Стрижневий пристрій для остеосинтезу переломів кісток таза, вертлюжної западини і переломів стегнової кістки в області кульшового суглоба

Пропонований стрижневий пристрій відноситься до області медицини, зокрема - до травматології й ортопедії і може бути використано для репозиції і фіксації складних переломів таза, вертлюжної западини і переломів стегнової кістки в області кульшового суглоба в умовах стаціонару. Відомий пристрій для остеосинтезу переломів кісток таза (Авт. свід. №1614804, Мкл. А61В17/58, СРСР. Черкес-Заде Д.И. и співоавт. «Устройство для лечения переломов костей таза». Бюл. №46, 1990р.), що включає каркас у виді динамічно об'єднаних штангами різьбових стрижнів, з'єднаних універсальними вузлами фіксації в одній точці. Репозицію здійснюють за рахунок переміщення стрижнів по штангах. Недоліком відомого пристрою є неможливість повноцінної репозиції ушкоджень кісткових структур тазового кільця і вертлюжної западини з обліком їхніх просторових взаємин, через те, що репозиційна допомога здійснюється по прямих штанга х, фіксованим в одній точці стрижнів і дозволяє усун ути тільки один вид зсуву по ширині і цілком виключає можливість усунення ротаційних зсувів, особливо, репозиції переломів вертлюжної западини. Крім того, фіксація стрижня тільки в одній точці послабляє жорсткість фіксації і стабілізації ушкоджених структур .у пристрої, а конструктивне виконання пристрою таке, що всі елементи масивні, а це на етапі лікування робить зайве навантаження на тазові кістки, що в остаточному підсумку може привести до резорбції кісткової тканини в місцях фіксації стрижнів і тим самим - до порушення стабільної фіксації. Найбільш близьким по технічній сутності пристрою, що заявляється, є пристрій для остеосинтезу переломів кісток таза і вертлюжної западини (Авт. свід. №1050694, Мкл. А61В17/18. СРСР. Илизаров Г.А. « Аппарат для репозиции тазовых костей». Бюл. №40. - 1983р.), що включає каркас, утворений з'єднаними між собою стрижнями, пластинами і штангами. Циркулярне охоплюючи таз, каркас фіксується на клубових кістках перехресним проведенням спиць. Репозиційний вузол являє собою – вигнуті спиці, занурені в лобкові кістки або занурені на 1-1,5см гвинти, шарнірне з'єднані з каркасом в одній точці. Недоліком відомого пристрою є неможливість дозованої керованої репозиції та стабільної фіксації кісткових структур тазового кільця і вертлюжної западини, тому що стрижні і спиці не забезпечують жорсткого утримання фрагментів за рахунок незначного занурювання в кістку, а фіксація на одному рівні забезпечує переміщення тільки в двох площинах, не дозволяючи об'ємне переміщати в сагітальної площини. Крім того, конструктивне розташування пристрою по діаметру таза утрудняє користування милицями, створює незручність перебування в постелі, знижує якість життя. В основу винаходу поставлена задача створення стрижневого пристрою для остеосинтезу переломів кісток таза, вертлюжної западини і переломів стегнової кістки області кульшового суглоба, шля хом дозованого переміщення стрижнів, занурених у кістки таза і стегнову кістку у визначені точки, щодо каркаса тазового модуля і зміни довжини різьбових тяг, фіксованих у середній частині стрижнів, дозоване переміщення репозиційного вузла з двох стрижнів основами жорстко закріплених у спадних гілках лобкових кісток щодо каркаса тазового модуля, а також фіксація і переміщення стегнового модуля до каркаса тазового модуля у визначеній послідовності, що дає можливість дозованої репозиції пошкоджень у трьох площинах і досягати жорсткої фіксації переломів. Суть винаходу полягає в тім, що пристрій для репозиції і фіксації переломів кісток таза, вертлюжної западини і переломів стегнової кістки області кульшового суглоба, що містить два, з'єднаних між собою різьбовими штангами, стато-динамічних модуля - «тазового» і «стегнового», згідно з винаходом обладнаний репозиційним вузлом з двох стрижнів основами жорстко закріплених у спадних гілках лобкових кісток, з'єднаних . між собою через поворотні консолі в середній і кінцевої частини стрижнів та через поворотні шарніри з'єднуються різьбовими шпильками з каркасом «тазового» модуля, змонтованого на базі двох пар стрижнів, основами жорстко закріпленими в кістках таза - першою парою в тіло і другою - у гребінкове стовщення клубових кісток і з'єднаних у кінцевій частині стрижнів першої і другої пари поворотними шарнірами з різьбовими шпильками перфорованих планок каркаса, і в середній частині - через кульові шарніри різьбовими тягами з взаємно протилежними кінцями планок каркаса, і стрижня, уведеного в задній відділ клубової кістки та жорстко закріпленого в бічній масі крижів на стороні ушкодження і фіксованого, в кінцевій частині до дугоподібної перфорованої планки, з'єднаної з каркасом через поворотний шарнір з верхньою перфорованою планкою і кульові шарніри різьбовими шпильками з нижньою перфорованою планкою, а також шарнірним тристороннім з'єднанням за допомогою телескопічних різьбових штанг тазового модуля з стегновим модулем, що включає пристрій зовнішньої фіксації, змонтованого на базі спиць і стрижнів, жорстко закріплених у верхній та нижній третинах стегнової кістки, а вільними кінцями фіксованих у замкнутих і незамкнутих кільцевих опорах за допомогою спицефіксаторів і до виносних планок - за допомогою консолей. Стрижневий пристрій для остеосинтезу переломів кісток таза, вертлюжної западини і переломів стегнової кістки області кульшового суглоба містить у собі два стато-динамічних модулі: тазовий - що дозволяє робити репозицію і стабілізацію переломів кісток таза і вертлюжної западини; стегновий - приймаючий участь як у репозиції і стабілізації переломів стегнової кістки, так і в репозиції переломів вертлюжної западини, з'єднані між собою різьбовими штангами і що дозволяє фіксувати стегно у функціональному положенні з динамічним розвантаженням в пошкодженому кульшовому суглобі. Тазовий модуль - складається з каркаса і різьбових тяг, зібраних на базі стрижнів діаметром 5-6мм, жорстко закріплених в кістках таза: крилах клубови х кісток, спадні гілки лобкових кісток, задній відділ клубової кістки трансартикулярно в бічну масу крижів. Фіксація стрижнів, занурених у кістки таза, до каркаса здійснюється в двох точках: у кінцевій частині і середній частині. Здійснюючи дозовані переміщення верхньої частини стрижнів по різьбовій шпильці планок каркаса і дозована зміна довжини різьбових тяг, фіксованих у середній частині стрижнів, виконується репозиція переломів кісток таза у фронтальній і сагітальній площинах, а також ротаційні зсуви однієї з половин таза. Стегновий модуль - являє собою апарат зовнішньої фіксації, конструктивна схема якого визначається необхідністю виконання остеосинтезу переломів стегнової кістки або участю в репозиції переломів вертлюжної западини. У залежності, від характеру перелому стегнової кістки області кульшового суглоба (шийка стегнової кістки, вертлюжна і підвертлюжна область) апарат зовнішньої фіксації монтується з 3/4 опор, 1/4 опор, напівопор або кільцевих опор діаметром від 150мм до 180-200мм, виносних планок різної довжини (50-150мм), з'єднаних між собою різьбовими штангами. Кількість і напрямок проведення спиць і стрижнів (діаметром 5-6 мм і довжиною 140-160мм) у верхній і нижній третині стегнової кістки, фіксованих в опорах і до виносних планок, визначається характером перелому і зсуву фрагментів. Для участі в репозиції переломів вертлюжної западини використовується апарат зовнішньої фіксації, що складає з планки з різьбовими кінцями довжиною 280-330мм і кільцевих опор діаметром 140-160мм, змонтований на базі стрижня діаметром 6 мм, зануреному в підвертлюжну область стегнової кістки, і перехреста спиць в області дистального метаепіфізу. Репозиція і фіксація переломів кісток таза і вертлюжної западини виконується пристроєм зовнішньої фіксації тазовим модулем, що включає каркас, що складається з планок з різьбовими кінцями, з'єднаними між собою різьбовими шпильками, і різьбових тяг (різьбових шпильок), з'єднаних із планками через поворотні шарніри. З'єднання каркаса зі стрижнями, зануреними в крила клубових кісток на глибину 7-10см, відбувається на двох рівнях: у кінцевій частині через поворотні шарніри до різьбової частини планок, і в середній частині через кульові шарніри до різьбових тяг. Дозоване переміщення кожного зі стрижнів по різьбових шпильках планок і різьбовим тягам дозволяє усувати зсув фрагментів кожної половини таза в трьох площинах. Додатковий репозиційний вузол, представлений двома стрижнями діаметром 5 мм, зануреними в спадні гілки лобкових кісток, фіксовані між собою на двох рівнях. З'єднання репозиційного вузла з тазовим каркасом здійснюється за допомогою різьбових штанг. Дозована дистракція або компресія між каркасом і додатковим репозиційним вузлом на стороні ушкодженої вертлюжної, западини дозволяє досягти репозицію перелому вертлюжної западини. Додатково занурений стрижень трансартикулярно через задній відділ клубової кістки, жорстко закріплений у бічній масі крижів на стороні пошкодження і фіксований у кінцевій частині до дугоподібної перфорованої планки, з'єднаної з каркасом через поворотний шарнір з верхньою перфорованою планкою і кульові шарніри різьбовими шпильками з нижньою перфорованою планкою, зміцнює конструкцію тазового модуля і є додатковою точкою фіксації зі стегновим модулем. Стегновий модуль являє собою апарат зовнішньої фіксації, конструктивна схема якого визначається необхідністю виконання остеосинтезу переломів стегнової кістки або участі в репозиції переломів вертлюжної западини. У залежності від характеру перелому стегнової кістки області кульшового суглоба (шийка стегнової кістки, вертлюжна і підвертлюжна область) апарат зовнішньої фіксації монтується з 3/4 опор, 1/4 опор, напівопор або кільцевих опор діаметром від 150мм до 180-200мм, виносних планок різної довжини (50-150мм), з'єднаних між собою різьбовими штангами. Кількість і напрямок проведення спиць і стрижнів (діаметром 5-6мм і довжиною 140-160мм) у верхній і нижній третині стегнової кістки, фіксованих в опорах і до виносних планок, визначається характером перелому і зсуву фрагментів. Для участі в репозиції переломів вертлюжної западини використовується апарат зовнішньої фіксації, що складає з планки з різьбовими кінцями довжиною 280-330мм і кільцевих опор діаметром 140-160мм, змонтований на базі стрижня діаметром 6мм, зануреному в підвертлюжну область стегнової кістки, і перехреста спиць в області дистального метаепіфізу. З'єднання двох модулів між собою у функціональному або репозиційному положенні кульшового суглоба здійснюється трьох площинними шарнірами за допомогою телескопічних штанг. Новим у пристрої, що заявляється, є наступне. Стрижні діаметром 6мм, занурені в крила клубових кісток в області гребенів, з'єднуються з каркасом тазового модуля через поворотні шарніри на двох рівнях, - у кінцевій частині з різьбовою шпилькою планок, а в середній частині з різьбовими тягами. Дозоване переміщення верхньої частини стрижня по різьбовій шпильці планки і зміна довжини різьбової тяги дозволяє здійснювати роздільну репозицію фрагментів тазового кільця з урахуванням характеру зсуву. Додатковий репозиційний вузол з дво х стрижнів, занурених у спадні гілки лобкових кісток, фіксованих між собою на двох рівнях, з'єдн ується з каркасом тазового модуля на двох рівнях за допомогою різьбових штанг, зміна довжини яких дозволяє здійснювати дозовану репозицію фрагментів вертлюжної западини. Додатково занурений стрижень через задній відділ клубової кістки, жорстко закріплений у бічній масі крижів на стороні пошкодження і фіксований у кінцевій частині до дугоподібної перфорованої планки, з'єднаної з каркасом через поворотний шарнір з верхньою перфорованою планкою і кульові шарніри різьбовими шпильками з нижньою перфорованою планкою, зміцнює конструкцію тазового модуля і є додатковою точкою фіксації зі стегновим модулем. З'єднання тазового і стегнового модулів між собою здійснюється у трьох точках через поворотні шарніри телескопічними штангами, що дозволяє фіксувати кульшовий суглоб у функціональному положенні або, в залежності від характеру зсуву фрагментів вертлюжної западини, у репозиційному положенні. Монтаж пристрою для остеосинтезу ушкоджень таза, вертлюжної западини і стегнової кістки в області кульшового суглоба виконується в залежності від виду і характеру пошкодження апаратом зовнішньої фіксації «таз-стегно». На Фіг. представлений загальний вид стрижневого пристрою - схема апарата «таз-стегно» для остеосинтезу ушкоджень таза, вертлюжної западини і стегнової кістки в області кульшового суглоба. Пристрій являє собою каркас у виді аркової конструкції, змонтованої на основі двох пар стрижнів 1, занурених у клубові кістки на глибину до 7-10см. З'єднання вільних кінців стрижнів 1 виконується на двох рівнях: кінцева частина – через поворотний шарнір 2 до різьбової шпильки 3 перфорованої планки 4; середня частина - через кульові шарніри 5 з різьбовими тягами 6, останні з'єднані через поворотні шарніри 2 з протилежним кінцем перфорованої планки 3. Репозиційний вузол: стрижні 7 занурені в спадні гілки лобкових кісток на глибину 5-6см, з'єднані між собою на двох рівнях різьбовими штангами 8 через поворотні консолі 9, і фіксуються до каркаса на двох рівнях через поворотний шарнір 10 різьбовими шпильками, що дозволяє, у залежності від необхідного напрямку репозиційних рухів, досягти вправляння переломів вертлюжної западини. Для створення додаткової опори під час фіксації стегна у функціональному положенні, з боку пошкодженого суглоба через поворотний шарнір 2 до верхнього стрижня 1 фіксується дугоподібна перфорована планка 11, яка з метою жорсткості фіксації додатково фіксується до середньої частини верхнього і нижнього стрижнів 1 через поворотні шарніри 2 і 5 різьбовими тягами 12. Стегновий модуль являє собою конструкцію, змонтовану на базі спиць 13 і стрижнів 14, занурених у стегнову кістку в залежності від характеру переломів в області кульшового суглоба або мети фіксації кульшового суглоба у функціональному положенні, і складається з кільцевих, напівкільцевих, 3/4 або 1/4 опор 15. З'єднання двох модулів між собою здійснюється за допомогою різьбових телескопічних штанг 16 через поворотні шарніри 2 і 5. Реалізують пристрій зі стрижнів, що серійно виготовляються, з металу 12х18Н10т діаметром від 5 до 6мм, з нарізаним метричним і опорним різьбленням, розмірами від 10 до 25см. Усі деталі зовнішніх опор, нарізних сполучень і шарнірів виконані з нержавіючої сталі. Пристрій працює в такий спосіб. Оперативно, з розрізів до 1-1,5см, уводиться перша пара стрижнів 1 у тіло клубової кістки, друга - у гребінкове стовщення її під кутом друг до друга в площині клубової кістки доти, поки стрижень 1 не вийде з кортикальної пластинки, приблизно на глибину до 8-10см, аналогічна процедура виконується на другий клубової кістки, з дотриманням симетрії щодо анатомічних орієнтирів. В обидві лобкові кістки в спадні гілки, також з окремих розрізів до 2 см трохи зовні від лобкового горбка, уводяться репозиційні стрижні 7 у проекції площини кістки, доти поки вони не вийдуть із сідничної кістки (на глибину 5-6см). Монтаж пристрою робиться по описаній вище методиці. Репозиційний вузол з'єднується з каркасом, в залежності від необхідного напрямку репозиційних рухів, що дозволяє досягти вправляння переломів вертлюжної западини. Репозиційні рухи здійснюються в такий спосіб. У залежності від характеру ушкодження і виду зсуву фрагментів кісток таза і вертлюжної западини виконується розведення, зведення, а також ротаційні зсуви клубових кісток за рахунок різнонаправлених рухів гайками на різьбовій шпильці 3 перфорованої планки 4; і різьбових штанга х 6 через поворотні шарніри 2 і кульові шарніри 5 на симетричних парах стрижнів 1. Це дозволяє здійснити «розклинення» ушкоджених фрагментів області вертлюжної западини. Потім стрижнями 7 через кульові шарніри 10 і різьбові шпильки за допомогою дозованої компресії або дистракції стосовно пошкодженої вертлюжної западини, а також здійснюючи хитальні рухи взад і вперед, досягається репозиція перелому (переломів) області вертлюжної западини. Фіксація стегнового і тазового модулів між собою здійснюється трьохстороннє за допомогою телескопічних різьбових штанг через поворотні шарніри 2 і 5 у функціональному і репонуючому положенні сприяє зіставленню переломів вертлюжної западини. Після чого всі конструкційні вузли жорстко фіксуються різнонаправленими гайками. Приклад 1. Хвора К., 1952р. н., історії хвороби №38223, знаходилася на лікуванні з приводу: Діагноз: Важка сполучена травма. Закритий розрив лобкового симфізу (з діастазом до 10см), розрив правого крижово-клубового зчленування, перелом бічної маси крижів ліворуч зі зсувом лівої половини таза догори до 2см. Закритий відламковий перелом шийки і малого вертіла лівої стегнової кістки зі зсувом. Закритий відламковий внутрішньосуглобний перелом дистального метаепіфізу правої променевої кістки зі зсувом, розрив дистального радіо-ульнарного зчленування. Тупа травма грудної клітини. Закритий перелом 4-5 ребер ліворуч. Забій серця. Забій сечового міхура. Післятравматичний плексит лівого попереково-крижового сплетення. Великий пролежень області крижів. Супутній діагноз: післятравматична анемія. Гіпертонічна хвороба 2 ст., повільно прогресуючий плин. Цукровий діабет легка форма, тип II. Хр. пієлонефрит у стадії загострення. Хр. цистит у стадії загострення. Травма виробнича, падіння з висоти 15 метрів із платформи крана. Остеосинтез ушкоджень тазового кільця і перелому шийки стегнової кістки здійснювався в три етапи. На першому етапі, був виконаний остеосинтез пошкоджень кісток таза: з окремих розрізів шкіри до 1см в області переднє-верхніх остей уведено по два стрижня діаметром 6мм, у спадні гілки через окремі розрізи шкіри до 1см уведено 2 стрижні діаметром 5мм, змонтований апарат зовнішньої фіксації: каркас - дві перфоровані планки, з'єднані між собою різьбовими шпильками, різьбові тяги і репозиційний вузол. Виконано репозицію - здійснюючи дозовані переміщення верхньої частини стрижнів по різьбовій шпильці планок каркаса і .дозована зміна довжини різьбових тяг, фіксованих у середній частині стрижнів, і фіксація репозиційного вузла до каркаса на двох рівнях, дозволило усун уті зсуви в трьох площинах; стабілізація в апараті. На другому етапі, виконаний монтаж апарата зовнішньої фіксації на лівому стегні, що складається з кільцевої опори і ¾ опори діаметром 160мм і виносний планки довжиною 150мм, на базі двох взаємно перекреслених спиць у нижній третині стегнової кістки і двох стрижнів діаметром 6мм, занурених у верхню та нижню третину стегнової кістки. Обидва апарати зовнішньої фіксації з'єднані між собою за допомогою трьох телескопічних штанг у репозиційному положенні стегна при переломі шийки стегнової кістки (відведення 30 градусів, згинання 15 градусів і внутрішньою ротацією 10 градусів). Виконано контрольну рентгенографію кісток таза і лівого кульшового суглоба з уведеними розмічальними спицями в шийку стегнової кістки. На третьому етапі, переконавшись в досягненні репозиції шийки стегнової кістки, з окремого розрізу шкіри до 1см у підвертлюжної області в голівку через шийку стегнової кістки ввели стрижень діаметром 6мм із широким і коротким шнековим різьбленням, стрижень фіксовано до виносної планки апарата зовнішньої фіксації стегна, дозована компресія по лінії перелому шийки. Рентгеноконтроль: досягнута репозиція ушкоджень тазового кільця і перелому шийки стегнової кістки. Через 3 доби після операції хвора була активізована, поставлена на милиці, навчена ходьбі. Хворій дозволено часткове навантаження на ліву ногу. Через 5 тижнів зроблене роз'єднання двох модулів апарата «тазстегно», почата розробка рухів у кульшовому суглобі. Через 3 місяці виконано демонтаж тазового модуля, з наступним накладенням тазового ортезу, апарат зовнішньої фіксації лівого стегна демонтований через 5 місяців, - консолідація перелому шейки стегнової кістки й ушкоджень таза виразна. Приклад 2. Хворий О., 1964р. н., історія хвороби №37452, надійшов на лікуванні через 1,5 місяця після травми. Діагноз при надходженні: Наслідки важкої сполученої травми. Переломи обох лобкових і сідничних кісток зі зсувом, ушкодження зв'язкового апарата лобкового симфізу. Перелом бічної маси крижів праворуч, розрив крижово-клубового зчленування ліворуч. Відламковий перелом лівої стегнової кістки в в/3 зі зсувом. Застарілий розрив уретри, стан після епіцистостомії. Хр. цистит у стадії загострення. Травма побутова, під час демонтажних робіт, був придавлений металевою конструкцією (вагою близько 1 тони). Показанням для використання пропонованого пристрою з'явилися значні руйнування тазового кільця й відламковий характер перелому в/3 стегнової кістки. Під загальною анестезією в проекції переднє-верхньої ості клубових кісток введено по 2 стрижні діаметром 6мм, змонтований тазовий модуль, виконана репозиція, здійснюючи дозовані переміщення верхньої частини стрижнів по різьбовій шпильці планок каркаса і дозована зміна довжини різьбових тяг, фіксованих у середній частині стрижнів, усун уті зсуви, стабілізація переломів. Через дистальний метаепіфіз лівої стегнової кістки проведено дві спиці Ілізарова, у верхній третині стегна введено стрижень діаметром 6мм, змонтований стегновий модуль. Обидва модулі з'єднані між собою за допомогою телескопічних штанг у репозиційному положенні (відведення, згинання, помірна зовнішня ротація) при переломах в верхньої третині стегнової кістки. У проксимальний фрагмент стегнової кістки введено стрижень діаметром 6мм, фіксований до тазового модуля. Дозовано, використовуючи стрижень як штовхальник, виконана репозиція проксимального фрагмента. Досягнуто репозицію перелому верхньої третини лівого стегна. Стабілізація в апараті зовнішньої фіксації «таз-стегно». У ранньому післяопераційному періоді хворого було активізовано, поставлено на милиці, навчено ходьбі. Таким чином, пристрій дозволяє автономно, дозовано досягти репозиції не тільки фрагментів тазового кільця і вертлюжної западини, але і переломів стегнової кістки в області кульшового суглоба. А жорстка фіксація дозволяє перерозподілити осьове навантаження минаючи пошкоджену область. Джерела інформації: 1. 1. Авт. свид. №1614804, Мкл. А61В17/58, СССР. Черкес-Заде Д.И. и соавт. «Устройство для лечения переломов костей таза». Бюл. №46, 1990г. 2. Авт. свид. №1050694, Мкл. А61В17/18. СССР. Илизаров Г.А. « Аппарат для репозиции тазовых костей». Бюл. №40. – 1983.