Спосіб контролю поширення та шкідливості кліщів запасів зерна та зернопродуктів

Реферат: Спосіб контролю поширення та шкідливості кліщів запасів зерна та зернопродуктів включає прийоми, спрямовані на зниження чисельності та шкідливості кліщів. На 5-6-й дні після завантаження зерна у склади проводять три прийоми розселення у приміщення лабораторних культур двох видів хижих кліщів - фітосейулюса (Phytoseilus persimilis Ath.-Henr.) та амблісейулюса (Amblyseius mekenzili Sch.), з інтервалом 7-8 днів. При цьому у першому та третьому розселеннях використовують фітосейулюса, кліщів розселяють на стадії імаго, з 2 розрахунку 50-70 особин на 1 м . Через 16-17 днів після третього розселення хижого кліща проводять два прийоми обприскування приміщень та насипів зерна 3,0-4,0 %-ним водним розчином ентомопатогенного грибного препарату Пециломін, с. п. (сухий порошок). При цьому інтервал між обприскуваннями становить 8-10 днів, титр спор ентомопатогенного гриба Paecilomyces farinosus Brown et Smith, діючої речовини препарату становить 4,5-5,0 млрд. у одному мілілітрі. UA 118902 U (12) UA 118902 U UA 118902 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих членистоногих, і може бути використана в технологіях захисту запасів зерна у складських приміщеннях зерносховищ. Відомо, що кліщі, які завдають шкоду зерну та продуктам його переробки - це спеціалізована група членистоногих фітофагів та сапрофагів. В результаті життєдіяльності кліщів пошкоджене насіння втрачає посівні якості, знижується харчова цінність, зерно забруднюється продуктами їх життєдіяльності: отруйними екскрементами та линяльними шкірками. Значно зростає рівень вологості зерна, що зберігається. Кліщі викликають зігрівання запасів зерна, створюючи тим самим усі передумови для заселення рослинної продукції первинними та вторинними фітофагами [Бондаренко І. В. Членистоногі-шкідники зерна колосових культур при зберіганні та заходи щодо регулювання їх чисельності в Лівобережному Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук. - Київ, 2016. - 23 с.]. Відомі способи контролю поширення шкідливих членистоногих зерна в зерносховищах, що включають використання різноманітних хімічних прийомів регулювання їх чисельності. Пропонуються самі різноманітні хімічні препарати у вигляді контактних інсектоакарицидів (волога, аерозольна дезінсекції) чи газів (фумігація). Очевидно, що окрім позитивного результату від застосування препаратів хімічного походження, спостерігаються і негативні наслідки. Не виключено забруднення продовольчого та фуражного зерна продуктами розпаду цих препаратів з непередбачуваною дією на людей та тварин [Методичні рекомендації з виявлення, обліку шкідливих комах і кліщів та заходи захисту зернових запасів / [Б.О. Терещенко, Г.А. Токарчук, В.Л. Горовий та ін.]. - К.: Інститут зернового господарства УААН, 2007. - 37 с.]. Очевидно, що актуальним є пошук альтернативних способів контролю поширення шкідливих членистоногих, який би дозволяв частково вирішувати цю проблему. Відомий також спосіб контролю поширення шкідливих членистоногих запасів зерна та продуктів його переробки, який є найбільш близьким технічним рішенням до запропонованого способу, і вибраний як найближчий аналог [Способ борьбы с вредителями продуктов зернового происхождения перед их хранением. Патент Республики Казахстан № 1454, опубл. 16.05.2016 г., бюл. № 5. Сагитов А.О., Мухамадиев Н.С, Сарсенбаева Г.Б., Салпиев Р.К., Ершин З.Р. МПК A23L 3/40]. Спосіб, викладений у найближчому аналозі, полягає у тому, що частковий контроль чисельності та шкідливості деяких домінуючих твердокрилих-фітофагів запасів зерна, зокрема комірного довгоносика та малого борошняного хрущака, здійснюється шляхом радіаційного опромінювання усього біоматеріалу. Для реалізації відомого способу використовують специфічний прилад для прискорювання електронів ИЛУ-10. При цьому, дози радіації становлять 0,2-0,8 кГр. Реалізація способу забезпечує біологічну ефективність по відношенню до досліджуваних фітофагів на рівні 60,8-73,1 %. В той же час, кількість життєздатних популяцій домінуючих комах-фітофагів, після їх опромінювання через 20 діб дорівнює 26,9-39,7 %. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: не встановлена ефективність контролю поширення та шкідливості способу відносно до кліщів; незначна підсумкова ефективність способу. Рівень смертності досліджуваних фітофагів становив 60,8-73,1 %; нерегламентовані санітарно-гігієнічні параметри використання способу. Не визначено рівень безпеки опромінювання для обслуговуючого персоналу, а також вплив на харчові якості зерна та зернопродуктів. В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обґрунтувати спосіб контролю поширення та шкідливості кліщів запасів зерна та зернопродуктів. Ставилась задача запропонувати спосіб, складові елементи якого мають біологічне походження. Розглядається спосіб як складова частина технологій органічного рослинництва. Поставлена задача вирішується шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у запропонованому способі. Зокрема, на 5-6-й дні після завантаження зерна у склади проводять три прийоми розселення у приміщення лабораторних культур двох видів хижих кліщів фітосейулюса (Phytoseilus persimilis Ath-Henr.) та амблісейулюса (Amblyseius mekenzili Sch.). Інтервал між розселеннями становить 7-8 днів. Суттєвим є і те, що у першому та третьому розселеннях використовують фітосейулюса. Хижих кліщів розселяють на стадії імаго. Норми їх 2 розселення становлять 50-70 особин на 1 м . Через 16-17 днів після третього розселення хижого кліща проводять два прийоми обприскування приміщень та насипів зерна 3,0-4,0 %-ним водним розчином ентомопатогенного грибного препарату Пециломін, с. п. (сухий порошок). Інтервал між обприскуваннями становить 8-10 днів. Суттєвим є і те, що титр спор ентомопатогенного гриба Paecilomyces farinosus Brown et Smith, діючої речовини препарату дорівнює 4,5-5,0 млрд. у одному мілілітрі. 1 UA 118902 U 5 10 15 20 25 Суть запропонованого способу полягає у тому, що хижі кліщі в період гідротермічних оптимумів досить ефективно поїдають яйця, личинок та імаго шкідливих видів кліщів. Суть сумісного розселення хижих кліщів розрахована на їх міжвидову конкуренцію на трофічному рівні. Як результат, зростає показник хижацтва. Тривала трофічна та екологічна взаємодія у системі "хижак-жертва" стає результатом стабілізації чисельності усіх видів кліщів. Цей рівень має коливальний, синусоїдальний характер. Для практики - це означає, зниження чисельності шкідливих кліщів. Відповідно, знижується чисельність і хижих кліщів. Це ідеальна модель популяційної взаємодії видів у цій системі. Стресові флуктуації або локальні спалахи чисельності шкідливих видів кліщів пригнічуються використанням ентомопатогенного грибного препарату Пециломіну, складової частини запропонованого способу. Система функціонує динамічно, що виключає непередбачувані спалахи чисельності кліщів. Приклад здійснення способу. Типові мало- та багатотоннажні зерносховища, їх різноманітні модулі, призначені для зберігання зерна та зернопродуктів. Стандартна ситуація: зерно, зернопродукти завантажуються у сховище, де, як правило, уже є кліщі. Мікроскопічні їх розміри дозволяють знаходити місця для локалізації у різноманітних укриттях, тріщинах підлоги, стін, обладнанні, інвентарі. Зрештою якась частина з них надходить у склади з зерном. Тривалий моніторинг дозволив ідентифікувати види, що заселяли склади. Для обґрунтування запропонованого способу формували дослідні варіанти, яких було два, та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві прийоми запропонованого способу. У другому - прийоми способу-найближчого аналога. Початковий рівень заселеності складських приміщень кліщами дорівнював другому ступеню. Після закладення партій у склади проводили візуальний моніторинг зразків зерна для виявлення різних стадій розвитку кліщів. Для оцінки ефективності способів використовували найбільш інформативні типові характеристики. У складі запропонованого способу використовували стандартні лабораторні культури двох видів хижих кліщів - фітосейулюса (Phytoseilus persimilis Ath-Henr.) та амблісейулюса (Amblyseius mekenzili Sch.), та вітчизняний ентомопатогенний грибний препарат Пециломін, с. п. (сухий порошок). Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. 30 Ефективність реалізації способу контролю поширення та шкідливості кліщів в складських приміщеннях зерносховищ Біологічна ефективність Характер шкідливості, Видовий склад суттєвих елементів у % та рівень способі, % Способи, що Ефективність домінування порівнюються втрата способів, % шкідливих рівень уражено кліщів пошкоджене товарних кліщів хижацтва ентомопатогенами зерно ознак Спосіб, що Виявлено та 56,2-67,470,6 2,1 2,2 83,7 пропонується ідентифіковано 73,8 12 видів Ці тестові характеристики не Спосібкліщів. Серед оцінюються. Враховується найближчий 4,3 6,3 69,8 них тільки підсумкова аналог домінували: ефективність способу звичайний волохатий, борошняний, Контроль 15,8 18,4 пиловий, гнойовий кліщі НІР05 1,3 1,5 6,2 35 Встановлено, що задача, поставлена корисною моделлю, виконана. Показано дієвість способу та позитивний результат. Ефективність способу контролю поширення шкідливих кліщів запасів зерна, згідно з запропонованим способом, становила 83,7 %, проти 69,8 % у найближчому аналогу. Різниця статистично доведена. Високий рівень ефективності запропонованого способу досягався за рахунок підтримання трофічної взаємодії різних груп кліщів у динамічній системі. Спостерігалася тривала регуляторна дія, що має синусоїдальний характер. Перевага запропонованого способу полягає у тому, що повністю виключається негативна дія на запаси зерна, що властива хімічним інсектоакарицидам. Таким чином, 2 UA 118902 U запропонований спосіб захищає зернові запаси та продукти їх переробки, як складова частина органічного рослинництва. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб контролю поширення та шкідливості кліщів запасів зерна та зернопродуктів, що включає прийоми, спрямовані на зниження чисельності та шкідливості кліщів, який відрізняється тим, що на 5-6-й дні після завантаження зерна у склади проводять три прийоми розселення у приміщення лабораторних культур двох видів хижих кліщів - фітосейулюса (Phytoseilus persimilis Ath.-Henr.) та амблісейулюса (Amblyseius mekenzili Sch.), з інтервалом 7-8 днів, при цьому у першому та третьому розселеннях використовують фітосейулюса, крім того, кліщів розселяють 2 на стадії імаго, з розрахунку 50-70 особин на 1 м , крім того, через 16-17 днів після третього розселення хижого кліща проводять два прийоми обприскування приміщень та насипів зерна 3,0-4,0 %-ним водним розчином ентомопатогенного грибного препарату Пециломін, с. п. (сухий порошок), при цьому інтервал між обприскуваннями становить 8-10 днів, крім того, титр спор ентомопатогенного гриба Paecilomyces farinosus Brown et Smith, діючої речовини препарату становить 4,5-5,0 млрд. у одному мілілітрі. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3