Спосіб лікування неспецифічного виразкового коліту

Спосіб лікування неспецифічного виразкового коліту, який включає застосування дієти та медикаментозних засобів, який відрізняється тим, що поряд з використанням базисної терапії додатково призначають препарат "Тіотриазолін" за схемою: 2,5% розчин по 2,0мл 2 рази на день внутрішньом'язово протягом 10 днів, потім по 1 таблетці (0,1г) 3 рази на день впродовж 20 днів та 1 раз на ніч у свічках 10 днів. (19) (21) u200812149 (22) 14.10.2008 (24) 25.03.2009 (46) 25.03.2009, Бюл.№ 6, 2009 р. (72) БОЙКО ТЕТЯНА ЙОСИПІВНА, UA, СОРОЧАН ОЛЕНА ВІКТОРІВНА, UA, СТОЙКЕВИЧ МАРИНА ВАЛЕРІЇВНА, UA, ТОЛСТИКОВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА, UA, ЄГОРОВА СВІТЛАНА ЮРІЇВНА, UA, МОСАЛОВА НІНА МИХАЙЛІВНА, UA, ШЕВЦОВА ЗОЯ ІВАНІВНА, UA 3 сидантною, мембраностабілізуючою, протизапальною та імуномодулюючою дією. При співставленні ознак прототипу та способу що заявляється, встановлено, що вони мають загальні ознаки, до яких належать: використання дієти, протизапальних засобів, імуномодулятора. Спосіб лікування що заявляється відрізняється від прототипу. Відмітною ознакою є застосування як імуномодулятора тіотріазоліну, який також володіє мембраностабілізуючою та антиоксидантною активністю. Ознака є необхідною і в сполученні з відомими ознаками достатньою для вирішення завдання винаходу. Спосіб лікування НВК, який заявляється, здійснюється наступним чином: після загальноклінічного обстеження і виконання спеціальних досліджень (колоно- або сигмоїдоскопія, дослідження імунного статусу) встановлюють діагноз, тяжкість перебігу захворювання. Потім призначають лікування, яке включає дієту № 4 в, препарат 5аміносаліцилової кислоти по 0,5-1,0г 3-4 рази на день протягом 1,5-2 місяців, бакпрепарати в загальноприйнятих дозах та тіотріазолін за схемою: 2,5 % розчин по 2,0мл 2 рази на день внутрішньом'язово протягом 10 днів, потім по 1 таблетці (0,1г) 3 рази на день впродовж 20 днів та 1 раз на ніч у свічках 10 днів. Поєднання загальних і відмітної ознак заявлюваного способу не виявлено у відомій техніці. Заявлюваний спосіб може бути виконаний в умовах лікувальних закладів, таким чином його можна використовувати в системі установ охорони здоров'я людини. Спосіб лікування НВК ілюструється прикладами. Приклад 1. Хворий Б., 36 років (історія хвороби №1252) поступив у відділення захворювань кишечнику Інституту гастроентерології АМНУ 14.04.06 р. При надходженні скаржився на біль у нижній частині живота, більше у лівих відділах, тенезми, хибні позиви до дефекації, збільшення частоти випорожнень кишечнику до 8-10 разів на добу, домішки у калі слизу та крові, загальну слабкість. З анамнезу: хворіє на неспецифічний виразковий коліт біля 11 років, перебіг захворювання з частими загостреннями. Останнє загострення на протязі 1 місяця. При об'єктивному обстеженні - стан хворого середнього ступеня тяжкості. Астенізований. Зріст 1,81м., вага 75кг. Відзначається блідість шкіри та слизових оболонок. Над легенями дихання везикулярне. Пульс - 76 ударів за хвилину, задовільних властивостей. AT - 110/70мм рт.ст. Язик вологий з білим нальотом біля кореня. Живіт при пальпації м'який, болючий в нижніх відділах. Печінка не збільшена. Дані лабораторних та інструментальних методів дослідження: Загальний аналіз крові 04.05.06: гемоглобін - 102г/л, еритроцити - 3,4´1012/л, кольоровий показник - 0,87, лейкоцити - 9,6´109/л, ШЗЕ - 25мм/ч, базофіли – 1%, еозинофіли- 6%, паличк. - 11%, сегм. - 48%, лімф. - 34%, мон.- 9% Загальний аналіз сечі 04.05.06: 40082 4 РН - кисл., питома вага 1018, білок - відс., глюкоза - відс., лейкоц. - 0-1. в п. з., епітелій - одиничний, слиз - +, амілаза сечі - 68,8г/л. Біохімічний аналіз крові 17.04.06: загальний білок - 76,0г/л, білірубін загальний 6,4мкмоль/л, прямий - негативи., АлАТ 0,35ммоль/л, глюкоза - 4,3ммоль/л, амілаза 28,8г/л. Дослідження мікрофлори калу 17.04.06: заключения: знижені біфідо- та лактобактерії. Значно підвищений вміст Staph. aureus (106). Копрограма 04.05.06: несформований, м'який, коричнев., реакція на приховану кров-позитивна, мила - незначна кількість, неперетравлена клітковина - незначна кількість. Сигмоскопія 19.04.06: Апарат проведено на 25см. Слизова оболонка дослідженої ділянки кишки гіперемована, набрякла, місцями з геморагічноерозивним компонентом, виразками, тонус кишки знижений, судинний рисунок відсутній, контактна кровоточивість виражена, сфінктер різко гіперемований. Взята біопсія. Заключения: НВК, стадія загострення, виражена активність. Морфологічне дослідження 22.04.06: Заключения: В гістологічному матеріалі обривки слизової оболонки кишки з вираженою запальною інфільтрацією. Картина відповідає НВК. Імунологічне дослідження: 17.04.06. Показник СД3+ СД4+ СД8+ СД19+ СД4+/СД8+ Ig A Ig M Ig G ЦІК ФІ ІБН Результат дослідження 42% 24% 20% 13% 1,2 1,9г/л 1,13г/л 10,55г/л 5,4од.опт.щ. 40% 62,5% Заключения: в представленій імунограммі спостерігається помірний Т-клітинний дефіцит за рахунок СД4+ лімфоцитів, зниження індексу імунорегуляції, зниження кількісті В-лімфоцитів, депресія поглинальної активності нейтрофілів. Вміст імуноглобулінів та ЦІК -у межах норми. Коефіцієнт стимуляції нейтрофілів після дії тіотриазоліну in vitro 4,8 (сильна стимуляція). На підставі скарг хворого, анамнезу захворювання, даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження був виставлений діагноз: НВК: хронічна рецидивуюча форма, тяжкий перебіг з вираженою активністю запалення, фаза загострення. Хворому на фоні базисної терапії (сульфазалазин, преднізолон) було призначено препарат "Тіотріазолін" за запропонованою схемою. В результаті проведеного лікування спостерігалось зменшення симптоматики НВК - усунувся 5 40082 біль в животі, зменшилась частота випорожнень, припинилось виділення крові з прямої кишки. Результати контрольного імунологічного дослідження від 03.05.06. Показник СД3+ лімфоцити СД4+ лімфоцити СД8+ лімфоцити СД19+ лімфоцити СД4+/СД8+ IgA IgM IgG ЦІК ФІ ІБН Після лікування 45% 34% 28% 28% 1,2 2,33г/л 1,33г/л 12,37г/л 7,4од.опт.щ. 45% 64,5% Заключення. Динаміка позитивна: відмічається нормалізація кількості Т-хелперів, В-лімфоцитів, підвищення бактерицидної здатності нейтрофілів. Приклад 2. Хвора К., 68 років (історія хвороби №406) поступила у відділення захворювань кишечнику ДУ "Інститут гастроентерології АМНУ" 06.04.05р. При надходженні скаржилася на біль у нижній частині живота, більше у правих відділах, збільшення частоти випорожнень до 6 разів на добу, домішки слизу та крові в калі, здуття живота. З анамнезу: хворіє на неспецифічний виразковий коліт з 1993 року. Останнє загострення на протязі 1 місяця. При об'єктивному обстеженні - стан хворої середнього ступеня тяжкості. Зріст 1,54м, вага 63кг. Відзначається блідість шкіри та слизових оболонок. Над легенями дихання везикулярне. Пульс 76 ударів за хвилину, задовільних властивостей. AT - 110/70мм рт.ст. Язик вологий з білим нальотом біля кореня. Живіт при пальпації м'який, болючий в нижніх відділах. Печінка не збільшена. Дані лабораторних та інструментальних методів дослідження: Загальний аналіз крові 08.02.06: гемоглобін - 119г/л, еритроцити - 3,8´1012/л, кольоровий показник - 0,87, лейкоцити – 3,6´109/л, ШЗЕ - 12мм/ч, базофіли – 1%, еозинофіли – 2%, паличк. - 1%, сегм. – 48%, лімф, - 34 %, мон. - 9% Загальний аналіз сечі 08.02.06: РН - кисл., питома вага 1018, білок - відс., глюкоза - відс., лейкоц. - 0-1. в п. з., епітелій - одиничний, слиз - +, амілаза сечі - 68, г/л Біохімічний аналіз крові 08.02.06: загальний білок - 62,0г/л, білірубін загальний 12,8мкмоль/л, прямий - негативн., АлАТ 0,35ммоль/л, глюкоза - 5,0ммоль/л, амілаза 28,8г/л Дослідження мікрофлори калу 09.02.06: Заключения: знижені біфідо- та лактобактерії. Значно підвищений вміст умовно-патогенних бактерій роду Citrobacter (106). Копрограма 10.02.06: несформований, м'який, коричнев., реакція на приховану кров-позитивна, мила - незначна кількість, неперетравлена клітковина - незначна кількість. 6 Результати імунологічного дослідження 08.02.06. Показник СД3+ лімфоцити СД4+ лімфоцити СД8+ лімфоцити СД19+ лімфоцити СД4+/СД8+ IgA IgM IgG ЦІК ФІ ІБН До лікування 42% 19% 12% 36% 1,6 1,7г/л 1,1г/л 24,2г/л 8,3од.опт.щ. 68% 45,4% Заключения: зниження кількості субпопуляцій Т-лімфоцитів, дисбаланс В-клітинного імунітету (підвищенна кількість в крові СД19+ клітин, гіперімуноглобулінемія G, підвищенний вміст ЦІК), зниження бактерицидної активності нейтрофілів. Коефіцієнт стимуляції нейтрофілів після дії тіотриазоліну in vitro - 4,7 (сильна стимуляція). На підставі скарг хворої, анамнезу захворювання, даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження був виставлений діагноз: Неспецифічний виразковий коліт, хронічна рецидивуюча форма, середнього ступеня тяжкості з ураженням ректосигмоїдального відділу товстої кишки, фаза загострення. Хворій на фоні базисної терапії (сульфазалазин, преднізолон) було призначено препарат "Тіотріазолін" за запропонованою схемою. На фоні проведеного лікування стан хворої поліпшився: зменшився біль у животі, нормалізувалась частота випорожнень, зникли патологічні домішки в калі. Результати контрольної імунограми від 22.02.06. Показник Після лікування СД3+ лімфоцити 41% СД4+ лімфоцити 32% СД8+ лімфоцити 18% СД19+ лімфоцити 24 % СД4+/СД8+ 1,8 IgA 2,24г/л IgM 1,5г/л IgG 9,18г/л ЦІК 5,7од.опт.щ. ФІ 70% ІБН 51,7% Заключения: Позитивні зміни показників клітинного імунітету (Т-хелперів, Т-супресорів та їх співвідношення), кількості В-лімфоцитів, рівня IgG, ЦІК, підвищення показників фагоцитозу. З метою вивчення впливу тіотріазоліну на функціональну активність нейтрофілів було проведено 28 експериментів in vitro з клітинами периферичної крові хворих на ХНЗК. Функціональну активність гранулоцитів оцінювали в спонтанному тесті відновлення нітросинього тетразолію до та після інкубації крові з тіотріазоліном в розведенні 1:1000. Визначали індекс стимуляції (1C) за формулою: 7 40082 ІC=НСТстим./НСТспонт, де НСТстим. - НСТ стимульований (після інкубації з тіотріазоліном), НСТспонт. - НСТ спонтанний. За величиною індексу стимуляції 1,0 та менше функціональні резерви фагоцитарної системи імунітету вважаються недостатніми; при величині 1C від 1 до 4 - помірними; при величині 1C більше 4 високими. У 54,6% хворих на НВК спостерігалась помірна стимуляція, у 45,5% - сильна стимуляція фагоцитозу. Таким чином, було встановлено, що тіотріазолін має здатність активувати фагоцитуючі клітини in vitro. В таблиці 1 наведено дані спонтанного тесту відновлення нітросинього тетразолію у хворих на НВК до та після інкубації крові з тіотріазоліном. Таблиця 1 Вплив тіотріазоліну на показники НСТ-тесту НВК (n= 23) Показник до дії тіо- після дії тіотриазоліну триазоліну НСТ, % 13,5±2,7 50,88±8,64 ЦПА 0,21±0,05 0,79±0,14 Контроль (n=15) 12,03±0,74 0,31±0,02 Примітка: * - р