Спосіб виготовлення знімного зубного протеза

Реферат: Спосіб виготовлення знімного зубного протеза, в якому: знімають допоміжний відбиток зі щелепи-антагоніста, наприклад, за допомогою альгінатної відбиткової маси; на основі отриманих відбитків відливають з гіпсу моделі щелеп. Після фіксації центральної оклюзії, на гіпсовій моделі наносять орієнтири майбутнього протеза. Визначають центральну оклюзію та висоту прикусу та здійснюють гіпсування в артикуляторі. З базисного воску на моделі формують базис майбутнього протеза; замінюють воскову репродукцію протеза на базисну пластмасу методом гарячої полімеризації; обробляють протез борами і фрезами та полірують за допомогою щіток з полірувальною пастою та м’яких дисків; виготовлений протез припасовують у ротовій порожнині пацієнта. Додатково корегуючою силіконовою масою виконують функціональний відбиток попереднього протеза, що їм користувався пацієнт. Після, за допомогою попереднього протеза, основною силіконовою відбитковою масою фіксують центральну оклюзію; встановлюють попередній протез на гіпсову модель відповідної щелепи. У артикуляторі, за допомогою силіконового прикусного валика, гіпсують попередній протез, розміщений на гіпсовій моделі відповідної щелепи з моделлю протилежної щелепи; з моделі щелепи, що підлягає протезуванню, видаляють попередній протез обпилюючи його базис, до того моменту, коли від нього залишиться лише зубний ряд; формування майбутнього протеза здійснюють з вбудовуванням до нього обпиляного зубного ряду попереднього протеза, гарячим розплавленим воском за допомогою електрошпателя. UA 122602 U (12) UA 122602 U UA 122602 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способів протезування пацієнтів з повною втратою зубів, що використовуються у галузі ортопедичної стоматології, а точніше до способу виготовлення повного знімного пластинкового протеза з новим базисом та збереженими штучними зубами з протеза, яким раніше користувався пацієнт. Фахівцям відомо, що протези потрібно замінювати кожні 3-4 роки, що обумовлено прогресуючою атрофією кісткової тканини в ділянці протезного ложа. З дослідів В.П. Наумова, відомо що через 3 роки користування протезами площа протезного ложа зменшується на 6,7 % на верхній щелепі та 10,3 % на нижній щелепі від первинної величини щелеп. R.Grum та G.Rooney, визначили, що швидкість атрофії альвеолярних дуг щелеп у хворих, які користуються повними знімними протезами, складає 1 мм в рік, а при відсутності протезів 0,1 мм в рік на верхній та 0,4 мм на нижній [Клиническая стоматология: официальная и интегративная: руководство для врачей / под. ред. проф. А. К. Иорданишвили. – СПб. СпецЛит, 2008. с. - 92]. Таким чином оптимальний термін користування змінними протезами сягає 3-х років, за цей час базис вже не відповідає протезному ложу, проте штучні зуби ще залишаються придатними для подальшого використання, до того ж пацієнт вже звик до штучних зубів попереднього протеза з огляду на сформований прикус. Варто також зазначити, що пацієнти які користуються повними знімними протезами зазвичай належать до найменш забезпеченої верстви населення. Тому для фахівців є актуальною проблема здешевлення вартості виготовлення протезу за умов збереження його якості. З рівня техніки [Копейкин В.Н., Демнер Л.М. "Зубопротезная техника" (1998) ст. 277-303.] відомий спосіб виготовлення повного знімного пластинкового протеза, що зокрема включає наступні клініко-лабораторні етапи: наприклад, за допомогою альгінатної відбиткової маси знімають відбиток щелепи, зубний ряд котрої підлягає протезуванню, та допоміжний відбиток зі щелепи-антагоніста. На основі отриманих відбитків відливають з гіпсу моделі щелеп. Для знімання точного функціонального відбитка виготовляють індивідуальну ложку. Після фіксації центральної оклюзії, на гіпсовій моделі наносять орієнтири майбутнього протеза. Виготовляють базис з прикусним валиком, визначають центральну оклюзію та висоту прикусу та гіпсують прикусний валик з протилежною щелепою в артикуляторі. З базисного воску на моделі формують базис майбутнього протеза та здійснюють постановку зубів після чого перевіряють воскову репродукцію протеза в порожнині рота. Замінюють воскову репродукцію протеза на базисну пластмасу. Методом гарячої полімеризації, обробляють протез борами і фрезами для видалення надлишків пластмаси, що утворилися після полімеризації по краю протеза, та залишків гіпсу між штучними зубами та після цього полірують протез за допомогою щіток з полірувальною пастою та м'яких дисків для надання протезу блиску. Виготовлений протез припасовують у ротовій порожнині пацієнта. До основних недоліків вказаного технічного рішення можна віднести: велику кількість клінічних та лабораторних етапів виготовлення, що потребує неодноразового відвідування пацієнтом лікаря та робить процес протезування тривалим, працеємким та доволі дорогим. При цьому виготовлений протез також потребує тривалого звикання пацієнта. В основу корисної моделі поставлена задача створення маловитратного, швидкого, простого у застосуванні та ефективного способу виготовлення повного знімного протеза, з можливістю використання елементів вже існуючого протеза за умови, що вказаний протез не задовольняє вимоги пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що виготовлення знімного зубного протеза, в якому: знімають допоміжний відбиток зі щелепи-антагоніста, наприклад, за допомогою альгінатної відбиткової маси. На основі отриманих відбитків відливають з гіпсу моделі щелеп. Після фіксації центральної оклюзії, на гіпсовій моделі наносять орієнтири майбутнього протеза. Визначають центральну оклюзію та висоту прикусу та здійснюють гіпсування в артикуляторі. З базисного воску на моделі формують базис майбутнього протеза. Замінюють воскову репродукцію протеза на базисну пластмасу, методом гарячої полімеризації, обробляють протез борами і фрезами для того, щоб прибрати надлишки пластмаси, що утворилися після полімеризації по краю протеза та залишків гіпсу між штучними зубами та після цього полірують за допомогою щіток з полірувальною пастою, потім м'якими дисками для надання протезу блиску. Виготовлений протез припасовують у ротовій порожнині пацієнта. При цьому, згідно з запропонованою корисною моделлю, за допомогою корегуючої силіконової маси виконують функціональний відбиток попереднього протеза, що їм користувався пацієнт. За допомогою попереднього протеза основною силіконовою відбитковою масою фіксують центральну оклюзію. Встановлюють попередній протез на гіпсову модель відповідної щелепи. При цьому у артикуляторі гіпсують попередній протез, розміщений на гіпсовій моделі відповідної щелепи з моделлю протилежної щелепи за допомогою силіконового 1 UA 122602 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 прикусного валика. З моделі щелепи, що підлягає протезуванню, видаляють попередній протез обпилюючи його базис, до того моменту, коли від нього залишиться лише зубний ряд. Формування майбутнього протеза здійснюють з вбудовуванням до нього обпиляного зубного ряду, гарячим розплавленим воском за допомогою електрошпателя. Технічний результат заявленого технічного рішення полягає у здешевленні вартості виготовлення протеза з огляду на зниження матеріалоємності та робочого часу у процесі його виготовлення. При цьому пацієнта швидше проходить процес адаптації до протеза у зв'язку з тим, що використані у ньому штучні зуби попереднього протеза були раніше притерті в порожнині рота і він до них вже звик. Вказаний технічний результат досягається завдяки: використанню зубних рядів попереднього протеза, що зазвичай виготовляються з матеріалів, що на відміну від акрилового базису не встигають суттєво стертися за час використання протеза, відсутності необхідності виготовлення індивідуальних ложок для знімання точних відбитків протезного ложа (як таку ложку використовують існуючий протез); відсутність необхідності виготовлення воскових прикусних валиків для фіксування положення центральної оклюзії в ротовій порожнині та перенесення цього положення щелеп для їх правильного гіпсуванні в артикуляторі, оскільки можна використати існуючий протез як відбиткову індивідуальну ложку та прикусний валик; зменшення кількості відвідувань пацієнтом лікаря, за рахунок спрощення етапів протезування; зменшення затрат часу на постановку штучних зубів; зниження кінцевої вартості протезування. Приклад реалізації корисної моделі. Пацієнт К., 62 роки, звернувся до клініки ортопедичної стоматології зі скаргами, на повний знімний пластинковий акриловий протез нижньої щелепи, яким він користується близько трьох років. Пацієнт скаржиться на незручність попереднього протеза оскільки він погано тримається у роті, балансує, під нього постійно потрапляють рештки їжі. Також на протезі почалися з'являтися тріщини і користування ним стало неможливим. Скарги на незручності при використанні протеза зумовлені прогресуючою атрофією кісткової тканини пацієнта в ділянці протезного ложа, а також зношування протеза, зумовлене властивостями акрилу з якого виготовлена його база. Пацієнту запропоновано виготовити новий протез з використанням штучного зубного ряду попереднього протеза. Перед початком виготовлення виконують функціональний відбиток попереднього протеза за допомогою коригуючої силіконової маси. На отриманому відбитку фіксують центральну оклюзію за допомогою основної силіконової відбиткової маси, знімають допоміжний відбиток з іншої щелепи за допомогою альгінатної відбиткової маси. На основі отриманих відбитків відливають з гіпсу моделі щелеп. Встановлюють протез на гіпсову модель відповідної щелепи та гіпсують його з моделлю протилежної щелепи в артикуляторі за допомогою силіконового прикусного валика. Після фіксації центральної оклюзії, на гіпсовій моделі наносять орієнтири майбутнього протеза, видаляють з неї попередній протез обпилюючи базис протеза, до того моменту, коли від нього залишиться лише зубний ряд. З базисного воску на моделі формують базис майбутнього протеза з вбудовуванням до нього обпиляного зубного ряду. Замінюють воскову репродукцію протеза на базисну пластмасу, методом литтєвого пресування, обробляють протез борами і фрезами для того, щоб забрати надлишки пластмаси, які утворилися після полімеризації по краю протеза та залишків гіпсу між штучними зубами та після цього полірують за допомогою щіток з полірувальною пастою, потім м'якими дисками для надання протезу блиску. Виготовлений протез припасовують у ротовій порожнині пацієнта. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб виготовлення знімного зубного протеза, в якому: знімають допоміжний відбиток зі щелепи-антагоніста, наприклад, за допомогою альгінатної відбиткової маси; на основі отриманих відбитків відливають з гіпсу моделі щелеп; після фіксації центральної оклюзії, на гіпсовій моделі наносять орієнтири майбутнього протеза; визначають центральну оклюзію та висоту прикусу та здійснюють гіпсування в артикуляторі; з базисного воску на моделі формують базис майбутнього протеза; замінюють воскову репродукцію протеза на базисну пластмасу методом гарячої полімеризації; обробляють протез борами і фрезами та полірують за допомогою щіток з полірувальною пастою та м’яких дисків; виготовлений протез припасовують у ротовій порожнині пацієнта, який відрізняється тим, шо додатково корегуючою силіконовою масою виконують функціональний відбиток попереднього протеза, що їм користувався пацієнт; після цього за допомогою попереднього протеза основною силіконовою відбитковою масою фіксують центральну оклюзію; встановлюють попередній протез на гіпсову модель відповідної 2 UA 122602 U 5 щелепи; при цьому у артикуляторі, за допомогою силіконового прикусного валика, гіпсують попередній протез, розміщений на гіпсовій моделі відповідної щелепи з моделлю протилежної щелепи; з моделі щелепи, що підлягає протезуванню, видаляють попередній протез обпилюючи його базис, до того моменту, коли від нього залишиться лише зубний ряд; формування майбутнього протеза здійснюють з вбудовуванням до нього обпиляного зубного ряду попереднього протеза гарячим розплавленим воском за допомогою електрошпателя. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3