Спосіб заряджання свердловин вибуховими речовинами за допомогою заряджальних машин

6 Е 21 CS7/00 СПОСІБ ЗАРЯДЖАННЯ СВЕРДЛОВИН ВИБУХОВИМИ РЕЧОВИНАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАРЯДЖАЛЬНИХ МАШИН Винахід належить до технології механізації вибухових робіт і підготовці вибухових речовин (ВР) перед їх використанням. Відомий спосіб заряджання свердловин ВР , який включає завантаження заряджальної машини ВР , транспортування їх до місця заряджання і дозування ВР в свердловину . Такий спосіб реалізують, наприклад, в заряджальних машинах типу МЗ -8, до складу яких входять змонтований на шасі автомобіля бункер , під випускним отвором якого розтошовуєтьсн дозатор насипної дії [1]. Проте, такий спосіб визначає використання тільки двох елементів в заряджальній машині, що робить її адаловикористовуємою для різних тилів ВР . При цьому погрішність дозування ВР на практиці не контролюють. Прототипом запропонованого способа вибрано спосіб заряджання вибухових свердловин за допомогою машин для гарячих ВР , що ллються, при якому завантажують бункер ВР , заповнюють накопичувальну ємкість з грубими межами контролю і нагнітають за допомогою насоса ВР по шлангу в свердловину [2]. Зазначеній спосіб реалізують за допомогою серійних заряджальних машин типу "Акватол", до складу яких входить теплоізольована ємкість, змонтована на шасі автомобіля "ВілАЗ", накопичувальна ємкість з лінійкою грубого контролю висоти ВР в ній , нагнітальний насос, а також подаючий барабан зі шлангом подачі ВР в свердловину. В цьому способі також визначена залежність технологічних прийомів від елементів конструкції і на практиці точне дозування не можливе, тому що вимір величини дози, що подасться, визначають за 2 допомогою плаваючої рейки. При цьому точність дози залежить від швидкості зупинки нагнітаючого насосу і багатьох другорядних фнкторів, наприклад, температури зовнішнього середовища, яки впливає на швидкість охолодження ВР в шланзі, наявності кількості води в свердловині та інш. В основу винаходу поставлене завдання виключити залежність технології механізації і підготовки вибухових робіт від виконавчих механізмів за рахунок вдосконалення способу формування дози ВР. Для цього визначають технологічні прийоми які домінують при виборі і послідовності розміщення вузлів і механізмів заряджальної машини, що дозволяє зробити машини досить гнучкими по параметрам за рахунок користування широким спектром механізмів при виборі їх типів. Вихідним параметром підготовки і формування дозмВР, що подається в свердловину, приймається один домінуючий параметр - погрішність дозування. Поставлене завдання вирішується тим, що формування дози проводять при русі її до свердловини в межах заряджальної машини із послідовним змненшенням погрішності дозування. Суть винаходу полягає у тому, що в технології механізації процесів підготовки ВР і заряджання свердловин сформульовано вільний принцип вибору елементів заряджальних машин, обмежений тільки одним вихідним параметром - пдрішніетю дозування. Тому створення заряджальних машин не залежить від складу і властивості ВР, а вибирається у відповідності із технологічною необхідністю. Це дозволяє розширити технологічні можливості машини при використанні різних видів ВР, а також вибрати такі види вузлів заряджальної машини, за допомогою яких можливе приготування ВР при транспортуванні їх до місця заряджання. Так, наприклад, розробка найпростіших ВР (безтротилових) дозволяє виключати стаціонарні пункти приготування ВР, тому що їх можливо приготовлювати у бункері-накопичувачї s заряджальноі машини під час її руху до свердловин. На приведеному креслені^зображено варіант заряджальноі машини за допомогою якої реалізовано зазначений спосіб заряджання свердловин. Заряджальна машина складається їз самохідного шасі 1, на якому змонтовано змішуиальний барабан 2 } що обератаєтьея за допомогою приводу, під випускним отвором 3 якого роатошовані збираючий лоток 4 і далі транспортний лоток 5. На транспортному лотку 5 підвішено дозатор 6, Працює машина таким чином. Компоненти ВР завантажують у змішуючий барабан 2 в послідовності, що визначена технологічним регламентом. Під час руху машини до місця заряджання змішуючий барабан 2 обертається і змішує компоненти ВР для одержання однорідної готової вибухової суміші. Під час транспортування дозатор 6 знаходиться закріпленним на крилі задніх колес автомобіля 1, а транспортний лоток 5 зложено у транспортному положенні. Після прибуття на блок дозатор 6 монтують у робоче положення, яке показано на приведеному креслені, і проводять заряджання свердловин. Таким чином, реалізація запропонованого винаходу в заряджальній машині здійснюється із послідовним зменьшенням погрішності дозування. У середині барабана-змішувача 2 на стінках є гвинтові ребра, за лопатою яких при зміні напрямку обертання здійснюють вивантаження ВР через отвір 3. Погрішність дозування при цьому складає 20-25 %, тому що видачу дози за допомогою ребер змішувача 2 здійснюють імпульсивно в залежності від висоти шару ВР у змішувачі 2. Далі доза ВР поступає на збираючий лоток 4, що дозволяє згладжувати пульсацію. На транспортому лотку 5 ця доза перетворються в рівномірний потік гранул селітри і других компонентів вибухової суміші. Погрішність дозування також вирівнюється і складає близько 10-15 %. При попаданні ВР у дозатор 6 насипної дії доза цілковито формується із погрішністю 6-Ю %. 4 Кількість необхідних по масі доз на одну свердловину вибирають згідно диспозиції на проведення маеового вибуху. Експериментальна перевірка запропонованого способу проводили на змішувально-заряджальній машині, що виготовлена на базі автобетонозмішувача типу СБ-194, на транспортний лоток якої був закріпленний дозатор ємкістю 40 л. Експериментальна перевірка ійдтвердела можливість вільного цілеспрямованого вибору елементів машини які дозволяють зменшити погрішність дозування при заряджанні свердловин. 1. Авторское свидетельство СССР № 6S0S59, кл. Е21 С 37/00. 2. Справочник взрывника - М.: Недра, 1998. - 511 с.