Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції

1. Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції, що включає введення препарату рослинного походження флакозиду та препарату, що має протизапальну та інтерфероніндукувальну дію, який відрізняється тим, що як протизапальний та інтерфероніндукувальний препарат вводять амізон. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що амізон вводять усередину по 0,25 г 3-4 рази на день після вживання їжі протягом 10-12 діб поспіль. (19) (21) a200604432 (22) 20.04.2006 (24) 16.10.2006 (46) 16.10.2006, Бюл. № 10, 2006 р. (72) Фролов Валерій Митрофанович, Фролов Аркадій Федорович, Даниленко Валентина Пилипівна, Андросов Євген Дмитрович (73) Фролов Валерій Митрофанович, Фролов Аркадій Федорович, Даниленко Валентина Пилипівна, Андросов Євген Дмитрович 3 17577 походження флакозиду усередину по 0,1-0,2г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-10 діб поспіль [Фролов В.М., Фролов А.Ф., Шаповалова И.А. Оценка эффективности препарата растительного происхождения флакозида при лечении рецидивирующих форм герпеса // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 36, наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1998. - Вип.6(20). С.120-128]. Але флакозид не має значної протизапальної ефективності, тому у частини хворих тривало зберігаються місцеві запальні процеси на шкірі або слизових оболонках у тих ділянках, де локалізуються елементи герпетичного висипу. Тому було запропоновано спосіб лікування рецидивів ГІ шляхом додаткового введення вітчизняного препарату з протизапальною, знеболюючою (анальгезуючою), жарознижуючою та інтерфероніндукувальною дією - мефенамової кислоти [Деклараційний патент України 63477 А61К31/62, А61К35/78. Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції. - Опубл. 15.01.2004. - Бюл. №1]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих мефенамова кислота викликає диспепсичні явища з боку травного тракту, зокрема нудоту, печію у епігастрії, тяжкість у шлунку та в деяких випадках діарею. Крім того, введення мефенамової кислоти протипоказано при наявності виразок шлунку або дванадцятипалої кишки. Тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу лікування рецидивів ГІ, прискорення досягнення ремісії та зниження ймовірності розвитку побічних ефектів лікування шляхом використання як протизапального та інтерфероніндукувального препарату амізону. Наша пропозиція щодо використання амізону при лікуванні рецидивів ГІ базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах та потім підтвердженої у клініці закономірності, що амізон на відміну від мефенамової кислоти не викликає ніяких диспеп 4 тичних явищ, оскільки він не оказує подразнюючу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Крім того, амізон більш ефективний як противірусний та імунокорегуючий препарат ніж мефенамова кислота, та його введення не має протипоказань при наявності виразкових уражень шлунку та ДПК. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому з рецидивом ГІ призначають введення флакозиду по 0,1-0,2г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль і додатково амізону усередину по 0,25г 3-4 рази на день після вживання їжі протягом 10-12 діб поспіль, залежно від досягнутого ефекту лікування. При розробці корисної моделі було обстежено дві групи хворих з рецидивуючою ГІ - основна (65 осіб) та група зіставлення (60 осіб), переважно молодого віку (16-30 років). Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, локалізацією герпетичних уражень (шкіра носа - h. nasalis, червона облямівка губ - h. labialis, слизова оболонка роту - герпетичний стоматит; шкіра та слизова оболонка зовнішніх статевих органів - h. genitalis), тяжкістю клінічного перебігу рецидиву ГІ та загальною тривалістю захворювання на ГІ. Хворі основної групи одержували лікування за допомогою флакизиду та амізону (відповідно до заявленого способу), хворі з групи зіставлення флакозиду та мефенамової кислоти (відповідно до способу-прототипу). В обох групах відмічали тривалість збереження загальнотоксичного синдрому та місцевого герпетичного висипу на слизових оболонках, а потім - в періоді диспансерного нагляду - також частоту наступних рецидивів ГІ протягом 1 року після завершення лікування. У результаті проведених клінічних досліджень було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування рецидивів ГІ у хворих основної групи прискорюється термін ліквідації як симптомів загального токсикозу (слабкість, нездужання, пропасниця, головний біль, зниження апетиту та працездатності), так і місцевих уражень на шкірі або слизових оболонках, тобто елементів герпетичного висипу (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та існуючого способів лікування рецидивів ГІ на клінічні показники в обстежених хворих (М±m) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): загальної слабкості нездужання головного болю зниження апетиту пропасниці зниження працездатності герпетичного висипу на шкірі ерозій на слизових оболонках на місці герпетичних елементів Частота рецидивів ГІ за 1 рік диспансерного нагляду (абс. та %) основна (n=65) Групи обстежених зіставлення (n=60) Р 3,1±0,3 3,4±0,2 2,2±0,2 2,5±0,2 2,6±0,2 3,0±0,3 3,9±0,2 4,9±0,2 5,3±0,3 4,8±0,2 5,2±0,3 5,4±0,2 5,5±0,2 6,0±0,4