Спосіб ендоскопічної реканалізації стенозуючих пухлин товстої кишки

Реферат: Спосіб ендоскопічної електрохірургічної реканалізації стенозуючих пухлин товстої кишки, при якому розширюють канал пухлини ендоскопічним електроножем під час проведення колоноскопії. Електроніж виконаний у вигляді кільця діаметром 0,5-0,7 см і має гнучкий ізольований провідник в дистальній частині, який направляє його строго по каналу пухлини, що стенозує просвіт кишки та відразу розширює його до відповідного діаметра. UA 119665 U (54) СПОСІБ ЕНДОСКОПІЧНОЇ РЕКАНАЛІЗАЦІЇ СТЕНОЗУЮЧИХ ПУХЛИН ТОВСТОЇ КИШКИ UA 119665 U UA 119665 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до хірургії, і може бути застосована для лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного ґенезу як малоінвазивний спосіб усунення явищ непрохідності кишечнику в комплексі передопераційної підготовки або як спосіб паліативної терапії зазначених пацієнтів. Щорічно у світі діагностується близько 600000 нових випадків раку товстої кишки. В структурі онкологічної захворюваності зазначена патологія посідає 4 місце [11]. В Україні захворюваність раком ободової кишки становить 17,7 випадків на 100000 населення. При цьому, починаючи з 50 і до 80 років, захворюваність стрімко зростає з 20 випадків до 140/100000 у чоловіків та з 18 до 78/100000 населення у жінок, відповідно. Близько 6 тис. хворих на рак ободової кишки помирають в Україні щороку [2]. Незважаючи на сучасні можливості ранньої діагностики онкологічної патології, ускладнені форми раку товстої кишки виявляються у 49,2 % випадків первинної діагностики захворювання [12]. В структурі ускладнень колоректального раку провідне місце посідає обтураційна непрохідність кишечнику [1, 3]. Складність хірургічної тактики щодо лікування обтураційної непрохідності товстої кишки пухлинного ґенезу пов'язана з цілою низкою чинників. Головними серед зазначених чинників є, безумовно, порушення функції органів і систем на фоні непрохідності кишечнику, що крім цього значно взаємообтяжується наявною супутньою патологією у вікових хворих, іноді в стадії декомпенсації, на фоні маніфестації онкологічного захворювання [3]. В таких випадках, незважаючи на сучасні досягнення ургентної хірургії та інтенсивної терапії, післяопераційна летальність лишається на досить високому рівні і становить 16,3-28,7 %. Частота післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при виконанні оперативних втручань в ургентному порядку коливається в межах 22,4-48,5 % [8]. Виконання оперативних втручань у відстроченому порядку після проведення адекватної передопераційної підготовки, що має на меті інтенсивну терапію інтоксикаційного синдрому, регідратацію, компенсацію життєво важливих функцій організму, декомпресію та деконтамінацію кишечнику дозволяє значною мірою покращити результати хірургічного лікування зазначеної категорії пацієнтів [5,6,9,10]. Провідним чинником у досягненні зазначеної мети є усунення явищ кишкової непрохідності шляхом проведення спазмолітичної терапії, здійснення паранефральної блокади та постановкою сифонних клізм [5]. При неефективності консервативних заходів, вирішити поставлену задачу дозволяють ендоскопічні технології у вигляді заведення зонду за рівень стенозу та реканалізація пухлини. Враховуючи складність ендоскопічного заведення зонду при локалізації стенозу проксимальніше рівня сигмоподібної кишки, ендоскопічна теканалізація пухлини лишається методом, що здатний суттєвим чином впливати на результати лікування хворих з гострою обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного ґенезу [4,9]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб ендоскопічної електрохірургічної реканалізації стенозуючих пухлин товстої кишки за допомогою ендоскопічного електроножа для резекції слизової оболонки Iso Tom, MTW (Німеччина) з ізольованим кінцем. Реканалізація стенозуючої пухлини здійснюється під час колоноскопії шляхом введення електроножа в просвіт каналу пухлини та розкриття його при напрузі току 70-80 Вт. Пошарове зрізання пухлинної тканини проводиться до розширення діаметру каналу пухлини, що є достатнім для проходження колоноскопу або декомпресійного зонду (прототип корисної моделі) [7]. Недоліком прототипу є тривалість процедури до 2 годин, що є обтяжливим для пацієнтів з даною патологією, неможливість здійснення останньої при відсутності візуального контролю за межами каналу пухлини, при неможливості встановити та зафіксувати ендоскоп на одній вісі з пухлинним каналом та при наявності протяжного звивистого каналу. Задачею корисної моделі є створення такого способу ендоскопічної електрохірургічної реканалізації пухлин товстої кишки, при якому скоротиться час проведення процедури та спростяться технічні аспекти її виконання. Технічний результат, отриманий від вирішення поставленої задачі, буде полягати в більш швидкому та простішому способі проведення електрохірургічної реканалізації пухлин товстої кишки, що в свою чергу вплине на якість виконання останньої та кількість хворих, яким можливе проведення зазначеної процедури. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає застосування ендоскопічного електроножа, згідно корисної моделі електроніж виконай у вигляді кільця діаметром 0,5-0,7 см і має гнучкий ізольований провідник в дистальній частині, що направляє його суворо по каналу пухлини, що стенозує просвіт кишки та відразу розширює його до відповідного діаметра. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є застосування ендоскопічного електроножа, конструктивною особливістю якого є наявність гнучкого ізольованого провідника в 1 UA 119665 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дистальній частині, що направляє електроніж суворо по каналу пухлини та будова ножа у вигляді кільця діаметром 0,5-0,7 см, що дозволяє відразу розширювати канал пухлини до відповідного розміру. Спосіб виконується наступним чином: Перед проведенням фіброколоноскопії через інструментальний канал колоноскопу заводять монополярний ендоскопічний електрод. Після виходу останнього з дистального кінця апарату, до електроду приєднують електроніж. Здійснюється процедура фіброколоноскопії шляхом заведення апарату разом з ендоскопічним електродом та електроножем до місця локалізації пухлини, що стенозує просвіт кишки. Далі, рухаючи електрод в напрямку пухлини, до каналу останньої заводять провідник електроножа. При контакті електроножа з пухлиною на електрод подається напруга 80-100 Вт в режимі "різання". Поступово просуваючи електроніж по ходу каналу пухлини здійснюється тунелізація останнього на діаметр, що відповідає діаметру електроножа (0,5-0,7 см). Закінчується процедура при отриманні ефекту декомпресії відділів кишечнику, що розташовані проксимальніше пухлини, у вигляді відходження газів та калових мас. Після отримання ефекту декомпресії кишечнику завершується процедура колоноскопії. Конкретний приклад виконання. Хворий М, 1936 р.н., госпіталізований до хірургічної клініки з діагнозом гостра непрохідність кишечнику. В ході проведеного клініко-інструментального обстеження з'ясовано, що можливою причиною патології може бути стенозуюча форма пухлини лівої половини ободової кишки. На фоні проведеної консервативної терапії (інфузійна спазмолітична терапія, постановка сифонних клізм) позитивного ефекту лікування не отримано. В ході проведеної фіброколоноскопії виявлена циркулярна пухлина сигмоподібної кишки, що стенозує просвіт останньої та створює декомпенсовану перешкоду для пасажу кишкового вмісту. Ґрунтуючись на отриманні результати ендоскопічного дослідження, вирішено провести ендоскопічну електрохірургічну реканалізацію стенозуючої пухлини. Перед проведенням повторної фіброколоноскопії через інструментальний канал колоноскопу заведений монополярний ендоскопічний електрод. Після виходу останнього з дистального кінця апарату, до електроду приєднаний електроніж діаметром 0,7 см. Фіброколоноскоп заведений разом з ендоскопічним електродом та електроножем до місця локалізації пухлини, що стенозує просвіт кишки. Далі, рухаючи електрод в напрямку пухлини, до каналу останньої заведений провідник електроножа. При контакті електроножа з пухлиною на електрод подають напругу 100 Вт в режимі "різання". Поступово просуваючи електроніж по ходу каналу пухлини здійснена тунелізація останнього на протязі 3-4 см. Після цього отриманий ефект декомпресії відділів кишечнику, що розташовані проксимальніше пухлини, у вигляді відходження газів та рідких калових мас. Після отримання ефекту декомпресії кишечнику завершена процедура ендоскопії. Тривалість процедури разом з повторною колоноскопією становила 20 хв. В подальшому, пацієнту проведена передопераційна підготовка, що включала інфузійну терапію, кардіотропне лікування та декомпресію кишечнику шляхом постановки сифонних клізм та прийому проносних засобів. Через дві доби хворому проведено відстрочене оперативне втручання в об'ємі резекції сигмоподібної кишки з накладанням первинного анастомозу кінець-вкінець. Післяопераційних ускладнень не спостерігалось. Ендоскопічну електрохірургічну реканалізацію стенозуючих пухлин товстої кишки заявленим способом проведено 5 хворим. Локалізація пухлин була наступною: в сигмоподібній кишці - 3 випадки, в низхідній ободовій - 2. Середня тривалість процедури становила 25 хвилин, ускладнень після проведення останніх не спостерігалось. Всім пацієнтам після проведення передопераційної підготовки здійснені відстрочені оперативні втручання. Відповідно, технічна доступність засобів для проведення та простота і ефективність виконання заявленого способу ендоскопічної реканалізації стенозуючих пухлин товстої кишки створює підґрунтя для її широкого застосування в клінічній практиці. Джерела інформації:. 1. Білинський Б.Т., Володько Н.А., Гнатишак А.І. та ін. Онкологія. - Київ: "Здоров'я", 2004. – 528 с. 2. Галайчук І.Й. Клінічна онкологія.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - 276 с. 3. Ганцев Ш.Х. Онкология. - Москва: ООО "МИА", 2006. - 488 с. 4. Дворниченко В.В, Шелехов А.В., Расулов Р.И., Минакин Н.И. Эндоскопические технологии в плане лечения осложненного рака прямой кишки // Российский онкологический журнал. - 2008. - № 3. - С. 9-12. 5. Ерюхин Е.А., Петров В.П., Ханевич М.Д. Кишечная непроходимость. - СПб.: "Питер", 1999. - 448 с. 2 UA 119665 U 5 10 15 6. Кравец А.В., Кравец В.П. К вопросу диагностики острой кишечной непроходимости // Вісник СумДУ, серія "Медицина". - 2008. - № 2. - С. 53-55. 7. Кузьмин-Крутецкий М.И., Беляев A.M., Дегтерев Д.Б., Дворецкий С.Ю. Эндоскопическая реканализация опухоли толстой кишки, осложненной острой кишечной непроходимостью // Медицинский академический журнал. - 2007. - Т. 7. - № 3. - приложение 10. - С. 282-283. 8. Радзіховський А. П., Гордійчук П. І. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки залежно від виконання інтраопераційного лаважу // Клін. хірургія. - 2002. - № 5-6. - С. 18-19. 9. Федоров В.Д., Воробьев Г.И., Ривкин В.Л. Клиническая оперативная колопроктология. Москва: ГНЦ проктологи, 1994. - 432 с. 10. Фомин П.Д., Заплавский А.В., Никишаев В.И. и др. Вопросы диагностики и хирургической тактики при острой непроходимости кишечника // Матеріали XIX з'їзду хірургів України. - Харків. - 2000. - С. 164-165. 11. Чиссов В.И., Дарьялова С.Л. Онкология.- Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 560 с. 12. Яицкий Н.А., Серов В.М. Опухоли кишечника. - СПб.: "АНТ-М", 1995. - 376 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб ендоскопічної електрохірургічної реканалізації стенозуючих пухлин товстої кишки, при якому розширюють канал пухлини ендоскопічним електроножем під час проведення колоноскопії, який відрізняється тим, що електроніж виконаний у вигляді кільця діаметром 0,50,7 см і має гнучкий ізольований провідник в дистальній частині, який направляє його строго по каналу пухлини, що стенозує просвіт кишки та відразу розширює його до відповідного діаметра. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3