Спосіб епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів

Реферат: Спосіб епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів включає відлов окрилених комарів людиною на тканину. Для епізоотичної оцінки місцевості відлов окрилених комарів виконують на чорний тканинний матеріал довжиною та шириною 30-40 см впродовж від 1 до 3 годин одночасно у 4-5 місцях квадратного кілометру місцевості. Для стимулювання нападу комарів на тканину їх загортають у пакет із брудною білизною людини або підкладають тканину у приміщення для тварин (корів, кіз, птиці або інших) на 12-24 години, а потім витримують у термостаті при температурі 38-56 °C впродовж 12-24 годин. Перед розміщенням тканини на колінах людини людина одягається у захисний костюм, який повністю закриває шкіру та унеможливлює кровосмоктання. Тканину додатково обробляють атрактантами або капають декілька крапель крові з пальця людини. Після підрахунку комарів за весь час їх відлову вираховують середню кількість комарів на квадратний кілометр за годину. Для підвищення достовірності відлову комарів темну тканину пропитують спеціальним клейовим розчином, який не дає можливості комарам відірватись від тканини. UA 122514 U (12) UA 122514 U UA 122514 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до біології, зоології, паразитології, а саме до епізоотичної ентомології. Кровосисні комарі поширені у всіх ландшафтно-кліматичних зонах України і в місцях їхнього масового розвитку, вони мають велике народногосподарське, епідеміологічне та епізоотичне значення. Нападаючи масово, вони сильно досаждають людям і тваринам, у природі, в населених пунктах і навіть у житлових приміщеннях. Відомо, що продуктивність праці лісорубів, будівельників та інших робітників у період масового нападу комарів знижується до 30-40 %, а виробничий травматизм різко зростає. Від нападу комарів страждають і тварини, вони втрачають вагу, а удої молока знижується на 20 % і більше. На сьогоднішній день в Україні налічується 62 види комарів, що належать до 7 родів. Кровосисні комарі мають велике значення як переносники збудників захворювань людини і тварин. Комарі р. Aedes, Culex, Mansonia і Culiseta є механічними переносниками збудників туляремії, лімфоцитарного хоріоменінгіту, вони є проміжними хазяїнами деяких філярій, що паразитують у сільськогосподарських тварин, а також відіграють головну роль у поширенні трансмісивних вірусних інфекцій, таких як жовта гарячка, гарячка Денге, енцефалітів і багатьох інших захворювань. Комарі p. Anopheles також переносять механічним шляхом усі названі вище інфекції, крім того ще вони є специфічними переносниками малярії. Кровосисні комарі грають дуже важливу роль в трансмісії і резервації збудників природновогнищевих особливо небезпечних вірусних і бактеріальних інфекцій. У 2016 році в Україні були офіційно зареєстровані такі нехарактерні для нашої кліматичної зони хвороби як гарячка Західного Нілу, хворобу Денге, дирофіляріоз, і навіть малярія [Газзаві-Рогозіна Л.В. Заболеваемость населения Харьковской области подкожной формой дирофиляриоза. Матеріали науково-практичної конференції 9-10 квітня 2015 р. "Фармакотерапія інфекційних захворювань". - К., 2015. - С. 28-30.]. Саме тому розробка нових способів епізоотичної оцінки місцевості щодо комарів є актуальною. Існує методика збору дорослих комарів [Практическая паразитология. Под ред. Д.В. Виноградова-Волжинского. - Л.: "Медицина", 1977. - 304 с.; Прудкина Н.С. Кровососущие двукрылые насекомые. Фауна, биология, экология, медико-ветеринарное значение: учебное пособие. - Харьков: Коллегиум, 2011. - 296 с.], згідно з якою облік чисельності окрилених комарів проводять за 1 годину до заходу сонця, під час заходу, чи через 1 годину після його заходу. При цьому облік чисельності комарів виконується за сприятливих метеорологічних умов (температура, сила вітру, вологість та інтенсивність освітлення). Облік чисельності комарів не проводиться за температури, близької до верхньої та нижньої межі активності комарів, а також за сильного вітру. Методика передбачає 2 варіанти відлову комарів: 1. відлов нападаючих комарів протягом 5 хвилин на чорному тканинному матеріалі, розміром 25×25 см, розташованому на колінах спостерігача, який сидить; комарі при цьому виловлюються пробіркою чи ексгаустером, усередині яких знаходиться ефір чи хлороформ. 2. "на себе" протягом 15 хвилин на одному оголеному передпліччі людини - пробіркою морилкою. В обох варіантах для приваблення уваги комарів використовують електричний ліхтар. Існує методика збору окрилених комарів протягом усієї ночі [Практическая паразитология. Под ред. Д.В. Виноградова-Волжинского. - Л.: "Медицина", 1977. - 304 с.; Беклемишев В.Н., Виноградская О.Н., Дарская Н.Ф., Дербенева-Ухова В.П., Детинова Т.С. Определитель членистоногих, вредящих здоровью человека. - М.: Медгиз, 1958. - 420 с.], яка виконується аналогічно вищеописаній методиці, єдиною відмінністю є те, що людина повинна збирати комарів не 15 хвилин, а всю ніч. Показником активності комах є середнє число комарів кожного виду, виловлених 1 збирачем за 1 годину. Вилови в кожнім селищі варто проводити раз у тиждень чи декаду. Недоліками аналогів є те, що вони не є методиками епізоотичної оцінки певної місцевості, адже відлов комарів проводиться на одному місці; не в повній мірі враховує біологічні особливості комарів; відлов комарів триває або недостатньо часу (15 хвилин), або невиправдано тривалий час (впродовж всієї ночі); не враховує наявність в місці відлову комарів інших людей чи тварин, які є відволікаючим фактором і спотворюють результати досліджень; не передбачає захист людини від можливого зараження на небезпечні хвороби, які можуть переносити комарі; не враховує різну "привабливість" для комарів різних людей, що їх відловлюють; не передбачає відлов комарів одними і тими ж людьми; під час підрахування кількості комарів їх підраховують окремо залежно від їх виду. В основу корисної моделі поставлена задача розробити метод епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів, який буде здатен оцінювати певну місцевість з епізоотичної 1 UA 122514 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 точки зору на квадратному кілометрі досліджуваної місцевості що і дасть змогу оцінювати епізоотичну ситуацію; буде ширше враховувати біологічні особливості комарів, щодо пошуку об'єкта для нападу; буде тривати достатній проміжок часу для об'єктивної епізоотичної оцінки місцевості; буде зменшувати ймовірність нападу комарів на випадкових перехожих; буде вирівнювати привабливість людей, що виконують відлов комарів; буде підраховувати всіх відловлених комарів як у сукупності, так і окремо за видами; буде передбачати дослідження відловлених комарів на хвороби, які вони переносять. Поставлена задача вирішується тим, що при застосуванні методу епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів, який включає відлов окрилених комарів людиною на тканину, згідно з корисною моделлю, для епізоотичної оцінки місцевості відлов окрилених комарів виконують на чорний тканинний матеріал довжиною та шириною 30-40 см впродовж від 1 до 3 годин одночасно у 4-5 місцях квадратного кілометру місцевості; для стимулювання нападу комарів на тканину їх загортають у пакет із брудною білизною людини або підкладають тканину у приміщення для тварин (корів, кіз, птиці або інших) на 12-24 години, а потім витримують у термостаті при температурі 38-56 °C впродовж 12-24 годин; перед розміщенням тканини на колінах людини людина одягається у захисний костюм, який повністю закриває шкіру та унеможливлює кровосмоктання, а тканину додатково обробляють атрактантами або капають декілька крапель крові з пальця людини; після підрахунку комарів за весь час їх відлову вираховують середню кількість комарів на квадратний кілометр за годину; для підвищення достовірності відлову комарів темну тканину пропитують спеціальним клейовим розчином, який не дає можливості комарам відірватись від тканини. Приклад конкретного виконання. Порядок застосування методу епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів полягає у наступних етапах: 1) для унеможливлення кровосмоктання у людини-збирача комарів слід одягти спеціальний костюм, який повністю закриває шкіру; 2) для підвищення ймовірності нападу комарів на темну тканину, яку розміщують на колінах, їх роблять більше за довжиною та шириною по 30-40 см і відлов триває від 1 до 3 годин, крім того тканину пропитують спеціальним клейовим розчином, який не дає можливості комарам відірватись від тканини; додатково можна використовувати ліхтар; 3) для підвищення нападу комарів на темну тканину їх витримують у термостаті при температурі 38-56 °C впродовж 12-24 годин, для стимулювання нападу комарів на тканину перед розміщенням у термостат їх загортають у пакет із брудною білизною людини або підкладають тканину у приміщення для тварин (корів, кіз, птиці або інших) на 12-24 години, що підсилює запах і тим самим приваблює комарів. Крім цього перед розміщенням тканини на колінах людини людина одягається у захисний костюм, який повністю закриває шкіру та унеможливлює кровосмоктання, а тканину додатково обробляють атрактантами або капають декілька крапель крові з пальця людини;4) для об'єктивної епізоотичної оцінки місцевості щодо кількості окрилених комарів у відлові комарів приймають участь одночасно 4-5 осіб, які рівномірно розсаджуються на квадратному кілометрі місцевості; 5) після завершення відлову комарів кожен із 4-5 людей рахує середню кількість комарів на 1 годину після отримання 4-5 середніх кількостей комарів вираховують одне середнє арифметичне значення, яке і буде відображати епізоотичну кількість комарів на квадратний кілометр; 6) пійманих комарів досліджують на наявність збудників інфекцій, які вони можуть переносити. Теоретичною базою для розробки методу епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів слугували проведенні нами дослідження у лісопаркових зонах м. Харкова у період квітень-червень 2014-2016 років, що представлено у таблиці. 50 2 UA 122514 U Таблиця Порівняльна ефективність епізоотичної оцінки місцевості щодо окрилених комарів (М±м) Показник Аналог Розроблений спосіб 2014 рік Кількість окрилених комарів на годину 2 Кількість окрилених комарів на годину на км місцевості 2015 рік Кількість окрилених комарів на годину 2 Кількість окрилених комарів на годину на км місцевості 2016 рік Кількість окрилених комарів на годину 2 Кількість окрилених комарів на годину на км місцевості 36,33±0,67 визначення не передбачається 45,33±0,88* 38,67±0,33 визначення не передбачається 47,67±1,20* 41,33±0,88 визначення не передбачається 52,33±0,88* 46,19±0,55 45,70±1,01 52,85±1,39 Примітка. * - р