Спосіб підвищення темпів росту та рівня виживаності молоді російського осетра

Реферат: Спосіб підвищення темпів росту та рівня виживаності молоді російського осетра включає згодовування комбікорму з кормовою добавкою. При цьому як кормову добавку використовують сухі інактивовані пекарські дріжджі, які вводять у стартовий корм у кількості 15 % від його маси. Годівля таким кормом починається в період переходу на екзогенне живлення осетра (7-10 доба) та продовжується протягом двох тижнів. UA 120826 U (12) UA 120826 U UA 120826 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі рибництва, а саме до способів підвищення ефективності вирощування молоді російського осетра, та може бути використана в рибницьких господарствах різних типів ведення та форм власності з метою поліпшення ефективності їх роботи, за рахунок підвищення темпів росту та рівня виживаності молоді російського осетра. Російський осетер є унікальним з біологічної точки зору видом, що належить до «живих викопних», чий еволюційний вік відповідає віку динозаврів і який, незважаючи на таку філогенетичну давність, зумів не лише вижити, а й зайняти великий ареал - басейни Каспійського, Чорного та Азовського морів. Однак, надмірні вилови, в тому числі браконьєрські, забруднення нерестових річок і місць нагулу, перекриття шляхів міграції плідників та скочування молоді греблями ГЕС, призвели до катастрофічного зменшення чисельності його популяцій, в першу чергу, через неможливість його природного відтворення. Природоохоронний статус цього виду за даними МСОП (Міжнародний союз охорони природи, англ. International Union for Conservation of Nature, IUCN) - вразливий, крім того, він занесений до Бернської та Боннської конвенцій, CITES (Convention on International Trade in Endangered Species - Конвенція з міжнародної торгівлі зникаючими тваринами) та до Європейського червоного списку. Для компенсації збитку, нанесеного людиною, збереження і збільшення чисельності осетрових риб почались розроблення технологій їх штучного відтворення та заводського розведення на базі осетрових риборозплідних заводів або в установках замкненого водопостачання (УЗВ). Підвищення ефективності відтворення російського осетра (Acipenser guldenstaedtii) пов'язане зі зниженням смертності на ранніх етапах його онтогенезу і отриманням життєстійкої молоді. Саме тому особливо важливим є момент переходу молоді із змішаного, включаючи жовткове, на активне екзогенне живлення. У російського осетра він розпочинається, залежно від температури води, на 7-10 добу. У цей період онтогенезу відбуваються морфологічні та фізіолого-біохімічні зміни у травній системі осетра, що вимагає добору спектру харчових об'єктів з відповідним хімічним складом. Серед головних компонентів, які необхідні для забезпечення швидкого росту риб, особливо важливими є нуклеїнові кислоти, якими багаті дріжджі, оскільки останні, як швидкозростаюча субстанція, здатні накопичувати у своєму складі частинки ядерної речовини. Загально відома імовірність накопичення в них пуринових і піримідинових основ, та цілих молекул РНК. На відміну від використання у тваринництві, високий рівень нуклеїнових кислот у кормах з препаратами дріжджів не впливає негативно на ефективність годівлі риб, оскільки в останніх не лише відсутнє накопичення пуринових основ, а навпаки - спостерігається їх глибоке розщеплення і виділення кінцевих продуктів через зябра. Крім цього до складу клітинних стінок дріжджів входять полісахариди, які адсорбують на своїй поверхні мікотоксини та інші шкідливі сполуки, що потрапляють у травний тракт, глюканові та мананові олігосахариди, створюють своєрідну захисну плівку на поверхневому шарі кишечнику риб, тим самим перешкоджаючи розвитку патогенної мікрофлори. Отже, дріжджі є доступним джерелом низькомолекулярних фракцій білка та нуклеїнових кислот, вітамінів групи В та мікроелементів, які в комплексі впливають на метаболічні процеси, підвищуючи опірність організму [1]. Саме тому вони можуть допомогти у вирішенні проблеми вирощування фізіологічно повноцінної життєздатної молоді осетрових видів риб в індустріальній аквакультурі. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб підвищення темпів росту та рівня виживаності молоді російського осетра, який би впливав на підвищення життєстійкості та був економічно ефективним. Поставлену задачу вирішують шляхом використання інактивованих пекарських дріжджів (Saccharomyces) як кормової добавки у складі основного стартового корму для молоді російського осетра. Як кормову добавку застосовують дріжджі пекарські сухі інстантні (швидкорозчинні), які виготовляються у Львові компанією «Ензим» під ТМ «Львівські дріжджі»®. Цей вибір був зумовлений тим, що ця компанія одна з перших в Україні, яка впровадила систему управління безпечністю харчових продуктів згідно з міжнародним стандартом ISO 22000 і успішно пройшла сертифікацію. Сьогодні вона є найбільшим виробником пресованих і сухих дріжджів, забезпечуючи близько 70% українського дріжджового ринку. Також, вся вхідна сировина підлягає лабораторному контролю щодо відповідності вимогам нормативних документів, та супроводжується: висновком санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, які гарантують її безпечність і якість. Дріжджі додавали в сухому, порошкоподібному вигляді до основного стартового корму. Компоненти автолізату пекарських дріжджів представлені в таблиці 1. 1 UA 120826 U Таблиця 1 Склад автолізату пекарських дріжджів (у %) Показник Вільні амінокислоти Нуклеїнові кислоти Зола Пептиди 5 10 15 20 25 30 35 Вміст 50-70 0,8-1,0 0,8-1,0 25-30 В годівлі осетрових риб застосовували дріжджі трьох основних груп, виділених за особливостями поживного субстрату: сухі кормові (вирощені переважно на барді), гідролізні (отримані з відходів деревообробної промисловості) та БВК - білково-вітамінні концентрати (субстратом були відходи переробки не рослинної сировини) [2]. У зв'язку з припиненням їх виробництва у 90-их роках минулого століття, виникла потреба шукати більш доступні джерела необхідних нутрієнтів [3]. Актуальним у цьому питанні і надалі залишається використання безпосередньо клітин дріжджів. Зокрема виявлено, що оптимальний ріст молоді білуги (Huso huso), а також забезпечення нормального співвідношення гетеротрофних та молочнокислих бактерій у кишечнику забезпечується шляхом додаванням до головного раціону 2% інтактних пивних дріжджів Saccharomyces cerevisiae var. ellipsoideus [4]. Досліджено, що введення до складу корму для молоді риб, зокрема японського морського окуня (Lateolabrax japonicus), стінок пекарських дріжджів, у кількості 1-2 г/кг, позитивно впливає на імунний статус їхнього організму, збільшуючи їх виживання в умовах інфекції флавобактеріями. Дріжджові клітини часто використовуються як біологічні трансфери в процесі збагачення організму молоді риб необхідними елементами для надання їм органічної природи, зокрема Селену у вигляді метилселеноцистеїну [5]. Перевагами застосування запропонованої нами корисної моделі порівняно з вищезгаданими аналогами у складі стартового корму є її широка доступність, економічність, простота у використанні та висока робоча ефективність. Спосіб здійснюється наступним чином. До раціону молоді російського осетра вводять сухі інактивовані пекарські дріжджі у кількості 15% від маси основного стартового корму, в період переходу на екзогенне живлення (7-10 доба) протягом двох тижнів. Це дозволяє знизити загальну смертність та збільшити темп росту. Приклад. Впродовж 2014-2016 pp. на базі ДП ДГ Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН проводили апробацію запропонованої корисної моделі. Так, було досліджено вплив інактивованих пекарських дріжджів у складі основного стартового корму на ріст, виживаність, фізіологічний стан та рибопродуктивність молоді російського осетра, якого підрощували в УЗВ. Інактивацію дріжджів здійснювали понад 10 годин, в умовах тривалого заморожування за температури -80 °С. Осетрів адаптували до якості води з четвертої доби після вилуплення. На цій стадії передличинок російський осетер вирощувався за температури 3 +16 °С. Вміст розчиненого у воді кисню становив 7,00-8,12 мг/дм . Щоденно замінювали 5 % води з попередньою її підготовкою. У віці 24 діб після переходу на екзогенне живлення, молодь осетрів розділяли на дослідні групи, яким згодовували раціони з різною кількістю дріжджів. Контрольна група риб споживала сухий стартовий корм без добавок. До раціону дослідних груп до цього корму додавали 5, 10, 15 та 40 % сухих дріжджів з розрахунку на денну норму. Результати досліджень наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Рибогосподарські показники вирощування молоді російського осетра впродовж 14 діб після переходу на штучні корми з використанням інактивованих пекарських дріжджів (n=1000). Показники Приріст маси відносно контролю на 14 добу, % Загальна виживаність за 14 діб, % 5 Вміст дріжджів у стартовому кормі, % 10 15 40 10,5 8,5 12,2 3,0 98,0 93,1 98,0 89,7 40 2 UA 120826 U 5 10 15 20 25 30 Годівлю здійснювали цілодобово кожних три години. Щодня контролювали темп росту, за смертність враховували кількість особин з вадами розвитку. Кожних 7 діб відбирали екземпляри для вивчення активності травних ензимів, та гістологічних досліджень. Після двох тижнів експериментальної годівлі, в дослідній групі з використанням 15 % дріжджів, середня маса осетрів перевищувала таку контрольної групи на 12,2 %. Смертність молоді в цій дослідній групі, порівняно з іншими, була на мінімальному рівні. Після двотижневої годівлі ростовий ефект добавки знижується і подальша годівля такою концентрацією дріжджів не доцільна. Застосування у стартових кормах 10 % дріжджів дозволяє збільшити середню масу мальків російського осетра протягом двотижневої годівлі на 36 % відносно контрольних результатів, а також сприяє зниженню смертності у такому віці на 12 %. Більший ефект, однак, нестабільний, досягається додаванням до кормів 40 % дріжджів. Протягом 8 діб годівлі маса досліджуваних осетрів зростала на 59 % відносно контролю, однак подальше згодовування такої концентрації дріжджів несе пригнічення росту мальків і зростання їх смертності. Таким чином, стимулюючий ефект нівелюється подальшими розладами у травній системі, що не дозволяє використовувати таку концентрацію тривалий час. Отже, застосування 15 % добавки інактивованих пекарських дріжджів до раціону молоді російського осетра протягом двох тижнів з початку споживання сухих кормів, є найефективнішим. Рекомендована концентрація є найбільш ефективною для покращення процесів росту та зміцнення опірності організму риб. Література: 1. Технологии выращивания и кормления объектов аквакультуры юга России: справочное, учебное пособие / [Пономарев С.В., Гамыгин Е.А., Никоноров С.И. и др.]. - Астрахань: Нова плюс, 2002. - 264 с. 2. Белково-витаминные добавки / [Чемодуров А.А., Рубцов Ю.А., Шевандина В.М. и др.]. М.: Колос, 1977. - 96 с. 3. Щербина М.А. Кормление рыб в пресноводной аквакультуре / М.А. Щербина, Е.А. Гамыгин. - М.: Изд-во ВНИРО, 2006. - 360 с. 4. Hoseinifar S. The probiotic effects of dietary inactive yeast Saccharomyces cerevisiae var. ellipsoideus on growth factors, survival, body composition and intestinal microbiota of Beluga juvenile (Huso huso). I [Hoseinifar S., et al.] // ISFJ. - 2011. - 4 (19). - P. 55-66. 5. Mapelli V. Metabolic and bioprocess engineering for production of selenized yeast with increased content of seleno-methylselenocysteine / [Mapelli V., et al.] (2011) // Metab Eng. - 2011. 13 (3). - P. 282-293. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб підвищення темпів росту та рівня виживаності молоді російського осетра, що включає згодовування комбікорму з кормовою добавкою, який відрізняється тим, що як кормову добавку використовують сухі інактивовані пекарські дріжджі, які вводять у стартовий корм у кількості 15 % від його маси, причому годівля таким кормом починається в період переходу на екзогенне живлення осетра (7-10 доба) та продовжується протягом двох тижнів. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3