Спосіб визначення утомленості професорсько-викладацького складу

Реферат: Спосіб визначення утомленості професорсько-викладацького складу включає генерування акустичних коливань у приміщенні проведення занять і реєстрацію їх тестованим. Додатково проводять реєстрацію частоти дихання і частоту серцевих скорочень тестованого у момент реєстрації тестованим звукових коливань. При цьому звукові коливання у діапазоні від 0,005 кГц до 0,008 кГц генерують періодично з величиною звукового тиску, не більше ніж на 5 % перевищуючий поріг чутливості, обчислюють відсоток збільшення частоти дихання, частоти серцевих скорочень і часу реакції на вмикання генератора звукових коливань відносно величини вказаних параметрів, котрі вимірюють на початку занять, і обчислюють сумарний відсоток збільшення. Про досягнення тестованим рівня утомленості, котра перешкоджає повноцінній роботі, роблять висновок за величиною сумарного відсотку збільшення. UA 119592 U (12) UA 119592 U UA 119592 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме - до функціональної діагностики, і може використовуватися для визначення оптимальних режимів і умов праці професорськовикладацького складу учбових закладів. Відомим є спосіб оцінки утомленості людини шляхом періодичної зміни критичної частоти злиття світлових мигань, для чого за виміряними значеннями обчислюють швидкість зміни критичної частоти світлових мигань і будують фазову траєкторію динаміки критичної частоти світлових мигань (КЧСМ) у координатах "значення КЧСМ - швидкість зміни КЧСМ, при цьому абсолютне значення КЧСМ у даний момент відображають значенням координати по осі X, швидкість зміни КЧСМ відображають координатою по осі Y. При цьому, якщо швидкість зміни позитивна, точка знаходиться над віссю X, якщо негативна - під віссю X, час настання утомленості і переутомленості визначають за зміною напрямку фазової траєкторії [див. патент РФ № 2.196.510, МПК А61В 5/16, А61В 3/00, 1999 р.]. Недоліком відомого способу стосовно визначення часу закінчення роботи професорськовикладацького складу є його складність, яка перешкоджає його використанню як методу експрес-діагностики. Відомим є спосіб діагностики утомленості, що включає визначення порогової чутливості сітчатки кожного ока, обчислення середньоарифметичної величини порогової чутливості сітчатки обох очей, порівняння середньоарифметичної величини порогової чутливості сітчатки обох очей з величиною 100 мкА і діагностування наявності утомленості при середньоарифметичній величині порогової чутливості сітчатки обох очей 100 мкА і більше [див. патент РФ № 2.191.536, МПК А61В 5/00, 2000р.]. Недоліком відомого способу стосовно визначення часу закінчення роботи професорськовикладацького складу є його складність, яка перешкоджає його використанню як методу експрес-діагностики. Найближчим до запропонованого по технічному рішенню є вибраний як прототип спосіб діагностики загальної утомленості організму за патентом РФ № 2.241.377. МПК А61В 5/12, 2003 р. Цей спосіб включає визначення тривалості сприйняття камертона з частотою звучання 128 Гц для кожного вуха у секундах, виконання складання двох отриманих величин, порівняння сумарної величини тривалості сприйняття камертона зі значенням 141 с і діагностування наявності утомленості при сумарній тривалості сприйняття камертона 141 с і більше. Недоліком відомого способу стосовно визначення часу закінчення роботи професорськовикладацького складу є його достатня складність, яка перешкоджає його використанню як методу експрес-діагностики. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу визначення утомленості професорсько-викладацького складу, який би дозволяв підвищити його експлуатаційні характеристики шляхом уведення в нього нових операцій, таких як: - додатково проводиться реєстрація частоти дихання і частоти серцевих скорочень тестованого у момент реєстрації тестованим звукових коливань, при цьому звукові коливання у діапазоні від 0,005 кГц до 0,008 кГц генеруються періодично з величиною звукового тиску, не більше ніж на 5 % перевищуючого поріг чутливості, обчислюється відсоток збільшення частоти дихання, частоти серцевих скорочень і часу реакції на вмикання генератора звукових коливань відносно величини вказаних параметрів, котрі вимірюють на початку занять, і обчислюється сумарний відсоток збільшення, при цьому щодо досягнення тестованим рівня утомленості, котрий перешкоджає повноцінній роботі, роблять висновок за величиною сумарного відсотку збільшення, що дозволяє отримати об'єктивну оцінку утомленості професорсько-викладацького складу і оптимізувати вибір тривалості роботи професорсько-викладацького складу. Поставлена задача вирішується таким чином, що у запропонованому способі визначення утомленості професорсько-викладацького складу, що включає генерування акустичних коливань у приміщенні проведення занять і реєстрацію їх тестованим, в ньому додатково проводять реєстрацію частоти дихання і частоти серцевих скорочень тестованого у момент реєстрації тестованим звукових коливань, при цьому звукові коливання у діапазоні від 0,05 кГц до 0,008 кГц генерують періодично з величиною звукового тиску, не більше ніж на 5 % перевищуючого поріг чутливості, обчислюють відсоток збільшення частоти дихання, частоти серцевих скорочень і часу реакції на вмикання генератора звукових коливань відносно величини вказаних параметрів, котрі вимірюють на початку занять, і обчислюють сумарний відсоток збільшення, при цьому щодо досягнення тестованим рівня утомленості, котра перешкоджає повноцінній роботі, роблять висновок за величиною сумарного відсотку збільшення. Експериментально було встановлено, що при генеруванні в приміщенні, в якому проводяться заняття, акустичних коливань у діапазоні 0,005-0,008 кГц відбувається збільшення 1 UA 119592 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 величини ЧСС і частоти дихання (ЧД), при цьому вказане збільшення пропорційне часу дії на тестованого вказаних акустичних коливань, а також утомленості тестованого і величини звукового тиску акустичних коливань. Також встановлено, що оптимальним для здійснення експерименту є збільшення величини звукового тиску не вище 5 % порога чутливості. Вказана величина забезпечує швидку реєстрацію тестованим акустичних коливань, яка не призводить до значного збільшення ЧСС і ЧД. Використання діапазону частот нижче 0,005 кГц і вище 0,008 кГц значно збільшує час розпізнання звуку. Тестовані відзначають реєстрацію будь-яким відомим способом, доступним для використання у робочому приміщенні (натискають на кнопку реєстратора, запалюють лампочку, розташовану перед кожним з користувачів, просто піднімають руку), переважно реєстрація відзначається відключенням генератора акустичних коливань. Для реєстрації ЧСС і ЧД було використано стандартне обладнання на основі тензо- або п'єзодатчиків. Приклад. Професор А., якого обстежують, 52 роки. На початку 8-годинного робочого дня тривалість сприйняття камертона з частотою звучання 128 Гц при повітряній провідності звуку склала: правим вухом - 60 с, лівим вухом - 58 с, сумарна тривалість сприйняття - 118 с. Час реєстрації акустичних сигналів 0,006 кГц при величині звукового тиску 90 дБ, перевищенні межі чутливості на 3,1 %, склало 3,2 с. ЧД - 27, ЧСС - 72. Кількість помилок під час набору під диктовку тексту на 100 знаків - 6. Загальна утомленість організму відсутня. Через дві години при тих же умовах тривалість сприйняття склала: правим вухом - 64 с, лівим вухом - 62 с, сумарна - 126 с, час реєстрації акустичних сигналів - 4,5 с. ЧД - 29, ЧСС - 78. Кількість помилок під час набору під диктовку тексту на 100 знаків - 8. Сумарний відсоток - 56. Утомленість організму практично відсутня. Через чотири години відповідно: 70 с, 68 с, 138 с і 6,0 с. ЧД - 34, ЧСС 86. Кількість помилок під час набору під диктовку тексту на 100 знаків - 12. Сумарний відсоток - 132. Утомленість організму практично відсутня. Через шість годин відповідно: 76 с, 70 с, 146 с і 8,2 с. ЧД - 39, ЧСС 93. Кількість помилок під час набору під диктовку тексту на 100 знаків - 18. Сумарний відсоток - 229. Утомленість організму значна. Наприкінці робочого дня (сім годин тридцять хвилин) відповідно: 78 с, 74 с, 152 с і 10,8 с. ЧД - 41, ЧСС - 101. Кількість помилок під час набору під диктовку тексту на 100 знаків - 29. Сумарний відсоток 330. Загальна утомленість організму. Звідси можливо припустити, що при досягненні сумарного відсотка величини вище 200 роботу необхідно припинити. Таким чином, застосування способу дозволяє мотивовано визначити тривалість роботи професорсько-викладацького складу учбових закладів. Запропонований спосіб може застосовуватися для визначення утомленості обслуговуючого персоналу на технічному комплексі за патентом України № 114036u, МПК B64G 5/00, 2016р. Вимірювання ЧСС і ЧД може виконуватися за патентом України № 115041u, МПК А61В 5/04, А61В 5/0205, G01R 17/00, 2016 р. Діагностика стану здоров'я і визначення рівня фізичної активності може виконуватися за патентом РФ № 2.585.164, МПК А61В 5/00, А61В 5/0205, А61В 5/024, 2014 р. або № 2.053.709, МПК А61В 5/0205, 1994 р. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб визначення утомленості професорсько-викладацького складу, що включає генерування акустичних коливань у приміщенні проведення занять і реєстрацію їх тестованим, який відрізняється тим, що додатково проводять реєстрацію частоти дихання і частоту серцевих скорочень тестованого у момент реєстрації тестованим звукових коливань, при цьому звукові коливання у діапазоні від 0,005 кГц до 0,008 кГц генерують періодично з величиною звукового тиску, не більше ніж на 5 % перевищуючий поріг чутливості, обчислюють відсоток збільшення частоти дихання, частоти серцевих скорочень і часу реакції на вмикання генератора звукових коливань відносно величини вказаних параметрів, котрі вимірюють на початку занять, і обчислюють сумарний відсоток збільшення, при цьому щодо досягнення тестованим рівня утомленості, котра перешкоджає повноцінній роботі, роблять висновок за величиною сумарного відсотку збільшення. 2 UA 119592 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3