Спосіб прогнозування перебігу синдрому діабетичної стопи за показником реактивної відповіді нейтрофілів

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу синдрому діабетичної стопи за показником реактивної відповіді нейтрофілів включає використання лабораторних показників, що характеризують реакцію лейкоцитів периферійної крові. При цьому розраховують показник реактивної відповіді нейтрофілів (РВН) за формулою РВН  метамієлоц  мієлоцити паличкоядерні НГ  , ити сегментояд ерні НГ в якій у чисельнику - кількість метамієлоцитів, мієлоцитів і паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові, у знаменнику - кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові; і при рівні РВН вище 9,08±1,11 ум. о. прогнозують несприятливий перебіг СДС, а при верифікації зростання РВН до 109,53±18,60 ум. о. прогнозують ускладнений перебіг синдрому діабетичної стопи з появою трофічної виразки. UA 122706 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ ЗА ПОКАЗНИКОМ РЕАКТИВНОЇ ВІДПОВІДІ НЕЙТРОФІЛІВ UA 122706 U UA 122706 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для прогнозування перебігу синдрому діабетичної стопи (СДС). На сьогоднішній день цукровий діабет (ЦД) визнано найважливішим неінфекційним захворюванням, поширеність якого набула характеру пандемії. За даними Міжнародної діабетичної федерації - IDF (The International Diabetes Federation), кількість хворих на ЦД серед дорослого населення (20-79 років) у Світі сягає 250 млн. людей, а за неофіційними даними вдвічі більше. СДС, що спостерігається у 4,6-25 % хворих на ЦД, зумовлює інвалідизацію і зростання смертності цієї групи пацієнтів. За даними IDF від 25 % до 47 % випадків госпіталізації хворих на ЦД пов'язано з ураженням стоп. Хронічні ранові дефекти нижніх кінцівок виникають у 15-25 % хворих на СДС, і є причиною високих ампутацій нижніх кінцівок у 12 % цих пацієнтів. В Україні частота трофічних уражень у хворих на СДС сягає 18 %, а кількість високих ампутацій - 8,3-9 %. Отже, актуальність прогнозу перебігу СДС, розвитку ускладнень, пошуку предикторів виникнення трофічних виразок є незаперечною, особливо щодо вибору адекватної терапії. На сьогоднішній день не існує високоспецифічних методів прогнозування перебігу СДС, що зумовлено відсутністю чітких лабораторних та інструментальних критеріїв. Неправильна оцінка важкості перебігу СДС, зазвичай, пов'язана з неадекватним лікуванням, і, в наступному, призводить до гірших результатів лікування, виникнення ускладнень і виконання високих ампутацій нижніх кінцівок. Виходячи із вказаного вище, корисна модель спрямована на вдосконалення способу прогнозування перебігу СДС і виникнення трофічних виразок. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб прогнозування перебігу кліщового енцефаліту (Способ прогнозирования течения клещевого энцефалита: пат. 2221247 Російська Федерація. № 2001127454/14; заявл. 09.10.2001; опубл. 10.01.2004), в якому проводять визначення клінічних і лабораторних показників, що характеризують синдром ендогенної інтоксикації, в динаміці, і розраховують люциферазний індекс (ЛІ), при підвищенні якого в динаміці у сукупності з клінічними даними прогнозують перебіг кліщового енцефаліту з виникненням рецидиву і локальних ускладнень. Автори вказують на те, що у прогнозуванні перебігу кліщового енцефаліту важливе значення мають клінічні і лабораторні показники, що характеризують синдром ендогенної інтоксикації. Результат, що забезпечує корисна модель, полягає в наступному: використовується люциферазний індекс, який характеризує ступінь прояву ендогенної інтоксикації організму. За даними авторів, підвищення ЛІ в динаміці захворювання випереджає у часі клінічні зміни стану організму хворих; відмічено також достовірне підвищення значення ЛІ перед маніфестацією ускладнень перебігу кліщового енцефаліту. Це дає авторам підстави оцінювати наявність зростання ЛІ як прогностично несприятливого маркера виникнення рецидиву і несприятливого перебігу кліщового енцефаліту з точністю прогнозу 80-85 %. Недоліками найближчого аналога є те, що оцінка прогнозу перебігу кліщового енцефаліту ґрунтується на клінічних проявах і лабораторних показниках, що може відрізнятися у різних за конституційним і фізичним станом хворих, наявності супутньої патології; не враховується реальний стан ендогенної інтоксикації організму хворих, оскільки не вираховується показник реактивної відповіді нейтрофілів, а відомо, що перебіг багатьох запальних та інфекційних захворювань визначається станом резистентності людського організму, тобто, його здатністю протистояти тим чи іншим патогенетичним чинникам. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб прогнозування перебігу синдрому діабетичної стопи і розвитку його ускладнень (поява трофічної виразки) шляхом розрахунку показника реактивної відповіді нейтрофілів (РВН) за формулою РВН  50 55 метамієлоц  мієлоцити паличкоядерні НГ  ити сегментояд ерні НГ , в якій у чисельнику - кількість метамієлоцитів, мієлоцитів і паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові, у знаменнику - кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові; і при рівні РВН вище 9,08±1,11 ум.о. прогнозують несприятливий перебіг СДС, а при верифікації зростання РВН до 109,53±18,60 ум.о. прогнозують ускладнений перебіг СДС з появою трофічної виразки. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі є те, що використовують лабораторні показники, які характеризують синдром ендогенної інтоксикації. Відмітними ознаками корисної моделі є те, що розраховують показник реактивної відповіді РВН  метамієлоц  мієлоцити паличкоядерні НГ  ити сегментояд ерні НГ нейтрофілів (РВН) за формулою , в якій у чисельнику - кількість метамієлоцитів, мієлоцитів і паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів 1 UA 122706 U 5 периферійної крові, у знаменнику - кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові; і при рівні РВН вище 9,08±1,11 ум.о. прогнозують несприятливий перебіг СДС, а при верифікації зростання РВН до 109,53±18,60 ум.о. прогнозують ускладнений перебіг СДС з появою трофічної виразки. Відмінності корисної моделі від найближчого аналогу наведені в наступній таблиці. Таблиця Порівняння корисної моделі та найближчого аналога за ознаками Ознака Визначають ендогенну інтоксикацію Показник лабораторного контролю клінічного перебігу захворювання Прогнозування перебігу захворювання і розвитку його ускладнень 10 20 25 30 40 визначення люциферазного індексу зростання люциферазного зростання РВН до 90-110 ум.о. індексу в динаміці є є прогностично прогностично несприятливим несприятливими маркером маркером метамієлоц  мієлоцити паличкоядерні НГ  ити сегментояд ерні НГ за формулою було визначено показник РВН периферійної крові. За результатами дослідження встановлено, що у хворих на СДС спостерігається відмінність у рівнях РВН залежно від наявності чи відсутності трофічної виразки. Так, за СДС без трофічної виразки середній показник РВН склав 9,08±1,11 ум.о., тоді як за СДС з трофічною виразкою 109,53±18,60ум.о. (р