Спосіб лікування мікробної екземи

Спосіб лікування мікробної екземи з застосуванням комбінованої лазеротерапії, який відрізняється тим, що використовується комбінація двох видів лазерної терапії (диференційована зовнішня лазеротерапія та атравматичне черезшкірне 28400 И.А. Утц, И.В. Ярославский и др. - Вестник дерматол. и венерол. - 1992. - № 11-12. - С. 11-15 та а.с. № 1489029 А1, А61N5/06). Спосіб С.Р. Утца та співавт. (1992) полягає в тому, що хворим на атонічний дерматит дітям призначають неінвазивне черезшкірне лазерне опромінення крові (ЧЛОК), яке здійснюється шляхом опромінення шкіри в місці проекції великої підшкірної вени на рівні медіальної щиколотки. Для цього використовують гелій-неоновий лазер ЛГН-ІІІ (довжина хвилі 632 нм, потужність на вихідному кінці світловоду 25 мВт, час опромінення – 25 хв), тривалість курсу 10-12 щоденних процедур. Спосіб № 1489029 призначений для лікування дифузного нейродерміту і полягає у застосуванні комбінації двох видів лазерної терапії: зовнішньої лазеротерапії та ВЛОК. Зовнішнє опромінення вражених ділянок шкіри проводять щоденно протягом 3-10 хв (щільність потужності випромінювання - 0,12-0,14 мВт/см 2), а ВЛОК - 2 рази на тиждень по 25 хв (на курс 4 сеанси). Описані способи призначені для лікування захворювань, які відносяться до алергодерматозів, але для лікування хворих на мікробну екзему раніше не використовувалися. Вони також мають суттєві недоліки. Згідно способу С.Р. У тца та співавт. (1992) використовується лише загальний вплив лазерних променів на кров пацієнтів і не застосовується зовнішня дія променів лазеру на вражену шкіру. Спосіб по а.с. № 1489029 використовує комбіновану дію двох видів лазерної терапії на організм хворого, однак одним із методів є ВЛОК, для якого характерні вище наведені недоліки: - інвазивність методу, можливість інфікування пацієнта небезпечними інфекціями; - можливість травми стінки судини торцем світловоду та ризик його обламування в просвіті судини та ін. Прототипом є також способи впливу лазерного випромінювання на шкіру, описані в методичних рекомендаціях "Применение излучений гелийнеонового лазера при лечении заболеваний кожи (Ю.К. Срипкин, А.А. Каламкарян, А.П. Ракчеев и др. - М., 1985. - 12с.), а також у статті "Основные аспекты и перспективы применения лазеров в дерматологии и косметологии" (А.П. Ракчеев, В.Г. Акимов, С.М. Федоров и др. - Вестник дерматол. и венерол. - 1993. - № 5. - С. 35-38), згідно яких опромінення шкіри лазерними променями при щільності потужності 5 мВт/см 2 та експозиції не більше 5 хвилин викликає прискорення периферичного кровообігу та розширення судин, а при тій же щільності потужності, але експозиції більше 68 хвилин - зумовлює судиннозвужувчий ефект. Описані способи дії лазерних променів на шкіру раніше не знаходили свого використання для диференційованого впливу на вражену шкіру у хворих нa мікробну екзему. В основу винаходу поставлено завдання створити спосіб лікування мікробної екземи, який би був позбавлений недоліків аналогів та прототипів, підвищував ефективність терапії дерматозу та сприяв скороченню термінів лікування хворих на мікробну екзему. Намічена мета досягається застосуванням комбінації двох видів лазерної терапії: диференційованої зовнішньої лазеротерапії та черезшкірного лазерного опромінення крові, яка є найбільш безпечною для хворого і має максимальний терапевтичний ефект. Мета досягається використанням зовнішньої лазеротерапії на вражені ділянки шкіри, параметри якої призначаються в залежності від проявів клінічної картини дерматозу, та одночасного застосування черезашкірного лазерного опромінення крові в ділянці ліктьового згину в місці проекції кубітальної вени. Саме запропонована комбінація двох видів лазерної терапії: диференційованої зовнішньої лазеротерапії та застосування ЧЛОК замість ВЛОК, визначає сукупність суттєвих ознак, відмінних від прототипу, на яку поширюється обсяг правової охорони та забезпечує нові технічні властивості способу лікування мікробної екземи шляхом виключення розвитку ускладнень та підвищення ефективності лікування хворих. Все це доведено клінічними спостереженнями та експериментальними дослідженнями. Таким чином, головною відмінною (від прототипів) ознакою запропонованого способу є застосування комбінації двох видів лазерної терапії: диференційованої зовнішньої лазеротерапії та атравматичного черезшкірного лазерного опромінення крові (замість інвазивного внутрішньосудинного). Диференційовану зовнішню лазеротерапію проводять шляхом зовнішнього опромінення вражених ділянок на шкірігелій-неоновим лазером АФЛ-1 (довжина хвилі 632 нм, щільність потужності 5 мВт/см 2) протягом 7-8 хвилин в гострому періоді (при наявності у вогнища х екземи значної гіперемії, набряку і мокнуття) та 3-4 хвилин в період регресу клінічних проявів (при наявності залишкової гiпepeмії та інфільтрації); сеанси проводяться щоденно, за 1 сеанс опромінюються 3-4 вогнища; на курс 10-14 процедур. Одночасно хворим призначають ЧЛОК тим же лазерним апаратом (потужність на виході 20 мВт) через світловід, приведений у контакт з шкірою в місці проекції кубітальної вени в ліктьовому згині. Сеанси ЧЛОК проводять через день, час опромінення – 25 хв, на курс - 68 процедур. Приклади клінічного застосування Приклад 1 Хвора М., 58 років, поступила в шкірне відділення обласного шкірвендиспансеру з д-зом: Екзема кистей мікробна хронічна в стадії загострення. Захворюванням шкіри страждає протягом 8 років; загострення спостерігаються щорічно в весняний та осінньо-зимовий період, погано піддаються лікуванню. В анамнезі - медикаментозна алергія. На момент поступлення: скарги на різке свербіння; об-но: шкіра обох кистей різко гіперемована, набрячна, інфільтрована, покрита багаточисельними мікровезикулами, мікроерозіями з дифузним мокнуттям, міліарними папулами, пустулами, серозними та гнійними коринками. Межі вогнищ враження чіткі з фестончастими обрисами. Враховуючи хронічний перебіг дерматозу, часті рецидиви, резистентність до традиційних методів лікування та наявність в анамнезі медикаментозної алергії, було вирішено провести хворій комплексне лікування з застосуванням комбінованої лазеротерапії. Хворій здійснене зовнішнє опромінення вогнищ враження на шкірі променями лазе 2 28400 ру АФЛ-1 з довжиною хвилі 632 нм при щільності потужності 5 мВт/см 2 і експозиції 8 хвилин на кожне вогнище (всього опромінено по дві ділянки на кожній кисті) протягом перших трьох днів. Паралельно хвора отримала сеанси черезшкірного лазерного опромінення крові тим же лазерним апаратом (інтенсивність випромінювання 20 мВт) шляхом приведення дистального кінця світловоду у контакт з шкірою в місці проекції кубітальної вени в ліктьовому згині. Сеанси проводилися через день по 25 хвилин. У хворої відмічено зниження інтенсивності свербіння та зменшення у вогнища х враження гіперемії, набряку та мокнуття. Надалі хворій проведені два щоденні сеанси зовнішньої лазерної терапії при тій же щільності потужності лазерного випромінювання та експозиції 7 хв на кожне вогнище екземи, а також один сеанс ЧЛОК протягом 25 хв. В результаті шкірний патологічний процес активно регресуэ, свербіння значно зменшується, мокнуття у вогнища х екземи припиняється, вони підсихають, покриваються коринками. Наступні п'ять днів хворій проведене щоденне лазерне опромінення вражених ділянок шкіри при тій же щільності потужності лазерних променів, але експозиції 4, а останні два дні - 3 хвилини на кожне вогнище (всього опромінено по 3 ділянки на кожній кисті), а також сеанси ЧЛОК (через день по 25 хв). В результаті проведеного лікування (10 сеансів зовнішньої диференційованої лазерної терапії та 6 сеансів ЧЛOK) у хворої повністю припинилося свербіння, інфільтрація у вогнищах враження розсмокталася, пацієнтка в стадії клінічної ремісії виписана з стаціонару. Приклад 2 Хворий А., 35 років, поступив в шкірне відділення з д-зом: Екзема нижніх кінцівок мікробна хронічна в стадії загострення з розповсюдженими алергідами. Хворіє півроку, процес на шкірі поступово прогресує, ремісій практично не було, відмічалося лише тимчасове покращення. На момент обстеження хворий скаржиться на інтенсивне свербіння; патологічний процес на шкірі має розповсюджений характер: на шкірі обох гомілок розташовані вогнища враження величиною з долоню, з явищами гіперемії набряку, інфільтрації і дифузного мокнуття, а на шкірі стегон, тулуба та верхніх кінцівок - розсіяні еритематозні плями та міліарні папульозні елементи. Враховуючи затяжний характер перебігу дерматозу та розповсюдженість його по шкірі, вирішено було провести хворому поряд з традиційним лікуванням комбіновану лазеротерапію. Протягом перших 4-х днів хворий отримав чотири сеанси зовнішньої лазерної терапії на вогнища враження (лазер АФЛ-1, довжина хвилі 632 нм, щільність потужності 5 мВт/см 2, експозиція – 8 хв на 1 вогнище; всього опромінено по 2 вогнища на кожній гомілці) та 2 сеанси ЧЛОК (по 25 хв, через день). Свербіння зменшилося, патологічний процес на шкірі почав активно регресувати: зменшилась гіперемія, набряк та мокнуття. Наступні 3 дні пацієнт отримав три сеанси зовнішньої лазеротерапії (при тій же щільності потужності лазерного випромінювання та експозиції 7 хвилин на 1 вогнище), а також 2 сеанси ЧЛОК (через день по 25 хв), в результаті чого зникло свербіння, значно зменшилась гіперемія та набряк, припинилося мокнуття у вогнища х враження, дещо зменшилася ін фільтрація. Після цього хворому було проведено щоденне лазерне опромінення вогнищ екземи при тих же параметрах лазерного випромінювання, але експозиції 4 хвилини (протягом 3-х днів) та два сеанси ЧЛОК (через день по 25 хв), в результаті чого значно зменшилась інфільтрація у вогнищах враження на шкірі гомілок та вирішилися висипні елементи на шкірі тулуба, стегон та верхніх кінцівок. Наступні 4 дні хворий отримав 4 сеанси зовнішньої лазерної терапії (при експозиції 3 хв на 1 вогнише; всього опромінено по 3 ділянки на кожній гомілці) та 2 сеанси ЧЛОК (через день по 25 хв). Інфільтрація у вогнища х екземи розсмокталася, хворий виписаний з стаціонару з видужанням. Ці приклади показують високу ефективність запропонованої нами комбінованої лазерної терапії в комплексному лікуванні хворих на мікробну форму екземи, особливо в тих випадках, коли дерматоз має важкий хронічний торпідний перебіг та значну розповсюдженість процесу по шкірі. Порівняльні дані найближчих та віддалених результатів лікування трьох груп хворих на мікробну екзему, які отримували: традиційне лікування І гр упа; традиційне та курс ЧЛОК (10 щоденних процедур по 40 хв) - II група; традиційне лікування та запропоновану нами комбіновану лазеротерапію - III група, приведені в табл. 1-3. Експериментальні дослідження Враховуючи недоліки внутрішньосудинного лазерного опромінення крові, нами була поставлена задача експериментально обгрунтувати можливість застосування черезшкірного лазерного опромінення крові. З цією метою використовувалися біоптати шкіри 28 трупів (чоловіків - 20, жінок - 8) в віці від 35 до 60 років, більшість з яких загинула від випадково отриманих смертельних травм. Біопсія шкіри здійснювалася через декілька годин після смерті потерпілих. Забір біопсійного матеріалу проводився з ділянок шкіри в ліктьовому згині в області проекції кубітальної вени. Це місце було вибране для ЧЛОК у зв'язку з найбільш поверхневим розташуванням кубітальної вени до поверхні шкіри. Забір біоптату здійснювався таким чином, щоб стінка кубітальної вени попадала в досліджуваний блок тканин. Після цього проводилося опромінення системи "шкіра - підшкірна клітковина - стінка судини" з боку поверхні шкіри лазерними променями з довжиною хвилі 632 нм потужністю 20 мВт на вихідному зрізі світловоду, діаметр якого складав 1 мм. Кінець світловоду розташовували в безпосередньому контакті з поверхнею шкіри. Детектор випромінювання знаходився на внутрішній поверхні стінки вени на одній осі з світловодом. Дослідження проводилося при різних умовах: простого контакту ви хідного кінця світловоду з поверхнею шкіри, його контакту при компресії, наявності імерсії маслом, а також при нанесенні на шкіру диметилсульфоксиду (ДМСО), який покращує проникливість шкіри. Встановлено, що при проходженні лазерного випромінювання через систему "шкіра - підшкірна клітковина - стінка кубітальної вени" його потужність зменшується в 10,24±0,60 рази (р0,05). Таким чином, отримана величина кратності зменшення потужності лазерного випромінювання при проходженні через досліджувану систему "шкіра - підшкірна клітковина стінка вени" (в середньому в 10 раз) дозволяє стверджувати, що опромінення шкіри в області проекції кубітальної вени лазерним випромінюванням потужністю 20 мВт на вихідному кінці світло Таблиця 1 Клінічні результати лікування хворих на мікробну екзему Показники Строк регресу проявів екземи (дні): - свербіння - мокну ття - інфільтрація Середній ліжко-день І група (n=45) ІІ група (n=45) 20,56±1,42 15,86±1,35 28,36±1,36 28,73±1,22 15,13±0,87** 11,01±0,87** 24,82±0,96* 25,63±0,91* ІІІ група (n=50) Запропонований нами спосіб 9,02±0,61*** 6,90±0,49*** 18,84±0,87*** 19,96±0,92*** Достовірніс ть різниці показників: * – р