Спосіб перинатального визначення динаміки критеріїв розвитку жовчного міхура

Реферат: Спосіб перинатального визначення динаміки критеріїв розвитку жовчного міхура шляхом проведення морфометрії в окремих місяцях плодового періоду онтогенезу людини. Визначають довжину та ширину жовчного міхура відповідно. 9,51±0,098 мм, 4,11±0,208 мм - 4-й місяць; 12,18±0,245 мм, 5,05±0,271 мм - 5-й місяць; 16,43±0,920 мм, 5,77±0,399 мм - 6-й місяць; 15,63±0,811 мм, 5,73±0,286 мм - 7-й місяць; 19,81±0,950 мм, 7,25±0,350 мм - 8-10-й місяці відповідно. Зазначають збільшення розмірів жовчного міхура на 5-му місяці порівняно з 4-м місяцем з подальшим сповільненим їх розвитком на 6-7 місяцях та з наступним істотним зростанням на 8-10 місяцях розвитку. UA 117460 U (12) UA 117460 U UA 117460 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до анатомії людини, перинатології, судової медицини та дитячої хірургії, і може бути використана за умов ультразвукової діагностики, комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії для встановлення нормальної будови жовчного міхура в плодів. Відомо, що жовчний міхур відіграє важливе значення у процесах травлення завдяки своїм функціям: накопичувально-резервуарній, всмоктувально-концентраційній та скорочувальній. Завдяки розвитку методів дослідження будови людського тіла, кількісні параметри анатомічних структур відіграють все більше важливу роль в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб. Поширення патологічних станів жовчного міхура зумовлює потребу визначення нормального діапазону їх розмірів. Відомості про органометричні зміни параметрів жовчного міхура їх взаємозв'язок з тім'яно-п'ятковою довжиною плоду в перинатальному періоді онтогенезу людини сприяють розумінню механізмів нормального формоутворення і становлення топографії міхура. Відомим аналогом до корисної моделі є спосіб морфології та морфометрії мікродисекції жовчного міхура (Haffajee M.R. The fetal gallbladder: morphology and morphometry by microdissection / M.R. Haffajee // Surg. Radiol. Anat. - 2000. - Vol. 22 (5-6). - P. 261-270), в якому проводили морфологію і морфометрію жовчного міхура плодів від 10 тижнів до 36 тижнів гестації з наступним дослідженням його топографії з використанням ультразвукового дослідження. Недоліком аналога є відсутність органометричних параметрів жовчного міхура впродовж перинатального періоду онтогенезу людини. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб морфометрії жовчного міхура в плодовий період (Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M.A. Malas, E. Royuncu, E.H. Evcil // Surg. Radiol. Anat.-2010. - Vol. 32(4). - P. 363-369), в якому проводили дослідження плодів чотирьох груп залежно від гестаційного віку: І (9-12 тижнів), II (13-25 тижнів), III (26-37 тижнів) і IV (38-40 тижнів), вимірювали ширину і довжину жовчного міхура з наступним визначенням взаємозв'язку між дном жовчного міхура і нижнім краєм печінки. У всіх спостереженнях впродовж плодового періоду онтогенезу, жовчний міхур розташований на нутрощевій поверхні печінки. Недоліком найближчого аналога є те, що морфологічні параметри жовчного міхура визначають у вузькому часовому плодовому періоді. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб перинатального визначення динаміки критеріїв розвитку жовчного міхура шляхом встановлення нормативних параметрів жовчного міхура - довжини та ширини в 4-х, 5-ти, 6-ти, 7-ми та 8-10-місячних плодів, та періодів прискореного та сповільненого розвитку в перинатальному періоді онтогенезу людини. Поставлена задача вирішується тим, що проводять морфометрію в окремих місяцях плодового періоду онтогенезу людини, згідно з корисною моделлю, визначають довжину та ширину жовчного міхура на 4-й, 5-й, 6-й, 7-й та 8-10-й місяці; зазначають збільшення розмірів жовчного міхура на 5-му місяці порівняно з 4-м місяцем з подальшим сповільненим їх розвитком на 6-7 місяцях та з наступним істотним зростанням на 8-10 місяцях розвитку. Жовчний міхур має важливе значення у процесах травлення завдяки своїм функціям. Відомості про морфометричні зміни параметрів жовчного міхура та їх взаємозв'язок з тім'яноп'ятковою довжиною (ТПД) плода в перинатальному періоді онтогенезу людини сприяють розумінню механізмів нормального формоутворення і становлення топографії міхура. Внаслідок різного збільшення довжини та ширини відбувається зміна форми жовчного міхура у плодів і новонароджених дітей. Успіх оперативних втручань на жовчний міхур новонароджених і дітей раннього віку істотно залежить від визначення топографоанатомічних особливостей на ранніх етапах онтогенезу. Крім цього для визначення закономірностей процесів органогенезу жовчного міхура слід звернути особливу увагу на особливості морфометричнихзмін у періоди їх прискореного і сповільненого розвитку. Спосіб здійснюють наступним чином. Розтин трупів плодів та новонароджених проводять після їх зовнішнього огляду та вимірювання ТПД плода. Під час розтину вивчають розміщення органів черевної порожнини та їх відношення до стінок черевної порожнини та між собою. Жовчні протоки наливають зеленим розчином желатини через катетер, заведений у жовчний міхур, після попередньої перев'язки дванадцятипалої кишки на рівні цибулини і дванадцятипало-порожньокишкового згину. Артерії черевної порожнини наливають червоним розчином желатини або желатиною з тушшю через катетер, заведений у черевну аорту, перев'язавши її довгою лігатурою над діафрагмою та під коренем брижі тонкої кишки. Припиняють ін'єкцію тоді, коли з'являється точкове червоне або 1 UA 117460 U 5 10 15 чорне забарвлення на нутрощевій поверхні печінки і стінках жовчного міхура, що свідчить про наповнення дрібних артеріальних судин жовчних проток. Після застигання желатини проводять вилучення органокомплексу, промивають в проточній воді та фіксують в 5 %-ному нейтральному розчині формаліну - впродовж 5-6 діб. Фіксацію макропрепарату здійснюють у підвішеному стані за допомогою лігатур, накладених на великі кровоносні судини (аорту та нижню порожнисту вену). Визначають довжину та ширину жовчного міхура відповідно: 9,51±0,098 мм, 4,11±0,208 мм 4-й місяць; 12,18±0,245 мм, 5,05±0,271 мм - 5-й; місяць; 16,43±0,920 мм, 5,77±0,399 мм - 6-й місяць; 15,63±0,811 мм, 5,73±0,286 мм - 7-й місяць; 19,81±0,950 мм, 7,25±0,350 мм - 8-10-й місяці відповідно; зазначають збільшення розмірів жовчного міхура на 5-му місяці порівняно з 4м місяцем з подальшим сповільненим їх розвитком на 6-7 місяцях та з наступним істотним зростанням на 8-10 місяцях розвитку. Приклади виконання способу, що заявляється. Дослідження було проведено на 40 ізольованих органокомплексах трупів плодів і новонароджених in situ методами макро-, мікропрепарування, виготовлення топографоанатомічних зрізів у трьох взаємноперпендикулярних площинах та морфометрії. За допомогою штангельциркуля вимірювали довжину від верхівки дна до шийки міхура (місця продовження жовчного міхура у міхурову протоку), ширину - на рівні місця переходу дна в тіло (таблиця). 20 Таблиця Динаміка ширини та довжини жовчного міхура плода в перинатальному періоді онтогенезу людини (x±Sx) Параметри 4 місяць (n=6) Довжина жовчного міхура, 9,51±0,098 мм Ширина жовчного 4,11±0,208 міхура, мм 5 місяць (n=6) 6 місяць (n=11) 7 місяць (n=9) 8-10 місяці (n=8) 12,18±0,245 р