Стрижневий пристрій для позавогнищевого остеосинтезу трубчастих кісток

Стрижневий пристрій для позавогнищевого 3 з можливістю розташування стрижнів під різним кутом відносно повздовжньої осі кістки. Конструкція апарату дозволяє, бі- або монолокально розміщувати стрижні в кістці, що забезпечує проведення дистракції, репозиції та стійкої стабілізації переломів кісток з кутовим зміщенням без значного хірургічного втручання. А наявність у пристрої двох різьбових балок на яких контряться стрижнеутримувачі, які мають дугоподібну форму, дозволяє розташовувати стрижні і під різним кутом відносно повздовжньої осі кістки. Це значно полегшує постановку апарату при значних ушкодженнях шкіряного покриву, або дає можливість проводити стрижні поза зоною проходження судиннонервового пучка, а також зменшує час постановки апарату. Пристрій, що пропонується, дає можливість максимальної уніфікації його деталей, що дозволяє в клінічних умовах використовувати деталі інших апаратів для проведення поза вогнищевого остеосинтезу. Сукупність вищезазначених переваг дозволяє підвищити клінічну ефективність лікування переломів великих трубчатих кісток, зі зміщенням уламків, без значного хірургічного втручання. Даний апарат ілюструється кресленням, на якому означений загальний вигляд апарату в аксонометричній проекції (Фіг.), рентгенограмами та фотографіями (додатки 1-5). Стрижневий пристій для остеосинтезу має опорну балку (1), на якій нанизані взаємо рухомі повзуни (2), зв'язані між собою різьбовою шпилькою (3) з гайками. Повзуни виконані у формі двох цільних, титанових, прямолінійних брусків з рядом наскрізних отворів, для фіксації регулюючих стрижнів. Вони поєднанні зі стрижневими балками (4), різьбовими стрижнями (5) для вертикального регулювання через шарнірні вузли (6) та різьбовими стрижнями (7) горизонтального регулювання. Шарнірний вузол (6) представляє собою прямолінійний брусок з наскрізними безрізьбовими отворами, розташованими в двох взаємоперпендикулярних площинах. Стрижневі балки (4) представляють собою титанові стрижні з різьбою, та рядом наскрізних безрізьбових отворів для фіксації регулюючих стрижнів (5, 7). Стрижнеутримувачі (8) виконані у вигляді пла 17332 4 стини дугоподібної форми з проріззю по всій довжині, та наскрізним отвором для стрижнефіксатору (9). Кожен фіксатор (9) нанизується на стрижневу балку (4) та контряється двома гайками (10). Апарат для черезкісткового остеосинтезу використовують таким чином. Після підготовки операційного поля, скальпелем виконують розрізи шкіри до 1-1,3см довжиною. Через розрізи троакаром зондується кістка і свердлом формуються канали для введення стрижнів (11, 12). Після введення в кістку (13) стрижні фіксуються у стрижнеутримувачах (8). При необхідності проводиться мануальна репозиція та усунення ротаційного зміщення уламків кістки. Після чого стрижнеутримувачі (8) фіксуються на стрижневій балці (4) двома гайками (10). За допомогою репонуючої бази, яка має опорну балку (1), на якій нанизані взаємо рухомі повзуни (2), зв'язані між собою різьбовою шпилькою (3) з гайками, проводиться компресія та дистракція уламків кістки. Вона проводиться за рахунок переміщення повзунів (2) по опорній балці (1). Запропонований апарат для черезкісткового остеосинтезу може бути використаний для надання травматологічної допомоги ураженим в умовах надзвичайних ситуацій, при розгортанні медичних закладів в польових умовах, а також в стаціонарних закладах. Апарат дозволяє провести і зафіксувати стрижні у будь якій площині, закрито здійснити репозицію фрагментів, за необхідністю провести їх корекцію на етапі, незалежно від характеру і локалізації перелому. Приклад: хворий Л. 1957 р. н. 17.07.05 поступив до відділення політравми з діагнозом: Відкритий метаепіфізарний перелом в/гомілкової та м/гомілкової кісток, справа, зі зміщенням уламків. Хворому, під загальною анестезією після обробки операційного поля була проведена відкрита репозиція перелому в/гомілкової кістки. Скальпелем виконані розрізи шкіри до 1см довжиною. Через розрізи свердлом сформовані канали для введення стрижнів. Після їх введення в кістку, стрижні зафіксовані в стрижнетримувачах, які законтраєні на стрижневій балці. Після цього проводився монтаж репонуючої бази. Рана загоїлась первинним натягом. Шви зняті на 12-ту добу. Через 4 тижні хворий Л. Був виписаний для амбулаторного лікування. На контрольних рентгенограмах положення кісткових уламків задовільне. 5 17332 6 7 17332 8 9 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 17332 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601