Спосіб прогнозування ризику тромботичних подій у жінок зі стабільними формами ішемічної хвороби серця на тлі постійного прийому ацетилсаліцилової кислоти

Реферат: Спосіб прогнозування ризику тромботичних подій у жінок зі стабільними формами ішемічної хвороби серця на тлі постійного прийому ацетилсаліцилової кислоти включає проведення біохімічних досліджень крові та визначення оціночних критеріїв ризику тромботичних подій. Як оціночні критерії використовують біохімічні показники підвищення рівня фібриногену та сечової кислоти; клініко-анамнестичні фактори, такі як вік >65 років та наявність цукрового діабету 2 типу (ЦД); і якщо пацієнтка має три фактори з чотирьох можливих, прогнозують високий ризик розвитку атеротромботичних серцево-судинних подій. UA 117347 U (12) UA 117347 U UA 117347 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії та кардіології, та може бути використана для прогнозування розвитку несприятливих серцево-судинних подій з одночасним відбором осіб з високим ризиком атеротромбозу та для контролю ефективності терапії при серцево-судинних захворюваннях, що обумовлені атеросклерозом, зокрема ішемічною хворобою серця (ІХС). Відомий спосіб прогнозування ризику розвитку серцево-судинних подій у хворих з серцевосудинною патологією [1] полягає в оцінці активності тромбоцитарної ланки гемостазу та тромботичного ризику методом полімеразної ланцюгової реакції. Проводять молекулярногенетичне дослідження крові з ідентифікацією поліморфізму циклооксигенази (ЦОГ), як фактору ризику розвитку серцево-судинної патології, пов'язаної з атеротромбозом. Для цього ідентифікують поліморфний локус С50Т (референтний SNP (rs 3842787) гена ЦОГ-1, і якщо в зазначеному поліморфному локусі наявний хоча б один мутантний Т-алель, то говорять про схильність до активації тромбоцитарної ланки тромбоутворення і прогнозують ризик розвитку серцево-судинних подій, пов'язаних з атеротромбозом. Недоліком способу є те, що спосіб не враховує тендерні особливості тромбоцитарного гемостазу, також спосіб є дорогим та потребує наявності спеціалізованого обладнання та висококваліфікованого персоналу, що не дозволяє широко використовувати його у клінічній практиці. Відомий спосіб оцінки гемоваскулярних порушень у пацієнтів із серцево-судинною патологією шляхом визначення індукованої агрегації тромбоцитів фотометричним методом [2] полягає у дослідженні індукованої агрегації тромбоцитів з використанням як індукторів АДФ, адреналіну, колагену, тромбіну, арахідонової кислоти. Як оціночний критерій, що найбільш повно відображає функціональний стан тромбоцитів, використовують величину сумарного індексу агрегації тромбоцитів (СІАТ). За підвищенням кількісного значення СІАТ  70 % при використанні як індуктора АДФ; > 40 % при використанні як індуктора адреналіну; > 30 % при використанні ристоцетину та > 20 % при використанні арахідонової кислоти при наявності серцево-судинного захворювання або на тлі антитромбоцитарної терапії судять про порушення гемостазу у хворих та високий ризик тромбоутворення. Недоліком способу є те, що спосіб не враховує тендерні особливості тромбоцитарного гемостазу. Також, незважаючи на високу наукову цінність, він не є стандартизованим. Спосіб складний, вимагає наявності агрегометра та висококваліфікованого персоналу, що не дозволяє широко використовувати його у клінічній практиці. Найближчим аналогом є спосіб прогнозування розвитку ускладнень при гострих формах ішемічної хвороби серця у жінок з артеріальною гіпертензією [3], який включає проведення дослідження агрегаційної активності тромбоцитів. Визначають спонтанну та індуковану арахідоновою кислотою та аденозинфосфатом агрегації тромбоцитів і, при пригніченні 65 років та наявність цукрового діабету 2 1 UA 117347 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 типу (ЦД); і якщо пацієнтка має три фактори з чотирьох можливих, прогнозують високий ризик розвитку атеротромботичних серцево-судинних подій. Доцільність вибору показників (рівень фібриногену та сечової кислоти, вік > 65 років, наявність цукрового діабету 2 типу) як оціночного критерію обумовлена як проведеним нами дослідженням, так і відомими даними літератури [4, 5]. Технічний результат, який досягається при вирішенні поставленої задачі, полягає у оптимізації прогнозування ефективності антитромбоцитарної терапії АСК та відокремлення групи високого ризику розвитку гострих серцево-судинних випадків. Запропонований спосіб є простим, легко відтворюваним і може бути рекомендований для широкого застосування у клінічній практиці. Спосіб здійснюють наступним чином: У осіб зі стабільними формами ішемічної хвороби серця на тлі постійного прийому ацетилсаліцилової кислоти проводять біохімічні дослідження крові для визначення рівня фібриногену та сечової кислоти та переглядають клінікоанамнестичні фактори. Якщо пацієнт старіше 65 років, має цукровий діабет 2 типу і підвищені рівні фібриногену та сечової кислоти, то прогнозують високий ризик розвитку атеротромботичних серцево-судинних подій. Математичну обробку даних здійснено з використанням статистичної програми "Statistica". Вірогідність різниць оцінювали за критерієм t-Стьюдента. Коефіцієнти регресії вважали статистично вірогідними при значенні р