Спосіб корекції сурфактантних порушень легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт

Винахід відноситься до медицини, а саме до пульмонології. Відомий спосіб корекції сурфактантних властивостей легень препаратами екзогенного сурфактанту (Нестеров Е.Н., Паневська Г.Н. Сурфактантна система легень і корекція її порушень при бронхолегеневих захворюваннях. // П ульмонологія. - 2000. - №3. - С.19-25). Недоліком методу є: 1) застосовуваний з лікувальною метою екзогенний сурфактант містить заданий набір високомолекулярних поверхово активних речовин (ПАР) і не здатний у повному обсязі відновлювати структур у природного легеневого сур фактанту і, зокрема, концентрацію в ньому низько- і середньомолекулярних фракцій; 2) замісна терапія екзогенним сурфактантом при тривалому застосуванні може обумовити виникнення гіпофункції пневмоцитів ІІ типу – єдиних джерел природного сурфактанту; 3) сублімаційна технологія виготовлення для ендобронхіального лікування хворих екзогенного сурфактанту не виключає зміни молекулярної структури поверхово активних речовин, що входять до його складу. Метою запропонованого способу є корекція сурфактантних порушень легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) препаратом, що містить омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) - текомом (препарат розроблений у НДІ фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, містить 43% суміші ейкозопентаєнової і докозагексаєнової жирних кислот, має дозвіл Фармакологічного кабінету МЗО України для клінічного застосування). Суть винаходу полягає в тому, що при включенні до комплексної терапії омега-3 ПНЖК (текома) у дозі 1г 4 рази на добу протягом 4-х тижнів у пацієнтів істотно збільшувався темп відновлення належних значень показників динамічної межфазної тензіометрії і реометрії конденсату вологи види хуваного повітря (КВВП). Абсолютна більшість з них до моменту завершення лікування наближалося до контрольних значень. Новим у запропонованому винаході є корекція сурфактантних властивостей легень у хворих на ХОБ омега-3 ПНЖК (текомом). Дослідження КВВП проводилося за допомогою удосконаленого комп'ютерного тензіометра «ADSA», основними перевагами якого були, широкий діапазон вимірів «часу життя» краплі (від 10 до 10000сек.) і мінімальна експериментальна погрішність змін (0,1мН/м). У хворих оцінювалися параметри межфазної тензіометрії - поверхневий натяг (ПН) і кут нахилу кривої (КНК) тензіограм, і вивчалися реологічні дилатаційні характеристики (час релаксації t і модуль в'язкоеластичності - e) адсорбційних шарів. У період загострення ХОБ у 27 хворих, що спостерігалися, були виявлені істотні зміни сурфактантної активності легень. Наприклад, у фазі загострення значення s 4 (ПН у ADSA) і l 2 (КНК у ADSA) КВВП у 2,0 та 2,2 рази перевищували аналогічні показники у практично здорових осіб. Зміна реологічних властивостей біологічного субстрату виявлялося збільшенням показника t у 2,1 і зменшенням модуля в'язкоеластичності e у 1,4 разів. Так показник s 4 у хвори х на ХОБ складав у цей період 57,6±1,1мН/м (у практично здорових осіб 28,8±0,7мН/м, Р