Спосіб прогнозування виявлення хронічного обструктивного захворювання легень у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця на основі клініко-функціональних показників дихальної та серцево-судинної систем

Реферат: Спосіб прогнозування виявлення хронічного обструктивного захворювання легень у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця на основі клініко-функціональних показників дихальної та серцево-судинної систем полягає в тому, що визначають частоту дихання, розмір правого передсердя, товщину передньої стінки правого шлуночка за допомогою ехокардіографії, середню частоту серцевих скорочень вночі, мінімальну частоту серцевих скорочень вдень, кількість шлуночкових екстрасистол та ранніх шлуночкових екстрасистол за добу. При частоті дихання понад 19 за 1 хвилину, розмірі правого передсердя понад 38 мм, товщині передньої стінки правого шлуночка понад 0,47 см, а також середній частоті серцевих скорочень вночі понад 66 уд./хв., мінімальній частоті серцевих скорочень вдень понад 57 уд./хв., кількості шлуночкових екстрасистол більше 519 за добу та ранніх шлуночкових екстрасистол понад 29 за добу діагностують високий ризик хронічного обструктивного захворювання легень. UA 122563 U (12) UA 122563 U UA 122563 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб і може бути використана для прогнозування діагностики хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). Згідно зі спільними рекомендаціями американського торакального товариства та європейського респіраторного товариства, спірометрія не повинна використовуватись як скринінг обструктивних розладів у осіб без респіраторних симптомів (див. Diagnosis and management of stable chronic obstructive pulmonary disease: a clinical practice guideline update from the American College of Physicians, American College of Chest Physicians, American Thoracic Society, and European Respiratory Society. / QaseemA. Et al. // Ann Intern Med. - 2011. - Vol. 155(3). - P. 179-191). Відомий спосіб скринінгової діагностики ХОЗЛ за допомогою Зальцбурзького опитувальника (SCSQ) (див. Development and validation of the Salzburg COPD-screening questionnaire (SCSQ): a questionnaire development and validation study / WeissG. et.al. // NPJ Prim Care Respir Med. - 2017Vol. 1 (4). - P. 150-258), в якому після виконання анкетування пацієнтам, що набрали понад 2 бали виконували дослідження функції зовнішнього дихання. Таким чином SCSQ рекомендується для попереднього відбору осіб для направлення на спірометрію. На нашу думку, способу притаманні недоліки, а саме: не врахована супутня патологія пацієнтів, не вказано, що спосіб може застосовуватись для пацієнтів з ІХС. Відомий спосіб діагностики ХОЗЛ серед пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, а саме із артеріальною гіпертензією (див. Пат. 71499 Україна МПК (2012.01) G01N 33/00 Спосіб діагностики хронічного обструктивного захворювання легень у хворих на артеріальну гіпертензію, асоційовану з підвищеною масою тіла [Текст] / Ситник К.О., Ковальова О.М., Смирнова В.І.; власник Харківський національний медичний університет - № 201201528; заявл. 13.02.2012; опубл. 10.07.2012. Бюл. №13), що полягає у використанні спірометрії та визначенні рівнів прозапальних інтерлейкінів IL-6, TNF-α. Але у способі не оцінено зміни маркерів запалення за наявності ІХС та можливі протипокази до проведення спірометрії. В основу корисної моделі "Спосіб прогнозування виявлення хронічного обструктивного захворювання легень у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця на основі клінікофункціональних показників дихальної та серцево-судинної систем" поставлено задачу забезпечити простий та своєчасний відбір пацієнтів із стабільною ІХС, котрі мають високу вірогідність захворюванння на ХОЗЛ, що дозволяє вчасно призначати патогенетичне лікування ХОЗЛ та покращити перебіг захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що пацієнтам із стабільною ІХС визначають частоту дихання (ЧД), розмір правого передсердя (ПП), товщину передньої стінки правого шлуночка (ПСПШ) за допомогою ехокардіографії, середню частоту серцевих скорочень (ЧСС) вночі, мінімальну ЧСС вдень, кількість шлуночкових екстрасистол (ШЕ) та ранніх ІДЕ за добу і при ЧД понад 19 за 1 хвилину, розмірі ПП понад 38 мм, товщині ПСПШ понад 0,47 см, а також середній ЧСС вночі понад 66 уд./хв., мінімальній ЧСС вдень понад 57 уд./хв., кількості ШЕ більше 519 за добу та ранніх ШЕ понад 29 за добу діагностують високий ризик ХОЗЛ. За 2016-2017 роки було обстежено 171 пацієнта із стабільною ІХС, що заперечували наявність обструктивних захворювань дихальних шляхів в анамнезі, серед них у 44 (25,7 %) було вперше діагностовано ХОЗЛ. Середній вік обстежених склав 59,7±0,8 років, з них чоловіків було 129 (75,4 %), жінок 42 (24,6 %). Слід зазначити, що серед усіх пацієнтів із стабільною ІХС 151 (88,3 %) мали стабільну стенокардію напруги, 132 (77,2 %) – післяінфарктний кардіосклероз, 70 (40,9 %) перенесли стентування коронарних артерій та 18 (10,5 %) аортокоронарне шунтування. Спосіб здійснюється таким чином: всім пацієнтам із стабільною ІХС проведено ретельний збір анамнезу, загальноклінічне обстеження, ехокардіографія в М- та В-режимах, добове моніторування ЕКГ. В дослідженні ХОЗЛ було підтверджено спірографією з бронходилятаційним тестом за наявності співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ