Спосіб діагностики специфічної активності туберкульозу легень

Реферат: Спосіб діагностики специфічної активності туберкульозу легень шляхом визначення приналежності мікобактерій туберкульозу (МБТ), які виділяють із мокротиння хворих, до конкретного генотипу (ГМБТ) при проведенні генотипування за VNTR-методикою по ETR А-Е локусах (метод на основі полімеразної ланцюгової реакції). Додатково враховують наявність деструктивних змін в легенях та їх розміри за даними рентгенологічного дослідження (R), а також змін в клінічному аналізі крові з урахуванням регуляторного індексу крові (РІК) з подальшим розрахуванням специфічного коефіцієнта активності туберкульозу (СКАТ) за формулою: СКАТ = ГМБТ × R × рік, де ГМБТ - показник наявності генотипів МБТ, R - показник розмірів деструктивних змін в легенях, РІК - регуляторний індекс крові, за величиною СКАТ діагностують наявність або відсутність специфічної активності туберкульозу легень, а також ступінь її важкості, а саме: I ступінь - показник СКАТ від 3,4 до 20 у.о. - мінімальна специфічна активність туберкульозу; II ступінь - показник СКАТ від 21 до 50 у.о. - слабкий ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; III ступінь - показник СКАТ від 51 до 100 у.о. - помірний ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; IV ступінь - показник СКАТ більше 100 у.о. - значний ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу. UA 122489 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СПЕЦИФІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ UA 122489 U UA 122489 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до фтизіатрії та пульмонології, і може бути використана для прогнозування можливого негативного перебігу туберкульозу легень. Відомим є спосіб, який полягає у тому, що у хворих на туберкульоз легень для прогнозування перебігу захворювання проводять визначення ступеня ендогенної інтоксикації за рівнем гематологічного індексу інтоксикації (ГІІ), який розраховують за певною формулою за даними клінічного аналізу крові (Патент UA № 96483 U). Сприятливий перебіг діагностують у хворих на туберкульоз, у яких рівень ГІІ до лікування в межах норми або перевищує норму не більш ніж у 4 рази (до 10 у.о), а через 3 місяці лікування знижується до норми; уповільнений перебіг діагностують у хворих, у яких рівень ГІІ до лікування перевищує норму не більше ніж у 10 разів (до 30 у.о), а через 3 місяці лікування не знижується до норми; несприятливий перебіг діагностують, якщо рівень ГІІ до лікування перевищує норму більш ніж в 10 разів і залишається значно підвищеним через 3 місяці лікування. Недоліком даного способу є те, що не враховується об'єм ураження і наявність деструктивних змін в легенях за даними рентгенологічного методу дослідження, та не враховується конкретний штам збудника туберкульозу. Існує спосіб визначення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень, при якому виділяють різні генотипи мікобактерій (Стандарти бактеріологічної діагностики туберкульозу в лабораторіях протитуберкульозних закладів України [Текст] / О.А. Журило [та ін.]. - Кіровоград: Поліум, 2012. - 190 с.), для прогнозування несприятливого прогнозу захворювання враховують штам збудника туберкульозу. Недоліком даного способу є те, що не враховується об'єм ураження і наявність деструктивних змін в легенях за даними рентгенологічного методу дослідження, та не враховуються зміни в аналізах периферичної крові за певною формулою. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу діагностики специфічної активності туберкульозу легень, в якому за рахунок врахування змін досліджених показників, досягається визначення ступеня специфічної активності туберкульозу легень та тяжкості перебігу захворювання, що забезпечить своєчасну і ранню діагностику з подальшою корекцією виявлених порушень та підвищення ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики специфічної активності туберкульозу легень шляхом визначення приналежності мікобактерій туберкульозу (МБТ), які виділяють із мокротиння хворих, до конкретного генотипу (ГМБТ) при проведенні генотипування за VNTR-методикою по ETR А-Е локусах (метод на основі полімеразної ланцюгової реакції), згідно з корисною моделлю, додатково враховують наявність деструктивних змін в легенях та їх розміри за даними рентгенологічного дослідження (R), а також змін в клінічному аналізі крові з урахуванням регуляторного індексу крові (РІК) з подальшим розрахуванням специфічного коефіцієнта активності туберкульозу (СКАТ) за формулою: СКАТ = ГМБТ × R × РІК, де ГМБТ - показник наявності генотипів МБТ, R - показник розмірів деструктивних змін в легенях, РІК - регуляторний індекс крові, за величиною СКАТ діагностують наявність або відсутність специфічної активності туберкульозу легень, а також ступінь її важкості, а саме: I ступінь - показник СКАТ від 3,4 до 20 у.о. - мінімальна специфічна активність туберкульозу; II ступінь - показник СКАТ від 21 до 50 у.о. - слабка ступень вираженості специфічної активності туберкульозу; III ступінь - показник СКАТ від 51 до 100 у.о. - помірна ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; IV ступінь - показник СКАТ більше 100 у.о. - значна ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу. Здійснення способу дозволяє урахувати об'єм ураження і наявність деструктивних змін в легенях за даними рентгенологічного методу дослідження, та визначити зміни в аналізах периферичної крові за певною формулою. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Визначають наявність генів МБТ (ГМБТ) конкретних сімейств/штамів за методом VNTR-генотипування, а саме Beijing, Latin American and Mediterranean (LAM), Haarlem та генотипи індивідуальних профілів (GIP), рентгенологічні зміни у легенях (R3) та деструкцію легеневої тканини, а також регуляторний індекс крові (РІК). Далі розраховують специфічний коефіцієнт активності туберкульозу (СКАТ) за формулою: СКАТ = ГМБТ × R × рік, де: ГМБТ - показник наявності генотипів МБТ, який рівний 1 при ідентифікації МБТ сімейств Haarlem та GIP, 3 - сімейства LAM, 5 - сімейства Beijing; 1 UA 122489 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 R - показник розмірів деструктивних змін в легенях, який рівний 0,8 при відсутності деструктивних змін, 1 - при наявності деструкції в легеневій паренхімі до 2 см в діаметрі, 3 деструкція розміром від 2 до 5 см, 5 - розміри деструкції більше 5 см; РІК - регуляторний індекс крові, який розраховують за формулою: РІК = Н/Л × КШОЕ × КЛ, де: Н/Л - співвідношення відсотків нейтрофілів (мієлоцити, метамієлоцити - юні, паличкоядерні та сегментоядерні) до лімфоцитів; КШОЕ - коефіцієнт на швидкість осідання еритроцитів, якій рівний 1 при ШОЕ до 30 мм/г, 2 від 31 до 50 мм/г і 3 - більше 50 мм/г; КЛ - коефіцієнт на кількість лейкоцитів у крові, якій рівний 1 при рівні від 4,0 до 8,0 Г/л, 2 - від 8,1 до 15,0 Г/л і 3 - більше 15 Г/л. В нормі цей показник дорівнює 2,02±0,06 у.о.; n=30; і коливається від 0,6 до 3,4 у.о. За величиною СКАТ діагностують наявність або відсутність специфічної активності туберкульозу легень, а також ступінь її важкості, а саме: I ступінь - показник СКАТ від 3,4 до 20 у.о. - мінімальна специфічна активність туберкульозу; II ступінь - показник СКАТ від 21 до 50 у.о. - слабкий ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; III ступінь - показник СКАТ від 51 до 100 у.о. - помірний ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; IV ступінь - показник СКАТ більше 100 у.о. - значний ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу. Приклад 1. У пацієнта Ж., 62 роки, вперше діагностовано інфільтративний туберкульоз легень з поодинокою порожниною деструкції до 3 см в діаметрі (R=3), виділені МБТ віднесені до штаму Haarlem (ГМБТ = 1), в клінічному аналізі крові: еритроцити - 4,5 Т/л, Нb-150 г/л, лейкоцити - 8,0 Г/л, еоз - 1 %, п - 2 %, с - 72 %, л - 19 %, м - 6 %, ШОЕ - 15 мм/г (РІК = (2+72)/19 × 1 × 1=3,9). Показник СКАТ = 1 × 3 × 3,9=11,7 у.о., що відповідає мінімальній специфічній активності туберкульозу (І ступінь). За стандартною схемою лікування получено позитивний ефект - припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнини розпаду в легенях, СКАТ=3,2 у.о. Приклад 2. У пацієнта К., 45 років, вперше діагностовано інфільтративний туберкульоз легень з двома порожнинами деструкції 2,0 і 1,0 см в діаметрі (R=3), виділені МБТ віднесені до штаму LAM (ГМБТ = 3), в клінічному аналізі крові: еритроцити - 4,2 Т/л, Нb-148 г/л, лейкоцити 7,8 Г/л, еоз - 1 %, п - 4 %, с - 55 %, л - 32 %, м - 8 %, ШОЕ - 52 мм/г (РІК = (4+55)/32 × 3 × 1=5,5). Показник СКАТ = 3 × 3 × 5,5=49,5 у.о., що відповідає слабкій специфічній активності туберкульозу (II ступінь). За стандартною схемою лікування получено позитивний ефект припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнини розпаду в легенях, СКАТ = 5,8 у.о. Приклад 3. У пацієнта М., 48 років, вперше діагностовано інфільтративний туберкульоз легень з трьома порожнинами деструкції 1,0, 1,5 і 2,0 см в діаметрі (R=3), виділені МБТ віднесені до штаму LAM (ГМБТ = 3), в клінічному аналізі крові: еритроцити - 4,1 Т/л, Нb-136 г/л, лейкоцити - 11,4 Г/л, еоз - 1 %, п - 3 %, с - 62 %, л - 27 %, м - 7 %, ШОЕ - 35 мм/г (РІК = (3+62)/27 × 2 × 2=9,6). Показник СКАТ = 3 × 3 × 9,6=86,4 у.о., що відповідає помірній специфічній активності туберкульозу (III ступінь). За стандартною схемою лікування получено позитивний ефект - припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнини розпаду в легенях, СКАТ = 5,8 у.о. Приклад 4. У пацієнта Ф., 39 років, вперше діагностовано інфільтративний туберкульоз легень з двома порожнинами деструкції 4,0, 5,5 см в діаметрі (R=5), виділені МБТ віднесені до штаму Beijing (ГМБТ = 5), в клінічному аналізі крові: еритроцити - 3,9 Т/л, Нb-122 г/л, лейкоцити 13,2 Г/л, еоз - 1 %, п - 5 %, с - 78 %, л - 14 %, м - 2 %, ШОЕ - 52 мм/г (РІК = (5+78)/14 × 3 × 2=35,6). Показник СКАТ = 5 × 5 × 35,6=890 у.о., що відповідає значній специфічній активності туберкульозу (IV ступінь). За стандартною схемою лікування було не ефективнім - зберігалися мікобактеріовиділення та порожнини розпаду в легенях, прогресували інтоксикація и легеневосерцева недостатність, СКАТ зберігався на рівні 300-400 у.о., на п'ятому місяці лікування хворий помер. За нашими даними у хворих з І ст. СКАТ ефективність лікування склала 100 % (85 % припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнин розпаду, 15 % - припинення мікобактеріовиділення зі збереженням порожнини розпаду до 2 см у діаметрі); з II ст. СКАТ у 50 % хворих припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнин розпаду, у 39 % припинення мікобактеріовиділення зі збереженням порожнини розпаду до 2 см у діаметрі та у 11 % - припинення мікобактеріовиділення зі збереженням порожнини розпаду від 2 до 5 см у діаметрі; з III ст. СКАТ - 43 % хворих припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнин 2 UA 122489 U розпаду, 50 % припинення мікобактеріовиділення зі збереженням порожнини розпаду до 2 см у діаметрі, 7 % хворих померло; з IV ст. СКАТ - 30 % хворих припинення мікобактеріовиділення та закриття порожнин розпаду, 51 % припинення мікобактеріовиділення зі збереженням порожнини розпаду до 5 см у діаметрі, 19 % хворих померло. Отримані дані наведені в таблиці. 5 Таблиця Значення специфічного коефіцієнту активності туберкульозу (СКАТ) у здорових людей та хворих на туберкульоз легень Групи обстежених Здорові І ступінь II ступінь III ступінь IV ступінь СКАТ Кількість 30 17 18 14 37 М±m 2,02±0,06 8,7±1,4 37,7±2,2 67,4±3,3 522,5±85,6 Примітка: всі середні показники в групах відрізнялися з високою статистичною достовірністю (р  0,001). 10 Таким чином, запропонований спосіб діагностики специфічної активності туберкульозу дозволяє визначити ступінь специфічної активності туберкульозу легень та тяжкості перебігу захворювання, що сприяє подальшій корекції виявлених порушень та підвищенню ефективності лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 Спосіб діагностики специфічної активності туберкульозу легень шляхом визначення приналежності мікобактерій туберкульозу (МБТ), які виділяють із мокротиння хворих, до конкретного генотипу (ГМБТ) при проведенні генотипування за VNTR-методикою по ETR А-Е локусах (метод на основі полімеразної ланцюгової реакції), який відрізняється тим, що додатково враховують наявність деструктивних змін в легенях та їх розміри за даними рентгенологічного дослідження (R), а також змін в клінічному аналізі крові з урахуванням регуляторного індексу крові (РІК) з подальшим розрахуванням специфічного коефіцієнта активності туберкульозу (СКАТ) за формулою: СКАТ=ГМБТ×R×РІК, де ГМБТ - показник наявності генотипів МБТ, R - показник розмірів деструктивних змін в легенях, РІК - регуляторний індекс крові, за величиною СКАТ діагностують наявність або відсутність специфічної активності туберкульозу легень, а також ступінь її важкості, а саме: I ступінь - показник СКАТ від 3,4 до 20 у. о. - мінімальна специфічна активність туберкульозу; II ступінь - показник СКАТ від 21 до 50 у. о. - слабкий ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; III ступінь - показник СКАТ від 51 до 100 у. о. - помірний ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу; IV ступінь - показник СКАТ більше 100 у. о. - значний ступінь вираженості специфічної активності туберкульозу. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3