Імпульсний розпилювач

Корисна модель відноситься до засобів захисту при виникненні надзвичайних ситуацій і може бути використано для індивідуального захисту під час відпрацювання ситуацій спецпідрозділами МВС, СБУ, МЧС та МО, в тому числі при гасінні пожеж . Відомо німецький ранцевий професійний вогнегасник фірми IFEX-3000, [реклама фірми IFEX3000 від 2001 р], що містить балон стислого газу тиском до 30атм., бак з водою місткістю 10л, з'єднаних шлангами високого тиску з ручним стовбуром, в конструкцію якого покладено надшвидкодіючий клапан високого тиску. В шлангах і стовбурі робочий тиск не перевищує 30атм. Вогнегасник створює .струмені дрібнорозпиленої. води, яка має високу вогнегасну ефективність. Проте цей вогнегасник має чимало суттєви х недоліків: велика вага і розміри, небезпека в експлуатації, складність сервісного обслуговування, використання тільки чистої води, мала дальність ефективної гасячої дії. Висока небезпека експлуатації обумовлена двома основними чинниками. Перший - опік перегрітою парою, що може відбутися внаслідок швидкого розпилення дрібнодисперсної води і малою дистанцією знаходження пожежника від полум'я. Другий чинник - можливість розриву шланга, внаслідок чого виникає травмуючий локальний газовий струмінь. Найбільш близьким до пропонуємого є імпульсний розпилювач [патент України №13852 А, МПК6 А62С13/20, 1997], що має корпус, одна частина якого містить пусковий пристрій, друга виконана у вигляді стовбура, всередині якого розташована речовина у вигляді порошку, газогенератор з ініціатором, розділені між собою пижами. Недоліками цього розпилювача є низька ефективність та рівень безпеки, неможливість розпилювати в'язкі та рідкі речовини. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити імпульсний розпилювач шляхом розміщення речовини і газогенератора в герметичних осесиметричних контейнерах, що забезпечує підвищення його ефективності, та розширення функціональних можливостей, підвищення рівня безпеки роботи з розпилювачем та людей, що знаходяться в зоні дії розпилювача. Поставлена задача вирішується тим, що в імпульсному розпилювачі, наприклад вогнегаснику, що має корпус, одна частина якого містить пусковий пристрій, друга - виконана у вигляді стовбура, всередині якого розташовані речовина, газогенератор з ініціатором, розділені між собою, новим є те, що речовина, і газогенератор з ініціатором розміщені в герметичних осесиметричних контейнерах. Крім того: речовина має вигляд сипучого матеріалу; речовина має вигляд рідини; речовина має вигляд газу; речовина розміщена в герметичній, еластичній оболонці, яка розташована в контейнері; контейнер має форму пляшки, в звуженій частині якої розташовано контейнер з газогенератором, а в основній - речовина, при цьому дно пляшки має послаблену механічну міцність; контейнер з речовиною має, як мінімум, удвічі більший об'єм, ніж контейнер з газогенератором; газогенератор містить заряд швидкозгораючого пороху; газогенератор містить низькоімпульсну, малощільну вибухову речовину; розпилювач має, як мінімум, два стовбури, що зібрані в пакет; пакети стовбурів закріплені на транспортному засобі; стовбур споряджено насадками для формування потоку розпилюваної речовини. На фіг.1 зображено загальний вигляд розпилювача в подовжньомуму розрізі; на фіг.2 приклад виконання розпилювача, де контейнер виконано у вигляді пляшки; на фіг.З зображено контейнер з речовиною, що розміщена в еластичній оболонці; на фіг.4 показано розміщення чотирьохстовбурного пакета на транспортному засобі. Імпульсний розпилювач (фіг.1) містить корпус - 1, осеметричний, герметичний контейнер - 2 із тонкого поліетилену, в якому розміщено речовину - З, в якості якої може бути порошок, пісок, вода, або газ; речовина з боків контейнера герметично закрита пижами - 4 та еластичними мембранами -5; газогенератор - 6 з зарядом швидкозгораючого пороху і ініціатором - 7, що розміщені в контейнері - 8 у вигляді гільзи з картону або пластмаси; пижі - 4, що розділяють газогенератор та речовину, які в окремих контейнерах - 2 і - 8 розташовані в різних частинах корпусу - 1, яка виконана у вигляді стовбура, який має перемінний калібр. Контейнер - 2 розташований в основній крупнокаліберній частині стовбура - 9, а контейнер-патрон - 8, розташований в казенній дрібнокаліберній частині стовбура 9. Др уга частина корпусу виконана у вигляді рукоятки 10, в якій розміщено пусковий пристрій, що містить ударник - 10 та пружину-12. Для розподілу зусилля та утримання розпилювача на корпусі -1 закріплено ручку - 13. Для формування потоку розпилюваної речовини стовбур - 9 споряджено насадкою -14. Речовина - 3 (фіг.З.) може бути розміщена в герметичній еластичній оболочці 15, яку розташовують в контейнері - 2 та закрито пижами - 5. Контейнер - 2 може мати форму пляшки фіг.2, в звуженій частині -16 якої розташований контейнер – 8 з газогенератором - 6 і ініціатором - 7. А в основній – 17 - речовина - 3, при цьому дно -18 пляшки має послаблену механічну міцність за рахунок утоншення та профілювання. В частині -19 пляшки розташований пиж 4 з поролону. Розпилювач може мати, наприклад, чотири стовбура - 9(фіг.4), зібраних в пакет - 20, розміщений на транспортному засобі -21. Пристрій працює таким чином: в стовбур -1 вставляється контейнер -2, потім за кільце - 22 зводиться пружинами ударник, потім вогнегасник двома руками наводиться на вогнище пожежі і натискують на кнопку 23. Речовина, що гасить вогонь, викидається на протязі часу, що не перевищую 0,1сек і в результаті інтенсивної дії аеродинамічного опору, розмазується на території польоту в «млинець» дископодібну хмару, площею до 1,5м 2, одночасно впливаючи на поверхню, що горить, і інтенсивно гасячи її. Виконання контейнера можна розглянути на двох основних прикладах: багаторазовий з корпусом, що не руйнується (трубою) і торцевими мембранами, що руйнуються, або одноразовим, що р уйнуються повністю в процесі пострілу. Перша конструкція виготовляється з пластмаси або легкого металу з мембранами з поліетиленової плівки і легкими торцевими кришками з пластмаси, або легкого металу, що знімаються перед заряджанням в стовбур. В багаторазовому контейнері стовбур герметизується не менше ніж однією еластичною мембраною з боку кожного торця. В першу конструкцію речовину, що гасить вогонь, можна заряджати в поліетиленовій ємності або без неї. Ця ємність повинна бути стандартною за розміром контейнера, щоб при завантаженні не утворювалося складок, і ємність не розгерметизувалася. Друга конструкція виготовляється з легкоруйнівного матеріалу, наприклад корпус і пижі - з картону і тонкого герметичного поліетиленового мішка з речовиною, що гасить вогонь. Для багаторазового контейнера можна застосувати корпус-ручку з укороченим кублом. В цьому випадку при пострілі ліва рука утримує контейнер, а права - корпус-ручку. Для забезпечення необхідної жорсткості конструкції при пострілі контейнер з'єднується з корпусом за допомогою різьби або байонетного затискача.( на кресленні не зображено) Для скорочення часу перезарядження до рукоятки із спусковим пристроєм може приєднуватися багатостовбурний пакет револьверного типу, що обертається відносно ручки. З метою спрощення конструкції пускового пристрою кожний стовбур може бути забезпечений пусковим пристроєм або контактами (залежно від способу ініціювання), при цьому пакет може бути таким, що не обертається. Звужена частина стовбура (патронник) і основна частина стовбура можуть бути з'єднані муфтою, що має конфігурацію внутрішньої поверхні у вигляді півкулі, півсфери, конусу, дифузійного сопла (на кресленні не зображено). Такі конфігурації забезпечують розширення фронту хвилі газів, що сприяє повнішої передачі їх енергії для прискорення речовини, що гасить. З метою зниження зусилля відкату, р укоятки вогнегасника можуть бути покриті шаром амортизуючого матеріалу, наприклад пористою гумою. Також ручки можуть бути з'єднані зі стовбуром і корпусом через різні амортизатори - пружинні, пористі, гумові. Генератор у вигляді метального заряду необхідно виготовляти з швидкозгораючого пороху або низькоімпульсного вибухового матеріалу (ВМ). Це обумовлено тим, що у згаданій стовбурній системі легкі пижі, контейнер і речовина, що гасить, не можуть забезпечити герметичність стовбура і наростання тиску в камері до рівня, необхідного для повного згорання звичних марок пороху - піроксилінових і балістичних, що застосовуються в артилерії і стрілецькому озброєнні. Ініціація горіння (вибуху) може здійснюватись за допомогою стандартних механізмів - ударного, електричного, терочного.