Спосіб фітотерапії вторинних імунодефіцитних станів

1. Спосіб фітотерапії вторинних імунодефіцитних станів, що включає введення хворим усередину відвару з фітосуміші, яка містить у своєму складі корені ехінацеї пурпурової, солодки голої, корені з кореневищами синюхи блакитної, плоди глоду колючого, шипшини коричної й кореня родіоли рожевої, який відрізняється тим, що додат 3 32677 міші лікарських рослин відповідно до відомого способу не забезпечує повної нормалізації імунологічних показників, тобто в таких випадках помірно виражений ВІДС зберігається, а в подальшому може знову посилюватися. Існує також спосіб фітотерапії ВІДС, що включає введення хворим усередину відвару з фітосуміші, яка містить у своєму складі корені ехінацеї пурпурової, корені солодки голої, корені з кореневищами синюхи блакитної, плоди глоду колючого й плоди шипшини коричної [Деклараційний патент України на винахід №67035 - МПК7 А61К35/78 Спосіб фітотерапії вторинних імунодефіцитних станів. - Оп убл. 15.06.2004р., Бюл. №6]. Однак не у всіх хворих, в яких ВІДС формується на тлі хронічних соматичних захворювань, використання відвару із суміші лікарських рослин і відповідно до способу стосовно деклараційного патенту України на винахід №67035 не забезпечує повну нормалізацію імунологічних показників. Тому був запропонований спосіб фітотерапії ВІДС, що включає оптимізацію співвідношення між окремими складовими частинами суміші лікарських рослин, яка використовується для фітотерапії ВІДС і додаткове введення до складу суміші лікарських рослин, з яких готують відвар для вживання хворими, коренів родіоли рожевої, оскільки екстракти з коренів цієї рослини володіють чітко вираженою імуноактивною дією, підвищують фізичну й розумову працездатність, нормалізують функціональний стан нервової системи при наявності у хворих з ВІДС астенічного синдрому, формують стан неспецифічно підвищеної опірності до бактеріальних і вірусних інфекцій [Патент України на корисну модель №17893. - МПК7 А61К35/78 - Спосіб фітотерапії вторинних імунодефіцитних станів. - Опубл. 16.10.2006р., Бюл. №10]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога відноситься те, що в низці хворих з наявністю ВІДС все ж таки зберігаються вірогідні зміни з боку імунологічних показників, що в клінічному плані проявляється розвитком повторних ГРВІ й загострень хронічних запальних патологічних процесів в організмі. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу фітотерапії ВІДС шляхом додаткового введення до складу суміші лікарських рослин, з яких готують відвар для вживання хворими, трави звіробою звичайного й оптимізації співвідношення між окремими складовими частинами суміші лікарських рослин, яка використовується для фітотерапії ВІДС. Трава звіробою звичайного (Herba Huperici) містить у своєму складі флавоноїди (гіперозид, рутин, квертецин), ефірну олію (0,2-0,3%), дубильні речовини (10-12%), антоціани. Відвар трави звіробою володіє протизапальними властивостями, стимулює процеси репаративної регенерації, здійснює антидепресивну дію на центральну нервову систему. Наша пропозиція щодо включення трави звіробою звичайного до складу суміші лікарських рослин, з якої готують відвар для фітотерапії хворих з наявністю ВІДС, базується на перше встано 4 вленій авторами корисної моделі досвідним шляхом закономірності, що відвар трави звіробою володіє адаптогенним ефектом, зменшує прояви дратівливої слабкості з боку нервової системи, підвищує загальний тонус центральної нервової системи, а одночасне введення галенових препаратів з коренів ехінацеї пурпурової, солодки голої, родіоли рожевої й трави звіробою звичайного забезпечує взаємне потенціювання дії цих препаратів у плані стимуляції імунітету. Крім того, введення препаратів солодки голої в більшості випадків запобігає виникненню "провалу" імунітету з 3-го тижня фітотерапії, який характерний для окремого введення препаратів ехінацеї пурпурової. Ін ші складові частини фітокомпозиції (корені з кореневищами синюхи блакитної, плоди шипшини, плоди глоду колючого) забезпечують загальнозміцнюючий ефект та оптимізують дію відвару як засобу корекції ВІДС. Так, за нашими даними, відвар кореня й кореневищ синюхи блакитної володіє антистресорною активністю, сприяє покращенню імунітету у хворих у періоді реконвалесценції після тривалоперебігаючих інфекційних хвороб; плоди шипшини коричної містять у своєму складі значну кількість вітамінів, особливо аскорбінової кислоти (вітамін С), каротину (провітамін А), токоферолу (вітамін Е), кверцетину (вітамін Р), що забезпечує загальнозміцнюючу, антиоксидантну й імуномодулюючу дію, відвари плодів глоду колючого нормалізують серцеву діяльність, крім того володіють адаптогенною й антистресовою дією, виявляють протиалергічний ефект, зменшують вираження аутоімунних реакцій. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. При встановленні за даними імунологічного обстеження наявності у хворого ВІДС, йому призначають введення відвару із суміші лікарських рослин 1:10, приготовленого згідно з фармакопейними правилами, у теплому вигляді по 30-40мл усередину 3-4 рази на добу за 20-30 хвилин до вживання їжі протягом 20-30 днів поспіль, залежно від досягнутого ефекту. С уміш лікарських рослин для приготування відвару містить по 2 частини за масою сухої сировини коренів ехінацеї пурпурової, родіоли рожевої й плодів шипшини коричної, 1 частину коренів солодки голої, коренів з кореневищами синюхи блакитної, плодів глоду колючого й трави звіробою звичайного. Ефективність використання заявленого способу фітотерапії ВІДС контролюється за допомогою повторного проведення імунологічного обстеження хворих у динаміці проведення фітотерапії, а також за допомогою клінічного спостереження: насамперед усього в клінічному плані ліквідація ВІДС проявляється у вигляді зменшення в подальшому частоти виникнення ГРВІ й частоти загострень хронічних захворювань бактеріального генезу (ХБ, XT й інших), якщо вони мають місце у хворих з наявністю ВІДС. При розробці корисної моделі стосовно заявленого способу фітотерапії ВІДС було обстежено 2 групи осіб з встановленим на підставі повторного імунологічного обстеження діагнозом ВІДС. Основна група включала 63 особи (чоловіків - 43, жінок - 20) у віці від 28 до 62 років, гр упа зіставлення - 57 5 32677 осіб (39 чоловіків і 18 жінок) у віці від 29 до 60 років. Усі обстежені постійно мешкали в умовах великого промислового регіону з екологічно несприятливими умовами внаслідок значного забруднення довкілля ксенобіотиками, переважно відходами великих промислових підприємств. У всіх обстежених встановлені клінічні ознаки наявності ВІДС, у тому числі підвищена частота захворюваності на ГРВІ, повторні ангіни, а також наявність хронічних запальних процесів в організмі - ХБ, XT, хронічного холециститу й інш., нерідко наявність в анамнезі алергії на медикаментозні препарати (антибіотики, сульфаніламіди, вітаміни групи В та інші ліки), харчової алергії (частіше на цитрусові, полуницю, молоко, мед), полінозів тощо. Обидві гр упи обстежених були рандомізовані за ступенем вираження ВІДС, наявністю й характером супутньої соматич 6 ної патології, частотою розвитку ГРВІ й загострень хронічних запальних процесів у бронхолегевій системі чи піднебінних мигдаликах за попередній рік. Основна група обстежених пацієнтів з наявністю ВІДС отримувала фітотерапію відповідно до заявленого способу, гр упа зіставлення - відповідно до відомого способу- найближчого аналога. До початку проведення фітотерапії в пацієнтів обох груп були однотипові зсуви з боку імунологічних показників, які характеризувалися Тлімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно з суттєвим зниженням кількості Т- хелперів/індукторів (CD4+), при збереженні числа Т-супресорів/кілерів у межах норми чи помірному зниженні даного показника (таблиця 1). Таблиця 1 Імунологічні показники в обстежених хворих з наявністю ВІДС до початку проведення фітотерапії (М±m) Імунологічні показники CD3+ % Г/л CD4+ % Г/л CD8+ % Г/л CD4/CD8 CD22+ % Г/л РБТЛ % Норма Основна група (n=63) Група зіставлення (n=57) Р 69,2±2,1 1,28±0,04 45,5±1,5 0,84±0,03 22,1±0,8 0,41±0,01 2,06±0,03 22,6±1,0 0,42±0,02 65,5±2,3 49,8±1,9 0,81±0,05 31,2±0,9 0,53±0,04 21,5±0,6 0,34±0,03 1,45±0,07 21,6±0,5 0,35±0,04 37,1±1,3 50,2±1,7 0,78±0,04 30,7±0,8 0,49±0,03 20,8±0,5 0,31±0,02 1,48±0,08 20,7±0,6 0,31±0,03 36,6±1,2 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 Примітка: у таблицях 1 і 2 показник Р обчислений між даними основної групи й групи зіставлення. Тому імунорегуляторний індекс, а саме коефіцієнт CD4/CD8, що відображає співвідношення Тхелперної й Т-супресорної субпопуляцій Тлімфоцитів, був зниженим. Відмічалося також суттєве зниження показника реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ), при постановці якої в якості мітогену використовували ФГ А. У цілому отримані дані імунологічного обстеження свідчили, що у хворих обох гр уп були однотипові прояви ВІДС, практично однакового ступеня вираженості (дивись таблицю 1). Дійсно, абсолютна кількість CD3+- клітин (загальна популяція Тлімфоцитів) була знижена відносно норми в 1,58 разів у хворих основної групи й в 1,64 разів у хворих групи зіставлення (Р