Спосіб лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом

Реферат: Спосіб лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом включає застосування базової терапії. Додатково призначають препарат летрозол - інгібітор ароматази по 2,5 мг щоденно, з 3-го по 10-й день циклу та бігуанід - метформін по 850 мг 2 рази на добу, протягом 3-6 місяців. UA 122567 U (12) UA 122567 U UA 122567 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а зокрема до гінекології, і може бути використана для лікування лейоміоми матки у пацієнток репродуктивного віку з метаболічним синдромом. Частота виявлення лейоміоми матки становить 35-45 % серед жінок репродуктивного віку, що є причиною невиношування вагітності та безпліддя. Особливої актуальності набуває виявлення і лікування лейоміоми у пацієнток з супутнім метаболічним синдромом, частота якого становить 25 % серед населення розвинутих країн світу і збільшується з кожним роком. Основними патогенетичними ланками розвитку лейоміоми матки є порушення балансу у гіпоталамо-гіпофізо-яєчниковій системі, включаючи фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), пролактин, прогестерон та естрогени, а також особливості рецепторного апарату до стероїдних гормонів та формування локальних автономних механізмів підтримки росту (продукція естрогенів із андрогенів під дією ферменту ароматази). Вважають, що в основі патогенезу метаболічного синдрому лежить інсулінорезистентність. Одночасно, однією з причин гіперестрогенемії, одного з патогенетичних факторів розвитку лейоміоми матки, є також інсулінорезистентність [Сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. / А. Г. Корнацька, І.І.Ракша, І.С.Колесніченко, Г.В.Чубей // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - C. 1013]. Відомий спосіб лікування лейоміоми матки шляхом оперативних органозберігаючих операцій ендоскопічним та лапаротомним доступами. Проте, тільки оперативні втручання, без подальшої корекції гормонального статусу, часто призводять до рецидивів захворювання і порушень репродуктивної функції [Etiology, diagnosis, and management of uterine leiomyomas / K. E. Rice, J. R. Secrist, E/ L. Woodrow [t al.] // J. Midwifery Womens Health. - 2012. - Vol. 57, № 3. - P. 241-247]. Так, у способі лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку після виконання лапароскопічної консервативної міомектомії пропонують виконувати імуногістологічні дослідження. На підставі отриманих результатів, в залежності від локалізації, морфологічної форми, аналізу показників динаміки гормональних змін, призначають гормональні препарати, які коригують репродуктивну функцію [Пат №69885U UA, МПК А61В17/00, опубл. 10.05.2012, бюл. № 9]. Недоліком цього способу є односторонність напрямку лікування, а саме - корекція лише дисгормональних порушень. При цьому не враховується вплив на розвиток лейоміоми матки інших патогенетичних факторів. Відомий спосіб корекції метаболічних порушень у жінок з лейоміомою матки на тлі хронічних запальних захворювань органів малого таза. Спосіб включає базову терапію та додаткове призначення ферментного препарату "Серрата" в терапевтичних дозах. [Пат. № 1059914 U UA, МПК А61К35/00, А61Р3/00, опубл. 11.04.2016, бюл. № 7]. Даний спосіб спрямований на поліпшення метаболічних процесів в ендометрії і відновлення його рецептивності. Недоліком даного способу є те, що не враховуються зміни, які відбуваються в організмі жінки при дисгормональних порушеннях, зокрема при метаболічному синдромі. За прототип взятий спосіб лікування лейоміоми матки проліферативного типу у жінок репродуктивного віку, який полягає у застосуванні базової терапії та додаткового призначення препарату поліненасичених жирних кислот - Омега-3 по 1 капсулі, 2 рази на добу під час їжі, протягом 28-30 днів. Поліненасичені жирні кислоти Омега-3 регулюють жировий обмін і вміст холестерину, імунну систему організму жінки, забезпечують продукцію протизапальних простагландинів, знижують агрегацію тромбоцитів. За рахунок патогенетично обґрунтованого використання препарату усуваються метаболічні розлади на клітинному рівні в організмі жінки вцілому, досягається виражений терапевтичний ефект [Пат. № 94753 U UA, МПК А61В10/00, А61Р15/00, опубл. 25.11.2014, бюл. № 22]. Проте, даний спосіб не враховує зміни вуглеводного обміну у пацієнток з порушенням толерантності до глюкози, наявності метаболічного синдрому та автономного синтезу естрогенів з андрогенів під впливом ароматази. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом шляхом застосування комбінації препарату летрозолу - інгібітору ароматази, який блокує стимулюючий ефект андростендіону і припиняє проліферацію міоматозних клітин та бігуаніду - метформіну, що дозволяє корегувати метаболічні, гормональні і пов'язані з ними репродуктивні порушення. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який полягає у застосуванні базової терапії, згідно з даною корисною моделлю, додатково призначають препарат летрозол інгібітор ароматази по 2,5 мг щоденно, з 3-го по 10-й день циклу та бігуанід - метформін по 850 мг 2 рази на добу, протягом 3-6 місяців. 1 UA 122567 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 До даного рішення автори прийшли, досліджуючи механізм місцевого біосинтезу естрогенів з андрогенів в тканині міоми матки під дією ферменту ароматази. Фермент ароматаза присутній у багатьох тканинах людського організму, зокрема в яєчниках, мозку, жировій тканині, м'язах, печінці, молочній залозі. Ароматаза є мікросомальним цитохромом Р450, ферментним комплексом, що каталізує стадію, яка обмежує об'єм продукції естрогенів, тобто перетворення андростендіону та тестостерону через три проміжні етапи гідроксилювання в естрон та енстрадіол. Вплив на гормональне забезпечення жіночого організму відбувається за рахунок зменшення сироваткових рівнів естрогенів, що зумовлює позитивний зворотній зв'язок на гіпофізарному рівні та збільшує викид гонадотропінів, які стимулюють фолікулярний ріст. Доведено, що додавання до базової терапії інгібітору ароматази, зокрема, летрозолу в процесі лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом дозволяє селективно впливати на рівень естрогенів, продукція якого є кінцевим етапом біосинтетичної послідовності метаболізму стероїдів. У даному процесі ароматаза є ключовим ферментом, оскільки інгібування активності ароматази припиняє проліферацію міоматозних клітин. Для корекції метаболічних, гормональних і пов'язаних з ними репродуктивних порушень, до традиційної терапії додатково крім летрозолу включали бігуанід - метформін. Метформін блокує глюкогенез в печінці, зменшує абсорбцію глюкози з кишечника, підсилює периферичну утилізацію глюкози. Препарат знижує рівень тригліцеридів і ліпопротеїдів низької щільності в крові, стабілізує або знижує масу тіла. Спосіб здійснюється наступним чином. На етапі планування вагітності жінці репродуктивного віку з метаболічним синдромом та лейоміомою матки для корекції метаболічного синдрому рекомендується помірна гіпокалорійна дієта, двічі на тиждень колективні зустрічі з психотерапевтом для подолання порушень мотиваційної сфери та зміни порушеної харчової потреби на більш раціональну. Для ефективного зниження надлишкової маси тіла пропонується відвідування індивідуально розробленої фітнес-програми з обов'язковим відвідуванням басейну тричі на тиждень тривалістю до 2-х годин. Після оперативного лікування лейоміоми матки лапаротомним чи ендоскопічним доступом в об'ємі консервативної міомектомії, додатково до базової терапії призначається інгібітор ароматази, препарат летрозол, в дозі 2,5 мг з 3-го по 10-й день циклу, який припиняє проліферацію міоматозних клітин та для корекції метаболічних порушень - метформін в дозі 850 мг 2 рази на добу, протягом 3-6 міс. Контроль лікування відбувається через 6 місяців і пізніше шляхом трансвагінального УЗД. Відсутність рецидивів лейоматозних вузлів та настання вагітності і пологів в подальшому свідчать про ефективність лікування. Апробацію способу проведено в процесі лікування 30-х пацієнток репродуктивного віку з діагнозом лейоміома матки, метаболічний синдром. Вік хворих становив від 25 до 49 років. В результаті лікування спостерігалась позитивна динаміка антропометричних показників. Зменшення маси тіла у пацієнток в середньому становила 10,5±1,8 кг, що відповідало 11,4 %. Вказана динаміка маси тіла відобразилась на таких показниках, як індекс маси тіла (ІМТ), об'єм 2 талії (ОТ), об'єм стегон (ОС). В середньому по групі ІМТ зменшився з 30,5±1,4 до 26,8±1,2 кг/м , що відповідало втраті маси тіла на 10,5 % в порівнянні з початковим рівнем. Зменшення ОТ було відмічено у всіх пацієнтів і в середньому по групі становило 10,2±3,2, °C - 6,6±4,2, що свідчить про зменшення кількості вісцеральної жирової тканини. У жінок з доброякісними захворюваннями матки спостерігалась тенденція зменшення співвідношення ЛГ до ФСГ, що становило 1:1,3. Отримані результати після лікування за розробленим способом свідчать: рецидивів лейоматозних вузлів не спостерігалось, частота настання вагітності збільшилась в 1,8 раз, в порівнянні з традиційним лікуванням. Отже, спосіб, що пропонують автори, є високоефективним. Приклад. Хвора Н., 33 років. Знаходилась під наглядом лікаря з діагнозом: Лейоміома матки. Метаболічний синдром. В анамнезі безпліддя, за даними гормонального профілю діагностовано гіперандрогенію та недостатність лютеїнової фази менструального циклу, порушення толерантності до глюкози та гіперхолестеринемію. Скарги на ниючий біль внизу живота, рясні менструальні виділення із статевих шляхів, зменшення міжменструального періоду до 23 днів. Об'єктивно: загальний стан задовільний, ожиріння 2 ст. (ІМТ 30, ОТ/ОС=97), CAT 150, ДАТ 90 мм рт. ст. Проведені клініко-бактеріологічні, інструментально-морфологічні дослідження. Оперативним лікуванням - гістерорезектоскопія, видалений субмукозний лейоматозний вузол з подальшим імуногістохімічним дослідженням. Патологічних змін з боку загального аналізу крові та сечі не виявлено. При імуногістохімічному дослідженні на прогестеронові рецептори 2 UA 122567 U 5 10 виявлено експресію маркера в 50-70 % клітинах строми з інтенсивністю 2+ і 10-60 % клітин залозистого епітелію з інтенсивністю 1+, 2+, особливо в тих ділянках, де виявлені секреторні зміни. У зонах фіброзу реакція менш виражена. При визначенні експресії андрогенових рецепторів виявлено слабопозитивну та позитивну реакцію в окремих клітинах строми ендометрію та клітинах лейоміоми з інтенсивністю 1+. Призначено лікування за розробленим способом. Після прийому летрозолу та тримісячної корекції метаболічних порушень спостерігалась позитивна динаміка антропометричних показників - зменшення маси тіла на 11,4 %. Вагітність настала у другому фертильному циклі та потребувала гормональної та метаболічної підтримки. Процес гестації завершився на 39 тижні вагітності народженням здорової дівчинки вагою 3800 г, зростом 54 см, по Апгар 8 балів. Таким чином, спосіб лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом є ефективним, доступним, що дозволяє рекомендувати його для впровадження в гінекологічній практиці лікувальних установ. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом, що включає застосування базової терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають препарат летрозол - інгібітор ароматази по 2,5 мг щоденно, з 3-го по 10-й день циклу та бігуанід - метформін по 850 мг 2 рази на добу, протягом 3-6 місяців. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3