Спосіб гальванічного золочення базису пластмасового знімного зубного протеза

1. Спосіб гальванічного золочення базису пластмасового знімного зубного протеза, що включає створення на піднебінній поверхні базису протеза шорсткості і нанесення струмопровідного шару, при цьому технологічна послідовність включає операції знежирення, промивань, сушінь, ізолювання місць протеза і підвіски, видалення ізоляції, а також інші підготовчі і заключні операції, який відрізняється тим, що додатково проводять піскоструминну, пароструминну і плазмохімічну обробку піднебінної поверхні базису протеза, сенсибілізацію і хімічне сріблення, гальванічне нанесення на піднебінну поверхню базису протеза золотого шару товщиною 3,0-5,0мкм, при цьому плазмохімічну обробку проводять високочастотним коронним розрядом у повітряному середовищі. 2. Спосіб гальванічного золочення базису пластмасового знімного зубного протеза за п. 1, який відрізняється тим, що плазмохімічну обробку здійснюють за допомогою генератора з частотою 200кГц, напругою 10-30кВ, з довжиною іскрового проміжку не менше 5мм. 3. Спосіб гальванічного золочення базису пластмасового знімного зубного протеза за п.1, який відрізняється тим, що пароструминну обробку здійснюють за допомогою пароструминного апара U 2 UA 1 3 оболонки, болю, порушення смакових відчуттів, присмак пластмаси). У спеціальній літературі по ортодонтичній стоматології описані всілякі негативні впливи акрилових пластмасових протезів на слизувату оболонку порожнини рота й інші органи людини, тому неодноразово починалися спроби нейтралізувати цей шкідливий вплив шляхом ізоляції пластмаси від безпосереднього контакту зі слизуватої протезного ложа. Наприклад, з метою виключення алергійних реакцій у пацієнтів на протези з акрилових пластмас пробували контактуючу з піднебінням частину протеза склеювати золотою фольгою - результат негативний - фольга не тримається на протезі. Пробували покривати пластмасові протези сріблом за допомогою хімічного сріблення, при цьому знімалася алергійна реакція в хворого на пластмасу, однак ці покриття трималися усього кілька днів. Тому цей спосіб нанесення срібного покриття на пластмасові протези не знайшов широкого застосування в стоматологічній практиці і використовується тільки при проведенні досліджень і в лікувальному процесі. Для зменшення алергійного впливу пластмасового базису на слизувату оболонку порожнини рота використовують різні речовини, що наносять на піднебінну поверхню базису протеза чи вводять у пластмасу, як, наприклад, у «Складі для виготовлення базисів зубних протезів» [Авт.св. СРСР №2001602, А 61 С 13/00, БВ-39-40-93р.] з акрилових пластмас на основі поліметилметакрилату і метилметакрилату, що додатково містить склареол. Однак цим базисам пластмасових протезів притаманні всі недоліки, зазначені вище для пластмасових протезів - еритеми, печіння в області слизуватої оболонки, болю, порушення смакових відчуттів, присмак пластмаси й інші недоліки. Відомий «Спосіб виготовлення пластмасових зубних протезів» [А.с. СРСР №254008, МПК А 61 С, БВ-31-69р.], який включає зняття зліпка, виливок моделі, формування воскової моделі протеза, заміну воску пластмасою і нанесення на пластмасу шару металу, причому шар металу на протез наносять електрохімічним шляхом. Для зменшення алергійного впливу пластмасового базису на слизувату оболонку порожнини рота використовують різні речовини, що наносять на піднебінну поверхню базису протеза, наприклад, наносять шар шляхетного металу. Однак цей спосіб не знайшов широкого поширення в зв'язку в недостатній для зубних протезів адгезією металевого покриття до пластмасової поверхні базису, тому металеве покриття протеза в процесі експлуатації досить швидко відшаровувалося. Відомий «Спосіб виготовлення базисів знімних протезів» [Авт.св. №1186206, МПК-4 А 61 С 13/02, БВ-39-85р.], який включає електролітичне осадження металу на електропровідну поверхню моделі, при цьому базис одержують осадженням із двох електролітів, причому один шар осаджують з мідного електроліту, а іншої - з нікелевого електроліту, далі знімають протез з моделі, розчиняють 19653 4 шар з міді в 20-30%-ному розчині перхлорату амонію, потім на іонно-вакуумній установці наносять ізолюючий шар з нітриду титана на обох поверхонь базису. Недоліком є складна технологія виготовлення базису знімного протеза через необхідність як гальванічного нанесення шару металу, так і іонновакуумного нанесення шару нітриду титана. А тому що іонно-вакуумного нанесення шару нітриду титана супроводжується високою температурою нагрівання моделі, то при цьому неминуча деформація пластмасового базису, що приводить до псування пластмасового базису зубного протеза. Таким чином, можна зробити висновок, що дана технологія незастосовна при виготовленні пластмасових базисів зубних протезів з покриттям з металу. Крім того, проведеними останнім часом дослідженнями встановлено, що покриття з нітриду титана викликає алергійні реакції в роті пацієнтів. Усі зазначені недоліки погіршують ергономічні якості знімних протезів, виготовлених за вищеописаною технологією. Поверхні протезів, що контактують зі слизуватою оболонкою, доцільно покривати золотом за допомогою гальванотехніки, однак, у стоматології не відома технологія золочення, при якій золото гарно з'єднується з акриловими пластмасами, з яких виготовляють пластмасові зубні протези. З гальванопластичної практики відомо, що здатність пластмасової поверхні добре змочуватися водою (гідрофільність поверхні) є обов'язковою умовою гарної адгезії наносимого на неї металевого покриття. Для забезпечення гідрофільності, поверхню пластмас обробляють різними способами: піддають травленню в екологічно і фізіологічно шкідливих хромзмістних сумішах, кислотах, лугах; піддають впливу різних розчинників і т.п. Для кожного виду, марки пластмас вид і режим такої обробки необхідно підбирати індивідуально. При цьому багато хто з них не можуть бути застосовані в зубопротезній практиці через свою токсичність, здатності деструктивно впливати на матеріал протеза. Найбільш близьким по технічній сутності і технічному результату, який досягається, і обраним як прототип є «Спосіб металізації пластмасових зубних протезів» [Авт.св. №1680142, МПК-5 А 61 С 13/02, БВ-36-91р.], що включає знежирення поверхні протеза, створення на ній шорсткості шляхом її травлення і нанесення металевого покриття, при цьому попередньо перед травленням поверхню протеза обробляють водно-лужним розчином моноетаноламіна і гідроокисом натрію з добавкою поверхнево-активної речовини при температурі 60-70°С в плин 20-40хв. до її набрякання, а травлення здійснюють у розчині сірчаної кислоти з перекисом водню при 60-70°С в плин 30сек. Недоліками прототипу є складна технологія золочення пластмасового зубного протеза, тому що для цього необхідно спочатку металізувати пластмасовий зубний протез способом, описаним у прототипі, а тільки потім стане можливе нанесення шару золота зверху металізованої поверхні 5 зубного протеза, крім того, набрякання пластмаси протеза неминуче приводить до перекручування розмірів протеза і втраті точності копіювання піднебінної поверхні протеза, що суттєво погіршує ергономічні якості знімного протеза, а саме головне - нанесене золоте покриття не тримається на базисі пластмасового знімного зубного протеза. Задачею дійсної корисної моделі є розробка технології нанесення золотого покриття на пластмасовий базис знімного зубного протеза з досягненням технічного результату - підвищення адгезії золотого покриття. Поставлена задача досягається тим, що в «Способі золочення базису пластмасового знімного зубного протеза», який включає створення на піднебінній поверхні базису протеза шорсткості і нанесення струмопровідного шару, при цьому технологічна послідовність включає операції знежирення, промивань, сушінь, ізолювання місць протеза і підвіски, видалення ізоляції, а також інші підготовчі і заключні операції, при цьому додатково проводять піскоструминну, пароструминну і плазмохімічну обробку піднебінної поверхні базису протеза, сенсибілізацію і хімічне сріблення, нанесення на піднебінну поверхню базису протеза золотого шару товщиною 3,0-5,0мкм, при цьому плазмохімічну обробку проводять високочастотним коронним розрядом у повітряному середовищі, крім того, плазмохімічну обробку здійснюють за допомогою генератора з частотою 200кГц, напругою 10-30кВ, з довжиною іскрового проміжку не менш 5мм, пароструминну обробку здійснюють за допомогою пароструминного апарата, наприклад, типу SARATOGA DAKO LSNT 5800 протягом 120сек, сенсибілізацію протеза проводять шляхом занурення його на 10-30хв. у розчин двохлористого олова з концентрацією 305г/л, хімічне сріблення протеза здійснюють шляхом обливання його свіжоприготованим і охолодженим до 10-11°С срібноаміачним розчином, потім у розчин додають глюкозу в об'ємному співвідношенні 1:1 і відразу занурюють протез в отриманий розчин, у якому витримують протез при погойдуванні до моменту помутніння розчину, далі розчин зливають і оглядають якість срібного шару на робочій поверхні протеза, нанесення золотого шару на протез виконують у ванні з розчином золочення, при цьому на анод і підвіс із протезом подають напругу 2,3-2,5В при щільності струму 0,5-0,8А/дм2 і витримують протез у цьому розчині 1,5-2,5 години при температурі 40-72°С до нарощування шару золота товщиною 3,0-5,0мкм, розчин золочення має наступний склад при рН=4,5-5,5: калій діцианоаурат - 10г/л; кислота лимонна - 60г/л; кобальт сірчанокислий - 0,25г/л; нікель сірчанокислий - 0,25г/л. Головна відмінність корисної моделі, що заявляється, у порівнянні з прототипом полягає в тому, що спосіб, який заявляється, дозволяє одержати на піднебінній поверхні пластмасового базису знімного протеза покриття з золота товщиною 3,05,0мкм із високими ергономічними якостями, при цьому виключаються: - набрякання пластмаси протеза; 19653 6 - перекручування розмірів протеза, що супроводжується втратою точності копіювання піднебінної поверхні протеза; - відшаровування золотого покриття. При цьому одержуване золоте покриття має відмінну адгезію до пластмасового базису знімного зубного протеза. Отримані по способу, який заявляється, знімні протези з пластмасовим базисом із золотим покриттям, завдяки високій точності копіювання оральної поверхні піднебіння пацієнта, мають надійну фіксацію і стабілізацією цих протезів у роті пацієнтів під час користування ними. Крім того, позолочений базис протеза при контакті зі слизуватою не викликає негативних смакових реакцій пацієнта, викликаних гальванічними явищами через різницю потенціалів різних металів. Тому очевидно, що використання технічного рішення, що заявляється, дозволить виконати задачу, поставлену в дійсній корисній моделі, з досягненням технічного результату - підвищення адгезії золотого покриття. Суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, співпадаючими з прототипом, є наступні ознаки: - створення на піднебінної поверхні базису протеза шорсткості; - нанесення струмопровідного шару; - технологічна послідовність включає операції знежирення, промивань, сушінь, ізолювання місць протеза і підвіски, видалення ізоляції, а також інші підготовчі і заключні операції. Відмітними від прототипу суттєвими ознаками корисної моделі, яка заявляється, є наступні ознаки: - додатково проводять піскоструминну обробку піднебінної поверхні базису протеза; - додатково проводять пароструминну обробку піднебінної поверхні базису протеза; - додатково проводять плазмохімічну обробку піднебінної поверхні базису протеза; - плазмохімічну обробку проводять високочастотним коронним розрядом у повітряному середовищі; - виконують сенсибілізацію і хімічне сріблення піднебінної поверхні базису протеза; - наносять на піднебінну поверхню базису протеза золотий шар товщиною 3,0-5,0мкм. Приватними відмітними від прототипу суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, є наступні ознаки: - плазмохімічну обробку здійснюють за допомогою генератора з частотою 200кГц, напругою 10-30кВ, з довжиною іскрового проміжку не менш 5мм; - пароструминну обробку здійснюють за допомогою пароструминного апарата, наприклад, типу SARATOGA DAKO LSNT 5800 протягом 120сек; - сенсибілізацію протеза проводять шляхом занурення його на 10-30хв. у розчин двухлористого олова з концентрацією 305г/л; - хімічне сріблення протеза здійснюють шляхом обливання його свіжоприготованим і охолодженим до 10-11°С срібно-аміачним розчином, 7 потім у розчин додають глюкозу в об'ємному співвідношенні 1:1 і відразу занурюють протез в отриманий розчин, у якому витримують протез при погойдуванні до моменту помутніння розчину, далі розчин зливають і оглядають якість срібного шару на робочій поверхні протеза; - нанесення золотого шару на протез виконують у ванні з розчином золочення, при цьому на анод і підвіс із протезом подають напруга 2,3-2,5В при щільності струму 0,5-0,8А/дм2 і витримують протез у цьому розчині 1,5-2,5 години при температурі 40-72°С до нарощування шару золота товщиною 3,0-5,0мкм; - розчин золочення має наступний склад при рН=4,5-5,5: калій діцианоаурат - 10г/л; кислота лимонна - 60г/л; кобальт сірчанокислий - 0,25г/л; нікель сірчанокислий - 0,25г/л. Між суттєвими ознаками корисної моделі, яка заявляється, і технічним результатом, що досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Дійсно, що заявляється технологія дозволяє одержати знімний зубний протез із пластмасовим базисом, піднебінна поверхня якого має золоте покриття товщиною близько 3,0-5,0мкм, з відмінною адгезією до пластмасового базису і високими ергономічними якостями, при цьому: - виключається алергійний вплив пластмасового базису на слизувату оболонку порожнини рота пацієнта; - виключаються явище гальванізму в роті пацієнта і негативні смакові реакції пацієнта, завдяки чому в пацієнта зберігаються достовірні смакові відчуття; - досягається точне прилягання протеза до неба пацієнта за рахунок виготовлення базису з високою точністю повторення рельєфу твердого піднебіння пацієнта, при цьому технологія гальванотехнічного нанесення золотого покриття на базис не спотворює точності параметри базису; - за рахунок збереження точносних параметрів базису при покритті золотом досягається надійне фіксування протеза до піднебіння пацієнта, стабілізація положення протеза під час експлуатації його пацієнтом, чітка дикція, зменшення часу адаптації до протеза. При цьому слід зазначити наступну обставину - за способом, що заявляється, золоте покриття на базис пластмасового знімного зубного протеза наносять як знову виготовлений і цілком відкоректований протез, що відповідає косметичним і фізіологічним смакам пацієнта, так і на протези, що пацієнти носять тривалий час. Проведений заявником аналіз рівня техніки, що включає пошук за патентними і науковотехнічними джерелами інформації, з виявленням джерел, що містять інформацію про аналоги технічного рішення, яке заявляється, дозволяє установити, що заявником не виявлені аналоги, яки характеризуються всією сукупністю ознак, ідентичної всім суттєвим ознакам, зазначеним у формулі способу, що заявляється. 19653 8 Тому можна стверджувати, що корисна модель відповідає умові обороноздатності за критерієм «новизна». Крім того, корисна модель промислово застосовна, тому що пристрій, що заявляється, дозволяє широко використовувати його в медичній практиці, як у державних установах стоматологічного профілю, так і в приватних клініках і кабінетах. Можливість здійснення корисної моделі, яка заявляється, підтверджується описом, що нижче приводиться, його практичної реалізації. Спосіб золочення базису пластмасового знімного протеза включає наступні операції: першого хімічного знежирення, першого промивання, першого сушіння. ізолювання місць протеза і підвіски, не підлягаючих покриттю, другого хімічного знежирення, другого промивання, другого сушіння, піскоструминної і пароструминної обробки місць, що підлягають покриттю, очищення, третьої промивання, третьої сушіння, обробки коронним розрядом, сенсибілізації, четвертої промивання, видалення ізоляції, сріблення хімічного, п'ятої промивання і четвертого сушіння, першого зважування, підготовчої, монтажу протеза на підвіску, нанесення на протез золотого шару, шостого промивання, п'ятого сушіння, другого зважування, видалення контакту. Повна технологія золочення піднебінної поверхні базису пластмасового знімного протеза (далі по тексту - БПЗП), що заявляється, може бути реалізована в такий спосіб. Перше хімічне знежирення БПЗП виконують за допомогою кисті чи поролону з використанням миючих засобів, наприклад, типу «Гала» чи «Тест», потім БПЗП промивають у теплій проточній воді. Перше сушіння БПЗП виконують при температурі 40-45°С до повного видалення залишків вологи. Ізолювання місць, не підлягаючих покриттю, у БПЗП здійснюють за допомогою ПВХ-ізоленти. Перше хімічне знежирення БПЗП виконують за допомогою кисті чи поролону з використанням миючих засобів, наприклад, типу «Гала» чи «Тест», потім БПЗП промивають у теплій проточній воді. Друге сушіння БПЗП виконують при температурі 40-45°С до повного видалення залишків вологи. Далі виконують піскоструминну обробку місць БПЗП, що підлягають покриттю. Очищення протеза після піскоструминної обробки виконують шляхом обробки поверхні БПЗП кистю, змоченою суспензією зубного порошку і промивають БПЗП у холодній проточній воді. Потім виконують пароструминну обробку протеза за допомогою пароструминного апарата, наприклад, типу SARATOGA DAKO LSNT 5800 протягом 120сек. Третє сушіння БПЗП виконують при температурі 40-45°С до повного видалення залишків вологи. Потім проводять плазмохімічну обробку БПЗП високочастотним коронним розрядом у повітряно 9 19653 му середовищі, причому плазмохімічну обробку здійснюють за допомогою генератора з частотою 200кГц, напругою 10-30кВ, з довжиною іскрового проміжку не менш 5мм. Сенсибілізацію БПЗП проводять шляхом занурення його на 10-30хв у розчин двухлористого олова з концентрацією 305г/л. Далі ретельно промивають БПЗП послідовно в двох склянках дистильованої води. Потім за допомогою пінцета видаляють із БПЗП ізоляцію, не доторкаючись при цьому до поверхні, підлягаючої покриттю. Після цього поміщають БПЗП у дистильовану воду, охолоджену до 6-8°С. Хімічне сріблення протеза здійснюють шляхом обливання його свіжоприготованим і охолодженим до 10-11°С срібно-аміачним розчином, потім у розчин додають глюкозу в об'ємному співвідношенні 1:1 і відразу занурюють протез в отриманий розчин, у якому витримують протез при погойдуванні до моменту помутніння розчину, далі розчин зливають і оглядають якість срібного шару на робочій поверхні протеза. Промивають БПЗП у дистильованій воді. Четверте сушіння БПЗП виконують при температурі 40-45°С до повного видалення залишків вологи. Перше зважування БПЗП здійснюють на аналітичних вагах з точністю до другого знака. Підготовчу операцію золочення виконують у такій послідовності: приготовлений розчин золочення переливають у скляну склянку обсягом 700мл і встановлюють на робочому столі, потім включають систему підігріву і підтримки робочої температури розчину золочення, далі включають систему підігріву ванни електрохімічного знежирення, потім у ванну завішують анод з нержавіючої сталі Х18Н9Т, а поруч з ванною ставлять дві склянки з дистильованою водою для промивання протезів і уловлювання золота. Далі на БПЗП монтують на підвіску для золочення (ізольований затиск типу «крокодил»). Комп’ютерна верстка М. Ломалова 10 Потім нанесення золотого шару на протез виконують у ванні з розчином золочення, при цьому на анод і підвіс із протезом подають напругу 2,32,5В при щільності струму 0,5-0,8А/дм2 і витримують протез у цьому розчині 1,5-2,5 години при температурі 40-72°С до нарощування шару золота товщиною 3,0-5,0мкм. Розчин золочення має наступний склад при рН=4,5-5,5: калій діцианоаурат - 10г/л; кислота лимонна - 60г/л; кобальт сірчанокислий - 0,25г/л; нікель сірчанокислий - 0,25г/л. Потім БПЗП вивантажують з ванни і промивають його послідовно в двох ваннах уловлювання, потім у проточній і дистильованій воді. Далі виконують п'яте сушіння БПЗП при температурі 40-42°С до протягом двох годин до припинення зміни ваги. Потім здійснюють друге зважування БПЗП на аналітичних вагах з точністю до другого знака. Якщо на протезі шар золота менш 3,0-5,0мкм, то БПЗП після декапирування в 5% сірчаній кислоті і промивання в проточній і дистильованій воді знову завішують у ванну для нарощування на БПЗП шару золота необхідної товщини. Наприкінці за допомогою фрези видаляють із БПЗП контакт, а місце зрізу полірують. Спосіб золочення базису пластмасового знімного протеза, який заявляється, дозволяє не тільки одержувати золоте покриття на нових, але і відновлювати раніше виготовлені позолочені базиси пластмасових знімних протезів шляхом відновлення шару шляхетного металу повторним нанесенням гальванічного покриття на протез. На підставі усього вищевикладеного можна затверджувати, що задача, яка поставлена в дійсній корисній моделі - розробка технології нанесення золотого покриття на пластмасовий базис знімного зубного протеза - виконується з досягненням технічного результату - підвищення адгезії золотого покриття. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601