Спосіб виготовлення вибухового пристрою осколкової дії

Корисна модель відноситься до галузі озброєння, зокрема, до інженерних боєприпасів, а саме, до способів виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії. Відомий спосіб виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, при якому підготовляють заготівлю з металу для виготовлення корпуса вибухаючого пристрою, наносять на одну зі сторін заготівлі насічку для формування напівготових вражаючих елементів, виготовляють із заготівлі корпус циліндричної форми, виконують на корпусі вибухаючого пристрою технологічні отвори, споряджають внутрішню порожнину корпуса вибухаючого пристрою вибуховою речовиною, формують у вибуховій речовині центральний канал для розміщення підривача, проводять складання корпуса вибухаючого пристрою, підготовляють часовий механізм і блок датчиків цілі, формують із блоку датчиків цілі радіоелектронний блок, закріплюють на корпусі підривача радіоелектронний блок, вставляють підривач у центральний канал, що сформований у тілі вибухової речовини, встановлюють часовий механізм, вставляють запобіжну чеку в часовий механізм, збирають блок елементів вогневого ланцюга, а на завершальній стадії виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донної частини корпуса підривача, блок елементів вогневого ланцюга, при цьому вибухову речовину розміщують із щільним приляганням до внутрішньої поверхні корпуса вибухаючого пристрою [1]. До недоліків відомого способу відноситься те, що боєприпас виконано фугасним, некерованої дії. До недоліків відомого способу відноситься й те, що у корпус закладена невелика кількість вибухової речовини, що дає при експлуатації малу вражаючу дію і радіус суцільного ураження менше 5 метрів. До недоліків відомого способу відноситься й те, що виготовлений за даним способом боєприпас характеризується низькою ефективністю виявлення цілі та недостатніми для даного типу інженерного боєприпасу тактико-технічними характеристиками. Найбільш близьким технічним рішенням, як по суті, так і по задачах, що вирішуються, який обрано за найближчий аналог (прототип), є спосіб виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, при якому підготовляють заготівлю з металу для виготовлення корпуса вибухаючого пристрою, наносять на одну зі сторін заготівлі насічку для формування напівготових вражаючих елементів, виготовляють із заготівлі корпус сферичної форми, виконують на корпусі вибухаючого пристрою технологічні отвори, споряджають внутрішню порожнину корпуса вибухаючого пристрою вибуховою речовиною, формують у вибуховій речовині центральний канал для розміщення підривача, проводять складання корпуса вибухаючого пристрою, виготовляють корпус і кришку підривача, підготовляють часовий механізм і блок датчиків цілі, формують із блоку датчиків цілі радіоелектронний блок, закріплюють на корпусі підривача радіоелектронний блок, формують нероз'ємне з'єднання згаданих кришки та корпусу з утворенням безпосередньо підривача, вставляють підривач у центральний канал, що сформований у тілі вибухової речовини, встановлюють часовий механізм, вставляють запобіжну чеку в часовий механізм, збирають блок елементів вогневого ланцюга, а на завершальній стадії виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донної частини корпуса підривача, блок елементів вогневого ланцюга, при цьому вибухову речовину розміщують із щільним приляганням до внутрішньої поверхні корпуса вибухаючого пристрою, корпус підривача виготовляють у вигляді склянки, а блок датчиків цілі формують із датчиків різного функціонального призначення [2]. До недоліків відомого способу виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, який обраний за найближчий аналог (прототип), відноситься те, що боєприпас виконано фугасним, некерованої дії. До недоліків відомого способу відноситься й те, що закладена невелика кількість вибухової речовини, що дає при експлуатації малу вражаючу дію і радіус суцільного ураження менше 5 метрів. Основними недоліками способу, який обраний за найближчий аналог (прототип), є те, що виготовлений за даним способом боєприпас характеризується низькою ефективністю виявлення цілі та недостатніми для даного типу інженерного боєприпасу тактикотехнічними характеристиками. В основу корисної моделі покладена задача шляхом додавання технологічних операцій щодо встановлення підривача інтелектуальної дії та поліпшення конструкції забезпечити підвищення тактико-технічних характеристик вибухаючого пристрою осколкової дії після його виготовлення. Суть корисної моделі в способі виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, при якому підготовляють заготівлю з металу для виготовлення корпуса вибухаючого пристрою, наносять на одну зі сторін заготівлі насічку для формування напівготових вражаючих елементів, виготовляють із заготівлі корпус сферичної форми, виконують на корпусі вибухаючого пристрою технологічні отвори, споряджають внутрішню порожнину корпуса вибухаючого пристрою вибуховою речовиною, формують у вибуховій речовині центральний канал для розміщення підривача, проводять складання корпуса вибухаючого пристрою, виготовляють корпус і кришку підривача, підготовляють часовий механізм і блок датчиків цілі, формують із блоку датчиків цілі радіоелектронний блок, закріплюють на корпусі підривача радіоелектронний блок, формують нероз'ємне з'єднання згаданих кришки та корпусу з утворенням безпосередньо підривача, вставляють підривам у центральний канал, що сформований у тілі вибухової речовини, встановлюють часовий механізм, вставляють запобіжну чеку в часовий механізм, збирають блок елементів вогневого ланцюга, а на завершальній стадії виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донної частини корпуса підривача, блок елементів вогневого ланцюга, при цьому вибухову речовину розміщують із щільним приляганням до внутрішньої поверхні корпуса вибухаючого пристрою, корпус підривача виготовляють у вигляді склянки, а блок датчиків цілі формують із датчиків різного функціонального призначення, полягає в тому, що додатково підготовляють приймальнопередавальну антену, елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті та елемент живлення, при виготовленні кришки підривача виконують у згаданій кришці підривача центральний і бічний отвори, відповідно, для розміщення часового механізму і кріплення приймально-передавальної антени, при виготовленні корпуса підривача формують у донній частині згаданого корпуса підривачa гнізда різної форми в плані для розміщення додаткових елементів підривача, при формування із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку формують як мінімум два ступені захисту радіоелектронного блоку, після формування із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, проводять заходи щодо герметизації конструктивних елементів і систем, які входять у зазначений радіоелектронний блок, після закріплення на корпусі підривача радіоелектронного блоку, монтують антену у відповідне гніздо, що виконано у верхній кришці підривача, перед установкою запобіжної чеки в часовий механізм закріплюють до донної частини підривача елементи механізму орієнтації на ґрунті, після закріплення до донної частини підривача елементів механізму орієнтації на ґрунті, виконують послідовно технологічні операції, згідно з якими складають по зовнішній поверхні корпуса вибухаючого пристрою елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті, фіксують у складеному стані елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті за допомогою корпуса часового механізму, після вставляння у підривач блоку елементів вогневого ланцюга, виконують послідовно технологічні операції, згідно з якими вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донній частині корпуса підривника, елемент живлення і проводять заходи щодо ініціалізації радіоелектронного блоку. Суть корисної моделі полягає і в тому, що при виконанні на корпусі вибухаючого пристрою технологічних отворів, згадані отвори на зазначеному корпусі розташовують осесиметрично і діаметрально протилежно, а верхній отвір у корпусі вибухаючого пристрою виконують діаметром більшим, ніж нижній отвір. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що при виготовленні корпуса підривача гнізда в донній частині зазначеного корпуса підривника, які призначені для розміщення датчика цілі, елемента живлення та елементів вогневого ланцюга, виконують круглої та шестигранної форми в плані, при закріпленні на корпусі підривача радіоелектронного блоку, згаданий радіоелектронний блок закріплюють на внутрішній поверхні кришки підривача, при установці часового механізму, згаданий часовий механізм встановлюють у центральний отвір, що виконаний на кришці підривача, при проведенні заходів щодо ініціалізації радіоелектронного блоку, зазначену ініціалізацію згаданого радіоелектронного блоку проводять шляхом його програмування, при формуванні із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, датчики радіоелектронного блоку встановлюють із формуванням запобіжного ланцюжка, а на будь-якому з етапів, що випливають за етапом спорядження корпуса вибухаючого пристрою, роблять фарбування зовнішньої поверхні згаданого корпуса вибухаючого пристрою. Порівняльний аналіз технічного рішення із прототипом показує, що спосіб виготовлення підривного пристрою осколкової дії, що заявляється, відрізняється тим, що додатково підготовляють приймально-передавальну антену, елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті та елемент живлення, при виготовленні кришки підривача виконують у згаданій кришці підривача центральний і бічний отвори, відповідно, для розміщення часового механізму і кріплення приймально-передавальної антени, при виготовленні корпуса підривача формують у донній частині згаданого корпуса підривача гнізда різної форми в плані для розміщення додаткових елементів підривача, при формування із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку формують як мінімум два ступені захисту радіоелектронного блоку, після формування із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, проводять заходи щодо герметизації конструктивних елементів і систем, які входять у зазначений радіоелектронний блок, після закріплення на корпусі підривача радіоелектронного блоку, монтують антену у відповідне гніздо, що виконано у верхній кришці підривача, перед установкою запобіжної чеки в часовий механізм закріплюють до донної частини підривача елементи механізму орієнтації на ґрунті, після закріплення до донної частини підривача елементів механізму орієнтації на ґрунті, виконують послідовно технологічні операції, згідно з якими складають по зовнішній поверхні корпуса вибухаючого пристрою елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті, фіксують у складеному стані елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті за допомогою корпуса часового механізму, після вставляння у підривач блоку елементів вогневого ланцюга, виконують послідовно технологічні операції, згідно з якими вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донній частині корпуса підривника, елемент живлення і проводять заходи щодо ініціалізації радіоелектронного блоку, при цьому при виконанні на корпусі вибухаючого пристрою технологічних отворів, згадані отвори на зазначеному корпусі розташовують осесиметрично і діаметрально протилежно, верхній отвір у корпусі вибухаючого пристрою виконують діаметром більшим, ніж нижній отвір, причому при виготовленні корпуса підривача гнізда в донній частині зазначеного корпуса підривника, які призначені для розміщення датчика цілі, елемента живлення та елементів вогневого ланцюга, виконують круглої та шестигранної форми в плані, при закріпленні на корпусі підривача радіоелектронного блоку, згаданий радіоелектронний блок закріплюють на внутрішній поверхні кришки підривача, при установці часового механізму, згаданий часовий механізм встановлюють у центральний отвір, що виконаний на кришці підривача, при проведенні заходів щодо ініціалізації радіоелектронного блоку, зазначену ініціалізацію згаданого радіоелектронного блоку проводять шляхом його програмування, при формуванні із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, датчики радіоелектронного блоку встановлюють із формуванням запобіжного ланцюжка, а на будь-якому з етапів, що випливають за етапом спорядження корпуса вибухаючого пристрою, роблять фарбування зовнішньої поверхні згаданого корпуса вибухаючого пристрою. Таким чином, спосіб виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, який заявляється, відповідає критерію корисної моделі «новизна». Суть корисної моделі пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на Фіг.1 представлена блок-схема виконання технологічних операцій, що складають суть способу виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, який заявляється. Суть способу виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, пояснюється за допомогою технологічних операцій, згідно з якими (див. блок-схему на Фіг. 1) попередньо підготовляють заготівлю з металу для виготовлення корпуса вибухаючого пристрою. Далі наносять на одну зі сторін заготівлі насічку для формування напівготових вражаючих елементів. Після виконання технологічних операцій щодо нанесення насічки виготовляють із заготівлі корпус сферичної форми. Далі виконують на корпусі вибухаючого пристрою технологічні отвори, при цьому згадані отвори на зазначеному корпусі розташовують осесиметрично і діаметрально протилежно, причому верхній отвір у корпусі вибухаючого пристрою виконують діаметром більшим, ніж нижній отвір. По закінченню виконання зазначених вище технологічних операцій споряджають внутрішню порожнину корпуса вибухаючого пристрою вибуховою речовиною, при цьому вибухову речовину розміщують із щільним приляганням до внутрішньої поверхні корпуса вибухаючого пристрою. Після цього формують у вибуховій речовині центральний канал для розміщення підривача. Продовжують технологічний процес щодо виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії тим, що проводять спорядження корпуса вибухаючого пристрою. При цьому на будь-якому з етапів, що випливають за етапом спорядження корпуса вибухаючого пристрою, роблять фарбування зовнішньої поверхні згаданого корпуса вибухаючого пристрою. Далі виготовляють корпус і кришку підривача, при цьому корпус підривача виготовляють у вигляді склянки, причому при виготовленні корпуса підривача гнізда в донній частині зазначеного корпуса підривача, які призначені для розміщення датчика цілі, елемента живлення та елементів вогневого ланцюга, виконують круглої та шестигранної форми в плані. При виготовленні кришки підривача виконують у згаданій кришці підривача центральний і бічний отвори, відповідно, для розміщення часового механізму і кріплення приймально-передавальної антени. Технологічно при виготовленні корпуса підривача формують у донній частині згаданого корпуса підривача гнізда різної форми в плані для розміщення додаткових елементів підривача. Паралельно з проведення заходів щодо виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, підготовляють часовий механізм і блок датчиків цілі, при цьому блок датчиків цілі формують із датчиків різного функціонального призначення. Додатково підготовляють приймально-передавальну антену, елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті та елемент живлення. Далі формують із блоку датчиків цілі радіоелектронний блок, при цьому при формуванні із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, датчики радіоелектронного блоку встановлюють із формуванням запобіжного ланцюжка. При формування із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, формують, як мінімум, два ступені захисту радіоелектронного блоку. Після формування із блоку датчиків цілі радіоелектронного блоку, проводять заходи щодо герметизації конструктивних елементів і систем, які входять у зазначений радіоелектронний блок. Продовжують технологічний процес щодо виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії тим, що закріплюють на корпусі підривача радіоелектронний блок, при цьому згаданий радіоелектронний блок закріплюють на внутрішній поверхні кришки підривача. Після закріплення на корпусі підривника радіоелектронного блоку, монтують антену у відповідне гніздо, що виконано у верхній кришці підривача. Після цього формують нероз'ємне з'єднання згаданих кришки та корпусу з утворенням безпосередньо підривача. Далі вставляють підривач у центральний канал, що сформований у тілі вибухової речовини. Після виконання технологічної операції щодо вставлення підривача у центральний канал, що сформований у тілі вибухової речовини, встановлюють часовий механізм, при цьому згаданий часовий механізм встановлюють у центральний отвір, що виконаний на кришці підривника. Продовжують технологічний процес щодо виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії тим, що закріплюють до донної частини підривача елементи механізму орієнтації на ґрунті. Далі складають по зовнішній поверхні корпуса вибухаючого пристрою елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті. Після виконання технологічної операції, згідно з якою проводять складання по зовнішній поверхні корпуса вибухаючого пристрою елементів механізму орієнтації вибухаючого пристрою на грунті, фіксують у складеному стані елементи механізму орієнтації вибухаючого пристрою на ґрунті за допомогою корпуса часового механізму. Далі вставляють запобіжну чеку в часовий механізм. Паралельно з проведення прикінцевих заходів щодо виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії збирають блок елементів вогневого ланцюга. По закінченню виконання зазначених вище технологічних операцій вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донній частині корпуса підривника, блок елементів вогневого ланцюга. Далі вставляють у відповідне гніздо, що виконано в донній частині корпуса підривача, елемент живлення. Закінчують цикл технологічних операцій, які становлять суть способу виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, тим, що проводять заходи щодо ініціалізації радіоелектронного блоку, при цьому ініціалізацію згаданого радіоелектронного 5 тюку проводять шляхом його програмування. Після цього вибухаючий пристрій осколкової дії є готовим до бойового застосування. Зазначений пристрій можна встановлювати безпосередньо на ґрунт або вручну, або із застосування індивідуальних метальних пристроїв (або таких, що розміщуються на об'єктах техніки), чи із застосуванням літальних апаратів - вертольотів чи дистанційно керованих безпілотних літаків/вертольотів. Підвищення ефективності застосування способу виготовлення вибухаючого пристрою осколкової дії, який заявляється, у порівнянні із прототипом, досягається шляхом додавання технологічних операцій щодо встановлення підривача інтелектуальної дії та поліпшення конструкції що, у свою чергу, дозволяє забезпечити підвищення тактико-технічних характеристик вибухаючого пристрою осколкової дії після його виготовлення. Джерела інформації: 1. Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга шестая. Военное издательство. М, 1988, Мина ПОМ-2, стор.28-34, мал.15-16 - аналог. 2. Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению. Книга пятая. Военное издательство. М, 1988, Мина ПОМ-1С (ПОМ-1), стор.18-23, мал. 8-9 - прототип.