Спосіб меліорації темно-каштанових слабосолонцюватих грунтів в умовах зрошення в трипільних овочевих сівозмінах

Завантажити PDF файл.

Текст

Спосіб меліорації темно-каштанових слабосолонцюватих грунтів в умовах зрошення в трипільних овочевих сівозмінах, що включає внесення меліорантів, який відрізняється тим, що в трипільній овочевій сівозміні подрібнену післяжнивну зелену масу восени заорюють, весною наступного року поверхнево вносять вапняк в кількості 1,74 т/га. (19) (21) 2000021146 (22) 28.02.2000 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Крупіца Дмитро Олександрович, Чорний Сергій Григорович, Ківер Генадій Федорович, Чорноостровець Юрій Миколайович, Васюта Володимир Вікторович 36936 кістю тепла та сонячного світла, частими суховіями. Середньорічна кількість опадів коливається в межі 240-600 мм, що веде до необхідності зрошення сільськогосподарських культур, особливо овочевих. Зрошення на півдні України, зокрема, на Інгулецькому масиві, відбувається слабо мінералізованими водами, мінералізація яких коливається від 0,5 дo 1,8 г/л, а вміст натрію від суми катіонів досягає 50%. Грунт дослідної дільниці темнокаштановий, слабосолонцюватий, середньосуглинковий на карбонатному льосі. Товщина гумусного горизонту не перевищує 40 см. Дослідження проводили в трипільній сівозміні: озима пшениця, томати, огірки. Дощування відбувалося агрегатом ДДА-100 МА в двофакторному досліді: фактор А - застосування післяжнивних сидератів, фактор Б - застосування меліорантів (фосфогіпс 3 т/га, вапняк Т,74 т/га, величина кількості внесених меліорантів розрахована відповідно до вмісту кальцію). Розмір посівної ділянки другого порядку 40,95 м 2 , повторність - чотирикратна. Здійснюється спосіб таким чином. Після збирання врожаю озимої пшениці проводився посів вівсяно-горохової суміші до середини серпня стерневою сівалкою без передпосівного лущіння поживних залишків. До другої декади жовтня рослини формували 100-120 ц/га зеленої маси, восени її подрібнювали дисковою вороною (БДТ-7) і заорювали. Ця кількість зеленої маси дорівнює внесенню гною в нормі 5-6 т/га, Рекомендовані дози мінеральних добрив для томатів вносили під оранку. Застосування сидерації вирішує такі проблеми, як підвищення розчинності вапняку (СаСО3) за рахунок збільшення активності біологічних мікроорганізмів, які, в свою чергу, підвищують рівень СО2. Чим більший вміст СО2 в грунтовому повітрі та солей в грунтовому розчині на зрошуваних землях, тим більше розчинність вапняку. Це призводить до ефективніших дій вапняку на властивості осолонцьованих грунтів. Окрім цього, сидерати самі виступають в ролі біологічного меліоранту, підвищуючи фізичні властивості гр унту, та вирішують заміну більш дорожчого органічного добрива, як гній, надаючи поживні елементи рослинам. Взаємодія цих заходів створює сприятливі умови для одержання високого врожаю та кращої якості сільськогосподарських культур, зокрема, овочевих. Весною в оптимальні терміни вносили хімічні меліоранти поверхнево з наступною заробкою бороною. Подальша агротехніка вирощування томатів загально прийнята для даної зони. Застосування трипільних сівозмін, особливо овочевих, де 70% становлять широкорядні пропашні овочеві культури, вимагає високих зрошувальних норм, що призводить до деградації грунтів. Найбільше вона проявляється, коли поливні води мінералізовані. Тому виникає необхідність фізичного оздоровлення грунту за рахунок частого застосування хімічної меліорації. Фізичне оздоровлення грунту було спрямоване на поліпшення таких агрофізичних показників, як щільність будови, пористість, водотривкість. Одним із способів оцінки негативних грунтови х умов є щільність грунту - одного із важливих показників, які визначають і часто лімітують розвиток і продуктивність сільськогосподарських рослин. Наші дослідження свідчать, що завдяки комплексній дії меліорантів і сидератів відбувається поліпшення щільності будови осолонцьованого грунту (табл. 1). Виходячи з даних табл. 1, видно, що вплив вапняку на щільність в перший рік поступається фосфогіпсу на 0,03 г/см 3, а на фоні сидератів щільність має рівне значення на обох варіантах. Наступного року щільність будови зменшилася на варіанті з використанням вапняку з сидератами, мала менше значення від варіанту, де вносився тільки вапняк, та не поступалась варіантам з фосфогіпсом. Таким чином, застосування вапняку на фоні сидератів підвищила стійкість грунту до залишкової деформації і тим самим сприяло значному зменшенню шкідливої дії ущільнення. Ще одним з головних показників грунту є її пористість, значення якої необхідно для оцінки водно-повітряних властивостей гр унту. Дослідженнями виявлено, що властивість грунту, як пористості, залежить від хіміко-біологічної меліорації (табл. 2). Як свідчать проведенні дослідження, пористість грунту під впливом комплексної меліорації підвищується. Так, варіант з вапняком на фоні сидератів не відрізняється від варіанту з фосфогіпсом та сидератами у всі роки досліджень та має краще значення від варіанту із застосуванням чистого вапняку в дії на 2,5%, післядії на 2,6%. Здатність грунту не розмиватися водою і не утворювати корки визначає таку властивість структури, як водопровідність. Виявлена залежність водотривкості грунту від хімічних меліорантів та сидератів (табл. 3). Як бачимо, кількість водотривких агрегатів збільшується, хоча варіанти з вапняком у перший рік поступаються варіантам з фосфогіпсом як у чистому виді, так і на фоні сидератів. Наступного року водотривкість вирівнюється на усіх варіантах, причому спостерігається тенденція до збільшення кількості водотривких агрегатів на варіантах вапняку з сидератами і без них. Таким чином, вапняк (1,74 т/га) з сидератами загалом в дії та післядії мав кращий вплив на водотривкість грунту порівняно з фосфогіпсом (3 т/га) та практично не поступався варіанту фосфогіпсу на фоні сидератів. Також завдяки хімічній та біологічній меліорації відбувається зміна фізико-хімічних властивостей грунту. Це підтверджується даними складу ГВК. Вивчення його засвідчує про підвищення вмісту поглинених катіонів кальцію та зменшенню поглинених катіонів натрію і магнію на всіх меліорованих дільницях. Найкраще це відбувається на варіантах із застосуванням меліорантів на фоні сидератів, де процент Са 2+ від суми катіонів більший, ніж на варіантах з цими меліорантами без сидератів. Так, на варіанті вапняк (1,74 т/г) з сидератами він становив 77,4%, з чистим вапняком 76,9%, а на варіанті з фосфогіпсом 76,2%. Процентний же вміст Nа+ і Мg2+ від суми катіонів зменшується, причому варіант з вапняком на фоні сидератів практично не поступається варіанту з фосфогіпсом (табл. 4). Зміна фізико-хімічних та фізичних властивостей осолонцьованого грунту під впливом меліорантів та сидератів призвела до підвищення продуктивності вирощуваних к ультур (табл. 5). 2 36936 Аналізуючи дані таблиці 5, бачимо, що врожайність томатів на варіанті з вапняком та сидератами є вищою за варіанти з вапняком і фосфогіпсом відповідно на 45 ц/га і 35 ц/га та не відрізняється від варіанту фосфогіпсу з сидератами. А наступного року після застосування меліорації врожайність огірків на варіанті з вапняком не поступалася варіанту з фосфогіпсом як у чистому вигляді, так і на фоні з сидератами. До того ж вона була ви ща на дільницях, де використовувалися меліоранти в суміші з сидератами і становила 184 ц/га, тоді як на варіанті тільки з вапняком 171 ц/га, а фосфогіпсом 172 ц/га. Таким чином, можна сказати, що вживання вапняку на фоні сидератів підвищує врожайність овочевих культур. Проведені дослідження свідчать, що застосування місцевого екологічно чистого меліоранта вапняку в дозі 1,74 ц/га на фоні сидератів поліпшує агрофізичні, фізико-хімічні властивості слабосолонцьованого грунту, підвищує врожайність сільськогосподарських культур, не поступаючись за цими показниками фосфогіпсу, при цьому витрати зменшуються та забезпечується екологічно безпечний стан грунту, води і рослин. 3 36936 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Melioration method of dark chestnut light-alkaline soils in conditions of irrigation in tripoles vegetables rotations

Автори англійською

Krupitsa Dmytro Oleksandrovych, Chornyi Serhii Hryhorovych, Kiver Henadii Fedorovych, Chornoostrovets Yurii Mykolaiovych, Vasiuta Volodymyr Viktorovych

Назва патенту російською

Способ мелиорации темно-каштановых слабосолонцеватых почв в условиях орошения в трипольных овощных севооборотах

Автори російською

Крупица Дмитрий Александрович, Черный Сергей Григорьевич, Кивер Геннадий Федорович, Черноостровец Юрий Николаевич, Васюта Владимир Викторович

МПК / Мітки

МПК: C09K 17/02

Мітки: слабосолонцюватих, темно-каштанових, грунтів, трипільних, овочевих, зрошення, меліорації, сівозмінах, умовах, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-36936-sposib-melioraci-temno-kashtanovikh-slabosoloncyuvatikh-gruntiv-v-umovakh-zroshennya-v-tripilnikh-ovochevikh-sivozminakh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб меліорації темно-каштанових слабосолонцюватих грунтів в умовах зрошення в трипільних овочевих сівозмінах</a>

Подібні патенти