Спосіб лікування ангіопатій нижніх кінцівок

МГЖ6: A61N7/00 A 6/к СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АНГІОПАТІЙ НИЖНІХ КІНЦІВОК Винахід відноситься до медицини, а саме до області ангіології і фізіотерапії. Класичний метод голковколювання передбачає вплив на біологічно активні (акупунктурні) точки спеціальними голками. Цей вплив викликає подразнення визначених морфологічних утворень шкіри і підлягаючих тканин, Відомий один із способів сучасної рефлексотерапії, в основі якого лежить використання високочастотної акустичної енергії, створюваної ультразвуковыми приладами. Спосіб полягає у впливі ультразвуком на акупунктурні точки. Нестачею цього методу є те, що він не забезпечує лікування ангіопатій нижніх кінцівок [І]. Відомий спосіб (прототип) лікування ангіопатії нижніх кінцівок (діабетичного або оклюзійного генеза), що полягає у введенні розчину бішофіту шляхом електрофорезу. Одною із нестач цього способу є обмеженість його використання внаслідок індивідуальної неприйнятності електропроцедур. Подруге, електрофорез не можливо локально і безпосередньо проводити на БАТ [2]. У основу винаходу поставлене завдання удосконалення способу лікування ангіопатій нижніх кінцівок, завдяки якому шляхом уведення 5-Ю % розчину бішофіту під дією ультразвуку (через ультразвуковий зонд) на акупунктурні точки, забезпечується посилення кровотоку в нижніх кінцівках, відновлення трофічних змін шкіри на уражених ділянках. За рахунок цього збільшується м'язовий кровоток, відбувається спочатку звуження, а потім дилатація судин, купірується біль. Завдання вирішується тим, що у відомому способі лікування ангіопатій нижніх кінцівок, що включає введення 5-Ю % розчину бішофіту, відповідно до винаходу попередньо визначають відповідальні за судини нижніх кінцівок акупунктурні точки, на область яких потім наносять розчин бішофіту і впливають ультразвуком із частотою 35-36 кГц , тривалістю 2-3 хвилини. 2 Досягнення позитивного результату можливе внаслідок сполученого впливу ультразвуку і розчину бішофіту на відомі акупунктурні точки, відповідальні за роботу судин нижніх кінцівок. Ультразвуковий вплив частотою 35 кГц, що викликає ультразвуковий ефект (ефект Коновалова), приводить до прискорення руху крові в кровоносних судинах. Крім того, відомо [3], що ультразвук приводить до механічного, теплового, фізико-хімічного ефектів. Механічний ефект ультразвуку виникає внаслідок перемінної звукової дії, що веде не до кавітації, а до мікромасажу тканини. Слід зазначити, що оскільки інтенсивність ультразвукового випромінювання мала, то не викликає незворотніх ушкоджень клітин. Навпроти, малі впливи значно стимулюють і збільшують міжклітинний обмін речовин. Що стосується теплової дії ультразвуку, то в роботі Шлумбаума і Хорвата [4] встановлено, що після 20 секунд опромінення ультразвуком, інтенсивністю 4 Вт/см , при частоті 800 кГц, за допомогою випромінювача діаметром 2 см температура ділянки тканини, що знаходиться під шкірою на глибині 2-5 см, підвищується на 5-6 С. Подальше підвищення температури не відбувається, тому що має місце відвід тепла кров'ю (80-88 %), а інші 18-20 % - за рахунок теплопроводності тканини. Крім того, при нагріванні крові зменшується її в'язкість, що сприяє поліпшенню «плинності» крові в судинах, а запропоноване нами опромінення з частотою, що викликає ультразвуковой капілярний ефект, буде підсилювати кровоток в ураженій області. Відомо, що бішофіт являє собою природний мінерал, що перебуває на 70% із MgC12 х 6Н2О, а також включає мікроелементи цинку, марганцю, заліза, літію, брому й інших. У відкритті № 75 «Властивість бішофіту придушувати ріст і розмноження патогенних і умовно-патогенних макроарганизмів» (автори: Дзяк Г.В., Зорін A.M., Колесникова Л.Д. та ін., 1988) [5] встановлено, що бішофіт приводить до вираженого спазмолітичного, знеболюючого, місцевоанестезуючого, імуностимулюючого ефектів, поліпшує вуглеводний, білковий і імунний обміни речовин. Крім того, введення розчину бішофіту стимулює тканинний подих, окислювальні процеси, реакції переамінірування, декарбоксилірування і компенсує негативний баланс мікроелементів. Сполучене використання перерахованих ознак винаходу дозволяє значно підвищити ефективність лікування ангіопатії нижніх кінцівок. Спосіб лікування ангіопатій нижніх кінцівок здійснюється в такий спосіб. Після обстеження хворих і виявлення у них захворювань судин нижніх кінцівок (ендаартеріїта, що облітерирує, «діабетичної» стопи, визначають акупунктурні точки Е(Ш)36 і VB(XI)34, [6], відповідальні за роботу судин нижніх кінцівок. Потім область цих точок змочують водяним 5-Ю % розчином бішофіту. Після цього на акупунктурні точки роблять вплив через ультразвуковий зонд ультразвуком із частотою 35-36 кГц, що викликає ультразвуковий капілярний ефект, потужністю 0,25-0,5 Вт/см і тривалістю впливу до 2-3 хвилин. Курс лікування 5-Ю процедур щодня. Введення бішофіту в умовах ультразвукового капілярного ефекту в область нервових рецепторів має дратівну дію, виконує функцію контактного середовища і сприяє стимуляції нормального функціонування кровотоку в системі кровообігу відповідного меридіану, метаміру, відновленню обміну речовин, трофічних змін шкіри на ураженій нижній кінцівці. Під нашим спостереженням знаходилися 10 хворих із діабетичною ангіопатією нижніх кінцівок І-ІІ стадії. Використовувався 5-10 % водяний розчин бішофіту. Тривалість впливу 5-10 хвилин щодня, курс - 7-Ю процедур. Контрольна група хворих (10 чоловік) приймали гальванізацію нижніх кінцівок без бішофіту. Для визначення ефективності введення бішофіту зазначеним способом на шкірі вимірювалася температура області нижніх кінцівок медичним електротермометром ТПЭМ-1, а також реєструвалася реовазограма нижніх кінцівок. Аналіз результатів лікування хворих показав, що суб'єктивно: хворі відзначали після кожної процедури поліпшення стану нижніх кінцівок: стопи ставали теплими, зменшувалися парестезії, оніміння в них, після 3-5 процедур поліпшувалася якість ходьби. Об'єктивно: температура гомілки до лікування 4 складала t = 30,5-31 С, а після лікування запропонованим способом підвищилася до t = 36,2-36,6 С. Показник реовазограми при цьому до лікування складав 0,50,7, а після лікування 0,9-1,1, що свідчить про поліпшення пульсового кровонаповнення судин. Таким чином, підтверджується ефективність запропонованого способу лікування. Приклад конкретного виконання. Хворий С, 49 років, з оклюзивною поразкою нижніх кінцівок II стадії. Були визначені акупунктурні точки Е(Ш)36 і VB(XI)34. Потім на область цих точок після нанесення 5-Ю % розчину бішофіту встановлювали акупунктурні голки і впливали ультразвуком із частотою 35 кГц, інтенсивністю 0,2-1,5 Вт/см , тривалістю 3,5 хвилини через ультразвуковий зонд. Курс лікування склав 8 процедур. По закінченні курсу в хворого С. відзначалося помітне поліпшення стану здоров'я, що виражалося в поліпшенні кровообігу ураженої області. Спостерігалося відновлення кольору шкірного покриву від периферії до центру, приблизно на 2/3 ураженої ділянки. Таким чином, запропонований спосіб лікування дозволяє одержати більш виражений ефект лікування ангіопатій нижніх кінцівок за рахунок сполученого використання ультразвукового впливу і водяного розчину бішофіту на акупунктурні точки. Практично підтверджена можливість здійснення запропонованого способу лікування за допомогою відомих до дати пріоритету засобів. Реалізація способу забезпечує досягнення позитивного результату, нормалізацію пульсового кровотоку, поліпшення кровообігу в області нижніх кінцівок і можливості відновлення функції ураженої області. Отже, винахід, що заявляється, задовольняє умові «промислова застосовність». ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Аккупунктура. Энциклопедия.- Киев-Москва: Украинская энциклопедия, ACTПРЕСС, 1994. 2. Заявка Украины № 98105774 от 30.10.98 г. на изобретения «Способ лечения диабетической ангиопатии нижних конечностей» / Дзяк Г.В., Киселев Б.В., Зорин А.Н. Решение о выдаче патента на изобретение. 3. В.Байер, Э Дернер. Ультразвук в биологии и медицине.- МЕДГИЗ, 1958. 4. Horvath J/Arztl. Forschg., 1, 357, 1947. 5. Научное открытие № 75 «Свойства бишофита подавлять рост и размножение патогенных и условно-патогенных микроорганизмов» / Дзяк Г.В., Зорин А.Н., Колесникова Л.Д. и др.- Сб.: М-Н.Новгород. Изд-во Нижнегородского госуниверситета им. Н.И.Лобачевского, 1999.- С.40-42. 6. Аккупунктура. Энциклопедия.- Киев-Москва: Украинская энциклопедия, АСТПРЕСС, 1994.-С.384.