Пристрій для остеосинтезу (варіанти)

1. Пристрій для остеосинтезу, який включає пластину з отворами і встановлені в них гвинти, який відрізняється тим, що на кінцях пластини виконані вигнуті по кістці напівкільця з отворами, розташовані з пластиною у взаємноперпендикуля 33358 тини до центру під кутом 15-20°. Після анатомічної репозиції переломів проводять моделювання пластини по кістці. Накладають її поверх окістя. Правильно відмодельована пластина опирається виступами на кістку, а її середина відстає від кістки на декілька міліметрів. Пластину спочатку фіксують до проксимального фрагмента через круглі отвори, а потім через продовгуватий проріз до дистального. Компресія здійснюється контрактором, після цього проводять гвинти через овальні отвори. Пластина відносно проста, її накладання зменшує тиск на кістку порівняно із повноконтактними пластинами, забезпечує стабільний остеосинтез поперечних і косих переломів. Однак конструкція не дає стабільної фіксації переломів остеопоротичної кістки (усі гвинти проводяться в одній площині, відсутнє з`єднання гвинт-пластина). Для остеосинтезу скалкових переломів потрібно збільшити довжину пластини, що посилює травматизацію втручання. Відомий пристрій для екстракортикального остеосинтезу (4), у вигляді пластини із Пподібним перерізом із центральною і боковими полицями. Останні мають поздовжньо розміщені гострі зуби із основою, меншою від товщини полиці з утворенням опорного виступу. На центральній полиці розміщені в шахма&ному порядку два ряди незенкованих, рівних діаметру шийки гвинта отворів, між якими по середній лінії вифрезеровані подовжені отвори. Після репозиції перелому закріпляють пластину на одному із фрагментів. Наявність подовженого отвору дає можливість здійснити компресію. При косих переломах компресію проводять гвинтом, встановленим під кутом 45° до поздовжньої осі пластини. Повне закручування гвинтів заглиблює зуби в кортикальний шар кістки до опорних виступів. Цей пристрій як найбільш близький до запропонованого за функціональним призначенням та конструктивним рішенням, взятий нами за прототип. Він має деякі переваги порівняно з іншими: забезпечує стабільний остеосинтез, добрий контакт між пластиною і кісткою, П-подібний переріз робить пластину стійкою на злам, простір під пластиною дозволяє попередньо здійснити остеосинтез косого перелому гвинтом, виступаюча головка якого не заважає накладанню пластини. Однак він має ряд суттєвих недоліків, що знижує цінність пристрою: заглиблення зубів у твердий кортикальний шар діафізарної частини кістки веде до зриву кісткової різьби навколо гвинта при його загвинчуванні, що зменшує стабільність остеосинтезу, усі гвинти проводяться в одній площині, відсутність різьбового з’єднання гвинт-пластина, теж знижує стабільність фіксації, не запобігає виходу гвинта із пластини, остеосинтез даним пристроєм епіметафізарних переломів є проблематичним. В основу винаходу поставлена задача удосконалення пристрою для остеосинтезу, в якому за рахунок зміни конструкції основних елементів, доповнення його новими і характеру їх взаєморозміщення та фіксації забезпечується стабільний остеосинтез фрагментів при мінімальній травматизації пошкодженого сегмен ту, що зменшує час оперативного втручання, покращує результати лікування. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій для остеосинтезу, який включає пластину з отворами та вставлені в них гвинти, згідно з пропозицією на кінцях пластини виконані вигнуті по кістці напівкільця з отворами, розташовані з пластиною у взаємноперпендикулярних площинах, причому випукла частина напівкільця з'єднана з нею уступом, а гвинти - різьбовим з'єднанням. Поставлена задача вирішується також тим, що пристрій для остеосинтезу, який включає пластину з отворами та вставлені в них гвинти, згідно з пропозицією один з кінців пластини виконаний у вигляді фігурних бранш, вільні кінці яких Г-подібно загнуті в сторону кістки і мають зубці з опорними площадками, причому гвинти мають з пластиною різьбове з'єднання. Завдяки тому, що пластина з’єднана із напівкільцем уступом, а зуб переходить в опорну площадку, яка Г-подібно загнута в сторону кістки, усувається тиск пластини на кістку. Такий пристрій можна накласти на кістку поверх головок гвинтів після проведення репозиційного остеосинтезу при косій лінії зламу, скалкових переломах. Це значно посилює стабільність остеосинтезу, дає можливість відмовитись від додаткової гіпсової іммобілізації. Різьбове з'єднання гвинта і пластини, а також наявність отворів на напівкільці дають можливість провести гвинти у різних площинах, створивши стабільну конструкцію пристрій-кістка. Останньому сприяють наявність зубів, що входять у епіфізарну частину кістки до опорної площадки. Форма браншів залежить від контурів епіметафізарної зони кістки, для якої розрахований фіксатор. Остеосинтез діафізарних переломів проводиться пристроєм, обидва кінці якого виконані напівкільцем. Винахід пояснюється ілюстративними матеріалами. На фіг. 1 зображений варіант пристрою для остеосинтезу діафізарних переломів. На фіг. 2 - варіант пристрою для остеосинтезу дистального відділу плечової кістки. На фіг. З - пристрій для остеосинтезу переломів проксимального відділу плечової кістки. Пристрій для остеосинтезу включає пластину 1 з різьбовими отворами 2 і встановлені в них гвинти 3. На кінцях пластини 1 виконані вигнуті по кістці напівкільця 4 з отворами, розташовані з пластиною у взаемноперпендикулярних площинах, причому випукла частина напівкільця з’єднана з нею уступом 5. Один з кінців пластини може бути виконаний у вигляді фігурних бранш 6, вільні кінці яких звужені і Гподібно загнуті в сторону кістки та мають зубці 7 з опорними площадками 8. Пристрій для остеосинтезу використовують таким чином. При косому, скалковому переломі діафізарної частини стегнової кістки оголюють місце перелому, здійснюють репозиційний остеосинтез кількома гвинтами. Після цього поверх окістя накладають пристрій із двома напівкільцями на кінцях пластини, обхвачуючи напівкільцями 4 фрагменти кістки, первинне синтезовані гвинтами. Причому пластина завдяки на 2 33358 явності уступу знаходиться поверх головок останніх. Після попереднього просвердлювання кістки через нижні отвори обох напівкілець 4 у фрагменти вкручують гвинти. Залежно від потреби 2-4 гвинти вкручують у різьбові отвори 2 пластини 1. Після встановлення дренажів, рана зашивається. При переломах дистальної частини плечової кістки використовують варіант пристрою із Vподібними браншами на одному кінці (фіг. 2). Заднім доступом оголюють місце перелому, репонують фрагменти, при можливості, проводять репозиційний остеосинтез 1-2 гвинтами, прикладають пристрій до пошкодженого сегменту плечової кістки так, щоб напівкільце 4 обхватило діафізарну частину кістки, а бранші 6 лягли по обидві сторони ямки ліктьового відростка, а зубці 7 знаходились на задній поверхні виростків плечової кістки. При стабілізації пристрою на кістці шляхом закручування гвинтів у пластину 1 зубці 7 заглиблюються у виростки плечової кістки до опорної площадки 8, що поглиблює стабільність остеосинтезу. Для остеосинтезу переломів хірургічної шийки плеча використовують інший варіант пристрою (фіг. 3). Запропонований пристрій використаний з позитивним результатом при лікуванні 2-х хворих із косими переломами діафізарної частини стег на, 2-х - із скалковими переломами діафіза плечової кістки і по одному хворому із переломом хірургічної шийки плеча і черезвиростковому переломі плечової кістки. Таким чином, запропонований пристрій дозволяє провести стабільний остеосинтез косих і скалкових переломів стегнової кістки, усіх переломів плечової кістки після попереднього репозиційного остеосинтезу при мінімальній операційній травмі без додаткової іммобілізації, що покращує результати лікування. Література, прийнята до уваги при експертизі. 1. Рамотовский В., Грановский Р. Зесполь новый метод остеосинтеза //Ортопедия, травматология и протезирование.-1988.- № 5.- С.10-13. 2. А.с.1673092 СССР, МКИ 5 А 61 В 17/58 Устройство для фиксации костных отломков /И.И.Свистула, И.С.Ефимов, А.Я.Лобко, В.П.Танцюра; Заявл.11.07.88; № 4458444; Опубл. 30.08.91.- Бюл. № 32.-3 с. 3. Патент 13842 А Україна, МПК 6 А 61 В 17/58 Пластина для остеосинтезу /Л.М.Анкін, М.Л.Анкін (Україна); Заявл. 29.06.97; N 94020542; Опубл.25.04.97.- Бюл. № 2.- 5 с. 4. А.с. 1037911 СССР, МКИ 3 А 61 В 17/18 Устройство для экстракорпорального остеосинтеза /Э.В.Кобзев (СССР); Заявл. 27.08.81, Опубл. ЗО. 08. 83.- Бюл. № 32.- 3 с. 3 33358 Фіг. 1 Фіг. 2 4 33358 Фіг. 3 ____________________________________________ ДП “Український інститут промислової власності” (Укрпатент) Бульв. Лесі Українки, 26, Київ, 01133, Україна (044) 254-42-30, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид.арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ Вул. Горького, 180, Київ, 03680 МСП, Україна (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5