів привертають рефлексотерапевтичні способи впливу на больовий синдром з огляду на їх патогенетичну спрямованість, порівняну простоту застосування, відсутність побічних явищ, економічність [4; 5]. Проте актуальним завданням залишається розроблення нових. рефлексотерзпії в умовах стаціонару, амбулаторного прийому, швидкої допомоги або у вигляді самодопомоги Існує спосіб лікування хворих з післяампутаційним больовим синдромом, який передбачає введення акупунктурних голок в точки меридіана на стороні тіла, протилежній локалізації' болю [6.7J. Цей метод в традиційній китайській літературі присвячений Чжень-Цзю називається "метод перемагаючого уколу". Перевагами цього методу є технічна простота, відсутність алергічних реакцій. Але використання методу потребує від лікаря спеціальних знань з пунктурної рефлексотерапії, володіння практичними навичками з голковколювання. Найближчим аналогом є спосіб контралатеральної локальної анестезії у хворих з фантомним чи ампутаційним болем [8]. Цей спосіб передбачає чітке визначення точок максимальної болючості на стороні ураження, далі - визначення на контралатеральній кінцівці симетричних точок і періостальне введення в ці точки 1-3 мл 1% розчину мепівакаїну. Після такої локальної анестезії як правило виникає короткочасне (на 15-20 хв) загострення болю в ураженій кінцівці, за яким розвивається аналгезія. Сеанси контралатеральної локальної анестезії за даною методикою проводять через день до повного зникнення болю. Перевагою способу є технічна простота. Використання даної методики не передбачає засвоєння лікарем специфічних знань та практичних навичок. Недопіками методики є: період загострення болю, глибоке (періостальне) введення з небезпекою тоавмування 00 о IN о> со ти загострень болю. Технічний результат, що досягався після вирішення задачі, полягає в підвищенні безпечності та комфортності лікування та зменшенні ліжкоднів. Поставлену задачу досягають тим, що в якості чутливих точок використовують тригерні точки, а а якості анестетика вводять 0,5% розчин лідока'їна гідрохлорида, який вводять інтракутанно з інтервалом 1-3 доби Спосіб здійснюється наступним чином. Після фізікального обстеження пацієнта на його кінцівках пальпаторно визначають тригерні точки Ці точки мають певні особливості. По-перше, пальпація цих точок викликає, лровокує (підсилює) біль в фантомі/куксі, але не викликає локального болю. Подруге, тригерні точки мають анатомо-топографічну специфічність щодо локалізації спровокованого болю. Тобто вплив на окрему точку викликає біль лише у певному місці кукси або фантома. В процесі лікування одні точки втрачають свій тригерний ефект, натомість інші точки набували такої властивості. Методично ми виділяємо два етапи модифікованої нами конграпатеральної локальної анестезії. 1 етап - визначення точок для анестезії (існує два варіанти). Варіант А - пошук точок на симетричній кінцівці Хворий приймає зручну позу, заплющує очі, зосереджується на своїх відчуттях. Потім показує на симетричній кінцівці найбільш болючі точки фантому або кукси. Подальша пальпація цієї кінцівки в зазначеній зоні виявляє найбільш чутливі тригерні точки, що провокують больові відчуття в куксі або фантомі. Іноді в цих точках при натисканні виявляється гіпералгезія Варіант Б - пошук тригерних точок на верхніх кінцівках у випадках двобічних кукс нижніх кінцівок або в разі негативного ставлення пацієнта до маніпуляцій на симетричній нижній кінцівці. Хворий приймає зручне положення, а лікар проводить пальпацію верхніх кінцівок, шукаючи тригерні точки. 2 етап - анестезія точек (фармакопунктура). В найбільш чутливі тригерні то^ки (їх буває одна-три) після обробки шкіри інтракутанно вводять 0,5% розчин лідокаїна гідрохлорида по 0,3-0,5 мл. При правильному виборі точок анестезії протягом подальших 5-10 хв хворі вказують на появу відчуття тепла в фантомі, куксі та зменшення болю. Це відчуття тепла утримується 2-4 години. Кількість та періодичність сеансів локальної анестезії' залежить від реакції хворого на анестезію та динаміки больового синдрому. Курс локальної анестезії включає 2-5 сеансів, які проводять з інтервалом 1-3 доби. В більшості випадків під час лікування спостерігається зміна локалізації болю і ляампутаційний дефект правої гомілки на рівні середньої третини, змішаний ПБС (постійно-періодичний післяопераційний АБ та постійно-пароксизмальний ФБ проекції п'яти та підошви в зоні ппєсне-фалангових суглобів) 21 01 95 р пацієнт отримав залізничну травму - відкритий вивих правої стопи Після проведеної відкритої репозиції та фіксації розвинувся локальний гілертєнзійноішемічний синдром правої стопи, що потребувало ампутації1 на рівні середньої1 третини правої юмілки (29 01 95). В післяопераційному періоді хворому проводили антибіотикотерапію, післяопераційну рану цілодобово краплинно промивали водним розчином хлоргестидину. Знеболювання з використанням морфіну 1%, анальгіну 50%, дімедролу 1% було недостатньо ефективним На час огляду хворий скаржився на біль в ділянці післяопераційної рани та біль в проекції правої п'яти та підошви в ділянці плесне-фалангових суглобів Ампутаційний біль мав постійний розпираючий характер та локалізувався в зоні пісяоперацінної рани, підсилювався при рухах тз щовечора Фантомний біль мав постійну компоненту (дескриптори "буравящая", "щемящая", "выкручивающая", "горячая", "разъедающая") та пароксизмальну компоненту (дескриптори "дергающая", "острая", "пронизывающая") Таким чином сенсорний больовий Індекс дорівнює 26. Цей біль викликав у нашого пацієнта почуття страху, виснажував та приводив у відчай (афективний больовий індекс дорівнював 10) Інтенсивність болю хворий оцінив дескрипторами "мучение и сильнейшая" (оціночний больовий індекс - 8) Загальний індекс болю дорівнював 44 балам, ІНТЄНСИЕНІСТЬ болю за візуальною аналоговою шкалою дорівнювала 8. Пресаційний поріг болю - 1,2 кг/см Пальпаторне обстеження верхніх кінцівок виявило тригерні точки на правій руці вздовж ходу каналу товстої1 кишки (Gl(ll)7, (Gi(tl)8, (GI(l!)10, та вздовж ходу каналів легенів, товстої' та тонкої кишох на лівій руці (Р(І)Є. Gt(tl)8. 1G(VI)5) Пальпація вказаних точок на правій руці викликала зміни фантомних відчуттів на тильній поверхні стопи. Пальпація тригерних точок на лівій руці підсилювала фантомний біль в проекції гомілковостопного суглоба, пальпація G!(ll)8 підсилює актуальний фантомний біль в зоні "п'яти", пальпація IG(VI)5 підсилює фантомний біль в проекції плесне фалангових суглобів на підошовній поверхні Пацієнту були зроблені ін'єкції 0,5% лідонаша пдрохлорида по 0,5 мл внутрішньошкірно та підшкірно в точки IG(Vt)5 та mb and stupm pain Iі Pain» 1982,13, 313. Тираж 50 екз Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м Ужгород, вул Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03