Спосіб корекції місцевого інтерферонового статусу ротової порожнини у хворих на хронічний гіпертрофічний гінгівіт

1. Спосіб корекції місцевого інтерферонового статусу ротової порожнини у хворих на хронічний гіпертрофічний гінгівіт, що включає введення амізону, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять індуктор ендогенного інтерферону циклоферон. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що цик 3 користання, в тому числі тривалість введення амізону та його ефективні дози при гіпертрофії ясен різного ступеня вираження. Тому ці питання також потребують подальшої розробки та удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу корекції місцевого ІФС РП у хворих на ХГГ, зокрема нормалізація концентрації -ІФН у РГС, оскільки при зниженому рівні даного показника має місце тенденція до подальшого прогресування запального процесу в яснах. Вказана задача реалізується шляхом додаткового введення хворим на ХГГ індуктора синтезу ендогенного інтерферону циклоферону у вигляді 12,5% розчину по 2,0мл внутрішньом'язово за схемою: по 2,0мл 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, потім по 2,0мл через день ще 5-10 ін'єкцій в залежності від досягнутого ефекту. Крім того, після завершення вказаного курсу ін'єкцій циклоферону, цей препарат пропонується вводити усередину у вигляді таблеток по 150мг 2 рази на тиждень протягом 4-6 місяців поспіль (32-46 таблеток циклоферону на курс лікування). Ми також пропонуємо диференційований підхід до призначення амізону в залежності від ступеня гіпертрофії ясен: при І ступеню гіпертрофії ясен вводити амізон по 0,25г 3 рази на добу після їжі протягом 10-12 діб поспіль, та при II ступені гіпертрофії ясен по 0,25г 4 рази на добу усередину після вживання їжі перший тиждень лікування, потім по 0,25г 3 рази на день ще 2-3 тижні. Вказані дози та схеми введення циклоферону та амізону відроблені нами досвідним шляхом під контролем ІФС РГС хворих на ХІТ та тому також є предметом корисної моделі. Запропонована нами пропозиція щодо додаткового введення циклоферону хворим на ХІТ в якості засобу корекції місцевого ІФС РП базується на вперше встановленій авторами корисної моделі досвідним шляхом, та потім підтвердженій у клініці закономірності, що при сумісному введенні амізону і циклоферону відмічається взаємне потенціювання позитивних рис фармакологічної дії обох препаратів, насамперед стосовно продукції ендогенного інтерферону. У зв'язку з цим рівень ендогенного інтерферону, зокрема -ІФН, має чітко виражену тенденцію до нормалізації ІФС РП як у хворих з І, так і з II ступенем гіпертрофії ясен. Циклоферон - це сучасний препарат, що є низькомолекулярним індуктором ендогенного інтерферону та водночас проявляє імуномодулюючу дію та чітко виражений протизапальний ефект. Циклоферон не викликає негативних побічних ефектів, добре сполучається з іншими препаратами, в тому числі імуно-модулюючими та нестероїдними протизапальними, володіє пролонгованою дією, та у зв'язку з практичною відсутністю токсичності у терапевтичному дозуванні, може призначатися не лише дорослим, а також і дітям. При розробці корисної моделі нами було обстежено 92 хворих із встановленим експертним шляхом діагнозом ХГГ, у тому числі 58 підлітків у віці від 14 до 17 років та 34 дорослих хворих молодого віку (від 18 до 26 років). Серед обстежених нами пацієнтів було 35 чоловіків (38,0%) та 57 жінок (62,0%). У всіх хворих, які були під наглядом, 17771 4 була діагностована запальна (набрякова) форма ХГГ. При цьому гіпертрофія ясен першого ступеню (І) була відмічена у 63 хворих (68,5%) та другого ступеня у 29 (31,5%) обстежених, у більшості випадків -у стані загострення інфекційно-запального процесу у яснах. Пацієнти з гіпертрофією ясен І ступеня були поділені на дві групи: першу (31 особа) та другу (32 хворих), обстежені хворі з гіпертрофією II ступеню також були розподілені на дві групи: першу (15 осіб) та другу (14 пацієнтів). Корекцію місцевого ІФС РП хворі на ХГГ першої групи - 46 осіб (як з гіпертрофією ясен І ступеню, так і II ступеню) отримували відповідно до заявленого способу, пацієнти другої групи - теж 46 осіб (також із гіпертрофією І та II ступеню) отримували корекцію місцевого ІФС РП у відповідності до способупрототипу. Для аналізу ефективності заявленого та відомого способів корекції ІФС РП у хворих на ХГГ, крім загальноприйнятого та стоматологічного обстеження, додатково проводили імунологічне обстеження, яке включало вивчення вмісту основного показника ІФС РП - ІФН у РГС. Для цього дослідження РГС збирали зранку, натщесерце, до чищення зубів за фіксований час (протягом 6 хвилин). Зібраний РГС потім центрифугували протягом 10 хвилин при 1500об/хв та відділяли надосадову рідину (супернатант), в якій визначали рівень у-ІФН. Для вивчення рівня -ІФН у РГС використовували метод імуноферментного аналізу (ІФА). Застосовували сертифіковані в Україні тестсистеми для ІФА виробництва фірми „Протеиновый контур" (РrоСоn, СПб, РФ). ІФА здійснювали на імуноферментному аналізаторі PR 2100 фірми „Sanofi Diagnostics Pasteur" (Франція) з використанням методик, які рекомендовані виробником. Отримані цифрові дані обробляли математично за допомогою стандартних пакетів прикладних програм на копм'ютері Celeron 300A. До початку лікування клінічна картина ХГГ в обстежених нами хворих характеризувалася різним ступенем гіперплазії ясен на тлі їх хронічного запалення, про що свідчили зміни конфігурації, консистенції, кольору ясен, наявність кровоточивості та болісності. Характерною ознакою для всіх пацієнтів була погана гігієна порожнини рота, причому значна кількість пацієнтів свідомо не виконувала рекомендації по гігієнічному догляду, мотивуючи це кровоточивістю і болісністю ясен. Хворі на XГГ першого ступеню скаржилися в основному на кровоточивість та болісність ясен при чищенні зубів і жуванні, зміну їх розмірів та форми. Обстеження хворих виявляло гіпертрофію ясенних сосочків та ясенного краю, яка досягала 1/3 висоти коронки зуба. Ясна мали ціанотичний колір, форма сосочків округла, іноді неправильна, фестончастість ясенного краю порушена. Хворі на ХГГ другого ступеню скаржилися на неприємний запах з рота, значну кровоточивість і болісність ясен при чищенні зубів та жуванні їжі, незвичний вигляд ясен. При об'єктивному обстеженні хворих ми спостерігали гіпертрофію ясен, яка доходила до ½ висоти коронки зуба. Ясна були застійно-гіперемовані, подекуди з виразками, ясенні сосочки мали неправильну форму, архітек 5 17771 тоніка їх була порушена. Звертало на себе увагу прогресуюче погіршення гігієни ротової порожнини порівняно з хворими на ХГГ першого ступеню. Наявність болісності і кровоточивості ясен була причиною неповноцінного чищення зубів, що було причиною накопичення м'яких і твердих зубних відкладень. 6 У результаті проведених імунологічних досліджень було встановлено, що до початку лікування в обстежених хворих на ХГГ вміст -ІФН у виділенні із ротоглотки у хворих на ХГГ, незважаючи на запальний характер патологічного процесу, був суттєво знижений (таблиця). Таблиця Вплив відомого та заявленого способу корекції місцевого ІФС РП хворих на ХГГ на вміст -ІФН у РГС (М±m), пг/мл Період проведення досліджень До початку лікування Через 1 місяць Через 2 місяці Через 3 місяці Норма Групи хворих стосовно ступеня гіпертрофії ясен перший ступінь Р другий ступінь 18,2±1,1*** 10,4±0,8*** >0,1 18,3±1,2*** 10,5±0,9*** 26,4±13*** 16,6±0,9***