Спосіб комплексного лікування розладів адаптації у осіб з суїцидальною поведінкою

Реферат: Спосіб лікування хворих на розлади адаптації з суїцидальною поведінкою шляхом комбінованого впливу краніоцеребральної гіпотермії, кризової психотерапії та фармакотерапії. UA 116155 U (12) UA 116155 U UA 116155 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до психіатрії, і може бути використана при лікуванні розладів адаптації у хворих з суїцидальною поведінкою. Відомо спосіб лікування та профілактики суїцидальної поведінки у хворих на розлади адаптації з суїцидальним ризиком, який включає медикаментозний та психотерапевтичний впливи [Пат. 2506073 RU, МПК А61К 31/13. Способ лечения расстройства адаптации у пациентов с суицидальным риском / Паршин А.Н., Гилод В.М.; № 2012138222/15; заявл. 06.09.2012; опубл. 10.02.2014, бюл. № 4]. Пацієнту вводять галоперидол в дозі 0,375-0,5 мг 3 рази на добу протягом двох тижнів, пароксетин або циталопрам 20-30 мг вранці - 3 місяці, мелатонін - 1,5-3 мг за 20 хвилин до сну 7-10 днів, вводять сибазон 0,5 % в дозі 2 мл розчину внутрішньом'язово на ніч від 3 до 10 днів в залежності від клінічного результату, альпразолам 0,25-0,5 мг - 3 рази на день протягом двох тижнів, вітаміни В1, В6 по 1 мл в/м через день 10 днів, пірацетам 400-800 мг вранці і вдень два тижні, мексидол 125-200 мг 3 рази на день два тижні, а також проводять психотерапію зі специфічними мішенями. Недоліком цього способу є велике медикаментозне навантаження на організм хворого та відсутність можливості застосовувати адаптивні можливості центральної нервової системи (ЦНС) в лікувальному процесі. Аналогом корисної моделі є метод невідкладної терапії аутоагресивної поведінки, базовим, патогенетично-орієнтованим компонентом якої є психотерапія, яка проводиться на фоні традиційної фармакотерапії [Пилягіна Г.Я. Аутоагресивна поведінка: патогенетичні механізми та клініко-патологічні аспекти діагностики та лікування: автореф. дис. доктор мед. наук. - К., 2004. 20 с.]. Автором застосовується кризова індивідуальна та/або сімейна психотерапія на підставі екзистенціально-гуманістичного підходу, яка спрямована на прояснення причин та механізмів формування кризової ситуації, її переосмислення та допомагає відреагувати негативні емоції, зменшити афективний компонент в стані психологічної дезадаптації суїцидента та посилити когнітивну складову - з'ясувати мотиваційні установи пацієнта в суїцидогенному конфлікті та способи його вирішення. Цей метод було розроблено задля надання екстреної допомоги в ранній постсуїцидальний період в умовах кризисного центру. Прототипом корисної моделі є спосіб лікування хворих на депресивні розлади екзогенного ґенезу, які скоїли суїцидальну спробу шляхом самоотруєння [Пат 94699, Україна, МПК А61М 19/00. Спосіб лікування хворих на депресивні розлади екзогенного ґенезу з суїцидальною поведінкою / Бачериков А.М, Ткаченко Т.В., Лакинський Р.В. та інш. - З. № u201406490; заявл. 11.06.2014; опубл. 25.11.2014, бюл. № 22]. Суть способу полягає в поєднанні саногенетичного впливу краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ), дезінтоксикаційної терапії та фармакотерапії. Охолодження зовнішніх покровів голови здійснюється за допомогою гіпотермогенератора церебрального повітряного ГТГВ-02 протягом 45-60 хвилин з температурою теплоносія +10 °C з одночасним введенням дезінтоксикаційних розчинів. КЦГ дозволяє вплинути на підкоркові структури, які є ключовими в формуванні депресивних розладів та суїцидальної поведінки, провести процес дезінтоксикації в більш короткі строки, знизити медикаментозне навантаження на організм пацієнта. Недоліком прототипу є відсутність безпосереднього впливу на суїцидальну поведінку як на поведінковий акт, що потребує психотерапевтичного втручання. Таким чином, в основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення і підвищення ефективності способу лікування хворих на розлади адаптації з суїцидальною поведінкою шляхом застосування комплексу медикаментозних та немедикаментозних методів, спрямованих на мобілізацію адаптивних можливостей центральної нервової системи, що забезпечить підвищення ефективності лікування та профілактики суїцидальної поведінки у хворих на розлади адаптації, а саме зниження медикаментозного навантаження на організм хворого, скорочення терміну перебування в стаціонарі, зниження ризику повторного суїциду. Суть корисної моделі полягає в застосуванні комбінованого впливу краніоцеребральної гіпотермії, кризової психотерапії з урахуванням специфіки факторів суїцидоґенезу при розладах адаптації на фоні проведення традиційної (фонової) фармакотерапії. Ефективність способу досягається за рахунок саногенетичного впливу КЦГ, застосування якої призводить до підвищення тонусу кори головного мозку та неспецифічних активуючих систем лімбічної системи, як наслідок сприяє поліпшенню фізіологічних та психоемоційних адаптивних процесів. Використання кризової психотерапії дозволяє зменшити емоційну напругу пацієнта за рахунок від реагування суїцидальних переживань, виявити та провести корекцію неадаптивних когнітивних феноменів, що призвели до формування суїцидальної поведінки. Перевагами способу є раннє та своєчасне втручання в кризовий стан суїцидента, надання невідкладної психотерапевтичної допомоги хворому, можливість залучення адаптивних можливостей ЦНС, 1 UA 116155 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 за рахунок чого знизити дозування фармпрепаратів та зменшити медикаментозне навантаження на організм хворого, прискорити одужання та зменшити час перебування у стаціонарі. Спосіб виконується таким чином. Процес лікування здійснюється поетапно: 1) Діагностичний етап (1 день) - клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження пацієнта на фоні призначення фармакотерапії (антидепресанти, стабілізатори настрою, транквілізатори - в залежності від симптомокомплексу розладу); 2) Загальностабілізуючий етап (7 днів) - полягає в проведенні терапії, спрямованої на зняття емоційної напруженості та зниження інтенсивності психопатологічних проявів. До фармакотерапії підключають проведення індивідуальної кризової психотерапії, перший етап якої - етап кризової підтримки, спрямовано на встановлення терапевтичного контакту (формування комплаєнса, конструктивних взаємин у системі лікар - хворий) та розкриття суїцидонебезпечних переживань. На цьому етапі застосовують прийом вислуховування, який дозволяє дезактуалізувати травмуючі переживання. Психотерапевтична задача цього етапу вважається реалізованою, коли, незважаючи на зусилля лікаря та застосування ним техніки класичної вербалізації, пацієнт самостійно перестає говорити на травматичну для нього тему та вибирає іншу тему для обговорення. За невербальними ознаками відзначається зниження емоційної напруги та емоційна розрядка пацієнта. 3) Патогенетичний етап (2-3 тижні) - на початку цього етапу проводять сеанс КЦГ. Спочатку пацієнту вводять препарати для премедикації: гідазепам - 50 мг peros, анальгін 50 % - 2,0 в/м, супрастин - 1,0 в/м. Через 20 хвилин здійснюється охолодження зовнішніх покровів голови за допомогою гіпотермогенератора церебрального повітряного ГТГВ-02 протягом 45-60 хвилин з температурою теплоносія +10 °C. Кожні 15 хвилин у процесі гіпотермії проводять контроль температури на рівні timpanum, частоти пульсу та артеріального тиску. Тривалість процедури залежить від динаміки змін діастолічного тиску, як найчутливішого предиктора допустимої межі холодової дії. Сигналом до закінчення процедури є підвищення діастолічного артеріального тиску на 5-10 мм рт. ст. Психотерапевтична робота цього етапу спрямована на мобілізацію адаптивних варіантів копінг-поведінки, виявлення та корекцію неадаптивних когнітивних механізмів, блокуючих оптимальні способи розв'язання кризової ситуації, виробку навичок самоаналізу та самоспостереження за неадаптивними механізмами, а також їх подолання. Частота терапевтичних сесій - 3 рази на тиждень. 4) Психопрофілактичний етап здійснюється в амбулаторному режимі та включає в себе психо- та фармакотерапію (при необхідності). Приклад: Хвора Ю., 30 років., діагноз: розлад адаптації, змішана тривожна і депресивна реакція. Була госпіталізована після скоєння суїцидальної спроби. На момент госпіталізації в клінічній картині відмічався депресивний настрій, тривога, відчуття нездатності справлятися і залишатися в цій ситуації ("кинув чоловік, ніяк не можу вийти зі стану реакції лиха"), вважає, що щось не так робила, тривожні думки про майбутнє, відчуття "безпорадності", порушення сну, суїцидальні думки. Об'єктивно: контакт переважно формальний, дратівлива, круг інтересів звужений. Тривожна, вираз обличчя тужливий, в бесіді фіксована на своїх внутрішніх переживаннях, плаче. Увага знижена, емоційний фон знижений, висловлює суїцидальні думки. Розладів сприйняття виявити не вдається. Основу фармакотерапії пацієнтки склав антидепресант велаксин (75 мг на добу) в поєднанні з транквілізатором гідазепам (40 мг на добу). Після двох сеансів індивідуальної кризової психотерапії, які було спрямовано на відредагування негативних емоцій та зменшення афективного компонента, було проведено сеанс КЦГ. Температуру на рівні барабанної перетинки було знижено з 36,8 °C до 35,1 °C. Після цього подовжено лікування у вигляді фармакотерапії та психотерапії, яка була спрямована на посилення когнітивної складової прояснення мотиваційних настанов у суїцидогенному конфлікті і способів його розв'язання. На 14 добу лікування відмічалося покращення психопатологічного стану, зниження рівня тривоги, нормалізація часу та якості сну, редукція суїцидальних думок (з'явилися нові інтереси, ідеї щодо подальшого життя). Тривалість психофармакологічного лікування складала 30 діб з послідуючим зниженням дози велаксину до 37,5 мг протягом 30 діб та скасування прийому гідазепаму. 2 UA 116155 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб лікування хворих на розлади адаптації з суїцидальною поведінкою за допомогою краніоцеребральної гіпотермії з премедикацією, який відрізняється тим, що терапевтичний ефект досягається за рахунок комбінованого впливу краніоцеребральної гіпотермії, кризової психотерапії та фармакотерапії. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3