Спосіб меліорації темно-каштанових ґрунтів в умовах краплинного зрошення водами підвищеної мінералізації при вирощуванні цибулі-ріпки

Спосіб меліорації темно-каштанових ґрун тів в умовах краплинного зрошення водами підвищеної мінералізації при вирощуванні цибулі-ріпки, що включає внесення гіпсу, який відрізняється тим, що під передпосівну культивацію вносять кальцієву селітр у в нормі N149-216 в залежності від вмісту нітратного азоту в ґрунті, а як гіпс вносять фосфогіпс в нормі 1,9 т/га після посіву цибулі в стрічку до початку поливів. (19) (21) u200806263 (22) 12.05.2008 (24) 10.10.2008 (46) 10.10.2008, Бюл.№ 19, 2008 р. (72) ЧЕРГІНЕЦЬ БОГДАН ІВАНОВИЧ, UA, ДИШЛЮК ВІТАЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ, UA, МЕЛАШИЧ ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА, UA, МЕЛАШИЧ АН АТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ 3 36025 4 Таблиця 1 Схема досліду № варіанту 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Варіант Без зрошення - контроль 1 Краплинне зрошення - контроль 2 Зрошення + N120P90 (рекомендована норма добрив) Зрошення + розрахункова норма добрив* (азот у формі NH4NO3) Зрошення + розрахункова норма добрив (азот у формі Ca(NO3)2) Зрошення + фосфогіпс 3т/га по поверхні оранки Зрошення + фосфогіпс 1,9т/га в стрічку посіву Зрошення + розрахункова норма добрив Са(NО3)2) + фосфогіпс 1,9т/га в стрічку посіву Зрошення водою поліпшеної якості (кальцинація) + розрахункова норма добрив (азот у формі NH4NO3). *- Примітка: в 2006 році розрахункова норма добрив складала N216, в 2007 році - N149. Для зрошення використовували поливну воду сульфатно-хлоридного магнієво-натрієвого типу з мінералізацією, яка коливалась від 1,4 до 1,8г/дм 3, оцінювання за ДСТУ 2730-94 відносить її до 2-го класу (обмежено придатна для зрошення). Кальцинацію поливної води проводили маточним розчином фосфогіпсу з концентрацією 1,5г/дм 3. Вологість ґрунту підтримували на рівні 80% НВ у розрахунковому шарі 0,5м. За три тижні до збору урожаю поливи припиняли. Культура в досліді - цибуля - ріпка сорту Халцедон. Норма азотних добрив N216 і N149 розрахована на одержання урожаю 500ц/га. В досліді була прийнята стрічкова схема посіву цибулі, де ширина стрічок складала 90см, а міжрядь - 60см. В кожній стрічці було прокладено по два поливних трубопроводи з капельницями через 30см. Спостереження за вологістю ґрунту (табл. 2) показало, що краплинне зрошення зволожує в першу чергу стрічки, залишаючи міжряддя практично сухими. Так, вологість ґрунту міжрядь всіх зрошуваних варіантів складала 10,6-11,9%, а стрічок - 20,2-21,3%. При цьому вологість ґрунту без зрошення складала 8,2-8,6%. Порівнюючи склад обмінних катіонів ґрунту без зрошення і при зрошенні (табл. 2), можна стверджувати, що краплинне зрошення призводить до досить типового процесу осолонцювання, який звичайно проходить при поливі водами не високої якості. Але особливістю краплинного зрошення є те, що в ґрунті під стрічками цей процес проходить з більшою інтенсивністю, ніж в ґрунті міжрядь. За нашими даними краплинне зрошення збільшувало частку натрію в поглинальному комплексі ґрунту міжрядь на 0,5%, а в стрічках на 1,9%. В результаті краплинне зрошення спричинило перехід ґрунту під стрічками в слабосолонцюватий за класифікацією ДСТУ 3866-89. Тільки внесенням фосфогіпсу 3т/га по поверхні оранки та комбінованим внесенням кальцієвої селітри і фосфогіпсу 1,9т/га в стрічку вдалося утримати частку натрію в поглинальному комплексі ґрунту на рівні нижче 3,0%, тобто запобігти переходу ґрунту в слабосолонцюватий. Визначення вмісту агрономічно цінних агрегатів за результатом сухого просіювання (табл. 2) показало, що краплинне зрошення погіршує стр уктуру як в ґрунті міжрядь, так і під стрічками, але в міжряддях цей показник суттєво нижчий в зв'язку з додатковими нагрузками на ґрунт від коліс сільськогосподарської техніки. Крім того, чисельні проходи те хніки, зминаючи ґрунт міжрядь, нівелюють вміст агрономічно цінних агрегатів в зрошуваних варіантах, де цей показник був досить близький і коливався в межах 44,9-48,2%. В усіх зрошуваних варіантах структурний стан ґрунту міжрядь оцінювався за Долговим і Бахтіним однаково - як задовільний, а в варіанті без зрошення - як добрий. Таблиця 2 Вплив краплинного зрошення, мінеральних добрив та меліорантів на деякі показники родючості темнокаштанового ґрунту (2006-2007pp.) Варіант Вологість ґрунту, % 1 2 3 4 8,6 11,9 11,3 11,5 Склад обмінних катіонів Сума мг% від суми Вміст агрономічно цінних агре- Оцінка структургатів розміром 0,25-10мм, % ного стану екв/100г ґрунСа2+ Mg2+ Na+ ту Міжряддя 19,53 77,8 20,5 1,7 61,1 Добрий 19,94 76,2 21,6 2,2 46,6 Задовільний 20,14 77,0 20,8 2,2 44,9 Задовільний 20,12 74,5 23,4 2,1 47,4 Задовільний 5 36025 6 Продовження таблиці 2 Варіант Вологість ґрунту, % 5 6 7 8 9 11,7 11,0 11,1 10,6 11,3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 8,2 21,2 21,2 20,9 21,3 20,8 20,6 20,8 20,2 Склад обмінних катіонів Сума мг% від суми Вміст агрономічно цінних агре- Оцінка структургатів розміром 0,25-10мм, % ного стану екв/100г ґрунСа2+ Mg2+ Na+ ту Міжряддя 20,33 77,2 20,7 2,1 47,4 Задовільний 20,39 77,5 20,6 1,9 48,2 Задовільний 19,89 75,4 22,6 2,0 47,0 Задовільний 20,48 76,2 22,0 1,8 46,7 Задовільний 20,09 76,7 20,9 2,4 47,2 Задовільний Стрічки 19,74 77,0 21,3 1,7 74,5 Добрий 19,80 72,7 23,7 3,6 58,3 Задовільний 19,95 74,6 21,6 3,8 59,8 Задовільний 19,69 75,2 21,3 3,5 59,8 Задовільний 20,16 74,9 21,8 3,3 66,4 Добрий 20,96 78,2 19,6 2,2 73,1 Добрий 20,66 76,0 20,8 3,2 71,6 Добрий 21,11 76,8 20,8 2,4 74,6 Добрий 20,16 74,9 21,8 3,3 64,3 Добрий Зовсім по-іншому відбуваються зміни структурного стану ґрунту в стрічках (табл. 2). Якщо краплинне зрошення знижує оцінку структурного стану від доброго до задовільного, понижуючи вміст агрономічно цінних агрегатів менше 60%, то внесення кальцієвмісних сполук піднімає цей показник до значень близьких до незрошуваного варіанту. Максимальний ефект дало комбіноване внесення кальцієвої селітри і фосфогіпсу в стрічки, де вміст агрономічно цінних агрегатів склав 74,6%. Внесення 3т/га фосфогіпсу по поверхні оранки дало результат близький до максимального - 73,1%. За Долговим і Бахтіним структурний стан ґрунту в стрічках без зрошення оцінюється як добрий, при краплинному зрошенні - як задовільний і внесення кальцієвмісних сполук піднімає цю оцінку до доброї. Наші візуальні спостереження за структурою ґрунту показали, що при краплинному зрошенні практично не утворюється іригаційна кірка, якої важко уникнути при поливах дощуванням. Ця об ставина сприяє появі дружних сходів при вирощуванні дрібнонасіннєвих культур, до яких відноситься і цибуля. Результати впливу факторів досліду на вміст елементів живлення в ґрунті представлені в таблиці 3. За розрахунковим методом застосування мінеральних добрив в нашому досліді вносили тільки азотні добрива в формі аміачної та кальцієвої селітри. Оскільки добрива вносили на всю площу посівної ділянки, то вміст нітратного азоту зростав, як в ґрунті міжрядь, так і в ґр унті стрічок. Але з ґрунту стрічок азот активно використовувався вегетуючими рослинами, в результаті чого вміст нітратів зменшувався, наприклад в варіанті де вносили кальцієву селітру з 8,4 до 2,7мг/100г ґрунту. В ґрун ті міжрядь вміст азоту або залишався на тому самому рівні, або навіть дещо збільшувався, що свідчить про те, що добрива, які при внесені попали в міжряддя, залишилися недоступними для рослин і ніяк не впливали на величину врожаю. Таблиця 3 Вміст елементів живлення в ґрунті при вирощуванні цибулі-ріпки залежно від внесення мінеральних добрив і меліорантів в умовах краплинного зрошення (2006-2007pp.), мг/100г ґрунту Варіант 1 2 3 4 5 6 7 Азот (NO3-) Фосфор (Р2О 5) Калій (К2О) Початок ве- Кінець веге- Початок вегета- Кінець вегета- Початок вегета- Кінець вегетагетації тації ції ції ції ції Міжряддя 3,7 4,9 8,4 10,6 42,2 40,3 3,4 5,5 8,2 9,8 41,5 40,5 9,2 9,2 9,1 11,1 41,2 38,0 9,6 11,9 7,2 9,0 42,0 38,5 11,0 9,6 7,6 7,8 41,5 38,8 4,0 3,4 7,5 9,5 42,0 37,8 4,9 6,0 7,3 10,2 44,0 40,5 7 36025 8 Продовження таблиці 3 Варіант 8 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Азот (NO3-) Фосфор (Р2О 5) Калій (К2О) Початок ве- Кінець веге- Початок вегета- Кінець вегета- Початок вегета- Кінець вегетагетації тації ції ції ції ції Міжряддя 10,7 9,8 9,2 11,6 43,5 37,0 10,0 9,2 9,1 11,5 43,5 41,0 Стрічки 2,2 1,5 8,1 9,3 42,8 38,8 2,7 1,7 8,0 9,1 41,8 39,2 6,9 3,1 10,4 8,6 41,5 39,2 8,0 3,7 8,2 8,3 42,0 37,0 8,4 2,7 7,5 8,0 41,2 39,0 5,7 1,2 7,7 9,2 42,8 40,0 5,3 0,8 7,7 9,7 44,0 39,2 8,9 1,5 7,8 10,3 43,5 38,2 8,2 1,7 9,4 11,1 43,5 39,0 Урахування урожаю (табл. 4) показало, що краплинне зрошення збільшувало урожай цибуліріпки в середньому за два роки в 4,3 рази при врожайності без зрошення 77ц/га. Внесення добрив на фоні краплинного зрошення збільшувало урожай на 36,9-46,7%. Використання розрахункових норм добрив збільшувало урожай порівняно з внесенням рекомендованої норми N120P90 при внесенні аміачної селітри на 21ц/га, а при внесенні кальцієвої селітри на 33ц/га, що було менше за HIP05, яка в нашому досліді складала 34-35ц/га. Внесення фосфогіпсу збільшувало урожай на 16,0-16,3%, що складало 54-55ц/га, тобто внесення меліоранту давало достовірну прибавку урожаю цибулі-ріпки. Варіанти з внесенням фосфогіпсу дали практично однаковий урожай з різницею всього в 1ц/га. Таблиця 4 Урожайність цибулі-ріпки залежно від краплинного зрошення, мінеральних добрив та меліорантів (20062007pp.), ц /га № Варіант Середнє 1 2 Без зрошення - контроль 1 Краплинне зрошення - контроль 2 Зрошення + N120P90 (рекомендована норма добрив) Зрошення + розрахункова норма добрив, азот у формі NH4NO3 Зрошення + розрахункова норма добрив, азот у формі Ca(NO3)2 Зрошення + фосфогіпс 3т/га по поверхні оранки Зрошення + фосфогіпс 1,9т/га в стрічку посіву Зрошення + розрахункова норма добрив, азот у формі Ca(NO3)2 + фосфогіпс 1,9т/га в стрічку посіву Зрошення водою поліпшеної якості (кальцинація) + розрахункова норма добрив, азот у формі NH4NO3.77 336 3 4 5 6 7 8 9 Прибавка відносно варіанта 2 ц /га % 460 124 36,9 481 145 43,1 493 157 46,7 390 54 16,0 391 55 16,3 516 180 53,5 488 152 45,2 НІР 05 в 2006р. = 34ц/га, в 2007р. = 35ц/га. Максимальний урожай в досліді - 516ц/га одержано при внесенні розрахункової норми кальцієвої селітри і 1,9т/га фосфогіпсу в стрічку на фоні краплинного зрошення. Таким чином, нашими дослідженнями устано влено наступне. Краплинне зрошення розділяє зрошувану пло щу на дві зони - міжряддя і стрічки, які відрізняються за зволоженістю, інтенсивністю процесів осолонцювання, структурним станом ґрунту, використанням елементів живлення вирощу 9 36025 ваними культурами та іншим. Процеси осолонцювання з більшою інтенсивністю проходять в ґрунті під стрічками, куди подається більша частина поливної води. Саме на цю зону мають бути направлені меліоративні заходи, які здійснюються наступним чином. Під передпосівну культивацію вносять кальцієву селітру в нормі N149-216, в залежності від вмісту нітратного азоту в ґрунті, а фосфогіпс вносять в нормі 1,9т/га після посіву цибулі в Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 10 стрічку до початку поливів. Такий спосіб проведення меліоративних заходів забезпечує найвищу продуктивність цибуліріпки, має превентивний характер і повністю відповідає ДСТУ 2730-94, який вимагає при використанні обмежено придатних поливних вод другого класу обов'язкового проведення комплексу заходів, направлених на попередження деградації ґрунтів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601