Бронестрижньова магнітна система трансформатора

Бронестрижньова магнітна система трансформатора, яка складається з пакетів стальних пластин середнього та двох крайніх стрижнів, а також 38900 ним, коли пластини торцевого ярма ширші за пластини бокових ярем. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення магнітної системи з тим, щоб рознести лінії стиків не менше як у шість площин, покращити розподіл густини магнітного потоку в ярмах при практично симетричному розміщенні ліній стиків по обидві сторони бісектрис кутів вікон, що зменшує коефіцієнт збільшення втрат, струм неробочого ходу, покращує температурний режим пластин торцевого ярма та звуковипромінювання магнітної системи при роботі трансформатора. Рішення поставленої задачі досягається при застосуванні бронестрижньової магнітної системи трансформатора, яка складається з пакетів стальних пластин середнього та двох крайніх стрижнів, а також торцевих і бокових ярем, зібраних з однакових для кожного пакета груп шарів, при цьому вершини двосторонніх скосів пластин крайніх стрижнів розміщені вище або нижче вершин двосторонніх скосів пластин середнього стрижня, за рахунок того що гр упи шарів включають в себе не менше шести шарів, а нижній рівень розміщення вказаних вершин скосів віддалений від рівня зовнішніх горизонтальних крайок торцевого ярма на величину більшу за різницю ширини пластин торцевого та бокового ярем. Ознаки, якими відрізняється об'єкт винаходу від прототипу, такі: групи шарів включають в себе не менше як шість шарів, верхнім рівнем розміщення по висоті верхніх вершин скосів стрижньових пластин являється рівень зовнішніх горизонтальних крайок пластин бокового ярма, а нижній рівень розміщення/вказаних вершин скосів віддалений від рівня зовнішніх горизонтальних крайок торцевого ярма на величину більшу за різницю ширини пластин торцевого та бокового ярем. Сукупність ознак, якими відрізняється об'єкт винаходу від прототипу, у взаємодії з відомими ознаками, дозволяє досягнути технічного результату: складання пакетів магнітної системи з груп пластин, які складаються з шести шарів дозволяє рознести лінії стиків пластин ярем і стрижнів в шість площин, що зменшує втрати і стр ум неробочого ходу, а також звуковипромінювання магнітної системи; щілини в стиках пластин мають значно більший магнітний опір ніж сталь, при рознесенні ліній стиків в дві площини січення пакета, проведене по одній із площин, в якій лежать щілини, заповнене сталлю лише наполовину, а при рознесенні ліній стиків в шість площин на п'ять шостих площі січення, тобто магнітний опір зони стиків при збільшенні числа площин, в які рознесені лінії стиків відчутно зменшує магнітний опір зони стиків; коли верхнім рівнем розміщення по. висоті верхніх вершин скосів стрижньових пластин є рівень зовнішніх горизонтальних крайок пластин бокового ярма, а нижній рівень розміщення вказаних вершин скосів віддалений від рівня зовнішніх горизонтальних крайок торцевого ярма на величину більшу за різницю ширини пластин торцевого та бокового ярем, оптимізується структура зони стиків, при пластинах торцевого ярма ширших за пластини бокових ярем вказане розміщення кінців пластин по висоті дозволяє розмістити лінії стиків практично симетрично відносно бісектрис кутів вікон магнітної системи, якщо дивитись на розміщення ліній стиків у шарах гр упи, накладених один на другий, трикутні вирізи в кутах вікон, які властиві косим стикам пластин і ослаблюють січення сталі в стиках, будуть менші ніж у прототипу, а саме застосування пластин торцевого ярма ширших за пластини бокового ярма дозволяє отримати в торцевому ярмі густину магнітного, потоку меншу за густину потоку в стрижнях, зменшити коефіцієнт збільшення втрат, поліпшити температурний режим в ярмі та зменшити звуковипромінювання магнітної системи. Додаткові пояснення суті винаходу і можливості його реалізації супроводжуються розглядом креслень і подальшим описом. На фіг. 1 показаний умовно перший шар з групи шарів, в яких розміщені пластини магнітної системи. На фіг. 2, фіг. 3, фіг. 4, фіг. 5, фіг. 6 показані відповідно другий, третій, четвертий, п'я тий і шостий шари групи. З фіг. 1 видно, що в стрижнях укладені пластини з симетричними скосами на кінцях. Пластина 1 середнього стрижня знаходиться в нижньому положенні, її верхня вершина скосів відстоїть від крайки пластин 2 торцевого ярма на відстані, більшій за різницю ширини пластин торцевих та бокових ярем, тоді як верхні вершини скосів пластин 1 крайніх стрижнів розміщені на рівні крайок горизонтальних пластин 3 бічного ярма. Разом з пластинами 3 вертикальні пластини 4 бічного ярма з'єднують через пластини 5 бічного ярма кінці крайнього стрижня. В нижньому торцевому ярмі пластин 6 дистанціюють розміщення нижніх кінців стрижневих пластин по відношенню до зовнішніх крайок пластин ярма. В верхніх кута х пластини 3 і 4 бічного ярма вкладені без виступів гострих кінців за крайки, як це має місто в нижніх кута х, завдяки цьому верхні кути являються зручною базою для укладки пластин у всьому шарі і у прилеглих шарах. Лінії стиків у вер хньому з'єднанні пластин 3 і 4 проходять по бісектрисам прилеглих кутів вікон, скоси пластин виконані традиційно під кутом 45°. На фіг. 2 показано, що в другому шарі стрижневі пластини 7 з кососиметричними скосами в крайніх стрижнях вкладені в верхньому положенні, зі зміщенням вершини скосів вправо відносно осі стрижня у верхньому ярмі, а в середньому стрижні пластина 7. знаходиться, у нижньому положенні. Лінії стиків зміщені по відношенню до їх положення в першому шарі, (фіг. 1). Наприклад, в лівому куті верхнього ярма, де з'єднані пластини 3 і 4, лінія стику проходить вище бісектриси кута вікна, так що пластина 4, яка зсунута вверх в порівнянні з її положенням на фіг. 1, перекриває повітряний проміжок між пластинами, який має місце при стикуванні пластин. На фіг. 3 стрижнева пластина 7 середнього стрижня зсунута вверх проти її положення на фіг. 2, а пластини крайніх стрижнів, знаходяться в нижньому положенні. В лівому верхньому куті з'єднання пластин 5 та 4 лінія стику проходить як і в другому шарі вище бісектриси кута вікна, але нижче ніж на фіг. 2. На фіг. 4 стрижнева пластина 7 середнього стрижня вкладена у нижньому положенні зі зміщенням вершини скосів у верхньому ярмі вліво 2 38900 відносно осі стрижня, а пластини крайніх стрижнів - у верхньому положенні. В лівому верхньому куту лінія стиків пластин 4 і 5 проходить нижче бісектриси кута вікна. На фіг. 5 стрижньова пластина 7 зсунута ввер х проти її положення на фіг. 4, а пластини крайніх стрижнів знаходяться в нижньому положенні, зсунуті вниз. В лівому верхньому куті системи, лінія стиків пластин 4 і 5 проходить ще нижче бісектриси кута вікна, чим на фіг. 4. На фіг. 6 стрижньова пластина з симетричними скосами (як на фіг. 1) вкладена в середній стрижень у верхньому положенні, а пластини крайніх стрижнів - у нижньому. В лівому верхньому куті тобто в з'єднанні пластин 4 і 5 лінія стику проходить нижче бісектриси кута вікна, але ближче до бісектриси ніж на фіг. 4 та 5. Таким чином, лінії стиків рознесені в 6 положень і у всі х шарах групи не співпадають одна з другою. Пластини торцевих ярем ширші за пластини бічних ярем. У шостому шарі групи шарів стрижневі пластини зсунуті відносно їх положення в першому шарі, в першому шарі теж використана пластина 1, тобто коли закінчується одна група, починається наступна група, де стрижневі пластини ті ж самі і зсунуті відносно їх положення в попередньому шарі. У другому і третьому шарах використані стрижневі пластини 7, які також тільки зміщені по вертикалі в одному шарі відносно другого. У четвертому та п'ятому шарах гр упи використана та ж сама стрижньова пластина 7, але в розвернутому відносно осі стрижня положенні порівняно з її розміщенням в шарах 2 та З, пластини стрижнів у цієї пари шарів також розміщені з різницею рівнів по вертикалі. Порядок розміщення шарів у гр упі умовний, можна, не погіршуючи характеристик системи, міняти шари групи місцями, але для збирання системи показаний порядок розташування шарів кращий. При включенні трансформатора на неробочий хід визначаються втрати енергії на перемагнічування сталі системи. Завдяки застосуванню описаної конструкції зменшується –густина магнітного потоку в торцевих ярмах, зменшується коефіцієнт збільшення втрат. Температурний режим найбільш нагрітого втратами верхнього торцевого ярма покращується, бо втрати зменшуються як за рахунок зменшення магнітного опору в зоні стиків при рознесенні ліній стиків в шість площин, так і за рахунок зменшення густини магнітного потоку. Більше за те, акустичні характеристики трансформатора теж покращуються, бо прямо пропорційно залежать від густини магнітного потоку. Фіг. 1 3 38900 Фіг. 2 Фіг. 3 Фіг. 4 4 38900 Фіг. 5 Фіг. 6 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5