Спосіб підготовки хворого з метастазами колоректального раку в печінку до розширеної резекції печінки

Реферат: Спосіб підготовки хворого з метастазами колоректального раку в печінку до розширеної резекції печінки включає перманентну рентгенендоваскулярну емболізацію гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню. Додатково симультанно виконують тимчасову хіміоемболізацію гілок печінкових артерій частини печінки, що підлягає видаленню, з використанням деградуючих емболів після попередньої селективної інтраартеріальної інфузії тропних до метастазів колоректального раку хіміотерапевтичних препаратів. UA 122465 U (12) UA 122465 U UA 122465 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана в передопераційній підготовці до розширеної резекції печінки у хворих з метастазами колоректального раку в печінку. Відомий спосіб підготовки хворого до розширеної резекції печінки, який включає перманентну емболізацію гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню [Nagino Μ., Nimura Y., Kamiya J., et al. Selective percutaneous transhepatic embolization of the portal vein in preparation for extensive liver resection: the ipsilateral approach. Radiology. - 1996. - Р. 559-563.]. Недоліком цього способу є висока кількість ускладнень, пов'язаних з прогресуванням метастазів колоректального раку в печінці в період очікування регенерації майбутнього печінкового залишку, що унеможливлюють виконання радикальних резекцій печінки. Задачею корисної моделі є розробка такого способу підготовки хворого до розширеної резекції печінки, який за рахунок сповільнення росту метастазів колоректального раку в печінку та скорочення періоду очікування регенерації майбутнього печінкового залишку забезпечував би зниження кількості ускладнень, пов'язаних з прогресуванням метастазів колоректального раку в печінку в період очікування регенерації майбутнього печінкового залишку. Поставлена задача вирішується тим, що в способі підготовки хворого з метастазами колоректального раку в печінку до розширеної резекції печінки, який включає перманентну рентгенендоваскулярну емболізацію гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню, згідно з корисною моделлю, симультанно виконують тимчасову хіміоемболізацію гілок печінкових артерій частини печінки, що підлягає видаленню, з використанням деградуючих емболів після попередньої селективної інтраартеріальної інфузії тропних до метастазів колоректального раку хіміотерапевтичних препаратів. Симультанне виконання тимчасової хіміоемболізації гілок печінкових артерій частини печінки, що підлягає видаленню з використанням деградуючих емболів та тропних до метастазів колоректального раку хіміотерапевтичних препаратів з перманентною емболізацією гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню, дозволить сповільнити прогресування метастазів колоректального раку, одночасно прискоривши регенерацію майбутнього печінкового залишку, а відтак скоротити період очікування гіпертрофії печінкового залишку. Спосіб виконують наступним чином. Під УЗ контролем виконують пункцію периферичного відділу однієї з гілок ворітної вени, після чого в просвіт останньої заводять провідник. По провіднику через попередньо встановлений інтродюсер виконують катетеризацію стовбуру ворітної вени. Виконують пряму портографію з метою визначення анатомії та особливостей гемодинаміки ворітного кровотоку. Використовуючи систему провідник/катетер виконують селективну катетеризацію гілок ворітної вени. Використовуючи мікроемболи емболізують дрібні гілки ворітної вени печінки після чого макроемболами (металевими спіралями) виконують остаточну оклюзію секторальних гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню. При проведенні контрольної портографії перевіряють повноту емболізації таргетних гілок ворітної вени, відсутність контрастування паренхіми іпсілатеральної частини печінки та збереження кровотоку на контрлатеральну частину. Після видалення катетера через просвіт інтродюсера виконують емболізацію пунктованої гілки ворітної вени печінки та паренхіматозного тракту металевими спіралями. Паралельно з окремого доступу через стегнову артерію виконують катетеризацію печінкової артерії іпсілатеральної частини печінки. Проводять селективну інтраартеріальну хіміоінфузію тропними до колоректальних метастазів хіміотерапевтичними препаратами, наприклад іринотеканом та оксаліплатином, після чого виконують тимчасову емболізацію гілок печінкової артерії частини печінки, що підлягає видаленню з використанням деградуючих емболів, що розсмоктуються протягом 35-50 хв. Після видалення катетера на місце пункції накладають тиснучу асептичну пов'язку. Приклад 1 Пацієнт Ш., (вага 102 кг, ріст 178 см) (історія хвороби 730, 2017 р.), госпіталізований з діагнозом: Рак товстого к-ку T3N1M1 Метастаз товстого кишечнику в печінку. Стан після резекції сигмоподібного кишечнику, поліхіміотерапії. Пацієнт обстежений (клінічно, лабораторно, виконано інструментальні методи дослідження: ЕКГ, УЗД, УЗДС, ЕХО КГ, ЕГДФС, КТ, МРТ), діагноз підтверджено. Згідно з результатами УЗД та КТ в ділянці гепатокавального конфлюенса виявлено метастаз колоректального раку печінки з проростанням в vv. hepatica dext et med., та тісним приляганням до ν. hepatica sin., що значно деформує конфлюенс останньої. Згідно з результатами КТ волюметрії об'єм майбутнього печінкового залишку не перевищує 17 %. Пацієнту виконано симультанну перманентну емболізацію правих гілок ворітної вени, гілок 4-го Sg печінки іпсилатеральним доступом та хіміоемболізацію a hepatica dext.et media з використанням біодеградуючих емболів після 1 UA 122465 U 2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 попередньої селективної інтраартеріальної хемоінфузії (оксаліплатин 100 мг/м ) через гілки останніх. При контрольних рентгенрадіологічних методах обстеження виявлено відновлення прохідності емболізованих a. hepatica dext., et media з повною оклюзією емболізованих гілок v. porta частини печінки, що підлягають видаленню. Згідно з даними повторної комп'ютерної томографії, через 2 тижні виявлено зони некрозу пухлини - 50 % з незначним зменшенням об'єму останньої та збереженням прохідності v. hepatica sin. Об'єм майбутнього печінкового залишку склав 29 % (регенерація склала 12 %), що забезпечило виконання пацієнту правобічної трисекціоектомії з тотальною каудальною лобектомією. В післяопераційному періоді ми не спостерігали ознак малого печінкового залишку Післяопераційний період протікав без ускладнень. Рани загоїлись первинним натягом. Пацієнт був виписаний під нагляд за місцем проживання в задовільному стані. Приклад 2 Пацієнт В. (вага 58 кг, ріст 169 см) (історія хвороби 2014, 2017 р.), госпіталізований з діагнозом: Рак товстого к-ку T3N1M1 Множинні білобарні метастази товстого кишечнику в печінку. Стан після лівобічної геміколектомії. Пацієнт обстежений (клінічно, лабораторно, виконано інструментальні методи дослідження: ЕКГ, УЗД, УЗДС, ЕХО КГ, ЕГДФС, КТ, МРТ), діагноз підтверджено. Згідно з результатами УЗД та КТ в печінці виявлено множинні метастази колоректального раку в печінку, що тісно прилягають до магістральних структур портальних та кавальних воріт печінки. Згідно з результатами КТ волюметрії об'єм майбутнього печінкового залишку не перевищує 18 %. Пацієнту виконано симультанну перманентну емболізацію правих гілок ворітної вени, гілок 4-го Sg печінки іпсилатеральним доступом та хіміоемболізацію a hepatica dext.et media з використанням біодеградуючих емболів після попередньої селективної інтраартеріальної інфузії 2 2 хіміопрепаратів (іринотекан 180 мг/м та оксаліплатин 100 мг/м ) через гілки останніх. При контрольних рентгенрадіологічних методах обстеження виявлено відновлення прохідності емболізованих a. hepatica dext., et media з повною оклюзією емболізованих гілок v. porta частини печінки, що підлягають видаленню. Згідно з даними повторної комп'ютерної томографії через 2 тижні виявлено зони некрозу пухлини - 60 % з незначним зменшенням об'єму останніх та збереженням прохідності магістральних структур портальних та кавальних воріт печінки. Об'єм майбутнього печінкового залишку склав 29 % (регенерація склала 11 %), що забезпечило виконання пацієнту правобічної трисекціоектомії з тотальною каудальною лобектомією. В післяопераційному періоді ми не спостерігали ознак малого печінкового залишку Післяопераційний період протікав без ускладнень. Рани загоїлись первинним натягом. Пацієнт був виписаний під нагляд за місцем проживання в задовільному стані. По запропонованому способу прооперовано 5 хворих. У всіх пацієнтів за даними радіологічних методів досліджень спостерігались зменшення розмірів метастазів в печінку та радіологічні ознаки їх часткових некрозів, різного ступеня вираженості (за даними гістологічного дослідження макропрепаратів, некрози метастазів були у двох пацієнтів). Також у всіх пацієнтів більше ніж вдвічі скоротився період очікування регенерації печінкового залишку і в жодному випадку він не перевищував 20 днів, при цьому ні в кого з пацієнтів ми не спостерігали ознак малого печінкового залишку в п/о періоді. В жодному випадку нами не було виявлено ознак росту метастазів колоректального раку в печінці в процесі очікування регенерації майбутнього печінкового залишку. По способу-аналогу прооперовано 5 пацієнтів. У жодного з пацієнтів ми не спостерігали ознак зменшення розмірів метастазів, натомість у 1-го з них ми виявили ознаки росту метастазів в печінці в період очікування регенерації майбутнього печінкового залишку, що унеможливило виконання радикальної резекції печінки. Період очікування регенерації печінки у всіх пацієнтів склав понад 40 днів. Таким чином, порівняння з відомим способом свідчить, що запропонований спосіб дозволяє зменшити кількість ускладнень пов'язаних з прогресуванням метастазів колоректального раку в печінку в період очікування регенерації майбутнього печінкового залишку. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб підготовки хворого з метастазами колоректального раку в печінку до розширеної резекції печінки, який включає перманентну рентгенендоваскулярну емболізацію гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню, який відрізняється тим, що симультанно виконують тимчасову хіміоемболізацію гілок печінкових артерій частини печінки, що підлягає видаленню, з використанням деградуючих емболів після попередньої селективної інтраартеріальної інфузії тропних до метастазів колоректального раку хіміотерапевтичних препаратів. 2 UA 122465 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3