Спосіб профілактики запальних захворювань тканин пародонта та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту

1. Спосіб профілактики запальних захворювань тканин пародонта та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патоло 3 24888 мікрофлори, здатної викликати запалення ясен і тканин пародонту, що у наслідку приводить до руйнування сполучної тканини ясен, періодонтальної зв'язки та коміркового відростка. Відбуваються гостре захворювання пародонту або загострення пародонтиту, ускладнення запального характеру щелеп у лінії перелому, каріозне та не каріозне пошкодження твердих тканин зуба. Головним провокуючим фактором, який викликає запалення тканин ясен, є наявність зубного нальоту на поверхні зубів, ясен та шинуючих пристроїв. Продукти зубного нальоту, такі, як молекули ліпополісахаріду (ЛПС), як відомо, запускають ланцюг реакцій, що призводить як до реакції відповіді з боку організму, так і до подальшої деструкції [3-12]. Найбільш близьким до способу профілактики запальних захворювань пародонту та твердих тканин зуба при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту, який пропонується, є деклараційний патент України №64239А [2], який вибрано за прототип. Згідно прототипу шин ування нижньої щелепи виконують у ментальному відділі, це дозволяє створювати малооб’ємну естетичну стабілізуючу шину малопомітну з зовнішньої сторони зубів. Шину накладають на язичній поверхні зубів, це оптимізує умови для ретельної гігієни порожнини рота і за шиною в період лікування. Це дуже важливо для здоров'я людини, особливо для пацієнтів з патологією травного тракту, оскільки вони мають можливість проводити більш ретельну гігієну порожнини рота і ця шина не заважає дієтотерапії. Спосіб-прототип має недоліки, які полягають у тому, що користуватися їм передбачається лише у тих випадках, коли перелом розташований у ментальному відділі нижньої щелепи, не передбачає його використання, коли лінія перелому розташована у боковому відділі нижньої щелепи, за межами зубного ряду, або коли є перелом верхньої щелепи чи є необхідність проводити шинування щелепи перед операціями з приводу хірургічного лікування аномалій прикусу: Спосіб-прототип складний у виконанні та багато коштує, що не дуже доступно великій кількості хворих. Метою корисної моделі є розробка способу профілактики запальних захворювань пародонту та твердих тканин зуба при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту у тих випадках, коли лінія перелому розташована у любому відділі нижньої щелепи (боковому відділі нижньої щелепи, за межами зубного ряду, або коли є перелом верхньої щелепи чи є необхідність проводити шинування щелепи перед операціями з приводу аномалій прикусу чи з приводу неправильного зрощення уламків щелеп), зручного для хворого, простого у виконанні, ще більш не шкідливого. Поставлена мета досягається тим, що у пропонованому способі профілактики запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту, шинування щелеп виконують шляхом розташуванням фіксуючого елемента на вестибулярній поверхні зубів, їх екваторах (на імунних до карієсу зонах), а фіксуючий 4 елемент виконано цільнолітим із зачіпними гачками та лапками-упорами (не менш трьох), розташованими на рівні перших молярів та між центральними різцями. Спочатку установлюють шину на зубах, припасовують її, лапками-упорами регулюють положення шини на рівні екваторів зубів (імунні до карієсу зони) для обмеження зміщення шини на ясенних край, шляхом відгинання їх на ріжучу та жувальну поверхню зубів або між зубами. Через міжзубні проміжки протягують лігатурну проволоку з виходом на вестибулярну поверхню зубів, охвачують припасовану шину та щільно фіксують шину до зубів, після чого лігатурну проволоку відрізають та загибають за шину або у міжзубні проміжки. Це дозволяє жорстко фіксувати уламки щелепи. Позитивний ефект: спосіб профілактики запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту з використанням шин, розташованих на вестибулярній поверхні зубів на рівні екваторів, завдяки тому, що вони не торкаються до слизової оболонки коміркового відростку, ясенних сосочків, не травмують, не стискують та не подразнюють їх, не сприяють каріозному та не каріозному пошкодженню твердих тканин зубів, запальним захворюванням тканин пародонту або загостренню пародонтиту. При лікуванні хворих, згідно корисної моделі, шинуючі конструкції не є чинниками виникнення умов, що сприяють затриманню, накопиченню та гноїнню залишків їжі, накопиченню та розмноженню там мікроорганізмів, у тому числі і Helicobacter pylori, що дуже шкодить здоров'ю людині, особливо хворим з патологією травного тракту (пародонт є одним із основних осередків накопичення Helicobacter pylori). "Спосіб профілактики запальних захворювань..." складає оптимальні умови для консолідації фрагментів щелеп при лікуванні переломів. Також забезпечується рівномірний розподіл сили, перешкоджаючої розбігу уламків, не порушується прикус, є можливість при лікуванні контролювати процес загоєння кісткової рани у ділянці лінії перелому, що також дуже важливо для хворих з патологією травного тракту. Уся сукупність істотних ознак запропонованого рішення забезпечує ефективну профілактику запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту. Запропонований спосіб профілактики запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту у порівнянні із прототипом передбачає його використання у випадках, коли лінія перелому розташована не тільки у ментальному відділі, а і у бокових відділах нижньої щелепи, за межами зубного ряду, або коли є перелом верхньої щелепи чи є необхідність проводити хірургічне лікування з приводу аномалій прикусу або з приводу неправильного зрощення уламків щелеп. Спосіб не складний у виконанні, не багато коштує, може бути доступним великої кількості хворих. 5 24888 Оскільки шину укладають та фіксують лігатурною проволокою до вестибулярної поверхні зубів, на імунні до карієсу зони, то шийки зубів залишаються не займаними сторонніми речовинами. Шина не є ловичками для мікроорганізмів та залишків їжі, вони забезпечують зручність гігієнічного догляду за зубами, яснами та шиною під час лікування переломів щелеп або у післяопераційному періоді з приводу хір ургічного втр учання на щелепах. Шини не викликають каріозні та не каріозні ушкодження твердих тканин зубів, оскільки лежать на вестибулярній поверхні зубів, на їх екваторах (імунних до карієсу зонах), не викликають запальні захворювання тканин пародонту або загострення пародонтиту, бо не лежать на яснах та на ясенних сосочках, не пошкоджують, не стискають та не подразнюють їх, не сприяють гіпоксії, не погіршують його кровопостачання, тим самим оптимізуються умови для консолідації перелому, ретельної гігієни ротової порожнини та отримання високого естетичного результату лікування. Все це дуже важливо для здоров'я людини, особливо для хворих з патологією травного тракту. У пропонованому технічному рішенні відмінні ознаки не являються характеристикою цілих частин цілого об'єкту, які самі могуть бути цілими та самостійними об'єктами із своїми функціями, тому у відриві від други х частин (ознак) вони не класифікуються, а сукупність ознак, викладених у відзнакової частини формули, не були знайдені у відомих технічних рішеннях, тому пропоноване рішення відповідає вимогам „винахідницького рівня”. Технічним результатом корисної моделі є створення нового способу профілактики запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту, дозволяючого використовувати при шинуванні розміщення шин на вестибулярній поверхні зубів на рівні екваторів (імунних до карієсу зон), що забезпечує хворим, котрі користується при лікуванні назубними шинуючими конструкціями, запобігати можливість отримати таке ускладнення як запальні захворювання тканин пародонту, демінералізація твердих тканин зубів, їх каріозне та не каріозне ураження. Оскільки шини не лежать на яснах та на ясенних сосочках, не викликається їх подразнення, гіпоксія пародонту, не погіршується його кровопостачання, не викликається загострення гінгівіту та пародонтиту, тим самим оптимізуються умови для ретельної гігієни ротової порожнини, а саме головне відбувається скорочення часу прибування хворого у стаціонарі та на амбулаторному лікуванні. Хворі мають можливість раніше розпочати реабілітаційно-відновлююче лікування у амбулаторних умовах. Все це дуже важливо для здоров'я людини, особливо для хворих з патологією травного тракту. Фіксація шини не на яснах і ясенних сосочках, не на шийках зубів (зонах високого ризику утворення карієсу та хвороб пародонту), а на вестибулярній поверхні зубів на рівні екваторів (імунних до карієсу зонах) дозволяє запобігти захворювання пародонту, а також каріозне і не каріозне руйнування твердих тканин зубів за рахунок зниження 6 ризику декальцінуючої дії мікроорганізмів та залишків їжі. Пропонований спосіб профілактики запальних захворювань тканин пародонту та твердих тканин зубів при лікуванні переломів щелеп у хворих із патологією травного тракту передбачає у кінцевому підсумку використання шинуючої конструкції мініатюрної по розміру (діаметр цільнолитої шини, зачіпних гачків та лапок-упорів - 0,3мм), із мінімальною кількістю ретенційних пунктів для накопичення на зубах, яснах та на шинуючих конструкціях сторонніх тіл, хвороботворних мікроорганізмів, у тому числі і тих, які викликають загострення хвороб органів шлунково-кишкового тракту. Спосіб шинування щелеп пояснюється схемами: На Фіг.1 - загальний вид шини; На Фіг.2 - вид після шинування. Спосіб виконують таким чином. Після знеболення та репозиції уламки щелеп фіксують лігатурною пов'язкою 1. Потім проводять припасовку литих шин 2 до зубів з урахуванням їх розтошування на екваторах зубів. Крампонними щипцями відгинають до потрібного рівня лапки-упори 3, щоб вони заходили у міжзубні проміжки або розташовувалися на жувальній поверхні зубів, або на міжзубних ділянках центральних різців, за рахунок яких не відбувається зміщення та розтошування шини нижче екваторів зубів - на яснах та шийках зубів. Через міжзубні проміжки вводять фіксуючі лігатурні проволоки 4, ними захвачують шину 2, натягують на себе, тим самим обтискують кожний зуб з вестибулярної поверхні. Таким чином шина 2 щільно оточує кожний зуб по його рельєфу по вестибулярній поверхні. Натягуючи лігатурну проволоку 4, її закручують навколо шини 2 на вестибулярній поверхні зубів, зрізають та видаляють. Фіксацію щелеп виконують за допомогою гумових кілець 5. Приклад №1 конкретного застосування пристрою: Хворий А. (22 роки, і/х №315) госпіталізовано для лікуванні в щелепно-лицевому відділенні обласної клінічної лікарні м.Луганська після аварії на виробництві з діагнозом: перелом нижньої щелепи у ділянці 47 зуба. Уламки щелеп мають розходження по вертикалі на 7мм, по горизонталі на 5мм. Стан гігієни ротової порожнини задовільний. Зуби, що оточують лінію перелому та усі інші, у задовільному стані, прикус порушено. Загальний стан хворого задовільний. При клінічному та рентгенологічному обстеженні діагноз підтверджено. В день госпіталізації під місцевим знеболенням ультракаїном проведено двущелепне шинування цільнолитими шинами, що розташовані на екваторах зубів, проведена ревізія лінії перелому, 47 зуб видалено, уламки щелеп репоновані та зафіксовані у правильному прикусі. Протягом усього терміну лікування (у стаціонарі та на амбулаторному відновлювально-реабілітаційному лікуванні) хворий відчував себе добре, стан гігієни ротової порожнини при перевірці задовільний, при знятті пристрою з зубів після закінчення лікування запалення чи подразнення тканин пародонту та ознак демінералізації емалі зубів не було знайдено. 7 24888 Приклад №2 конкретного застосування пристрою: Хвора И. (19 роки, і/х №226) госпіталізована в щелепно-лицьове відділенні обласної клінічної лікарні м.Луганська у плановому порядку для хірургічного лікування з приводу прогенії. Супутнє захворювання - виразкова хвороба шлунку. На догоспітальному етапі зняли відбитки з обох щелеп, їх передано у зуботе хнічну лабораторію, де зробили гіпсові моделі щелеп, із воску на гіпсових моделях відмоделювали шини, що розташовуються на екваторах зубів та відлили із металу. У стаціонарі готовий пристрій простерілізували, припасували до зубів та зашин ували хвору. Після чого хвору прооперовано. На другий день після проводникового знеболення з обох сторін ультракаїном зафіксували щелепи у правильному прикусі. Фіксація щелеп відбувається за рахунок з'єднання гумовими кільцями. Протягом усього терміну лікування (у стаціонарі та на амбулаторному відновлювальнореабілітаційному лікуванні) хвора відчувала себе добре, стан гігієни ротової порожнини при перевірці задовільний, при знятті пристрою з зубів після закінчення лікування запалення чи подразнення тканин пародонту та ознак демінералізації емалі зубів не було знайдено. Стан гігієні ротової порожнини задовільний, прикус у правильному положенні не порушено і утримувався під час лікування добре. Незважаючи на деякий дискомфорт, який заважав утриманню дієти, загострення виразкової хвороби не відбулось. Література 1. Деклараційний патент на винахід, Україна, №2003032120, 61601 А, 7 А61С8/02. Пристрій Гаврілова для міжщелепної фіксації / Гаврілов В.О., Назаренко Т.М., Бабенко А.Д. Заявл. 11.03.2003; опубл. 17.11.2003, Бюл. №11, 2003р. 2. Деклараційний патент на винахід, Україна, №2003043267, 64239 А, 7 А61С8/02. Спосіб Назаренко Т.М. шинування нижньої щелепи у ментальному відділі у хвори х із патологією шлунковокишкового тракту / Назаренко Т.М., Гаврілов В.О., Бабенко А.Д., С тепаненко T.I., Грабков Ю.П. Заявл. 11.04.2003; опубл. 16.02.2004, Бюл. №2, 2004. 3. Агабабаев М.С. Профилактика воспалительных осложнений при переломах нижней челюсти с применением медицинского озона в комплексном лечении: Автореф. дис. канд. мед. наук. М. 2002; 23с. 4. Гаврилов В.А., Назаренко Т.Н., Шубладзе Г.К., Бей Т.К. Клинико-экспериментальное обосно 8 вание шинирования нижней челюсти в ментальном отделе у больных с патологией желудочнокишечного тракта //Актуальные вопросы клинической, экспериментальной, профилактической медицины и стоматологи. Сб. Тез. науч. работ студентов, интернов, магисторов и клинических ординаторов. - Донецк - 2004. - c.88-91. 5. Шубладзе Г.К., Назаренко Т.Н, Бей Т.К., Борщев В.А. Оценка эффективности лечения очаговой деминерализации при реабилитационной терапии переломов челюстей // V111 Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих учених. Збірник матеріалів конгресу. Тернопіль. - 2004. с.213-214. 6. Назаренко Т.Н., Гаврилов В.А., Бабенко А.Д., Грабков Ю.П. Оптимизация условий консолидации при лечении переломов нижней челюсти (сравнительная оценка лечения переломов назубными шинами и при помощи адгезивной техники// Лицензирование и аккредитация в стоматологи -3я всероссийская конференция. Функциональная и эстетическая реабилитация в стоматологии -2-й международный конгресс. Сб. Науч. Тр удов. Санкт-Петербург. - 2003. - с.96-98. 7. Тимофеев А.А. Руководство по челюстнолицевой хирургии и хирургической стоматологи. 4-е изд., перераб. и доп.-2004. - Киев: ООО "Червона Рута-Турс". - 1062с.: ил. 8. Шарабошкин В.А. Влияние применения модифицированной проволочной назубной шины на сроки лечения и профилактику осложнений при переломах нижней челюсти // Хирургическая и ортопедическая стоматология, вып.12, 1982. с.10-12. 9. Швырков М. Б., Буренков Г. И., Деменков В. Р. Огнестрельные ранения лица, ЛОР органов, шеи. Руководство для врачей. М., 2001. - с.205206. 10. Ярошкевич А.В. Динамические изменения регионарного мышечного кровотока и интенсивности минерализации костной мозоли при различных способах лечения переломов нижней челюсти: Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.00.21/Центр.науч. - исслед. Ин-т стоматологии. - М., 1990. - 18с. 11. Teng YT. The role ofacguired immunity and periodontal disease. Crit Res Oral Biol Med. 2003; 14: 237-252. 12. Haffajte AD, Socransky SS. Microbial etiological agents of destructive periodontal diseases. Periodontol 2000. 1994; 5:78-11. 9 Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 24888 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601