Спосіб дослідження розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини

Реферат: Спосіб дослідження розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини включає проведення синтопії складових лобових пазух. При цьому додатково в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньозадній, поперечний і вертикальний розміри) лобових пазух і суміжних структур у перинатальному періоді онтогенезу людини і дитячому віці. UA 120807 U (12) UA 120807 U UA 120807 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до анатомії - людини та ембріології, і може бути використана в оториноларингології, магнітно-резонансній та комп'ютерній томографії при дослідженні розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини. Відомо, що діагностика і лікування захворювань лобових пазух є більш складною і важкою задачею у порівнянні із захворюваннями інших приносових пазух. Має місце недостатня обізнаність спеціалістів із сучасними анатомо-фізіологічними та інструментальними методами їхнього дослідження і лікування. Розвиток методів ендоскопічної внутрішньоносової хірургії вимагає детального просторового уявлення про тривимірну будову носової порожнини і приносових пазух. Носова порожнина та приносові пазухи, на думку сучасних науковців, це єдина фізіологічна система, в якій кожне анатомічне утворення виконує певну, властиву тільки йому, функцію. Основну роль у цій системі виконують такі анатомічні утворення: носовий клапан, середня носова раковина, співустя приносових пазух, кістковий каркас носової порожнини, носова перегородка. Анатомії лобових пазух присвячено багато досліджень. Однак, одним із заплутаних і спірних питань про будову приносових пазух залишається питання про топографічну анатомію лобово-носового сполучення і оточуючих його структур. Аналогом корисної моделі є спосіб дослідження лобових пазух із суміжними структурами в плодовому періоді онтогенезу людини (Яковець К.І. Морфогенез і становлення топографії бічних стінок носа в плодовому періоді онтогенезу людини / К.І. Яковець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - Т. 4, № 2. - С. 37-40), в якому виконують синтопію на основі зміни синтопії та морфометричних параметрів складових стінок носа у плодів 9-10 місяців, засвідчують незавершеність їх морфогенезу в пренатальному періоді. Недоліками аналогу є те, що не вивчається хронологія розвитку лобових пазух в пренатальному періоді онтогенезу людини. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб дослідження лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини (Топографоанатомічні обґрунтування виникнення та шляхів розповсюдження патологічних процесів лобової пазухи в суміжні ділянки / О.М. Проніна, С.І. Сербін // Вісник проблем біології і медицини. - 2011 - Вип. 2, Т. 1. - С. 38-41), в якому проводять синтопію, на основі якої фіксують, що за формою лобова пазуха має форму піраміди з трьома гранями з основою, спрямованою донизу, форма та розміри пазухи мінливі, пазуха має чотири стінки: передня представлена надбрівними дугами, задня є одночасно стінкою передньої черепної ямки, нижня - верхні стінки очної ямки і знаходиться поряд на невеликому проміжку з комірками решітчастої кістки, внутрішня - перетинка, яка розділяє пазуху на дві половини; відхилення перетинки в той чи інший бік коливається від 1 до 15 мм; іноді перетинки не доходять до протилежної стінки; можлива повна відсутність перетинки і наявність з'єднання обох пазух. Недоліками найближчого аналога є те, що не проведена хронологічна морфометрія лобових пазух і суміжних структур в перинатальному періоді онтогенезу людини і дитячому віці, що вказує на їх розвиток. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб дослідження розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини шляхом того, що додатково до проведення синтопії складових лобових пазух, в хронологічному порядку виконують морфометрію лобових пазух і суміжних структур (вимірюють передньо-задній, поперечний і вертикальний розміри). Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є проведення синтопії складових лобових пазух. Відмітними ознаками корисної моделі є те, що додатково в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньо-задній, поперечний і вертикальний розміри) лобових пазух і суміжних структур у перинатальному періоді онтогенезу людини і дитячому віці. Поставлена задачавирішується тим, що у способі дослідження розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини, що включає проведення синтопії складових лобових пазух, згідно з корисною моделлю, додатково в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньо-задній, поперечний і вертикальний розміри) лобових пазух і суміжних структур у перинатальному періоді онтогенезу людини і дитячому віці. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. До приносових пазух, окрім решітчастого лабіринту, клиноподібної і верхньощелепних, відносять також і лобові пазухи. Всі ці повітроносні порожнини називають ще приносовими синусами. Відмітна особливість лобних пазух - відсутність у момент народження людини. Вони розвиваються лише до восьми років і повністю формуються тільки після статевого дозрівання. 1 UA 120807 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Враховуючи, що лобові пазухи - це порожнисті утворення, вистелені слизовою оболонкою, вони можуть вражатися вірусними або бактеріальними інфекціями. Проникають хвороботворні мікроби разом із вдихуваним повітрям. При низькій опірності організму може виникнути запальний процес, тому важливо простежити процес розвитку лобових пазух у пренатальному періоді і дитячому віці. Спосіб здійснюється наступним чином. Для мікроскопічного дослідження лобових пазух і суміжних структур фіксацію голови чи окремих органокомплексів плодів (4-10 місяців), новонароджених та дітей (1-3 роки) проводять спочатку в 5-7 % розчині формаліну впродовж 2-3 тижнів. Далі після зовнішнього огляду їх промивають впродовж 1-2 діб у проточній воді в залежності від їх розмірів. Потім плоди піддають декальцинації, для чого їх занурюють в 7 % розчин азотної кислоти на 1-3 доби. Для уникнення набряку сполучної тканини препарати також поміщають на одну добу в 5% розчин сірчанокислого натрію. Зневоднення препаратів здійснюють шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації (від 30° аж до абсолютного спирту включно). Препарати заливають парафіном. Як проміжне середовище між абсолютним спиртом і парафіном використовують хлороформ. З парафінових блоків виготовляють серії гістологічних зрізів завтовшки 10-15 мкм. Препарати ріжуть з допомогою санного мікротома в одній із трьох взаємно перпендикулярних площин (горизонтальній, фронтальній і сагітальній), що дає змогу просторово вивчати будову окремих структур та їх взаємовідношення тобто провести синтопію. Перед проведенням через батарею етилових спиртів деякі препарати тотально забарвлювали борним карміном, а після виготовлення гістологічних зрізів їх дофарбовували на предметних скельцях гематоксилін-еозином, ліонською синькою або за методом Ван Гізона, що дозволяло отримати більш диференційоване забарвлення різних тканин. Після фіксації препаратів у канадському бальзамі їх вивчають під світловим мікроскопом. Структури вимірюють окуляр-мікрометром і мікрометричною лінійкою. Отримані дані протоколюють. Таким чином проводять синтопію складових лобових пазух та в хронологічному порядку виконують морфометрію лобових пазух і суміжних структур: вимірюють розміри (передньозадній, поперечний і вертикальний) правої та лівої лобових пазух, описують особливості їх стінок, на фронтальних розтинах ділянки лобових пазух, проведених на різних рівнях, вимірюють і описують лобово-носові канали. Приклади використання корисної моделі. Зачатки пазух межують з хрящовою капсулою бічних стінок носа. Форма пазух наближується до овальної. Їх передньо-задній розмір становить 0,3±0,02 мм, поперечний 0,05±0,02 мм і вертикальний 0,06±0,02 мм. Наприкінці 5-го місяця розвитку передньо-задній розмір пазух збільшується до 1,1-1,3 мм, поперечний до 0,15-0,18 мм, вертикальний 0,13-0,22 мм. Форма їх овальна. На рентгенограмах виявляються острівці скостеніння напівкулястої форми біля верхньобічних країв грушоподібного отвору. Таким чином, зачаток лобових пазух виявляється на 5-му місяці розвитку, який представлений незначних розмірів порожниною овальної форми. Проте рентгенографічно чіткі анатомічні ознаки меж пазух відсутні. Закладка лобових пазух відбувається на 5-му місяці внутрішньоутробного розвитку (плоди 188,0-228,0 мм тім'яно-куприкової довжини) шляхом впинання слизової оболонки середнього носового ходу в прилеглу тканину. Зачаток лобових пазух у плодів 5-го місяця на фронтальних зрізах має видовжену овальну форму. Нижня стінка пазухи знаходиться на 1,0 мм вище надочного краю. На цій стадії спостерігається процес формування залоз слизової оболонки пазух шляхом вростання епітелію в прилеглу мезенхіму. Товщина слизової оболонки досягає 0,2±0,01 мм. Рентгенографічно в передній проекції простежуються додаткові острівці скостеніння в ділянці нижніх відділів медіальних стінок очних ямок. Розташовуються вони латеральніше і вище країв грушоподібного отвору. На межі між верхньолатеральною ділянкою грушоподібного отвору і медіальною стінкою очної ямки простежується ділянка просвітлення, яку слід вважати місцем початку формування лобових пазух. У плодів 6-го місяця правої лобової пазухи передньо-задній розмір становить 2,0-2,2 мм, поперечний 0,18-0,21 мм, вертикальний 0,25-0,3 мм; лівої відповідно: 1,8-2,0 мм; 0,16-0,19 мм; 0,23-0,25 мм. У плодів 7-8 місяців передньо-задній розмір правої лобової пазухи становить 5,4-5,9 мм, поперечний - 0,8-1,0 мм, вертикальний - 2,0-2,5 мм, лівої відповідно: 5,2-5,7 мм; 0,7-0,9 мм; 1,92,4 мм. На фронтальних зрізах лобові пазухи мають такі форми: справа у 52 % випадків спостерігається овальна форма, у 32 % - куляста і у 16 % - кулясто-овальна. Зліва куляста форма пазухи виявлена у 56 % випадків, овальна - у 34 %, кулясто-овальна - у 10 %. Рентгенографічно у плодів 7-8-місячного віку у передній проекції ділянки локалізації лобових пазух визначаються чіткіше, ніж у плодів попередньої вікової групи. На основі вивчення плодів 2 UA 120807 U 5 10 15 20 25 30 9-10 місяців від 311,0 до 375,0 мм ТКД встановлено, що лобові пазухи розташовані вище надочноямкового краю. Від верхнього і середнього носових ходів пазухи розташовані на відстані 2,0 мм. Передньо-задній розмір правої лобової пазухи становить 6,5-7,0 мм, поперечний 1,4-1,6 мм, вертикальний 2,8-3,0 мм, лівої відповідно: 6,4-6,9 мм; 1,3-1,5 мм; 2,6-2,8 мм. На фронтальних зрізах лобова пазуха має такі форми: справа у 54 % випадків спостерігається овальна форма, у 35 % - куляста і у 11 % - кулясто-овальна. Зліва куляста форма пазухи зустрічається у 57 % випадків, овальна - у 36 %, кулясто-овальна - у 7 %. На рентгенограмах голів у плодів 9-10-місячного в передній проекції спостерігається збільшення острівців скостеніння стінок: пазух у порівняні з 7-8-місячними плодами. З носовою порожниною пазуха сполучається у ділянці півмісяцевої щілини між гачкоподібним відростком і решітчастим пухирем. У новонароджених виявляється варіабельність форми лобових пазух. Права пазуха: овальна (52 %), куляста (32 %), кулясто-овальна (16 %); ліва пазуха: овальна (34 %), куляста (56 %), кулясто-овальна (10 %). На рентгенограмах вона має щілиноподібну форму. В період першого дитинства визначаються присередня, передня і задня її стінки. Топографічно пазуха розташована на рівні надочноямкового краю і з'єднується з носовою порожниною в середній частині середнього носового ходу. У період раннього дитинства (1-3 роки) лобові пазухи на всіх препаратах визначаються вище надочноямкового краю. Її вертикальний розмір становить 7,5-8,0 мм, поперечний 5,7-6,0 мм, передньо-задній 13,9-14,5 мм. Стінки пазух вкриті слизовою оболонкою. Для лобових пазух властива вікова варіабельність рентгенологічних форм: у пренатальному періоді форма пазух частіше щілиноподібна (56 %) і овальна (44 %), у дитячому віці грушоподібна (33 %), овальна (30 %) і трикутна (27 %). Розвиток лобових пазух у дитячому віці супроводжується збільшенням об'єму порожнини. Становлення і топографоанатомічне взаємовідношення стінок носа із суміжними структурами впродовж грудного віку (10 днів - один рік) показало, що довжина гачкоподібного відростка дорівнює 8,0±0,13 мм, ширина 2,0±0,1 мм. Вони розташовані косо в передньо-задньому напрямку. Впинання лобової бухти на досліджених препаратах збільшилося і дорівнює 2,6±0,05 мм. Інтенсивний розвиток лобових пазух відбувається в період другого дитинства (8-12 років) та підлітковому віці (13-16 років). Запропонований спосіб дозволяє ефективно проводити дослідження розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини з використанням морфометрії, що сприятиме підвищенню ефективності діагностики природжених вад розвитку. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб дослідження розвитку лобових пазух із суміжними структурами в пренатальному періоді і дитячому віці онтогенезу людини, що включає проведення синтопії складових лобових пазух, який відрізняється тим, що додатково в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньо-задній, поперечний і вертикальний розміри) лобових пазух і суміжних структур у перинатальному періоді онтогенезу людини і дитячому віці. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3